Чорні крила.

by Михайло Яцків

Живучи в добу Івана Франка, Василя Стефаника, Ольги Кобилянської, «Молодої Музи» й «Української хати», Михайло Яцків зумів витворити своє самобутнє силове поле в українській прозі початку ХХ століття й підняти її до світового рівня. Йому вдалося синтезувати та переосмислити глибинні фольклорні пласти, набутки рідного письменства й новітні західноєвропейські віяння. У ритмах слова та глибинах значень трьох вершинних збірок малої прози — «Казка про перстень» (1907), «Чорні крила» (1909) й «Adagio consolante» (1912) — львівський характерник, чиї тексти не старіють, як полотна давніх майстрів.

192 pages, Hardcover

First published January 1, 2016

About the author

Український письменник, член модерністського угруповання «Молода муза».

Reviews

[Volodymyr Okarynskyi · Rating 5 out of 5]

Тепер це мій улюблений український письменник (Огні горять, Блискавиці, Горлиця і купа-купа оповідань - "Душі кланяються", "Adagio Consolante" та інші збірки). Перший український декадент (та ще й прозаїк))), і як це не дивно, його визнав Франко. Його виганяли з гімназій, втікав з монастиря, був мандрівним актором з батьком Леся Курбаса, працював у фінансовій установі і в журналі (з тим таки Франком), і це все є в його оповіданнях. Але реальність там часто химерно поєднана з ірреальністю, або є різні химерні ситуації та екстремальні психологічні стани. А ще Яцків служив у війську і воював (Душі кланяються, повість "Горлиця").
Просто читайте (на "чтиві" є оригінальне видання).