Амстердам—Київ. І трохи святого Миколая

by Галина Рис

Ця історія розпочнеться з переплутаних в аеропорту валіз. Удома заклопотана роботою та сімейною рутиною Олена знайде в не зовсім своїй валізі чужі речі, а несміливий Марко, окрім туфель та суконь, щось значно цікавіше — незавершений рукопис про Миколая і його життя ще задовго до того, як той став казковим добродієм.

Марко пообіцяє собі знайти авторку тексту та повернути загублений рукопис. І дотримає обіцянку. А далі, як це зазвичай буває, між героями з’явиться щось більше, ніж дружба.

Перед вами зворушлива історія про вірність, кохання та диво, яким завжди є місце в нашому житті.

192 pages, Hardcover

Published January 1, 2017

Reviews

[Ksenia (vaenn) · Rating 2 out of 5]

Сама по собі ідея була дуже прикольна – сплести дві сюжетні лінії: історичну та сучасну – та поговорити про вічні цінності: щедрість, доброту, взаємопідтримку, а ще здатність не тільки творити добро, а ще й зважати на те, чи воно прохане. Що тут могло піти не туди?

Та частина, що “Амстердам – Київ” починається, як зав’язка стандартного ромкому: молода wannabe-письменниця Олена та молодий уже-не-аж-так-wannabe художник Марко випадково міняються валізами в аеропорту. І якщо Марко може просто посумувати за сувенірами для рідних, то Олена втратила набагато більше – єдиний екземпляр рукопису роману про життя Святого Миколая. Якщо ви вже подумки збудували подальший сюжет, спираючись на ті ж таки ромкоми… Ні, його в інший бік заведе, і не виключено, що даремно він отак.

У крихітному романчику (бо якби не дві сюжетні лінії – суто жанрово це повість) Галина Рис встигає поговорити про те, як поєднувати родину та творчість, як чинити з мріями, котрі всі навколо вважають непрактичними, що таке справжнє кохання і як жити далі, коли ти розумієш, що когось кривдять. Не обов’язково тебе – можуть просто ближнього твого, і ти нічого не можеш з цим вдіяти. Те, що молода письменниця спробувала чесно змалювати інший бік фірмової галицької доброчесності: з подвійними стандартами, прихованим і неприхованим сексизмом, традиціями формату “жінка мусить” та цілковито виразно змальованим домашнім насиллям – це було круто, тут респект. З іншим – гірше. Починаючи від маловиразних характерів і завершуючи майже нерухомим сюжетом, який ледь-ледь вишкандибав за межі експозиції і далі принципово не просунувся. Є в цьому певна правда життя – тут дійсно карколомні зміни в один мент не відбуваються, але… Але не покласти катарсис в книжку про переживання досвіду катарсису – це трохи дивно було.

Якщо “сучасна” частина – то було таке типове “ну ок” (сучасна українська література ще й не таким випробує), то з умовно “історичною” цікавіше. Сюжетно всі розділи про святого Миколая є уривками з тієї самої книжки, котру пише Олена. Пише натхненно, захищає своє право на творчість від нерозуміння частини родини, отримає схвальний фідбек зокрема від професійної редакторки (ура! книжка, де є героїня-редакторка!). І тут виникають дуже веселі питання і до героїні, і до сюжету, бо ця “книжка про Святого Миколая” банально погано написана.

Відгук повністю можна прочитати у блозі.

[Oksamytka · Rating 4 out of 5]

Це книжка, яку мені подарував святий Миколай. Я дуже чекала на цей подаруночок. Бо власне у ній йдеться про святого Миколая. Взагалі її можна перейменувати на «Львів-Тернопіль. І багато святого Миколая». Бо Амстердам і Київ там фігурують і відіграють певну роль у сюжеті книжки, але власне на цьому все. Тож не купуйтеся на назву книжки. Герої живуть у Львові і Тернополі. Чим чіпляє ця книжка і зацікавлює у читанні? Саме історією життя святого Миколая. Ким він був? Що робив? Кому допомагав? Захоплююча і дивовижна історія, прописана дуже класно. Можливо, краще було б, якби вона була видана окремо. Але авторський задум був не таким. Там є також сюжетна лінія Марка і Олени, які випадково міняються валізами в аеропорту. У валізі Олени був її рукопис книги про святого Миколая. Марко його читає. Тож при читанні виникає певне відчуття, що ти читаєш книгу разом з головним героєм іншої книги. Цікавий сюжетний трюк. Взагалі книги про книги мені дуже цікаві.
Читається книжка легко і дуже швидко. Стиль подобається. Багато моментів, які надихають і окрилюють. Про сюжетну лінію Олени і Марка наперед придумуєш, як можуть розгортатися події, а потім виявляєш, що все має бути, так як є, а не радикально змінюватися. Бо таке життя і не може бути все правильно і ідеально. Тож не купуйтеся на фразу в анотації: «між героями з’явиться щось більше, ніж дружба».
Взагалі ця книжка про те, яку роль в житті людини відіграє книжка, що вона в ній змінює. І як читач впливає на письменника, а письменник – на читача. В цьому є певна магія. Я її відчула, коли читала книжку. Як письменник визбирує окремі факти і вплітає їх у сюжет книжки.
Але ця книга також залишає після прочитання багато запитань. Чому Стефа не пішла від свого чоловіка, хоча той її бив? Чому романтична історія між Марком і Оленою так і не склалася? І як священик міг повінчати наречених у суботу, якщо саме у суботу цього робити не можна?

[Enotka · Rating 3 out of 5]

Я не чекала від цієї книги глибокого психологізму чи кучерявих висловів чи глибокої філософії.
Чекала історію, світлу і життєву. Життєствердну. Може, трохи банальну, але дуже добру) Це і отримала)
Це книжка про те, що дуже важливо зрозуміти, що приносить тобі щастя, про те, що нікого не можна насильно зробити щасливим, про те, що часом треба зупинятися і намагатися себе усвідомити: чи ти не перетворюєшся на білку і не робиш того, що тобі чуже? Історія починається з того, що Він і Вона випадково плутають валізи в аеропорту... і разом з Її речима до Нього потрапляє рукопис книги про Святого Миколая... а далі - далі самі почитаєте, якщо матимете кілька годин вільного часу і відповідний настрій) і мандаринки, добре би мати під рукою мандаринки!

[Liubov Chorna · Rating 2 out of 5]

Приємне читання на один раз
Про життя Миколая та буденність середньостатистичних українців

[Olya · Rating 1 out of 5]

Вперше ставлю одну зірку як рейтинг книги, але зовсім не можу її порадити друзям. Починаючи із назви-клікбейта, адже в книзі по суті немає нічого про Амстердам чи Київ, і навпаки - в основному йдеться про вигадані частини біографії святого Миколая. Але більш за все дратують головні герої, яким просто не віриш і діалоги яких видаються надзвичайно штучним. Наприклад, персонаж Олени, її поведінка як матері і дружини настільки суперечливі, що мимоволі співчуваєш її чоловікові і ставиш під сумнів її ідеї про книгу та письменницькі нахили взагалі. Репліки персонажів і діалоги між ними настільки розжовані, що уяві читача нічого не залишається, відповіді є на все і заохочення подумати про персонажів за межами книги немає взагалі. Купила книжку, зацікавлена як назвою, так і біографією авторки, адже сама мешкаю в Нідерландах і стимулюю читання українською в літклубі нашої діаспори. Але на превеликий жаль, саме ця книжка викликала розчарування.

[Yuliya Zhuk · Rating 5 out of 5]

Я дізналася багато цікавого про життя святого Миколая із цього оповідання. Але авторка розповідає загальновідому легенду про дитинство Миколая, яке є історичною помилкою. Справа у тому, що у стародавніх життєписах про Миколу Мірлікійського зазвичай плутали його з Миколою Пінарськім (Синайським) через схожі подробиці у житті святих: обидва родом з Лікії, архієпископи, шановані святителі і чудотворці. Ці збіги привели до омани, яка існувала багато століть, що в історії церкви був тільки один Святитель Миколай Чудотворець. І тому багато фактів життя одного Миколая пепекочували в життя другого Миколая. Авторка поплутала кілька фактів навмисно, чи з незнання. Але це зовсім не погіршує самого роману. Для мене це було задоволення пірнути в світ цієї чудової книги

[Oksana · Rating 4 out of 5]

Книга, яка дозволить розслабитися, коли «важке читання» недоречне:)
Дякую авторці!
Єдине - у виданні 2017 року(Дискурсус) бракує кілька сторінок (114,115,118,119,122,123,126,117). Сподіваюся, що це не масова проблема, а поодинокий випадок😌

[Alyona · Rating 2 out of 5]

Враження, ніби авторка нашвидкоруч накидала текст і не перечитувала його. Сухо, прісно. Книга наче підганяє до свого кінця. Очікувала вишукане тістечко, а принесли засохлий кусень хліба. Насолоди від читання не отримала.

[Natasha · Rating 4 out of 5]

коли ж читати книгу про святого Миколая, як не на передодні свята.
Але не дивлячись на майже здійснення мрії головного героя, героїні книги залишаються зі своїм життям. Чому?
Тому хеппі-енду для мене тут немає.

[Taljusja · Rating 5 out of 5]

Двоє пасажирів літака переплутали валізи.
Вона- заміжня письменниця, яка таким чином втратила свій рукопис про св. Миколая.
Він- художник, який ніяк не може знайти свою половинку.
Добра позитивна розповідь про те, що творити добро дуже просто - словом, вчинком, поглядом.

[Valeriia Arnaud · Rating 3 out of 5]

Мило и светло, хотя в конце всё равно грустно и неприятно.
Ну, зато я узнала слова "летовище" и "змиварник", а это дорогого стоит.

[Anastasiya Apetyk · Rating 4 out of 5]

Читала дорогою із Сєверодонецка у Київ. Швидко читається, легка та зворушлива.
Дізналась нові факти із життя Миколая.

[sorrowmancer · Rating 2 out of 5]

all due respect to halyna rys, if the book wasn't in ukrainian, i would not have bothered finishing it. might be that she struggled to transition to more "adult" literature or whatever, but it read as a compendium of notions of ukrainian-ness and romance more than a novel about real people. the premise is cool, and i'm a sucker for trains, but it just didn't click for me.

[Саша Босак · Rating 2 out of 5]

Це дуже погана книжка.

[Kateryna Verbynska · Rating 2 out of 5]

Одне з моїх розчарувань. Книга не зачепила і стала просто однією з. Хоча,можливо, лише для мене.