What do you think?
Rate this book
Сині етюди
Книга творів одного з основоположників української радянської літератури - прозаїка, поета, публіциста. Друкувалися новели ще за життя письменника у періодиці дво- і тритомних виданнях. Знаним був письменник і як натхненник, пропагандист активного романтизму, що яскраво відобразилося і в його новелістиці. Збірник супроводжується примітками з коментарями, передмовою.
423 pages, Hardcover
First published January 1, 1923
11 people are currently reading
152 people want to read
About the author
Mykola Khvylovy
46 books41 followersMykola Khvylovy (Ukrainian: Микола Хвильовий, Khvyl’ovyy) (December 13 [O.S. December 1] 1893 – May 13, 1933) was a Ukrainian writer and poet of the early Communist era Ukrainian Renaissance (1920–1930).
Born as Mykola Fitilyov in Trostyanets, Kharkov Governorate to a Russian laborer father and Ukrainian schoolteacher mother, Khvylovy joined the Communist Party in 1919. In the same year he became the chief of local Cheka in Bohodukhiv povit. He moved to Kharkiv in 1921 and involved himself with writers connected to Vasyl Blakytny and the paper Visti VUTsVK (news from All-Ukrainian Central Executive Committee). In 1921, he also published his first poetry collection.
In 1922, he began to focus more on prose writing. His initial collections Syni etiudy (Blue Etudes, 1923) and Osin’ (Autumn, 1924) generated approval from critics like Serhiy Yefremov, Oleksander Biletsky, Volodymyr Koriak, Yevhen Malaniuk and Dmytro Dontsov. His impressions of the work as a CheKa officer are reflected in his 1924 novel "I (Romance)", the hero of which - the head of the local Cheka - sentenced his mother to death in the name of the ideals of the revolution.
A brief member of the literary organization Hart, Khvylovy later became critical of it and the organization Pluh and became a key leader of the VAPLITE organization of Ukrainian "proleteriat" writers. Because of Stalin's repressions against his friends in the pro-Ukrainian Communist movement, Khvylovy committed suicide on 13 May 1933 in front of his friends in his apartment in Kharkiv. His suicide note said: "Arrest of Yalovy - this is the murder of an entire generation ... For what? Because we were the most sincere Communists? I don't understand. The responsibility for the actions of Yalovy's generation lies with me, Khvylovy. Today is a beautiful sunny day. I love life - you can't even imagine how much. Today is the 13th. Remember I was in love with this number? Terribly painful. Long live communism. Long live the socialist construction. Long live the Communist Party."[1]
After his death, his works were banned in the Soviet Union and because of his symbolic potency were mostly not permitted until near the end or after the collapse of the Soviet Union.
Born as Mykola Fitilyov in Trostyanets, Kharkov Governorate to a Russian laborer father and Ukrainian schoolteacher mother, Khvylovy joined the Communist Party in 1919. In the same year he became the chief of local Cheka in Bohodukhiv povit. He moved to Kharkiv in 1921 and involved himself with writers connected to Vasyl Blakytny and the paper Visti VUTsVK (news from All-Ukrainian Central Executive Committee). In 1921, he also published his first poetry collection.
In 1922, he began to focus more on prose writing. His initial collections Syni etiudy (Blue Etudes, 1923) and Osin’ (Autumn, 1924) generated approval from critics like Serhiy Yefremov, Oleksander Biletsky, Volodymyr Koriak, Yevhen Malaniuk and Dmytro Dontsov. His impressions of the work as a CheKa officer are reflected in his 1924 novel "I (Romance)", the hero of which - the head of the local Cheka - sentenced his mother to death in the name of the ideals of the revolution.
A brief member of the literary organization Hart, Khvylovy later became critical of it and the organization Pluh and became a key leader of the VAPLITE organization of Ukrainian "proleteriat" writers. Because of Stalin's repressions against his friends in the pro-Ukrainian Communist movement, Khvylovy committed suicide on 13 May 1933 in front of his friends in his apartment in Kharkiv. His suicide note said: "Arrest of Yalovy - this is the murder of an entire generation ... For what? Because we were the most sincere Communists? I don't understand. The responsibility for the actions of Yalovy's generation lies with me, Khvylovy. Today is a beautiful sunny day. I love life - you can't even imagine how much. Today is the 13th. Remember I was in love with this number? Terribly painful. Long live communism. Long live the socialist construction. Long live the Communist Party."[1]
After his death, his works were banned in the Soviet Union and because of his symbolic potency were mostly not permitted until near the end or after the collapse of the Soviet Union.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 6 of 6 reviews
February 3, 2025
Охххх, це була тяжка пригода 🙈
Читати раннього Хвильового - це все одно, що після Андроїда почати юзати iOS (або навпаки). Незручно, незвично, постійно плутаєшся, шпортаєшся, тицяєш не туди 😅
Просто абсолютно інший досвід користування, чи то пак інша прошивка.
Помітно, що Хвильовий "росте" з Коцюбинського, Гоголя і Чехова, але все це ще й приправлено класовою демагогією (і від того трохи плавить 🤦)
Коротше кажучи, самі етюди прекрасні, а чим далі — тим страшніше (як у тій казочці)
І господи, коли ж вже приберуть ту Романтику зі школи, а дадуть натомість "Синій листопад", приміром)
Читати раннього Хвильового - це все одно, що після Андроїда почати юзати iOS (або навпаки). Незручно, незвично, постійно плутаєшся, шпортаєшся, тицяєш не туди 😅
Просто абсолютно інший досвід користування, чи то пак інша прошивка.
Помітно, що Хвильовий "росте" з Коцюбинського, Гоголя і Чехова, але все це ще й приправлено класовою демагогією (і від того трохи плавить 🤦)
Коротше кажучи, самі етюди прекрасні, а чим далі — тим страшніше (як у тій казочці)
І господи, коли ж вже приберуть ту Романтику зі школи, а дадуть натомість "Синій листопад", приміром)
July 16, 2024
Збірка оповідань, що познайомила світ з незвичайною манерою письма Миколи Хвильового.
Манерою, яка не кожному припаде до душі. Мені особисто вона далась досить непросто. Але, тим не менше, оповідання чудово передають дух того часу, рясніють унікальними словами та, зважаючи на кількість оповідань, кілька з них неодмінно припадуть до серця.
Манерою, яка не кожному припаде до душі. Мені особисто вона далась досить непросто. Але, тим не менше, оповідання чудово передають дух того часу, рясніють унікальними словами та, зважаючи на кількість оповідань, кілька з них неодмінно припадуть до серця.
January 14, 2024
Це щось феноменальне! Чомусь, ще з шкільних часів склалося враження, що Хвильовий - скоріше важливий культурний діяч, публіцист, і однієї лише «Я (Романтика)» було недостатньо, аби гідно оцінити його як письменника. Однак наскільки ж я помилявся!
Це - напевно, найсильніша коротка проза українською, на рівні з такими класиками жанру як Коцюбинський і Стефаник (якими, очевидно Хвильовий надихався у своїй творчості). Ці експресіоністські новели і оповідання, з фірмовим, подекуди рваним ритмом, з модерністським діалогом автора з безпосереднім читачем, а головне - з цією поетичною і неймовірно соковитою мовою!
І хоч дуже важко виокремити щось зі збірки, але «Життя», «Юрко», «Солонський яр», «Шляхетне гніздо», «Синій листопад» і «Легенда» - це неймовірно якісні зразки короткої прози українською. А поза збіркою, з оповідань і новел того ж періоду ще дуже раджу ознайомитися з новелами «Силуети» і «На озера». Ось так і вийшло, що перелічив майже все, настільки зачепило:)
Це - напевно, найсильніша коротка проза українською, на рівні з такими класиками жанру як Коцюбинський і Стефаник (якими, очевидно Хвильовий надихався у своїй творчості). Ці експресіоністські новели і оповідання, з фірмовим, подекуди рваним ритмом, з модерністським діалогом автора з безпосереднім читачем, а головне - з цією поетичною і неймовірно соковитою мовою!
І хоч дуже важко виокремити щось зі збірки, але «Життя», «Юрко», «Солонський яр», «Шляхетне гніздо», «Синій листопад» і «Легенда» - це неймовірно якісні зразки короткої прози українською. А поза збіркою, з оповідань і новел того ж періоду ще дуже раджу ознайомитися з новелами «Силуети» і «На озера». Ось так і вийшло, що перелічив майже все, настільки зачепило:)
March 10, 2021
Щось з чимось!
June 30, 2022
Зачитуюсь Хвильовим.
Збірка "Сині етюди" складна, суперечлива і лагідна водночас.
Дуже подобається, як Хвильовий створює описи пейзажів.
Збірка "Сині етюди" складна, суперечлива і лагідна водночас.
Дуже подобається, як Хвильовий створює описи пейзажів.
February 6, 2024
Прочитала частину новел і вирішила поки перепочити.
Displaying 1 - 6 of 6 reviews