Cień ponurego Wschodu to zbiór felietonów ukazujących życie w Rosji przed rewolucją bolszewicką i u jej progu. Autor jako niezwykle uważny obserwator rzeczywistości stara się wniknąć w charakter "rosyjskiej duszy zbiorowej". Pokazuje zabobony i gusła, w które wierzył zarówno rosyjski lud, jak i przedstawiciele dworu.
Ferdynand Antoni Ossendowski was a Polish writer, journalist, traveler, globetrotter, explorer, anti-communist, university professor, a member of the French Academy, political activist.
After World War II all his books were covered by the censors in Poland because of his anti-communist beliefs. Only since 1989, his work can be officially published in Poland again.
He is best known for his books:
Beasts, Men and Gods – 1922 (org. title: Przez kraj ludzi, zwierząt i bogów. Konno przez Azję Centralną)
The Shadow of the Gloomy East: A Moral History of the Russian People – 1923 (org. title: Cień ponurego Wschodu. Za kulisami życia rosyjskiego)
Lenin: God of the Godless – 1930 (org. title: Lenin)
Dobrze napisana, pełna treści, trochę przerażająca (niczego innego się nie spodziewałam). Szkoda, że tak krótko o czarownicach. Widać Bulhakow nie wymyślił tego nacierania się maścią, żeby latać 🧙🏼
"Nie piszę bynajmniej historycznych szkiców o Rosji, ani Carskiej, ani Sowieckiej. Podaję tylko szereg rysów i cieniów z życia i psychologii tego narodu, a mianowicie takich, które pozostawały poza kulisami rzeczywistości. Tymczasem rzucają one promień światła na duszę narodu i dają plan myślenia o nim."
Присвята українського видавця вичерпно описує мету і ідею книги — вона про тих, проти кого ми воюємо. Висловлюючись словами автора — проти «країни забутих Богом і людьми племен».
Фердинанд Оссендовський побував практично по всьому периметру сучасної російської федерації і описав всяку різну хтонь великих нібито цивілізованих міст (де в пошані царів, графів і князів були одіозні персонажі на кшталт Распутіна і Кронштадського) і російської глубінкі з її дикунством сект, релігійних культів і злочинних угруповань.
В фіналі, звісно, опис того, як червона влада розграбувала церкви під гаслом знищення інструменту гноблення народу, але поставила на місце релігійних ідолів своїх кривавих і цілком збочених нових вождів.
Бонус: Толстоєвскій.
Про Толстого: «Цей імпотент, напівмислитель, напівромантик психології рабів, проповідував філософію "не протидіяти поганому"», «Толстой уявляє селянку як напів'язичницю, зачарованою містикою незвіданих таємниць природи або злочинницю, темну, як ніч, одну з мільйонів самиць ще напівтваринного виду».
Про Достоєвского: «Достоєвський, створюючи апокаліптичну картинку Росії, знаходячи в російському суспільстві таку жахливу кількість бісів, антихристів, віддав жінці лише одне місце — жертві чоловічого темпераменту або жертви його збоченого, неврівноваженого, туманного, як і все в Росії, прагнення».
І актуальне:
«Європа зачаровано слухає цю чудову пісню слів-фетишів, не чує тріску погризених людьми людських кісток, не заглядає в підвали ЧК. Вона не хоче розуміти, що все це лишилося таким же, як і було до більшовизму, і надалі залишиться, хоч міняються декорації, імена та дійові особи»
Релігійні секти, культи, вірування в магію та інше безперечно були та є на кожному континенті, та автор через свої розповіді показує, чому саме в росії вони набрали такого характеру жорстокості та аморальності.
Бідність, відсутність влади на місцях, безкарність, неосвіченість, класовий поділ, ще раз безкарність породжували зло, яке не знає страху і людей, яким треба в щось вірити, за щось чіплятись, якось та й трактувати те, що відбувається з ними. Полишені самі на себе в важких умовах життя і без жодного розвитку вони живили лише свою жорстокість.
Читаючи цю книгу в 2025 дуже відгукуються багато слів автора, наприклад:
«Європа зачаровано слухає цю чудову пісню слів-фетишів, не бачить…не чує тріску прогризених людьми людських кісток, не заглядає в підземелля «ЧК». Вона не хоче розуміти, що все лишилось таким же, яким і було до більшовизму, і надалі залишиться, хоч міняться декорації, імена та дійові особи.»
Та:
«Все закінчилось справжньою контрреволюцією: більшовизмом, рухом, спрямованим проти соціалізму, державності та цивілізації. Це приведе на престол когось, незнаного, на трон - раніше небаченого царя нової династії.
Ця страшна тінь не раз зʼявиться в історії людства зі Сходу, і буде вона похмурою, як осіння ніч, як душа самогубці.»
Rosja i Rosjanie - kraj i naród niemożliwych możliwości. Pogańskie wierzenia i sekty, wiedźmy i uroki, pijaństwo i maltretowanie kobiet, w końcu zaaranżowany rozlew krwi z powodu kilku nie w porę wypowiedzianych słów lub wykonanych gestów lub dokonanych czynów. Nigdzie indziej chyba profanum nie przeniknęło życia ludzi tak dogłębnie jak w Rosji? Ale coż jest w Niej takiego, że tak przyciąga? Kontrasty. Dzień i noc. Życie i śmierć. Człowiek i zwierzę. Nieprzyzwoite bogactwo i skrajna bieda. Napisane po rosyjsku - od Sachalina po Sankt Petersburg.
Totalnie nie moje klimaty, ale bardzo przyjemnie było słuchać o dawnych wierzeniach, kultach, sektach w Rosji. Jest też kilka interesujących felietonów dotyczących samej historii Rosji. Bardzo satysfakcjonujące i ciekawe doświadczenie, sięgnęłam po książkę a raczej za audiobooka z czystej ciekawości, spróbowałam czegoś nowego. Teraz gdy tak jak większość z nas siedzi w domu postanowiłam po całkowicie mi obcy gatunek i się nie zawiodłam.
Ossendowski's analysis of the "Russian soul" is both eye-opening and disturbing, at the same time. But above all, is very insightful and provides a lot of background on the country that seems to operate in a very similar manner, no matter the current ruling elite (be it a tsar or the Bolsheviks).
Фердинад Оссендовський подорожував закутками Росії початку двадцятого століття і на власні очі бачив чортівню, що там відбувалася. Автор багато спілкувався і не заплющував очі на химерні і жахливі ритуали, що відбувалися на периферійних селах і великих містах. Це водночас художній репортаж і нариси з релігієзнавства та етнографії. Якщо маєте потребу додати контексту до історичної картинки того часу – то це те, що треба.