Ця книга - крихти спостережень, одкровень, зауваг і мудрих приписів, "кристали днів світящих" чоловіка великого вродженого обдарування і світотворчого вишколу, якого називали "незнищенним стариком", карпатським Сократом, Вічником і Світованом. За сто літ він світ перейшов уздовж і впоперек, торуючи дорогу до самого себе. Ці записи - те, що не ввійшло ні до Заповітів, ні до Сповіді на перевалі духу, ні до Штудій під небесним шатром.
Можливо це не випадково, що я прочитала цю книгу саме під час війни. На мене вона подіяла неймовірно заспокійливо. Дуже роздумлива книга. Примушує зупинитися і запислитися. За об'ємом тут нічого читати цілий місяць. Але поспіхом її читати не раджу.
Книга є збіркою думок, роздумів та порад закарпатського мудреця та довгожителя (прожив 104 роки) Андрія Ворона. Не з усіма афоризмами та умозаключеннями згоден, але в цілому книга просякнута глибокою мудрістю, багато думок повторюють мої власні життєві позиції та роздуми, а деякі їх суттєво збагачують та змушують замислитись. Невелика книга, але повна смислів та духовних багатств. Багато думок виписав собі у вигляді цитат. Для людей, які люблять глибину і простоту одночасно, Дочинець – мастрід.
“Головний поклик – ставати доконечно тою людиною, якою нам суджено бути. Наповнювати собою порожнечу в собі. І заповнювати собою порожнечу світу”.
“Не речі нагромаджуйте – громадьте дух”.
“Мудрість – не в многоті думання про велике, а в тому, щоб мало думати про дріб’язкове”