Книга пропонує ориґінальну дослідницьку візію духовної еволюції Івана Франка, простеженої крізь призму його рефлексійної (філософської та медитативної) поезії. Герменевтичні студії, присвячені ліричному диптихові “Із дневника” та діалектиці цілісності і роздвоєння у філософській поезії Франка, відкривають істотні грані творчого й людського феномена письменника-мислителя, недовідомі колізії його внутрішньо-психологічної й світоглядно-екзистенційної драми. Поезія осмислюється як естетична проекція й сублімація цієї драми, особлива форма автопсихотерапії – психодрама. Автор “Мойсея” постає як “цілий творець”, “цілий чоловік”, дух якого виснажувався й водночас гартувався в ненастанному поєдинку із темним демоном-“двійником” – несвідомою “тінню” особистості. Праця стане в нагоді філологам-літературознавцям, викладачам та студентам-гуманітаріям, учителям-словесникам, усім, хто цікавиться творчістю Івана Франка.