Хочете змінити своє життя, але не наважуєтеся зробити перший крок? Мрієте стати стрункими й здоровішими, та не знаєте з чого почати? Намагаєтеся подолати стрес та впорядкувати свої думки? Не відкладайте «на завтра». Ця книжка — добрий спосіб почати позитивні зміни вже сьогодні. Марі Карачина — учасниця світових марафонів та півмарафонів, фітнес-тренер та засновниця клубу «Skinny&Strong», переконана, що біг — це значно більше, аніж просто вид спорту. Це спосіб впорядкувати своє життя, загартувати дух та силу волі, навчитися ставити цілі й досягати їх. Адже рух — це життя. А книжка, яку ви тримаєте у руках, — лише маленький стимул, перший крок, щоб змінити звички та почати вдосконалювати світ навколо вас. Тож одягайте кросівки і neverstop!
У книжці використано фото: Дмитро Коваленко, Геннадій Біляєв, Гліб Рульов, Константін Родіков, Олексій Чарей. Фото на обкладинці – Гліб Рульов.
Якщо викинути світлини, то сторінок у книзі залишиться значно менше. Тому не складно було прочитати за один день. Дві третини займають спогади про марафони. Якщо викинути їх, то дієвих порад щодо бігу ледь залишиться не білььше, ніж на одну гарну статтю. Книжка більше нагадує рефлексії (й про відносини також), ніж корисний посібник. Також залишило неприємне враження переклад з російської
Натхненна та сильна, пристрасна і відверта сповідь, зізнання у коханні до життя. Читається на одному диханні. Не стільки про біг, як про любов. Що би це не означало 💚
Розповідати про біг - це дивно. Але коли ти хоча б раз підсів на це дивне відчуття, коли біжиш і не хочеш зупинятися, коли тобі здається, що саме тут і зараз ти справжня, ти хапаєшся за ритм і відчуваєшся абсолютне щастя.
Десь про таке і ця книжка. Не так про техніку та поради, хоча й вони тут також є, як про рух і любов. Любов справжню, таку, що на все життя. Про біг від болю, біг зі злості і біг із любов'ю. Про перший біг, забіги, півмарафони, марафони і травми. Як жити, коли бігати не можна. Як пережити травми, і знову почати. Власне, велика порція натхнення на початку сезону).
Книжка про біговий та спортивний досвід авторки. Текст дуже особистий, трохи нагадує приватний щоденник. Є трішки корисної інформації щодо одягу, кросівок, бігу в різні пори року та з різними погодними умовами. Спеціально відкладала читання на період після свого першого серйозного забігу аби не розсіювати увагу на різну інформацію. Зараз вже, маючи власний досвід підготовки до півмарафону та уникнувши ряду типових помилок початківців, стало цікаво прочитати про досвід інших. Основний недолік книжки, який досить сильно впадає в око - переклад і не дуже вдала редактура. Сам текст насичений емоціями, і якщо вам цікаво почитати про біг, то певно краще обрати інший текст. Цей цікавий як особистий досвід окремої людини.
Перші розділи обіцяють структуровану розповідь що і як робити. А потім все литить шкереберть. Чи хоче Марі розказати про біг? Чи більше про любов і свої переживання? Все переплітається і стає як потік свідомості.
Але до нього легко звикаєш і знаходиш «свої» фрази, дуже влучні. Мотивації море. М‘язи постійно в тонусі)) через класно передані емоції, ніби і ти біжиш той напівмарафон. Не знаю, чи колись я на таке наважусь. Страшенно хочеться, але страшенно страшно
Ще цікаво про трейловий біг як злиття з природою, енергію дикої первинної свободи, як у звірів. Цікаво про перерву через травму. Fuck drama. Train hard. Have fun. Але й не виснажувати себе зі злості. Про пульсуючий Нью-Йорк і культуру бігу в США.
«Біжіть крізь своє життя не дивлячись під ноги, вишукуючи щастя. Цінуйте фініш і отримані медалі, але ніколи не припиняйте рух. Живіть. Never stop»
Добра книга та все те, що авторка виклала. Читати може будь-хто, бо тут не лише про біг, і стосується будь-якої сфери вашої діяльності. Чому читав тепер, і взагалі? По-перше, готуюсь пробігти осінню півмарафон, дещо корисне відмітив. По-друге, книга маячила давно: проте спершу, як виявилось, ми з авторкою бігали разом на змаганнях у Франику у 2022 році - вона 21,1км, я 10 км :) ще тоді її помітив :) А як виявилось згодом, вона ще й авторка цієї книги, і буквально нещодавно знайшов її в інстаграмі. Тому питання читати чи ні відпало одразу. Терміново знайшов книгу, яка, до речі, читається за пару годин. Цікавий виклад всієї її історії, в якій кожен точно почерпне щось для себе.
Аааа я не планувала ставити всі п'ять зірочок і взагалі, починала її читати з коментарів і точно знала, що п'ять зірочок не поставлю. Але що вже)
Пишу перший відгук в цьому році і думаю, що це хороша звичка, до якої варто повертатися.
Я ніколи не бігала, не люблю бігати, всю старшу школу була звільнена з фізкультури, в університеті теж, я задихаюся і клянчу, мені не подобаються люди, які на мене дивляться дорогою. Я швидко і багато ходжу, бігати я не люблю. Але тут не лише про біг.
І не лише про те, що хочу перечитати уривки навесні і все таки вийти на пробіжку, спробувати. Те, що вона говорить про біг, я б могла сказати про поезію. Це пристрасть, яку впізнаєш у іншому, ні з чим не сплутаєш, мені імпонує її запал і слова, подобається читати, поки сама я на дні. Бо вона була там де я, але вибралася і все це почало приносити задоволення, навіть якщо ми говоримо про різні речі.
Тому п'ять зірочок, за інколи такі ванільні щоденникові записи. За суголосся і біль. Дякую, Марі.
Оформлення - круто. Досвід авторки - круто. Мотивації бігунам - присутня.
Переклад з російської не зберіг оригінальний стиль авторки. Дуже помітно, що це переклад. Взагалі не круто. Порад щодо самого бігу - дріб'язок. Забагато різних текстів всередині однієї книжки. Художні вставки варті окремого накладу мовою оригіналу, але в цій книжці часто вибиваються з лінії розповіді.
Тут має бути оцінка 4,5. Ця книга наповнює натхненням і вчить любові до себе. Справді вчить. Марі ніби бере за руку та лагідно підштовхує до нових звершень. З абсолютно чіткою мотивацією, навіщо це тобі взагалі потрібно. Мабуть, цієї весни я нарешті почну бігати :)
"Усередині кожного з нас є маленька людина, яка класно бігає. Випустіть її! Та бережіть себе, коли випробовуєте себе. І ніколи не біжіть швидше, ніж ваші янголи-охоронці можуть летіти."
Я періодично намагалася бігати - але це все був дуже хаотичний процес. Побігати тричі в листопаді і не бігати наступний рік - легко😂. Дуже дивно, але після провального листопаду та грудня, в січні - все дуже систематично. Дуже подобається оце відчуття - вже після зимової пробіжки, наче ти переможець всього на світі.
Книга - для тих, хто хоче бігати, почав бігати або бігає давно, кожен знайде для себе щось цікаве ♥️
це книга не стільки про практичний аспект життя бігуна (хоча тут теж є хороші поради щодо харчування, підготовки для марафонів, вибору спортзалу і особлива корисна штука - варіант 10-тижневої програми бігу для початківців), скільки про біг-як-стиль-життя.
То що таке біг за версією учасниці марафонів серії World Marathon Majors, фітнес-тренерки й амбасадорки бренду New Balance Марі Карачиної? Якщо говорити дуже і дуже спрощено, то біг - це і втеча, і рух до. Це спосіб заглушити душевний біль, втекти (бодай на той час, доки долаєш свою дистанцію) від того, що тебе мучить, - але це також і спосіб любити і висловлювати свою любов. Біг - це відчуття польоту і болю одночасно. Біг - це спосіб подолати свої страхи, довести собі, що ти сильний/сильна. Біг - це змагання, не так з іншими, як із собою. І водночас це рух до того, щоб досягнути гармонії в собі. Біг - це "не зупиняйся", яке пульсує у твоїх вухах, поки не дістанешся своєї мети.
Знаю, що не всім припала до душі структура книжки. Комусь було замало практичних порад. Хтось дратувався від того, що історії з досвіду авторки перемежовуються із дуже особистими і ліричними монологами і міркуваннями про те, "що я відчуваю, коли біжу" #whatifeelwhenirun . Мені ж навпаки всі компоненти цього тексту видалися абсолютно доречними. Бо книжка, попри поєднання таких неоднорідних текстів, виглядає напрочуд цілісно. І справді мотивує і надихає.
Надихає не тільки на те, щоб побігти, - а й на те, щоб кинути виклик своїм страхам, не зупинятися, не добігши до фінішу, і робити свою справу - бігти, любити, жити - з максимальною віддачею (і максимально ефективним розподілом ресурсу). І never, never stop.
Если вы только начинаете бегать и не знаете с чего начать или вам не хватает мотивации выйти на свою первую пробежку - эта книга именно для вас. В то же время тем, кто уже пробежал свои первые 5, 10 и еще ..дцать км, и тем, кто подписан на Мари в FB местами будет скучновато т.к. в книгу попали самые популярные и обсуждаемые ее посты. Текст книги перемежается фото Мари с разных спортивных событий и фотосессий, что на первый взгляд может показаться скорее самолюбованием и желанием увеличить печатный объем книги, чем добавляет идейную или смысловую нагрузку тексту. В целом книга вышла неплохой, читается легко, за пару-тройку часов.
Книга мотивує та надихає, відчувалося, що Марі живе заради бігу: «І нехай біг – це залежність, але він ще й мій порятунок». Але щодо практичної частини – очікувала більшого. Хотілося менше щоденникових записів, а більше порад та рекомендації.
Класна книга. Емоційно про життя авторки і про велику роль бігу в її житті. Тут не написано як правильно бігати, як скласти розклад тренувань і які вправи робити для розминки. Але тут є дещо більше. Мотивація і позитивний заряд почати свій біг і не зупинятись. NEVER STOP.
Це не книга - це копняк і 1000 причин, чому варто переступати себе, займатися собою, вдосконалювати тіло, а ще воночас ловити від того всього кайф. Справжня мотиваційна книга.
✅ Ця книга для вас, якщо ви думаєте почати бігати, але не маєте мотивації. Або якщо не плануєте бігати, але потребуєте мотивації в житті. ❌ Ця книга не для вас, якщо ви шукаєте збірник практичних порад для бігу ❌ Ця книга не для вас, якщо ви вже маєте досвід і очікуєте отримати нову інформацію
Ця книга лежала в мене на полиці вже протягом 4-х років, якщо не більше. Я її відкривала, починала читати, закривала через кілька сторінок і йшла на пробіжку. Та успішно забувала про книгу на півроку. Потім все повторювалося. І нарешті я її дочитала (можливо тому, що почала читати вже ПІСЛЯ ранкової пробіжки 🤭)
Практичних порад тут майже немає (а ті які є ви обовʼязково вже чули, якщо хоча б поверхнево цікавилися бігом), книга зовсім не про це. Це субʼєктивна та особиста історія однієї жінки (про те, хто вона я дізналася тільки в процесі читання) про її пристрасть - біг. Про роль бігу в її житті, про майже терапевтичний вплив бігу для неї. Перед наступним пів-/фул- марафоном я б перечитала кілька сторінок книги для натхнення. Сподіваюся, у кожного знайдеться сфера, яка допомагає справлятися з болем і стресом, як допомагає авторці біг. При чому, це може бути будь що: не лише біг, а і зал, книги, живопис, музика, творчий процес, спілкування….
Отож книга тепла, особиста, приємна, рефлексуюча. Автор - неймовірна молодець. Сподіваюся, колись і я пробігатиму марафони з такими результатами як вона. А їй бажаю успіху 🧡
«Ми завжди повинні дбати про те, щоб розвивати хоробрість, наповняти розумі і серце. Були сміливими, коли від страху перехоплює подих. Бути мудрими, коли нас хочуть обманути і змусити страждати. Бути щирими, коли потрібно дарувати добро, любов і прощення…»
Never stop - хороша книга. З гарними глянцевими сторінками, кольоровими фото, красивим оформленням. І з дуже глибоким змістом.
Ця книга повністю про біг і зовсім не про біг одночасно. Тут немає розписаних покрокових методик з графіками щоб пробігти «10 кілометрів за 7 тижнів», але є багато філософії та рефлексій авторки, для якої біг - це набагато більше ніж просто спорт чи здоровий спосіб життя.
Розповідь надихає та мотивує, вчить наскільки важливою є дисципліна та самомотивація, бо біг – це насамперед змагання із собою.
Книга буде цікава всім, хто займається спортом, а також всім хто зневірився і потребує хоча б мінімальної дози мотивації.
Перша половина книги мені взагалі не сподобалась, забагато лірики і мотиваційних закликів. Відклала. За тиждень вона потрапила у потрібний настрій та дочитувалась із задоволенням. На початку Марі розповідає, як вона почала займатись бігом, а далі - враження від марафонів у різних країнах. Видання щедро доповнене фотографіями та есеями на полях із роздумами про відчуття бігу, кохання та пристрасті.
Ця книга нагадує розмову з другом З другом, який розказує про свій досвід, але в цій розповіді ти знаходиш речі, які тобі необхідно було почути Щоб надихнутися, щоб почати (вперше, або знову), щоб рухатися, і щоб не зупинятися
Книга дійсно дуже мотивуюча, щоб почати бігати. Та в ній трохи забагато лірики. Це така собі автобіографія-щоденник. І окремо ще про переклад з російської, він тут жахливий.
Не понравились тексты про личное, отношения и т.д. Хотелось бы больше инфы именно про бег. Например, крутая глава про бег зимой, но ничего полезного про лето, осень и весну. А это тоже бывают месяца не всегда благоприятные для бега...
Про опыт с марафонами было оч интересно прочитать, после прочтения книги сразу же пробежала свои первые 10 км, поэтому мотивации хватает с головой)
Дуже сподобались розповіді про досвід Марі на марафонах. Сама пробігла два марафони і іі спогади дуже відгукнулись у моєму серці. Я аж плакала коли читала про іі досвід у Америці, тому що розуміла скільки важкоі праці вона пройшла аби зробити те, що зробила. Пишаюсь такою сильною украінкою!
"Step one to running a marathon: you run. There is no step two" (Barney Stinson / "How I met your mother") "Я біг, тому що потрібно було бігти. Я не думав про те, куди це мене може завести" (Вінстон Грум / "Форрест Гамп")
Колись я хотіла пробігти півмарафон. Потім я зареєструвалась на півмарафон. Потім відмовлятись вже якось було не ок, і треба було бігти. За 21.097 км я пройшла всі 5 стадій - від заперечення до прийняття (майже катарсис). Останні 650м вгору вмерти хотілось частіше, ніж зазвичай, але я собі повторювала червневу мантру "я все здам, всіх захощу, все пробіжу". І от вже й (ніби) фінішна пряма видніється, сонце пече, в очах - розпливається, я пробігаю, сама не розуміючи, шо пробігаю, сльози течуть, руки-ноги трусяться, але в голосі (нарешті) - ясність. Пробігла.
Як потім виявилось, такий challenge-based approach можна застосовувати на регулярній основі. Про що й, власне, "Never stop". Не тільки про те, як втекти від чи добігти до, а як не боятись падати, не боятись пробувати, розуміти, що головна підтримка - це ваша внутрішня, що визнати слабкість - не слабкість, і що "сенс необов'язково в тому, щоб шукати всім відомі гармонію і баланс".
"Бо вже не страшно. Бо я зрозуміла, що нічого не втрачаю. Не втрачаю тому, що нічого не маю. У всіх сенсах. Ніщо нікому не належить. Ніхто ні над чим не владниий".
Чесно - не очікувала, що мені ця книга сподобається. Ну ще одна мотиваційна, але тепер про спорт. Навіть налаштовувала, що не дочитаю її напевно. Але Never Stop якась така щира. Вона про людину, а не про спорт. Про переживання, а не про досягнення. Взагалі книга не для спортсменів і не про них. А про те, для чого ми взагалі бігаємо? (чи займаємося іншим спортом, просто авторка пише про біг). Якось мені близькі ці тексти, часто такі особисті та емоційні, але одразу накладалися мої власні спогади та емоції. Для мене біг - також інструмент, щоб впорядкувати емоції, пережити горе чи зменшити біль. Чи відчувати себе сильною, чи привести себе до тями. І так далі. Не знаю навіть, чи варто її рекомендувати, така ця книга специфічна. Можливо емоційним персонам більше сподобається
Одразу скажу, що я нецільова авдиторія, проте люблю читати про різне, аби розуміти всілякі досвіди. Мене здивували історії про особисте і місцями скидалося, що це якийсь підручник зі стосунків із мотивашками і наказами, котрі суперечать деяким постулатам самої авторки про свободу і т.д. Але це нормально, адже для людини біг став життям, а всі ми непослідовні. Сподобалося те, що авторка створила свій клуб суто для жінок і бажання мотивувати инших. Не сподобалася розхристаність думок, сентимент до росії, деякі трохи дивні пасажі.
Якщо ви хочете щось дізнатися про біг, прочитати поради, то ця книга не для вас, ця книга написана для того, щоб в інстаграммі у профайлі додати «авторка книги». Ця книга про самолюбування, але точно не про біг. Не рекомендую
книга про біг і любов та свободу якщо хтось шукає натхнення, історій, емоцій, досвіду - вам сюди, а якщо сухий матеріал про техніку, екіпірування та інше - на простори книг та інтернету