Нестримна сила води

by Маркіян Прохасько

«Нестримна сила води» — це книжка про пошук ідеального міста. Серед безлічі можливих урбаністичних пейзажів, часів, вимірів, потенційних сюжетів та альтернативних світів тут розгортаються історії розквіту та занепаду, відчаю та надії, безпеки та переховування, виникнення запитань та віднайдення відповідей, тріумфу, поразки та рутинного переживання найбільшого щастя.

Дев’ять текстів книжки, які сповнені різною мірою напруги та сюжетності, переплітаються між собою за допомогою спільних ідей, а інколи і персонажів. Ці тексти розкривають фраґменти та напівтони світу, центром якого є місто — найвиразніша ознака людської цивілізації. Його образ — ідеальний, тож неможливий, хоч бажаний. Місто супроводжує людство впродовж часів, віддзеркалює культури та історію, перетікає із одного стану в інший. Це перетікання зупинити неможливо — як саму історію, як нестримну силу води.

160 pages, Hardcover

First published January 29, 2018

About the author

Markiyan Prokhasko is a Ukrainian writer, blogger, and journalist.
Born in Ivano-Frankivsk, Markiyan has been living in Lviv since childhood. He studied history and journalism at the Ukrainian Catholic University. He is interested in urban topics and the world. Author of the prose book The Unstoppable Power of Water (2018), in which he combined the themes of the city, the historicity, and the atmosphere of the cities of Eastern Europe.
He worked in the Lviv media Your City. He was published in the media Zbruc, Kunsht, The Ukrainians, Ukrainian Pravda, The Day, Zaxid.net, Galician Correspondent, Kurs, Media Krytyka, Ukrainian Journal, Expedition XXI, and others. Markiyan writes about culture, science, history, and the world. Author of short stories in almanacs.
In the fall of 2018, with the support of sponsors, Markiyan organized an expedition to the Ukrainian research station Akademik Vernadsky in Antarctica (Vernadsky Research Base). The trip took place in 2019. At the beginning of 2022, the book A Dream About Antarctica was published in the Old Lion Publishing House. The author intertwines the story of his journey with the historical detective story, research on climate change, the legal status of a no man's continent, and stories about scientists and their work.
Markiyan joined the creation of an audio series about a trip to Antarctica from Megogo. He is a speaker at TEDx, CreativeMornings, Responsible Talks, etc. Participant of the literary residence in Buchach in 2021. Since 2018, he has been blogging about Antarctica, in particular on his site NoPolarBears.aq

Reviews

[Anna (lion_reads) · Rating 3 out of 5]

In this slim collection of short stories, Markian Prohas'ko explores our relationship with "place." In particular, with cities. Under the guise of magical realism, his cities morph, transform, transgress, and appear, mirage-like, in the space between the realistic and the speculative. Sometimes idealistic, sometimes nostalgic, each city in this story is a reflection of humanity. Desires, wishes, memories, and feelings whirl together to create fantastic landscapes. But far from verging into the territory of science fiction, Prohas'ko invents softly and quietly. The effect is a lovely contemplation of what places we create say about who we are. I liked most that each story was infused with touches of longing and imagination.

What made me hesitate to give it a higher rating is that, often, Prohas'ko didn't take his cities far enough. There was so much that could be done with narrative form and perspective through the lens of each imagined city, but it seemed the ideas never really peaked. They were nice, but in essence, commonplace. I guess I wanted him to say more. And in a more striking way.

Still, I recommend this to anyone looking for a short read from a new Ukrainian writer.

[Kira Snow · Rating 2 out of 5]

"Якби у Львові було море..." - це серед плюсів книги. Разом з її ідеями, безумовно - любові до міста як міфосутності загалом і до Львова, старовуличкового Львова, зокрема.
А серед мінусів... Повторювати добрі думки багато разів підряд - цього мало, аби вони виконали свою функцію і осіли в чиїхось головах. Їх ще треба правильно "одягати", "приправляти". Сюжетами - якнайкраще, як на мене. А сюжетів і деталей, які б позбавляли їх схематичності, тут бракує.
Це книга не оповідань, а есеїв та замальовок. Добре - для молодого автора і не дуже - для читачів, які сприймають цього молодого автора і вирішують для себе, чи читатимуть його ще. І все ж Маркіян Прохасько вартуватиме на наступний шанс :)

[Nataliia Rybko (Kucher) · Rating 4 out of 5]

Неоднозначна книгна з різним сприйняттям в залежності від ступені зосередженості на читанні. Для себе я її назвала "читальною йогою". Якщо не відключити думки про повсякденні справи і не поринути повністю у читання, то прочитавши сторінку можна не пригадати про що йшла мова. Однак, якщо поринути повністю у чарівний світ архітектури міст, яка є ключем до простору і часу, то можна відчути бруківку на вуличках і особливий запах повітря у кожному з оповідань. Або позичити з "Мікросвіту" кулі з есенцією запахів і насолоджуватися мандариновим ароматом Дня Святого Миколая або ішої улюбленої миті. Ця книга має терапевтичний заспокійливий ефект, неначе читаючи її спостерігаєш за синявою плину води.

[Alice Malahova · Rating 5 out of 5]

Взяла книжку більше із-за того, що обложка сподобалась + люблю іноді читати, що пишуть українські автори. Нічого особливого не очікувала від книжки, але мені сподобалось. Це якийсь такий арт-хаус серед книжок: ніби нічого особливого, але тільки і встигай опинятися в нових місцях і ситуаціях, що вигадав автор. Плюс, змінюючи вже 5те місто за своє життя і третю країну, і живучи в дуже різних містах, скажу, що автор дуже чітко відчуває пульс міста, пульс нашого часу. Мені здається, цю книжку можна перечитувати кожного року і завжди в ній знаходити шось нове для себе. Браво, Маркіян!

[Vitalii Nevinchanyi · Rating 4 out of 5]

Дуже дивна та специфічна книга, яка складається з 9 оповідань. Всі вони об’єднані темами міста, людини в місті, пошуками сенсів та пошуками самого себе. З цих 9 оповідань мені скоріше сподобались чотири, не сподобались – три і ще два десь посередині. До мови написання питань немає, оповідання подані зрозумілою, приємною і добротною мовою. А от з закладеними смислами автор схоже дещо перемудрував – деякі оповідання схожі на якісь дивні та химерні сни, не завжди вдається зрозуміти для чого це було написано, яка ідея закладалась і як до результату роботи письменника ставитись.

Не берусь книгу ані рекомендувати, ані відмовляти від її прочитання оскільки й сам до кінця не визначився стосовно свого відношення до неї. Однозначно те, що вона досить химерна, дивна й незвичайна. Це як артхаусний фільм, тільки книга. Хтось скаже, що в ній накручено-наплетено такого, що автор сам заплутався й заплутав читача, хтось інший – скаже, що книга глибока й філософська.

[Artem Kuz · Rating 2 out of 5]

В одній із піцерій, поруч вокзалу в Ужгороді, всередині залу була стіна з неприродно намальованим містечком - митець явно намагався показати відвідувачам закладу щось отаке, середньоземське, як на картинці в телику.

Зображення було пласке і, в якийсь момент, вже дуже пошарпане, і по правді, напрягало дуже. Не те щоби я хотів туди потрапити, але так вийшло. Я сидів і дивився на ці всраті пропорції і ніяк не міг второпати у цій сцені хто я (ХТО Я) - глядач на березі моря, чи я чайкою чигаю в пошуках що би таке клюнути.

Я згадував ту стіну раз-по-раз поки слухав оповідання Нестримної сили води. Хтозна, може б вже ніколи і не згадав про неї, але новоутворена штучна 2d-каламуть затягувала...

Чесно, я намагався зрозуміти про що йде мова в кожному з оповідань, повертався щоб ще раз переконатися чи я почув те що почув, але, окрім Словесної Долини, я опинявся в місцях з яких хотілося піти якнайшвидше. Було дуже некомфортно раптово опинятися в хаотично нагромаджених буреломах в тексті. Усе було накидано і зв'язано надто вже безконтрольно, а подекуди, припускаю, ніби і штучно аби затримати мене в цьому бед-тріпі на довше.

Коротше кажучи - автору дякую, але я і моря за туманом так і не побачив, і поклювати нічого годного не знайшов.

[Sibilla Librum · Rating 4 out of 5]

Дуже нестандартна збірка оповідань. Я б її назвала роздуми "я що, якщо б".

Цікаві роздуми автора, що не могли не потішити. Історії про те, а що якби у Львові було море чи, наприклад, як би змінився наш світ, якщо б люди одразу засинали при приходу ночі, як це роблять більшість тварин.

Якщо хочеться чогось невеликого і нетипового, то рекомендую до ознайомлення!

[Oleg Duma · Rating 4 out of 5]

Цікава екскурсія автора вулицями, площами, кімнатами улюбленого чудернацького міста. Це місто переповнено водою та любов'ю автора... Такий собі коктейль освіжає та заряджає ностальгією за улюбленим містом.

[Ірина Копайгородська · Rating 3 out of 5]

Гарна книжка для того, щоб заповільнитися і сидіти десь в Карпатах, попиваючи чай. Мені ж, в звичному ритмі життя, було цікаво лише першу половину, далі всі красиві звороти стають монотонними.

[Anna Popova · Rating 4 out of 5]

Нескінченний потік свідомості. Якби не аудіоверсія, то оцінка була б значно нижче

[Alice Wonderlandovna · Rating 2 out of 5]

Затягнутий опис гарячкового сну.

[Taras 3000 · Rating 2 out of 5]

Дивна і трохи красива книга. Автор був би цінним компаньйоном в псилоцибіновій подорожі, але як натуральна література це важке випробування.

[Ruslana Zapisotska · Rating 2 out of 5]

І знову , як зазвичай мене захопила обкладинка. Море 🌊, спокійне море заворожує і я очікувала, ще більше прочитати про нього і всередині. Але це було тільки очікування. Книга більше про міста🌆. Казкові, фантастичні, вигадані автором, не завжди були зрозумілими для мене і розповіді читались важко. Ці 160 сторінок, мені здається, я читала вічність😣.
.
А далі про загальне враження📖. Від книги нічого не очікувала. Український незнайомий мені автор та й ще окремі історії, які мені нк довподоби. Результат: книга мені не сподобалась💔. Історії не зовсім зрозумілі, важко читались. Можливо, комусь таке подобається, але ця книга не для мене🙅.