«Засинай. Прокидайся» – чотири короткі історії відомої письменниці Галини Вдовиченко для наймолодших читачів. Одні з них слід читати дітям на спокійний сон, а інші – на гарне радісне прокидання і зустріч нового дня. Це книжка-перевертайка – її можна розгорнути і читати з обох сторін. З однієї сторони –«Засинай» – дві історії: про те, як засинають машинки, і про Лялечку, яка казала, що ніколи-преніколи не спить. З іншого боку – «Прокидайся» – діти зустрінуть тих самих героїв, але вже вранці. Прекрасні ілюстрації до книжки створила художниця Віолетта Борігард.
Гали́на Костянти́нівна Вдовиче́нко (*народилась21 червня 1959, Кольський півострів) — українська журналістка та письменниця у 1959 році на Кольському півострові за Полярним колом. У дитинстві разом з родиною часто переїжджала з місця на місце. Навчалась у школах Івано-Франківська, Надвірної, Рави-Руської, Москви, постійно бували у бабусі з дідом у селі Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, на батьківщині батька. Закінчила філологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Живе у Львові.Працює заступником головного редактора щоденної газети «Високий Замок». Має доньку та сина.
Галина Вдовиченко дебютувала у 2008 році - з романом «Пів’яблука», який вийшов у видавництві «Нора-Друк» (Київ) і став лідером продажів на стенді видавництва під час роботи Львівського Форуму видавців-2008. Перший тираж книжки розійшовся протягом місяця. Відзнаки:
- Спеціальна відзнака конкурсу «Коронація слова-2008» «Вибір видавців» (перша в історії конкурсу) - за роман «Пів’яблука».
- Диплом «Дебют 2008 року» у номінації «Кращий автор» від книготоргової мережі ЕМПІК
- 2-е місце у конкурсі «Найкраща українська книга-2009» за версією читачів та журі тижневика «Кореспондент» (роман «Пів’яблука»).
- Роман «Замок Гербуртів» (Тамдевін») отримав 1-шу премію у номінації «романи» на Всеукраїнському конкурсі романів, п’єс та кіносценаріїв «Коронація слова»-2009.
- Спеціальна відзнака «Гранд-Коронація слова» (роман «Хто такий Ігор?»).
- Перше місце у номінації «Оригінально оформлене та проілюстроване видання» на Міжнародному дитячому фестивалі у Львові (травень 2011), відзнака «Книжкового Левеня» (казкова повість «Мишкові миші»).
- 2-е місце у номінації «Світ дитинства» та 3-є місце у номінації «Мистецтво друку» у національному конкурсі «Краща книга України» (2011), засновник - Держкомтелерадіо України (казкова повість «Мишкові миші»).
- Короткий список Літературної премії Бі-бі-сі-2011. Роман «Бора» - у п’ятірці фіналістів.
- 1-а премія у номінації «прозові твори для дітей» у Всеукраїнському конкурсі романів, п’єс та кіносценаріїв «Коронація слова»-2012 – за казкову повість «Ліга непарних шкарпеток».
Це двостороння книжечка, у якої є темний, сутінковий бік і світлий, світанковий. На кожному з них - по дві історії про засинання і прокидання. У вечірню пору різні машини-мандрівники – синій фольксваген, срібна фура, старенький жовтий автобус і чорний мотоцикл з’їжджають на узбіччя траси під велику вербу, аби там заночувати. І сплять так солодко, що навіть на дорослого читача «позіхайки» нападають А маленька лялечка, яка ніколи не спить, потрапляє у синю квітку-хатинку, наїдається сонної каші і засинає на всю ніч. А як ці ж герої зустрічають свій ранок, можна дізнатися на світлій стороні книги
Читані-перечитані історії про втомлені машини та маленьку лялечку. У цій книжці прекрасне все: концепція день-ніч, ілюстрації, історії що не просто зачаровують, але й хочеться перечитувати знову і знову. А особливо МОВА. Авторка пише саме тією українською, яка шурхотить, заколисує, заворожує, задає ритм оповіданням. Дякую Галині Вдовиченко за її довершену роботу! Ми з донькою обожнюємо і "засинай",і "прокидайся".
Говорити дітям страшне слово "сугестія" — "навіювання" — звісно, не варто, але це найкраща характеристика цієї чудової книжечки :) 2 історії для засинання, читаючи які, сама починаєш позіхати вже на третьому реченні... рученьки терпнуть... злипаються віченьки... хррррр....... І 2 історії для прокидання, коли все яскраве-веселе-сонячне, пригоди-переживання-знайомства і взагалі купа всього цікавого) Історії коротесенькі, зате з прекрасними ілюстраціями. До речі, досі ніколи не звертала увагу, що в сутінках все стає дійсно синім, а не просто безбарвним) Читати книгу, принаймні, вперше, ліпше з частини "Засинай", тому що історії між собою зв'язані. Власне, сама назва книжки на це ж і натякає. Приємного читання-розглядання, солодких снів і насичених днів! =)
У книжечці «Засинай. Прокидайся» мені найбільше сподобалося те, що вона «двобока»: з одного боку під синьою обкладинкою дві вечірні історії, а з іншого під рожевою — дві ранкові. Вони поєднані персонажами і ранкові є своєрідним продовженням вечірніх, тож синій бік раджу читати першим. В одній з "дилогій" йдеться про гурт машин, що пізнього вечора зупиняється на ночівлю, а потім потроху роз'їжджається зранку, а в іншій про лялечку, яка стверджує, що ніколи не спить, а потім потрапляє в чарівну країну, де, наївшись сонної каші, засинає, а зранку намагається повернутися у свою реальність. Я не відразу зрозуміла, що спонукало авторку і видавців об'єднати під однією обкладинкою дві такі різні казки, а тоді мене осяяло: історія про машинок має бути для хлопчиків, а про лялечку — для дівчаток, а це вже, знаєте, попахує сексизмом. Я категорично проти нав'язування дітям уже в дошкільному віці того, що одні речі мають цікавити хлопців, а зовсім інші — дівчаток, а книжечка, можливо, мимоволі працює саме на це. Самі казки були нуднуваті і не "чіпляли", ілюстрації непогані.