What do you think?
Rate this book
Мій Квебек. Люди, мови і життя у Квебеку і навколишній Канаді
Ця книжка — про Квебек, його історію і сьогодення, його проблеми і досягнення, його боротьбу за власну мову й національну гідність.
Квебек — край із власною ідентичністю, традиціями, історією і діалектом. За культурою, він більш європейський, ніж інші провінції. Квебекуа (мешканці Квебеку) — окрема нація; 2006 року це визнав і федеральний парламент Канади. Квебек відрізняється як від решти Канади, так і від Франції.
Це щира і дотепна розповідь автора, який народився і виріс в Україні, а в Квебеку живе з вересня 2000 року.
Квебек — край із власною ідентичністю, традиціями, історією і діалектом. За культурою, він більш європейський, ніж інші провінції. Квебекуа (мешканці Квебеку) — окрема нація; 2006 року це визнав і федеральний парламент Канади. Квебек відрізняється як від решти Канади, так і від Франції.
Це щира і дотепна розповідь автора, який народився і виріс в Україні, а в Квебеку живе з вересня 2000 року.
272 pages, Kindle Edition
Published February 7, 2018
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 7 of 7 reviews
July 22, 2021
Мені дуже сподобалася книжка, бо я дізналася багато фактів про Квебек і Канаду взагалі, про які навіть не здогадувалася. Це і історія країни і народів і історія міграції під однією обкладинкою.
January 31, 2021
Я мало знала про Квебек: франкомовна земля в Канаді, розкішний Рой Дюпюі в серіалах «Доньки Калеба» та «Нікіта», співак Брюно Пельтє з його розкішним голосом. Ще кілька інстаграмних спільнот з гарними видами (переважно різні ракурси Шато-Фронтенак)
І от мені до рук потрапила книга «Мій Квебек» Eugene Lakinsky, одесита, що переїхав туди більше двадцяти років тому. Ця книга виявилась важливою мандрівкою в життя іншої нації, чия історія часами до болю нагадувала нашу власну («квебекуа» - це вже окрема нація із власною мовою, фольклором, традиціями, що зазнала регулярних утисків та принижень з боку домінуючих англоканадців, із закриттями французьких шкіл та забороною на вулицях розмовляти французькою мовою: «Speak white!»)
Трагічний епізод з історії акадійців (франкомовний народ, що заселив регіон Акадія) до щему нагадує депортацію кримських татар. Британські колоністи розібрались із акадійським питанням в кращих радянських традиціях: повантажили на кораблі, розлучивши родини, та відправили в різних напрямках в нелюдських умовах. А майно та землі розділили між своїми. Частина акадійців загинула в дорозі, решті згодом дозволили вернутись, але (сюрприз!) хати вже були заселені англійськими переселянцями.
Що мене підкупило в книжці: тут людей так же багато, як і описів містечок (а жив автор і в Монреалі, і в Квебеці, і в Оттаві та Шербруці і Гатіно). З перших же сторінок яскраво вимальовується життя місцевих та імігрантів з їхніми цінностями та сподіваннями (оце пишучи згадала, як автор щойно приїхав в Монреаль, вийшов зранку на подвір‘я орендованих апартаментів і опинився поміж помідорних кущів, які, як виявилось, насадила переселенка з Буковини)
Почавши читати перші сторінки і мережі я вже за чверть години отут її купила
https://play.google.com/store/books/d...
Взагалі, відчувається що автор тяжіє до математичного аналізу реальності і в цьому є окремий шарм (часами мені здавалось, що це оповідає мій батько, як ото впавши з яблуні він з лікарні просив сестру піти поміряти яму під деревом від нього, щоб виміряти еластичність грунта і вирахувати якийсь конфіціент прискорення чи обертання тіла в повітрі)
Ось зацініть, це ж прекрасно:
«Так доходиш до пляс д’Ювіль і заходиш до затишного кафе (якого тепер, здається, вже нема). А там — найбільші мафини, які я колись бачив! Тут якраз прокидається дитина. Намагаєшся годувати її. І констатуєш прогрес: рік тому до рота потрапляло 25% мафина, півроку тому — вже 50%, а зараз вже майже 75%»
І от мені до рук потрапила книга «Мій Квебек» Eugene Lakinsky, одесита, що переїхав туди більше двадцяти років тому. Ця книга виявилась важливою мандрівкою в життя іншої нації, чия історія часами до болю нагадувала нашу власну («квебекуа» - це вже окрема нація із власною мовою, фольклором, традиціями, що зазнала регулярних утисків та принижень з боку домінуючих англоканадців, із закриттями французьких шкіл та забороною на вулицях розмовляти французькою мовою: «Speak white!»)
Трагічний епізод з історії акадійців (франкомовний народ, що заселив регіон Акадія) до щему нагадує депортацію кримських татар. Британські колоністи розібрались із акадійським питанням в кращих радянських традиціях: повантажили на кораблі, розлучивши родини, та відправили в різних напрямках в нелюдських умовах. А майно та землі розділили між своїми. Частина акадійців загинула в дорозі, решті згодом дозволили вернутись, але (сюрприз!) хати вже були заселені англійськими переселянцями.
Що мене підкупило в книжці: тут людей так же багато, як і описів містечок (а жив автор і в Монреалі, і в Квебеці, і в Оттаві та Шербруці і Гатіно). З перших же сторінок яскраво вимальовується життя місцевих та імігрантів з їхніми цінностями та сподіваннями (оце пишучи згадала, як автор щойно приїхав в Монреаль, вийшов зранку на подвір‘я орендованих апартаментів і опинився поміж помідорних кущів, які, як виявилось, насадила переселенка з Буковини)
Почавши читати перші сторінки і мережі я вже за чверть години отут її купила
https://play.google.com/store/books/d...
Взагалі, відчувається що автор тяжіє до математичного аналізу реальності і в цьому є окремий шарм (часами мені здавалось, що це оповідає мій батько, як ото впавши з яблуні він з лікарні просив сестру піти поміряти яму під деревом від нього, щоб виміряти еластичність грунта і вирахувати якийсь конфіціент прискорення чи обертання тіла в повітрі)
Ось зацініть, це ж прекрасно:
«Так доходиш до пляс д’Ювіль і заходиш до затишного кафе (якого тепер, здається, вже нема). А там — найбільші мафини, які я колись бачив! Тут якраз прокидається дитина. Намагаєшся годувати її. І констатуєш прогрес: рік тому до рота потрапляло 25% мафина, півроку тому — вже 50%, а зараз вже майже 75%»
April 17, 2018
Виразна розповідь, після якої усвідомлюєш, скільки всього потрібно сприйняти, пропустити через себе і дослідити, щоб дійсно мати право назвати нерідний край своїм. Особливо такий гордий, нюансований і не надто толерантний (попри буйний мультикультуралізм) край, як Квебек. Мало, переїхавши, знати "де", "коли" і "почьом" - треба розуміти всі "чому", "як" і "навіщо". І дізнатися про це, як виявилося, може бути доволі цікаво. Перша частина книжки - детальна розповідь автора про його власний пошук свого місця у новій країні - територіально, професійно, емоційно. Часом здається, що побутових подробиць іммігрантського становлення могло б бути подано й менше, але вони вдало розбавлені дотепами і короткими історіями численних побіжних людей найрізноманітніших національностей - таких само іммігрантів, з якими авторові довелося перетнутися у різних ситуаціях. Друга частина - стислий екскурс в історію і культуру Квебеку, читаючи який можна подумати одночасно "такого не може бути", "як так можна?" і "бува й таке".
January 31, 2018
Першою реакцією, коли рукопис отримав позитивний відгук редактора, було: О, ще одна книжка буде в серію "Мандри"! Але прочитавши текст стало зрозуміло, що книжка зовсім не про подорожі, а про життя - життя в новій країні, яка має дуже багато історичних, соціальних, культурних, мовних аналогій з Україною. На початку 90-х в середовищі науковців було навіть модним обговорювати варіанти еміграції в Штати та Канаду. Хтось поїхав, більшість - залишилася. Тепер від одесита, який зробив свій вибір на користь виїзду, маємо фактично документ про Terra incognita з назвою Канада: Мій Квебек. Люди, мови і життя у Квебеку і навколишній Канаді
Попереднє замовлення за спец.ціною на паперове видання оформлюється тут https://books.nora-druk.com/product/l...
а електронну версію вже можна читати через сервіс гугл https://play.google.com/store/books/d...
Попереднє замовлення за спец.ціною на паперове видання оформлюється тут https://books.nora-druk.com/product/l...
а електронну версію вже можна читати через сервіс гугл https://play.google.com/store/books/d...
September 16, 2018
Чудова книга, яка вiдкрила для мене зовсiв iнший Квебек...Квебек, про який я майже нiчого не знала! Автор зумiв досягнути поставленоï мети донести якнайбiльше iнформацiï про Квебек та його локальнi особливостi до украïнського читача! Дуже сподобалось з яким тонким гумор, толерантнiстью та логiчнiстю вiн описував рiзнi iсторичнi моменти, а також власний досвiд! Також менi, як людинi, яка навчалась у 5 рiзних унiверситетах поза межами Украïни, його опис мультикультурного студентського життя був надзвичайно близким та знайомим. Наразi з'явилось бажання подивитись фiльми канадських режисерiв та пошукати книжки, якi згадуються у "Мiй Квебек".
October 26, 2025
Можете сміливо кинути цією книгою в того, хто знову скаже, що Канада двомовна і проблем із мовами там немає.
This entire review has been hidden because of spoilers.
June 19, 2026
Розповідь іммігранта. Ні дать ні взять. Що я маю на увазі?
Може, і звучить трохи с сарказмом, але, щоб описати книжку, потрібно візуалізацію
Ось уявіть:
заходите ви в кафе/бар/парк на лавочку (підкресліть щось одне) і тут зустрічаєте знайомого/одногрупника/однокласника/сина маминої подруги, якого не бачили 10 років.
І ось звʼязується розмова під каву/пиво/вино/лимонад. Він розповідає про своє житіє-битіє в Канаді
Розповідає легко та цікаво, з гумором, без понтів відчуття, що в мене вселився чат джіпіті і ось тепер починає: серйозно, по ділу, без понтів Не має ось цього: «я тепер крутий чувак в Канаді».
Автор починає зі свого особистого досвіду навчання, різних підробіток.
Він вчився у кількох університетах, працював у найрізноманітніших місцях – від дослідника у лабораторії з біоінформатики, до вантажника на складі з одягом, від бібліотекаря у Парламенті Квебеку, до аудитора у Міністерстві оборони Канади.
І після короткої особистої оповіді постає питання політики. Ну куди ж без неї?
Але для цього потрібна історія. Уявіть, що ви з цим знайомим у Вікіпедії відкриваєте основні історичні дати, і цей знайомий вам їх коментує. А після цього переключається на політику знову.
Не все так радужно і легко. Є багато складних питань. Досі витає у повітрі тема незалежності. Франкомовне і англомовне суспільство складне. Відносини між ними ще складніші. А тут ще і іммігранти зі своїми культурними особливостями
Коротше, якщо ви, як і я, по скаженій акції в Нора-Друк купили цю книжку, але не прочитали - читайте
Тут дійсно цікаво написано про Канаду. Я дуже сумніваюсь що я коли небуть захочу її перечитати. Але разово це було добре
Єдине, що не сподобалось:
-не перекладанні французькі фрази.
Французьку я не знаю взагалі, тож…
Те саме стосується і фраз англійською і російською (тут та все зрозуміло, але ж…)
-я не дуже вперла, нащо переказувати фільми. Прогортала главу
А так - добре. Приємна і пізнавальна книга
Телеграм канал - Руда стерлядь про книжки https://t.me/rudabook
Може, і звучить трохи с сарказмом, але, щоб описати книжку, потрібно візуалізацію
Ось уявіть:
заходите ви в кафе/бар/парк на лавочку (підкресліть щось одне) і тут зустрічаєте знайомого/одногрупника/однокласника/сина маминої подруги, якого не бачили 10 років.
І ось звʼязується розмова під каву/пиво/вино/лимонад. Він розповідає про своє житіє-битіє в Канаді
Розповідає легко та цікаво, з гумором, без понтів відчуття, що в мене вселився чат джіпіті і ось тепер починає: серйозно, по ділу, без понтів Не має ось цього: «я тепер крутий чувак в Канаді».
Автор починає зі свого особистого досвіду навчання, різних підробіток.
Він вчився у кількох університетах, працював у найрізноманітніших місцях – від дослідника у лабораторії з біоінформатики, до вантажника на складі з одягом, від бібліотекаря у Парламенті Квебеку, до аудитора у Міністерстві оборони Канади.
І після короткої особистої оповіді постає питання політики. Ну куди ж без неї?
Але для цього потрібна історія. Уявіть, що ви з цим знайомим у Вікіпедії відкриваєте основні історичні дати, і цей знайомий вам їх коментує. А після цього переключається на політику знову.
Не все так радужно і легко. Є багато складних питань. Досі витає у повітрі тема незалежності. Франкомовне і англомовне суспільство складне. Відносини між ними ще складніші. А тут ще і іммігранти зі своїми культурними особливостями
Коротше, якщо ви, як і я, по скаженій акції в Нора-Друк купили цю книжку, але не прочитали - читайте
Тут дійсно цікаво написано про Канаду. Я дуже сумніваюсь що я коли небуть захочу її перечитати. Але разово це було добре
Єдине, що не сподобалось:
-не перекладанні французькі фрази.
Французьку я не знаю взагалі, тож…
Те саме стосується і фраз англійською і російською (тут та все зрозуміло, але ж…)
-я не дуже вперла, нащо переказувати фільми. Прогортала главу
А так - добре. Приємна і пізнавальна книга
Телеграм канал - Руда стерлядь про книжки https://t.me/rudabook
Displaying 1 - 7 of 7 reviews