Я — мене — мені... (і довкруги). Спогади. Книга 1. В Україні

Я - мене - мені... (і довкруги)

by George Y. Shevelov, Юрій Шевельов, Сергій Вакуленко (Foreword)

Перший том спогадів видатного українського науковця Юрія Шевельова (Шереха) є безцінним джерелом для розуміння української історії першої половини ХХ ст. Видання вперше проілюстровано і містить 248 світлин; їх частина — з родинного альбому Шевельових — публікується вперше. Текст доповнюють 1626 приміток та іменний покажчик. Передмова — упорядника видання п. Сергія Вакуленка.

Genres: Ukrainian Literature, History, Biography, Nonfiction, Ukraine

728 pages, Hardcover

First published January 1, 2001

About the author

Slavic linguist, philologist, essayist, literary historian, and literary critic; full member of the Shevchenko Scientific Society since 1949 and of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences since 1945. After studying under Leonid Bulakhovsky at Kharkiv University (candidate 1939) he lectured there in Slavic linguistics (1939–43). Having emigrated to Germany, he taught at the Ukrainian Free University in Munich (1946–9) and obtained a doctorate there (1949). He was also vice-president of the MUR literary association (1945–9) and edited a monthly journal Arka. After settling in the United States he served as lecturer in Russian and Ukrainian at Harvard University (1952–4), associate professor (1954–8) and professor of Slavic philology at Columbia University (1958–77), and president of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences (1959–61, 1981–6). He was a founding member of the Slovo Association of Ukrainian Writers in Exile. In 1978–81 he was editor in-chief of the journal Suchasnist’. In 1991 Shevelov became a foreign member of the National Academy of Sciences of Ukraine. Shevelov is the author of some 500 articles, reviews, and books on Slavic philology and linguistics and the history of literature. In Slavic linguistics he has contributed to such areas as phonology, morphology, syntax, lexicology, etymology, literary languages, and onomastics. He has devoted special attention to Old Church Slavonic, Belarusian, Polish, Russian, Slovak, Serbo-Croation, Macedonian, and above all Ukrainian. In his most important work, A Historical Phonology of the Ukrainian Language (1979), Shevelov demonstrated the historical continuity of the language. His other important publications in linguistics are Do henezy nazyvnoho rechennia (On the Genesis of the Nominal Sentence, 1947), Halychyna v formuvanni novoï ukraïns’koï literaturnoï movy (Galicia in the Formation of the Modern Ukrainian Literary Language, 1949, 1975), Narys suchasnoï ukraïns’koï literaturnoï movy (An Outline of the Contemporary Ukrainian Literary Language, 1951), The Syntax of Modern Literary Ukrainian: The Simple Sentence (1963; Ukrainian version 1951), A Prehistory of Slavic: The Historical Phonology of Common Slavic (1964, 1965), Die ukrainische Schriftsprache, 1798–1965 (1966), Teasers and Appeasers: Essays and Studies on Themes of Slavic Philology (1971), and The Ukrainian Language in the First Half of the Twentieth Century, 1900–1941: Its State and Status (1989; Ukrainian version 1987). His numerous articles in the field of literature, literary criticism, and theater were collected in Ne dlia ditei (Not for Children, 1964), Druha cherha: literatura, teatr, ideolohiï (The Second Round: Literature, Theater, Ideologies, 1978), and Tretia storozha (The Third Watch, 1991). Most of these essays were reprinted in Kharkiv in 1998 in a two-volume edition Porohy i zaporizhzhia (The Rapids and . He was one of the organizers of émigré literary life in Germany after the Second World War. Shevelov was editor or coeditor of many scholarly and literary journals, serials, books, and other publications, including Arka (1947–8), Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the United States (1960–1), Historical Phonology of the Slavic Languages (5 vols, 1973–83), and Suchasnist’ (1978–87). He was also linguistics subject editor for Entsyklopediia ukraïnoznavstva (Encyclopedia of Ukraine, 1949–52, 1955–89), Ukraine: A Concise Encyclopaedia (vol 1, 1963), and Encyclopedia of Ukraine (vols 1–2, 1984, 1988), to which he contributed numerous articles. A bibliography of his works by Jacob Hursky appeared in Symbolae in honorem Georgii Y. Shevelov (1971) and Studies in Ukrainian Linguistics in Honor of George Y. Shevelov (1985). Another bibliography of his writings, edited by A. Danylenko and L. Chaban, appeared in New York in 1998. A two-volume edition of Shevelov’s memoirs was published in Kharkiv in 2001.

See also: Юрій Шевельов.

Reviews

[Володимир Демченко · Rating 5 out of 5]

Читати Шевельова — одне задоволення. Не лише геніальний мовник, але і талановитий стиліст він оповідає плавно, яскраво і глибоко.
Кілька місяців я неспішно слідував за ним вуличками Харкова, стояв в голодних чергах, був свідком німецької окупації і тікав від радянської армії в холодних вагонах що йшли на Захід.
Прекрасний автопортрет на тлі епохи, який так детально і так цікаво оповідає про культурне життя українства та…його загибель в першій половині 20го століття.
Окремо хочу відмітити неймовірний талант Шевельова до текстових портретів що він у цьому творі витворив сотню, а то і більше. Тут вам і Брій Липа, і митрополит Шептицький, і ціла плеяда сексотів зрадників, і Курбас як культурний діяч.

Насправді книга обовʼязкова для прочитання кожному, хто хотів би знати історію українського Харкова та ті жахи, що пережила українська культура під двома паралельними окупаціями.

На черзі друга частина

[Katia N · Rating 5 out of 5]

Extremely well written and painfully honest memoir of the linguist and literary critic who have chosen a Ukrainian identity in spite of being ethnically German and having Russian as the first language. It spins from 1910 to the middle of the WWII. His insights and observations about that turbulent time and the place of a simple individual in that time and space are very precious. For example, his view that WWII was "not my war" was the first time I've met with such point of view from a person who has been in the region then. I found his perspective very special, very different to what I've got used growing in the 80s in what was called then USSR or Soviet Ukraine. I need to think more about this book to write a proper review. There is a lot to unpack in there. But it was a very valuable precious experience reading it. His Ukrainian language is absolutely enchanting as well. He ended up as a Professor in the USA. He was not unfamiliar with controversy. I understood he had to leave Harvard after he disagreed with Roman Jacobson (a person who holds the title of the most significant linguist in the West of the previous generation). But it just proves the case that he needs to be wider known. I really hope to read more by him.

Here is Wiki article about him:

https://en.wikipedia.org/wiki/George_...

[Maria Zayats · Rating 5 out of 5]

Два з половиною місяці я перебувала під враженням від спогадів українського мовознавця, славіста, літературознавця та критика - Юрія Шевельова. Щодня по кілька сторінок, а потім роздумування над усім.

Так виходить, що народжений 1908 року, Шевельов розповідаючи власну, наголошено (!) особисту, історію, заглиблює читача в сумну історію цілого ХХ століття.
В основному це спогади про Харків, спершу революційний, пізніше столичний, пізніше після-столичний, енкаведистський. На очах малого Георгія Шнейдера (а тоді вже Юрія Шевельова) розгорталися жахи революції, він же був і щасливим свідком творінь 20-х років пізніше розстріляного відродження, при ньому зацвітав Курбасів березень-«Березіль», котрому так і не судилося діждати квітня та травня (ця частина особливо солодко, а потім особливо гірко читається). Застав він також жах сталінських репресій, яких самому будучи мовознавцем-україністом, дивом вдалося уникнути. Не оминуло його й НКВД, періоди сексотства, тотальних доносів.

Потроху стає зрозуміло, біографія Шевельова є свідченням епохи, і як завжди це буває - трагедія в цифрах болить не так, як трагедія в окремих людських долях. Бо навіть якщо прийняти той факт, що спостереження та спогади тут є винятково суб’єктивними, достатньо почитати яка доля спіткала всю родину Медерів по лінії матері, чи студентів самого Шевельова, чи однокурсників - суб’єктивне стає об’єктивним. Доля якщо коротко у всіх така: репресовані, загиблі в жахах війни, зачищені пізніше як зрадники.

Шевельов як людина, що не продовжила себе в дітях, не мав жодних ілюзій, щодо продовження себе в своїх наукових та творчих доробках, і тому сприймається він дуже щиро і відверто, нíчого мовляв втрачати, а його погляди на життя можуть впевнено претендувати на культурний та етичний еталон,- стільки людяності в них, стільки гідності та інтелекту

Здається, вже перечитуючи вдруге, я розгадала в чому секрет цих спогадів. Шевельов, будучи при житті закритою, замкненою людиною, своїми спогадами дає такий рівень близькості в людському спілкуванні, який рідко коли можна зустріти, навіть вживу. І це відкривання не може не вражати в саме серце. Очевидно, воно свідчить про те, що замкненість та була не стільки природня, як вимушена життєвими обставинами.

P.S. Окреме і велике дякую Видавець Олександр Савчук за прекрасне видання спогадів, за архіви фотографій, які допомагають краще уявляти тогочасні декорації епохи. Сподіваюся на продовження в другому томі.

[Artem Komisarenko · Rating 5 out of 5]

Унікальна книга спогадів видатного українського мовознавця, «Грушевського мовознавства» Юрія Шевельова. Написана в 1987 році автором, який з одного боку вже більшу половину свідомого життя прожив у «вільному світі», у поважному віці все ще зберігав тверезий розум й помер тільки за 15 років, відрізняється від більшості мемуарів того періоду свіжістю, сучасністю стиля й розуміння подій. Важливо також, що автор пережив більшість героїв своїх спогадів й міг дозволити собі описувати події й людей без зайвого затемнення. Одні з найважливіших спогадів, що я колись читав.

[Anastasiia · Rating 5 out of 5]

Чудове видання спогадів Шевельова! Купа фотографій, зносок, імен. Читалось все доволі легко, хоч і не все з написаного викликало однакове зацікавлення. Можливість побачити цілу епоху терору та знущань з українськості очима молодого мовознавця. Маст рід для всіх харків'ян!

[Igor Sukhorukov · Rating 5 out of 5]

У Видавництва Олександра Савчука краще книжка. Але наповнення шикарне. Багато про Харків та Україну не з ущербного радянського куту зору.

[Tina · Rating 5 out of 5]

Юрій Шевельов був досить приватною людиною. І думаю, не став би аж так вивертати душу у двотомних спогадах, якби не був одним із небагатьох зацілілих із нашого Харкова тридцятих.

Наприклад, йому було 17, коли «Березіль» Курбаса перевели із Києва до тоді столичного Харкова. І саме із його, Шевельова, спогадів ми сьогодні можемо відчути ті вистави «із зали». Зокрема, що зали ті нерідко стояли порожніми, бо тогочасний глядач Курбаса здебільшого не розумів і часто відверто бойкотував.

А ще перший том - це про навернення Шевельова в українство. Враховуючи, що «з дому» він зростав у російській дворянській культурі і для людини його становища було б так природньо обрати приналежність до росіянців у радянському Харкові чи до «фольксдойче» у Харкові німецькому.

[Air_sublime · Rating 5 out of 5]

George Shevelov - une figure importante pour une philologie slave et particulièrement ukrainienne. Sa vie était touche par tous les bouleversements de l'Europe de l'Est de la XXeme siècle. C'est pourquoi j'ai voulu savoir comment a-t-il réussi à survivre repressions des hautes classes (au fait d'être un fils d'un général d'armée de l'empire russe), les purges staliniennes, la Seconde Guerre mondiale parmi les destructions d'Ukraine sous deux régimes totalitaires. Malgré cela, il a réussi à continuer sa carrière scientifique à Harvard et à Columbia, proposer un concept des origines différentes des langues slaves, qui a nié la théorie propagandiste soviétique de l'origine commune des langues ukrainienne, biélorusse et russe.

J'ai apprécié la franchise de l'auteur, son évaluation de ses propres actions et de la réalité qui l'entoure. L'opportunité de percevoir la vie d'Ukraine de ces époques à travers des yeux d'un intellectuel est malheureusement et extrêmement rare. C'est donc un véritable trésor pour tous qui s'intéressent à cette période.

Parfois les mémoires n'étaient pas très engagements, comme la plupart des parties ou il parlait des spectacles. Mais généralement c'était une histoire intéressante sur la vie à cette époque. À mon avis, c'était un chercheur brillant, mais un être assez spécifique en tous ce qui est de la communication personnelle. Néanmoins, je le considère comme un homme d'honneur et de principes, qui mérite assurément le respect, comme ses réalisations scientifiques et de sa contribution au développement de la culture ukrainienne.

Je ne sais pas comment évaluer les mémoires, car ils ne sont que le prolongement naturel de l'auteur. Et George Shevelev a fait un excellent travail à cet égard, le livre montre clairement sa personnalité et tout ce qui l'entoure.

[Mariana · Rating 5 out of 5]

Якщо любите спогади як жанр, якщо цікавий період 1920-1941 в Харкові, українське культурне життя тих років, особливо театральна сцена - то дуже рекомендую.

[Inna]

Читаючи Спогади Шевельова, ніби знову гуляю Харковом і ностальгую за тими роками, коли сама там жила.