Книга являє собою спробу нового жанру — жанру філософії історії за аналогією з тим, як пишеться філософія науки чи філософія мистецтва. Матеріалом, на якому писалась книга, є історія європейської цивілізації XX століття, насамперед того регіону цивілізації, який був охоплений комуністичним тоталітаризмом. Філософія історії має справу не з подіями самими по собі у їх часовій послідовності, а з історичним смислом подій. Проблеми історичного смислу безпосередньо пов'язані з оцінкою добра і зла в людському чині. Найбільші таємниці минулого століття не стільки у важливих деталях подій, історичній інтризі та прихованих стратегіях боротьби могутніх політичних сил, скільки у правильному розумінні й тлумаченні сенсу історичних явищ. Саме навколо оцінки історії розгортаються гострі суперечки, зокрема в українській історії — навколо оцінки Центральної Ради, гетьманату, Директорії, націонал-демокрагії та соціал-демокрагії, «розстріляного Відродження», голодомору і Великого терору, Вітчизняної війни та боротьби УПА, долі української культури в УРСР та в діаспорі, «перебудови» та наслідків її провалу (чи перемоги, важко сказати). Всі ці проблеми смислу національної історії розглядаються у книзі на широкому тлі.
- Якщо вони були такими розвиненими, то чому конкістадори так легко їх розігнали? Це питання стосувалося імперії Інків, історією яких свого часу захоплювався. На той момент не знайшов що відповісти окрім: - Важко з луками перемогти завойовників з рушницями. Часткова правда в цьому є, бо й дійсно: лучник піхотинцю з рушницею не рівня. Але не в тому була суть. Лиш згодом зрозумів, що справа в тому, що час не можна пришвидшити, а в різних просторових вимірах цивілізації проходять свій власний шлях розвитку. Втручання однієї цивілізації з одним часовим виміром в справи іншої, яка живе у властивому їй часі та просторі неминуча призводить до руйнування природних точок опору, і відкидає в невідоме. З часу відкриття цивілізацій Пд. Америки Заходом минуло сливе V століть, а людство так і не зробило висновків, насильницьки несучи «свою правду» тим, хто її не потребує.