У лісі живуть туконі. Одні тримаються поряд зі своїми деревами, інші дбають про звірів або птахів. Хтось стежить за зміною пір року. Всі туконі дуже заклопотані, але це для них не робота.
Туконі Мандрівник відомий своїм рюкзаком-жолудем, його легко впізнати. Одного дня він зібрався навідати свого найкращого друга... Хто його найкращий друг і що означає бути мешканцем лісу? Саме про це – у новій книжкі-картинці Оксани Були.
Мої несміливі побоювання були пов'язані з тим, що книжка про Зубра-шукача гнізда свого часу справила абсолютно приголомшливе враження. Безсонний Ведмідь теж дуже хороший, але вже не аж настільки - у ньому історія простіша, дитинніша (ага, треба постійно собі нагадувати "Ксеню, це дитячі книжки, ти ж у курсі?") і однозначніша. І тому було дуже цікаво, якою виявиться третя книжка Оксани Були. Дуже коротке резюме - іншою.
"Туконі - мешканець лісу" не дуже схожий на попередні книжки. Тут уже нема драматичного екзистенційного пошуку (хоча є інша важлива проблема), тут мінімально конфліктний і простіший (тобто, можна сформулювати не трьома реченнями, а одним) сюжет, тут картинки ще переконливіше перемагають літери. І все це не баги, а фічі.
Оцей третій "Туконі" уже впритул наблизився до того жанру книжок-картинок, що викликають у мене шанобливе захоплення - "мовчазних" книжок, яким проговорений текст не потрібен. Цей текст тут є, але його менше, ніж у попередніх серіях, і він уже перетворюється на факультативний.
Спробувала перечитати, затуляючи слова папірцем: так, все виходить - ну, може, на двох сторінках без нього обійтися було б складніше, але нічого непідйомного. На цей ефект працюють, в першу чергу, дві речі.
Одна - максимально простий і виразний сюжет, який крутиться навколо того, що всім туконі треба зібратися і допомогти другові у скруті.
Інша - це те, що "Туконі - мешканець лісу" уже не стільки книжка про героїв та їхні проблеми, скільки книжка про світ. Лісовий світ чарівних істот, які дбають про рослини, вкладають звірят спати, плетуть шарфи та обожнюють чаювати. І геть нескладно забути про сюжет, коли кожна ілюстрація - це віконечко у справжню казку. Цю книжку можна розгорнути в будь-якому місці - і телепортуватися до акварельного світу, намагаючись роздивитися, що там, за спинами у героїв, або що відбувається за межами білого аркуша. За такого ефекту історія стає вторинною. Вірніше, навіть не так - історії, інші, свої для всіх читачів історії, тчуть себе самі, безмежно розширюючи світ, створений художницею. Цей світ уже живий, а що в ньому відбувається, - то вже інша історія, яку можна підкорегувати, перепридумати, розвернути в потрібний бік. Головне, щоби зустрілося стільки туконі, скільки потрібно для гарної чайної церемонії. Бо як жеж без чаю!
Трохи розширена версія відгуку (з картинками, без них теж ніяк не можна) - за посиланням.
Мені у цій книжці все-таки дуже бракує якоїсь фабули (у “Зубрі” ж була фабула і зав’язаний на неї повчальний урок), але, можливо, її треба сприймати інакше, як листівки із цього чарівного і ласкавого світу з усіма його лісовими духами і тими, хто готує ліси до зміни сезонів, із його жолудями і шарфами. Врешті, у дитинстві дідусь під час прогулянок лісом на ходу вигадував мені якісь нескінченні байки про лісову звірину залізницю, свинокурочкобичка і таке інше – сюжету там було, мабуть, десь як у “Туконі”, але тоді мені це абсолютно не заважало. От і від “Туконі” віє тим же дитячим захватом від іще нескінченного світу, у якому білих плям і простору для чарів більше, ніж розвіданих країв.
Історія про протистояння обставинам-стихіям, непідконтрольним індивідові, та цінність кооперції для виживання виду і екосистем, які він населяє. Повноприсутні нотки енвайронменталізму, але також - хтонічності, анімістичних (майже магічних, але магія Туконі така натуральна, що сприймається як їх есенційний атрибут, а не як окрема сила) алюзій, а також функціоналістська стратифікація суспільства.
Атмосфера - єдність з природою, дружелюбність, затишок (багато затишку, чаю, текстилю, клубочків з нитками і пухнастих лапок.)
Перша книга моєї новонародженої кузинки. Туконі зачекають на неї ще якийсь час, але я уже щаслива з вибору.
This entire review has been hidden because of spoilers.
Книга вихідного дня. Чарівні, магічні, неймовірно милі і прекрасні Tukoni від Oksana Bula і Видавництво Старого Лева. Це любов з першого погляду, ще коли вийшли перші книжечки про Зубра і Ведмедя.
Цього разу Туконі-мандрівник збирається на чаювання до кращого друга, проте стається біда, і йому потрібно кликати інших туконі на допомогу. Туконі — добрі друзі-захисники лісу й лісових звірят, можливо, раніше їх називали мавками, але в такому вигляді вони подобаються мені більше) Вони піклуються про дерева і рослинки, слідкують за зміною пір року, допомагають звірятам вкладатися на зимову сплячку і прокидатися навесні. Туконі такі милі, що вже від однієї їхньої присутності стає тепло і затишно
Історійка зовсім коротенька, це книжка-картинка, тому тут більше потрібно розглядати, ніж читати. А розглядати тут дійсно є що. Надзвичайно милі ілюстрації, теплі, добрі і променисті. Про ліс і любов до природи, про допомогу і дружбу, про взаємне тепло. Прочитати її можна за 5 хвилин, а ось розглядати можна годинами)
Побільше би таких книжок і доброї, світлої магії. Читайте і посміхайтеся :)
Проблема даної історії лише одна... В ній відсутній сюжет. Ця книга більше демонстрація ілюстрацій, і благо, є, що демонструвати. Малюнки виглядають неймовірно чарівно. Але хотілося б, якогось простенького сюжету, який би оживив цю чарівність та додав їй дії, як було в попередніх роботах авторки про Зубра та Ведмідя.
Дуже тішуся, що вийшло перевидання даної книги. Полювала на неї відколи прочитала Вересову міль і відкрила для себе Оксану Булу як людину, що може створити справжню казку. З нетерпінням буду чекати наступні роботи авторки.
Nakreslené krásne, ale príbeh akosi chýba. Deti tomu pár slovnému príbehu nerozumeli, dožadovali sa vysvetlenia, čakali, že sa dozvedia viac a na konci sa zborovo opýtali: "A to je všetko?" Škoda, malo to veľký potenciál.
Нарешті! Остання книга Оксани Були, якої мені не вистачало! Прекрасні ілюстрації, тепло і ніжність. Завжди хочеться більше тексту, але потім я згадую, що ці книжечки про інше. Чарівно.
Ďalšia prenádherné ilustrovaná knižka z vydavateľstva Stonožka sa dostala do rúk aj nám. Keďže som vedela čo je v balíku,otvorila si ho Pauli. Knižka sa jej zapáčila na prvý pohľad a musím povedať, že v priebehu pár dní ju prelistovala aspoň 400 krát. Kým sme si k nej sadli a prečítali si skromnejší text, obrázky už poznala naspamäť a bola zvedavá, čo sa za písmenkami skrýva- aký príbeh- aby si vedela dotvoriť ilustrácie dejom.
Teraz však už o knižke budem hovoriť sama za seba. Mala som dojem, že autorka zabudla na text. Okrem toho, že na jednej dvojstránke je maximálne jedna veta, aj to skromná, niekde je úplne vynechaná. Je to subjektívny názor, pretože ja osobne nemám rada, keď si musím vymýšľať text alebo nahliadnuť akoby do hlavy autorky a dotvoriť vlastný príbeh na základe ilustrácií. Pre mňa je to ťažké.
Na druhej strane, mali sme priestor s dcérkou sa o príbehu rozprávať. Knižku sme si čítali počas víkendového popoludnia (už poobede nespráva)a od lesov a ich záchrane, sme prešli do Googlu a vyhľadávali sme reálne obrázky tukoňov
Čiže, menšie zhrnutie,mojej malej zatiaľ nečitateľke, sa knižka veľmi páčila.Ja som z nej však až taká nadšená nebola; samozrejme ilustrácie sú nádherné,no mne strašne chýba v knihe text a preto knihu, žiaľ, hodnotím ako priemernú.
Kouzelná kniha pro budoucí malé čtenáře, kterým tuto knihu bude číst maminka. Bohaté celostránkové ilustrace, nový svět tukoňů - skřítků starajících se o les. Kniha dítěti předává myšlenku, jak jsou stromy důležité, jsou to naši přátelé a je potřeba jim pomáhat a chránit je. To vše skrze příběh Tuláčka, který chce navštívit svého kamaráda strom, ale zjišťuje, že se mu něco přihodilo.
Nádhera! Táto jemná ilustrácia (z môjho laického pohľadu niečo medzi farbičkami, pastelom a akvarelom) je v dnešnej dobe digitálnych médií v detských knihách svieža zmena! Oceňujem zameranie na lesy a stromy, krásna detská knižka <3
Малюнки дуже атмосферні і красиві. Насолода для очей. А от сюжет був дещо складним для розуміння. Можливо проблема в тому, що я не читала інші книги з серії. Але всерівно мені дуже сподобалось. Бажаю натхнення художниці на нові творіння!