What do you think?
Rate this book
Бруно Шульц. Книга листів
Великий польський письменник Бруно Шульц (1892–1942), котрий усе життя мешкав у Дрогобичі й загинув там від рук нацистів у часи Шоа, був видатним епістолографом. Його листи часто ставали зав’язком майбутніх оповідань, є високими зразками прози магічного реалізму. «Книга листів» – збірка усіх вцілілих листів до друзів, колег, партнерів у видавничих і мистецьких починаннях, освітянських установ. Вона також містить віднайдені листи до Бруно Шульца, які дозволяють краще зрозуміти перипетії індивідуальної біографії митця, його творчі пошуки та осягнення. Це листування понад 60 років збирав видатний польський поет, есеїст і культуролог Єжи Фіцовський (1924–2006).
Упорядник також спорядив публікацію докладними коментарями, які стосуються обставин віднайдення текстів, їх атрибутики, згаданих подій і осіб. Книга є своєрідним пам’ятником знищеному нацистами й сталіністами всесвітові галицьких євреїв, котрі спершу пережили Шоа, а відтак у СРСР зазнали брутального затирання слідів їхньої культурної, релігійної та навіть людської присутності на теренах краю.
Упорядник також спорядив публікацію докладними коментарями, які стосуються обставин віднайдення текстів, їх атрибутики, згаданих подій і осіб. Книга є своєрідним пам’ятником знищеному нацистами й сталіністами всесвітові галицьких євреїв, котрі спершу пережили Шоа, а відтак у СРСР зазнали брутального затирання слідів їхньої культурної, релігійної та навіть людської присутності на теренах краю.
360 pages, Hardcover
Published January 1, 2012
2 people are currently reading
16 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 of 1 review
March 22, 2018
Книга витонченої прози і на рідкість елегантних листів. Для шанувальників Бруно Шульца.
"Та чудесна осінь (справжня «друга осінь» із трактату) опадає з мене не використана, ледь зауважена. Тільки вечорами, поки повітря набуває кольорів і відблисків, і з усіх предметів, уже сутінкових, виділяються барвисті еманації, астральні тіла, тінь за тінню, я люблю дивитися на ясні небеса- мідянкові, блідо-зелені, топазові, поцятковані, мов чародійська книга, чорними знаками, турецькою абеткою гав, і спостерігати ці гігантські галасливі та жалібні гайворонячі сейми, ті їхні широкі фантастичні польоти й кружляння, розвороти і стрімкі напади на небо, яке вони виповнюють хвилюванням своїх крил і мерехтливим карканням. Чи зауважили Ви. Що іноді, відлетівши дуже далеко, вони стають наче ледь видимий туман пилу, і гинуть із очей, а відтак за несподіваного повернення, обернувшись до нас розмахом крил, перемелюються в чорну кашу, осипаються клаптями сажі та ростуть щоразу ширше й гвалтовніше?
Дуже вражає, сумно читати і розуміти що ця спільнота "півтора міста" і польсько-єврейська інтелігенція загинула назавжди. Вільгельм Шульц : разом з дружиною загинув в Освенцімі, Вільгельм Корабйовський: вбитий в ВАршаві у 1944 році, Дебора Фогель: загинула у 1942 роців у Львові, Анна Плоцкер: розстріляна біля Трускавця у 1941 році, Юліан РАмберг: вбитий у ЛЬвові в 1941 році, Самуель Ліберверт, молодий маляр, вбитий у невстановленому місці та часі, Романа Гальперн, розстріляна у 1944 році, і так практичні всі знайомі Бруно Шульца.
"Та чудесна осінь (справжня «друга осінь» із трактату) опадає з мене не використана, ледь зауважена. Тільки вечорами, поки повітря набуває кольорів і відблисків, і з усіх предметів, уже сутінкових, виділяються барвисті еманації, астральні тіла, тінь за тінню, я люблю дивитися на ясні небеса- мідянкові, блідо-зелені, топазові, поцятковані, мов чародійська книга, чорними знаками, турецькою абеткою гав, і спостерігати ці гігантські галасливі та жалібні гайворонячі сейми, ті їхні широкі фантастичні польоти й кружляння, розвороти і стрімкі напади на небо, яке вони виповнюють хвилюванням своїх крил і мерехтливим карканням. Чи зауважили Ви. Що іноді, відлетівши дуже далеко, вони стають наче ледь видимий туман пилу, і гинуть із очей, а відтак за несподіваного повернення, обернувшись до нас розмахом крил, перемелюються в чорну кашу, осипаються клаптями сажі та ростуть щоразу ширше й гвалтовніше?
Дуже вражає, сумно читати і розуміти що ця спільнота "півтора міста" і польсько-єврейська інтелігенція загинула назавжди. Вільгельм Шульц : разом з дружиною загинув в Освенцімі, Вільгельм Корабйовський: вбитий в ВАршаві у 1944 році, Дебора Фогель: загинула у 1942 роців у Львові, Анна Плоцкер: розстріляна біля Трускавця у 1941 році, Юліан РАмберг: вбитий у ЛЬвові в 1941 році, Самуель Ліберверт, молодий маляр, вбитий у невстановленому місці та часі, Романа Гальперн, розстріляна у 1944 році, і так практичні всі знайомі Бруно Шульца.
Displaying 1 of 1 review