What do you think?
Rate this book
Тев'є-молочар
Смішна і трагічна історія Тев’є, молочара з єврейського містечка (штетля), лягла в основу чи не найпопулярнішого бродвейського м’юзикла «Скрипаль на даху» та його численних кіно- та театральних варіацій. Нескінченно мудрі, насичені особливим гумором історії Тев’є звернені нібито до автора, а насправді до кожного особисто. Вони - не лише про штетль, жінок та дружину Тев’є, його сусідів, вони - про дивовижну красу непростого життя загалом.
160 pages, Hardcover
First published January 1, 1894
28 people are currently reading
719 people want to read
About the author
Sholom Aleichem
290 books186 followersRussian-born American humorist Sholem Aleichem or Sholom Aleichem, originally Solomon Rabinowitz, in Yiddish originally wrote stories and plays, the basis for the musical
Fiddler on the Roof
.
He wrote under the pen name, Hebrew for "peace be upon you."
From 1883, he produced more than forty volumes as a central figure in literature before 1890.
His notable narratives accurately described shtetl life with the naturalness of speech of his characters. Early critics focused on the cheerfulness of the characters, interpreted as a way of coping with adversity. Later critics saw a tragic side. Because of the similar style of the author with the pen name of Mark Twain, people often referred to Aleichem as the Jewish version of Twain. Both authors wrote for adults and children and lectured extensively in Europe and the United States.
He wrote under the pen name, Hebrew for "peace be upon you."
From 1883, he produced more than forty volumes as a central figure in literature before 1890.
His notable narratives accurately described shtetl life with the naturalness of speech of his characters. Early critics focused on the cheerfulness of the characters, interpreted as a way of coping with adversity. Later critics saw a tragic side. Because of the similar style of the author with the pen name of Mark Twain, people often referred to Aleichem as the Jewish version of Twain. Both authors wrote for adults and children and lectured extensively in Europe and the United States.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 133 reviews
November 27, 2018
Дуже щемко, місцями весело, але й трагічно. Драматича історія Тев'є, який не здавався і продовжував жити, незважаючи на всі негаразди. Неочікуване відкриття для мене. Я б з задоволенням прочитала і інші книги автора.
December 21, 2024
Da ne ostane samo na zvezdicama, par reči:
Tejvje, mlekadžija - što bi bio sretniji naziv za ovu zbirku priča, smatra se, s pravom, za kanonsko delo jevrejske književnosti pisane na jidišu, a sa proslavljenim mjuziklom “Violinista na krovi” ima tek toliko veze što su pojedine priče poslužile kao inspiracija za libreto.
Zbirka je nastajala u rasponu od dvadeset godina (između 1894. i 1914.) u jednom politički turbulentnom i sa stanovišta modernizacije prelomnom periodu, ne samo za Jevreje, na teritoriji današnje Ukrajine, u carskoj Rusiji.
Kada je napisao prvu priču, Šolem Alejhem verovatno nije planirao da Tejvje postane književni lik kome će se periodično redovno vraćati, niti je sanjao da je stvorio junaka čiji će ga značaj umnogome prevazići. Dogodilo se, međutim, da je Alejhem, nakon te prve priče zabavnog karaktera, svaki sledeći put - novim nastavkom o Tejvjeovim doživljajima, reagovao na različite društvene pojave upravo onim tempom kojim su se one, u realnom vremenu, oko njega, i odigravale, promišljajući tako izazove koji su se, redom, postavljali pred jednom zatvorenom, tradicionalnom zajednicu kakva je bila jevrejska u Rusiji.
Udaja svake Tejvjeove ćerke je svedočanstvo o promenama koje dolaze i udarac je na njegova očinska očekivanja i običajna, starovremenska uverenja. Jedan zet je radikalni revolucionar, sledeći je hrišćanin-nejevrejin, jedna od moguća udaja postaje prilika da se progovori o sve većim klasnim razlikama unutar istog etničkog korupusa, itd.,itd… Nižu se pred našim Tejvjeem iskušenja koja život nosi, da bi na kraju doživeo i progon, po nacionalnoj i verskoj osnovi, sa sopstvene rodne grude (pogromi). A budućnosti, ako je za njega i njegove uopšte ima, nalazi se u Svetoj zemlji (Palestina) ili Novom svetu, u Americi.
Za knjižicu je šteta što je odavno objavljena, a zbog sitnih slova i požutelog papira je i naporana za čitanje u ovom dotrajalom džepnom izdanju. Prevod Eugena Verbera je, vidi se, rađen s velikom pažnjom i ljubavlju. Stiže opremljen kratkim pogovorom i sa nizom napomena. Ipak, verujem da bi neki raskošniji prelom i preglednije izdanje bitno doprineli da se štivo približi i više dopadne današnjim slučajnim čitaocima, jer ... Tejvjeeve muke i tragika su univerzalni.
Tejvje, mlekadžija - što bi bio sretniji naziv za ovu zbirku priča, smatra se, s pravom, za kanonsko delo jevrejske književnosti pisane na jidišu, a sa proslavljenim mjuziklom “Violinista na krovi” ima tek toliko veze što su pojedine priče poslužile kao inspiracija za libreto.
Zbirka je nastajala u rasponu od dvadeset godina (između 1894. i 1914.) u jednom politički turbulentnom i sa stanovišta modernizacije prelomnom periodu, ne samo za Jevreje, na teritoriji današnje Ukrajine, u carskoj Rusiji.
Kada je napisao prvu priču, Šolem Alejhem verovatno nije planirao da Tejvje postane književni lik kome će se periodično redovno vraćati, niti je sanjao da je stvorio junaka čiji će ga značaj umnogome prevazići. Dogodilo se, međutim, da je Alejhem, nakon te prve priče zabavnog karaktera, svaki sledeći put - novim nastavkom o Tejvjeovim doživljajima, reagovao na različite društvene pojave upravo onim tempom kojim su se one, u realnom vremenu, oko njega, i odigravale, promišljajući tako izazove koji su se, redom, postavljali pred jednom zatvorenom, tradicionalnom zajednicu kakva je bila jevrejska u Rusiji.
Udaja svake Tejvjeove ćerke je svedočanstvo o promenama koje dolaze i udarac je na njegova očinska očekivanja i običajna, starovremenska uverenja. Jedan zet je radikalni revolucionar, sledeći je hrišćanin-nejevrejin, jedna od moguća udaja postaje prilika da se progovori o sve većim klasnim razlikama unutar istog etničkog korupusa, itd.,itd… Nižu se pred našim Tejvjeem iskušenja koja život nosi, da bi na kraju doživeo i progon, po nacionalnoj i verskoj osnovi, sa sopstvene rodne grude (pogromi). A budućnosti, ako je za njega i njegove uopšte ima, nalazi se u Svetoj zemlji (Palestina) ili Novom svetu, u Americi.
Za knjižicu je šteta što je odavno objavljena, a zbog sitnih slova i požutelog papira je i naporana za čitanje u ovom dotrajalom džepnom izdanju. Prevod Eugena Verbera je, vidi se, rađen s velikom pažnjom i ljubavlju. Stiže opremljen kratkim pogovorom i sa nizom napomena. Ipak, verujem da bi neki raskošniji prelom i preglednije izdanje bitno doprineli da se štivo približi i više dopadne današnjim slučajnim čitaocima, jer ... Tejvjeeve muke i tragika su univerzalni.
June 13, 2025
לסקירה מפורטת בעברית, קישור לבלוג שלי -
https://sivi-the-avid-reader.com/טביה...
https://sivi-the-avid-reader.com/טביה...
August 15, 2020
Tewje è un ebreo osservante che con la sua Golde ha messo al mondo sette figlie, una più bella dell’altra. Ma non è solo per la bellezza che si fanno notare ma anche per l’intelligenza e per il loro animo.
“Una sera mentre eravamo seduti sui gradini davanti alla casa, filosofando su questioni di tal genere, egli, Pfefferl, mi dice d’un tratto: «Sapete, Reb Tewje, che avete delle figlie molto carine?» «Davvero?» dico. «Vi ringrazio per la novità. Non può essere altrimenti», dico, «dal momento che assomigliano a me». «E la vostra figlia maggiore», continua a dire, «è d’una intelligenza straordinaria, è una donna veramente di valore». «Questo lo so anch’io», dico, «perché la mela non cade lontano dall’albero».”
E con le storie raccontate da Tewje si ride, si sta in apprensione per le due figlie, ci si commuove.
“Ma subito mi ricordo di tutto ciò che è successo, il mio sangue ribolle, l’ira mi brucia il cuore contro di lei, contro di lui e contro tutto il mondo e contro me stesso; perché non la posso dimenticare neanche per un momento? perché non la posso cancellare? perché non me la posso strappare dal cuore? E in verità, non se l’è meritato? Per questo, proprio per questo, Tewje si arrabatta tutta la vita, per questo lavora e si tormenta, e alleva dei figli, perché essi si stacchino con violenza da lui e cadano come una pigna dall’abete, e si lascino trasportare dal vento?... bosco. E viene un uomo con un’ascia e taglia un ramo, e poi un altro ramo e ancora un ramo; che valore ha allora l’albero senza rami? Su, uomo, prendi piuttosto la tua ascia e abbatti tutto l’albero, e sia finita! Perché, a che serve l’albero nudo, senza rami, nel bosco?...”
Di Tewje si vorrebbe avere la sua forza d’animo che lo fa rialzare per combattere davanti alle difficoltà.
Alla fine Tewje, per amore della sua ultimogenita, dovrà lasciare e vendere tutto per andare in Terra Santa
“Se Dio fa che io arrivi in pace laggiù, non so neppur io quello che farò. Ma una cosa sola è chiara per me, come il giorno: prima di tutto andrò presso alla tomba della Madre Rachele e pregherò per le mie figlie, che certo non vedrò mai più. E mi ricorderò anche di lui, di Efroim, il shadchen, e di voi e di tutto il popolo d’Israele.
E ora, qua la mano, Reb Sholem Aleichem. State sano, buon viaggio, e salutate da parte mia tutti, amichevolmente...”
Bello, una piccola perla!!!
Tewje con le sue citazioni bibliche mi è sembrato tanto Sancho Panza con i suoi proverbi che li infilava ovunque. Fa ridere, riflettere e commuove.
Una metafora sul popolo ebreo attraverso il racconto delle vicende delle figlie di Tewje.
Curiosità: “Tewje il lattaio” è il romanzo più celebre della moderna letteratura yiddish. Il capolavoro dal quale fu tratto il film Il violinista sul tetto.
“Una sera mentre eravamo seduti sui gradini davanti alla casa, filosofando su questioni di tal genere, egli, Pfefferl, mi dice d’un tratto: «Sapete, Reb Tewje, che avete delle figlie molto carine?» «Davvero?» dico. «Vi ringrazio per la novità. Non può essere altrimenti», dico, «dal momento che assomigliano a me». «E la vostra figlia maggiore», continua a dire, «è d’una intelligenza straordinaria, è una donna veramente di valore». «Questo lo so anch’io», dico, «perché la mela non cade lontano dall’albero».”
E con le storie raccontate da Tewje si ride, si sta in apprensione per le due figlie, ci si commuove.
“Ma subito mi ricordo di tutto ciò che è successo, il mio sangue ribolle, l’ira mi brucia il cuore contro di lei, contro di lui e contro tutto il mondo e contro me stesso; perché non la posso dimenticare neanche per un momento? perché non la posso cancellare? perché non me la posso strappare dal cuore? E in verità, non se l’è meritato? Per questo, proprio per questo, Tewje si arrabatta tutta la vita, per questo lavora e si tormenta, e alleva dei figli, perché essi si stacchino con violenza da lui e cadano come una pigna dall’abete, e si lascino trasportare dal vento?... bosco. E viene un uomo con un’ascia e taglia un ramo, e poi un altro ramo e ancora un ramo; che valore ha allora l’albero senza rami? Su, uomo, prendi piuttosto la tua ascia e abbatti tutto l’albero, e sia finita! Perché, a che serve l’albero nudo, senza rami, nel bosco?...”
Di Tewje si vorrebbe avere la sua forza d’animo che lo fa rialzare per combattere davanti alle difficoltà.
Alla fine Tewje, per amore della sua ultimogenita, dovrà lasciare e vendere tutto per andare in Terra Santa
“Se Dio fa che io arrivi in pace laggiù, non so neppur io quello che farò. Ma una cosa sola è chiara per me, come il giorno: prima di tutto andrò presso alla tomba della Madre Rachele e pregherò per le mie figlie, che certo non vedrò mai più. E mi ricorderò anche di lui, di Efroim, il shadchen, e di voi e di tutto il popolo d’Israele.
E ora, qua la mano, Reb Sholem Aleichem. State sano, buon viaggio, e salutate da parte mia tutti, amichevolmente...”
Bello, una piccola perla!!!
Tewje con le sue citazioni bibliche mi è sembrato tanto Sancho Panza con i suoi proverbi che li infilava ovunque. Fa ridere, riflettere e commuove.
Una metafora sul popolo ebreo attraverso il racconto delle vicende delle figlie di Tewje.
Curiosità: “Tewje il lattaio” è il romanzo più celebre della moderna letteratura yiddish. Il capolavoro dal quale fu tratto il film Il violinista sul tetto.
October 12, 2020
זה היה מקסים וקורע לב וגרם לי לחשוב הרבה על אבא שלי
February 3, 2025
Що зринає у вас у голові при словах «єврейська література»?
До цієї книги я не мала уявлення. Шолом-Алейхем — це той самий єврейський письменник, котрому присвячена хоча б одна вулиця в кожному місті України.
Народився в Переяславі, але згодом емігрував до Америки, що, втім, не завадило йому залишити слід в українській культурі. Тев'є-молочар — це трагікомедія, яка дійсно змушує і сміятися, і сумувати.
У центрі історії — Тев'є, молочник-філософ, який намагається жити в гармонії зі світом, але світ явно не надто намагається жити в гармонії з ним. Його дочок розбирають заміж, як гарячі пиріжки, але кожен наступний шлюб — це новий привід для драми. І хоч йому здається, що складніше бути не може, зовсім скоро доведеться хвилюватися про набагато серйозніші речі.
Трошки про сексистську сторону автора: налийте собі келих вина і пийте щоразу, коли натрапите на черговий перл у стилі «Я ж не баба!» або «Що ці дурні баби можуть розуміти?». Обіцяю, ви будете здивовані, скільки разів доведеться підливати. Чи робить це книгу гіршою? Ні, просто додає ще один рівень сприйняття.
Мені вже хочеться продовжити знайомство з автором. На щастя, маємо українські переклади, хоч і здебільшого в електронному форматі. Сподіваюся, що видавництва ще порадують нас новими перевиданнями Шолом Алейхема.
До цієї книги я не мала уявлення. Шолом-Алейхем — це той самий єврейський письменник, котрому присвячена хоча б одна вулиця в кожному місті України.
Народився в Переяславі, але згодом емігрував до Америки, що, втім, не завадило йому залишити слід в українській культурі. Тев'є-молочар — це трагікомедія, яка дійсно змушує і сміятися, і сумувати.
У центрі історії — Тев'є, молочник-філософ, який намагається жити в гармонії зі світом, але світ явно не надто намагається жити в гармонії з ним. Його дочок розбирають заміж, як гарячі пиріжки, але кожен наступний шлюб — це новий привід для драми. І хоч йому здається, що складніше бути не може, зовсім скоро доведеться хвилюватися про набагато серйозніші речі.
Трошки про сексистську сторону автора: налийте собі келих вина і пийте щоразу, коли натрапите на черговий перл у стилі «Я ж не баба!» або «Що ці дурні баби можуть розуміти?». Обіцяю, ви будете здивовані, скільки разів доведеться підливати. Чи робить це книгу гіршою? Ні, просто додає ще один рівень сприйняття.
Мені вже хочеться продовжити знайомство з автором. На щастя, маємо українські переклади, хоч і здебільшого в електронному форматі. Сподіваюся, що видавництва ще порадують нас новими перевиданнями Шолом Алейхема.
October 12, 2022
Tewje è il più grande personaggio letterario ebreo che sia mai stato inventato e questo romanzo è una gemma... Questo romanzo è un lungo monologo.. Un libro che trasuda di ebraismo
Da leggere
Da leggere
September 6, 2017
I start rehearsals for Fiddler on the Roof next week, so I wanted to get more familiar with the source material for the show. I'm glad I decided to do that.
I really was impacted by these stories. I didn't think I was going to like these all that much because of the first story (I'm just indifferent to the first story), but after I got through that one, the stories really picked up. Some of the stories are more bleak than what was written into the musical. The musical doesn't talk about what happened to Shprintze and Bialke, and their stories are particularly bleak.
The themes of tradition vs. progress and trying to find a place for tradition in the world of progress really resonated with me. When people disregard the past and call it irrelevant, it actually hurts me, so I completely related to Tevye in this manner. History's important, tradition's important, and there's no reason why tradition and progress can't work together.
I do wish that the last story would've been a little longer in order to explore why Tevye had to leave his home. I had to research what was happening at that time because I didn't know about the Russian Jewish Immigration that took place at the turn of the 20th century, which certainly puts a lot more things in history into perspective. I do like that the happenings were relayed by a man that didn't understand, though, it gives its own emotional impact that way, so I don't know which way would've been better (probably this way because I actually had to go research to learn something).
I listened to the audiobook because it was what I could get my hands on, and I really enjoyed it. The whole of the stories are narrated by Tevye like he was actually talking to the author (he addressed Sholem Aleichem numerous times), so I thought that the audiobook worked really well. Also the guy that read for Tevye was magnificent. Overall, I highly recommend everyone check these stories out for a good slice of important history.
I really was impacted by these stories. I didn't think I was going to like these all that much because of the first story (I'm just indifferent to the first story), but after I got through that one, the stories really picked up. Some of the stories are more bleak than what was written into the musical. The musical doesn't talk about what happened to Shprintze and Bialke, and their stories are particularly bleak.
The themes of tradition vs. progress and trying to find a place for tradition in the world of progress really resonated with me. When people disregard the past and call it irrelevant, it actually hurts me, so I completely related to Tevye in this manner. History's important, tradition's important, and there's no reason why tradition and progress can't work together.
I do wish that the last story would've been a little longer in order to explore why Tevye had to leave his home. I had to research what was happening at that time because I didn't know about the Russian Jewish Immigration that took place at the turn of the 20th century, which certainly puts a lot more things in history into perspective. I do like that the happenings were relayed by a man that didn't understand, though, it gives its own emotional impact that way, so I don't know which way would've been better (probably this way because I actually had to go research to learn something).
I listened to the audiobook because it was what I could get my hands on, and I really enjoyed it. The whole of the stories are narrated by Tevye like he was actually talking to the author (he addressed Sholem Aleichem numerous times), so I thought that the audiobook worked really well. Also the guy that read for Tevye was magnificent. Overall, I highly recommend everyone check these stories out for a good slice of important history.
November 16, 2017
Досі вперше і востаннє за Шолома-Алейхема я бралася ще в школі. Ті кілька уроків зарубіжної (sic!) літератури, коли ми вивчали роман "Хлопчик Мотл", були чи не єдиними шкільними заняттями, на яких ми говорили про євреїв України. Трагікомічна історія Тев'є та сімох його доньок (сховайтеся, містере Беннет!) — певне, найвідоміше творіння автора. Мабуть, чимало смішного бачили сучасники у поневіряннях небораки Тев'є, його мріях видати доньок за багатіїв, щоб мати спокійну, забезпечену старість. І хоч кожна з них обирає собі нареченого з власних мотивів, кожна стає нещасною по-своєму. А оці погроми та зрештою навіть вигнання — мені ця книга читається радше як трагедія.
"Староста Іван Поперило відповідає мені цілком серйозно:
— Розумієш, Тевелю, — каже він. — ми все радились між собою, бити тебе чи не бити? Скрізь, по всіх місцях, вас б'ють. Чому ж, — каже, — нам тебе проминути?.. Тому громада ухвалила, — каже, — щоб ми тебе побили... Ото тільки ще самі не знаємо, що нам з тобою робити, Тевелю: чи вибити шибки у тебе, чи розпороти перини і подушки та випустити з них пір'я, чи спалити тобі, — каже, — хату з хлівом, з усією худобою? Ми проти тебе, Тевелю, власне, нічого не маємо. Ти хоч і єврей, але непогана людина. Проте бити тебе треба: громада так ухвалила — пропало! Ми тобі хоч виб'ємо шибки. Це, — каже він, — ми мусимо зробити, бо, може, хто проїде, то нехай, — каже, — побачить, що ми тебе били, а як ні, то нас ще оштрафують."
"Староста Іван Поперило відповідає мені цілком серйозно:
— Розумієш, Тевелю, — каже він. — ми все радились між собою, бити тебе чи не бити? Скрізь, по всіх місцях, вас б'ють. Чому ж, — каже, — нам тебе проминути?.. Тому громада ухвалила, — каже, — щоб ми тебе побили... Ото тільки ще самі не знаємо, що нам з тобою робити, Тевелю: чи вибити шибки у тебе, чи розпороти перини і подушки та випустити з них пір'я, чи спалити тобі, — каже, — хату з хлівом, з усією худобою? Ми проти тебе, Тевелю, власне, нічого не маємо. Ти хоч і єврей, але непогана людина. Проте бити тебе треба: громада так ухвалила — пропало! Ми тобі хоч виб'ємо шибки. Це, — каже він, — ми мусимо зробити, бо, може, хто проїде, то нехай, — каже, — побачить, що ми тебе били, а як ні, то нас ще оштрафують."
October 15, 2024
Tevi duce o viață simplă: are o nevastă (Golda) pe care o iubește, deși părerea sa in general despre femei este una discutabilă; are șapte fete care trebuie, în mod natural, măritate bine, nu, Doamne ferește cu un cizmar sau un croitor (jinx!), că nu-s oameni sinceri; are câteva vite care îi aduc venitul (de aici și “Lăptarul”) și un cal la care ține ca la un fiu și pe care își varsă și nervii, ocazional. Tevi e un om citit și maestru în a cita (mai mult sau mai puțin exact) din cărțile sfinte, având întotdeauna și o interpretare potrivită situației in care se află, pe baza respectivului citat (mai mult sau mai puțin corectă).
Nu a fost o carte extraordinară, dar a fost destul de captivantă cât să o dau gata in câteva ore. Mi s-a părut foarte interesantă perspectiva optimistă asupra vieții a lui Tevi, în ciuda nenorocirilor care se tot abat asupra lui, cât și modul în care se raportează la Dumnezeu și la “ce scrie la noi, la carte”, chiar dacă în viața de zi cu zi nu este tipul de om care să țină cu strictețe un stil de viață conform Legii iudaice.
Este, de asemenea, interesant de remarcat contextul istoric în care e scris romanul. Putea la fel de bine să se desfășoare în România acțiunea, existând multe caracteristici specifice Europei de Est în poveste. Mi-a plăcut modul în care fiecare capitol scoate în evidență o provocare personală a lui Tevi, dar care de fapt reflectă ceva ce afecta societatea la momentul respectiv, perioada de timp pe care se întinde romanul acoperind finalul secolului XIX și începutul secolului XX, până spre Primul Război Mondial.
Formatul cărții este și el drăguț, capitolele fiind scrisori/povestiri pe care Tevi le împărtășeste cu autorul. Narațiunea la persoana I, presărată cu “zic” și “zice” de te ia durerea de cap, curge pe hârtie și chiar îți dă impresia că Tevi e real și vorbește de fapt cu tine, nu cu Șalom Aleihem.
Nu a fost o carte extraordinară, dar a fost destul de captivantă cât să o dau gata in câteva ore. Mi s-a părut foarte interesantă perspectiva optimistă asupra vieții a lui Tevi, în ciuda nenorocirilor care se tot abat asupra lui, cât și modul în care se raportează la Dumnezeu și la “ce scrie la noi, la carte”, chiar dacă în viața de zi cu zi nu este tipul de om care să țină cu strictețe un stil de viață conform Legii iudaice.
Este, de asemenea, interesant de remarcat contextul istoric în care e scris romanul. Putea la fel de bine să se desfășoare în România acțiunea, existând multe caracteristici specifice Europei de Est în poveste. Mi-a plăcut modul în care fiecare capitol scoate în evidență o provocare personală a lui Tevi, dar care de fapt reflectă ceva ce afecta societatea la momentul respectiv, perioada de timp pe care se întinde romanul acoperind finalul secolului XIX și începutul secolului XX, până spre Primul Război Mondial.
Formatul cărții este și el drăguț, capitolele fiind scrisori/povestiri pe care Tevi le împărtășeste cu autorul. Narațiunea la persoana I, presărată cu “zic” și “zice” de te ia durerea de cap, curge pe hârtie și chiar îți dă impresia că Tevi e real și vorbește de fapt cu tine, nu cu Șalom Aleihem.
May 7, 2024
Це моє перше знайомство з автором. Можливо, я читала його під час навчання і школі, однак я цього не памʼятаю. Єдиний раз, коли я зіткнулася з Алейхемом - це була вистава у театрі імені Івана Франка "Тевʼє-тевель", де головну роль грав легендарний Богдан Ступка.
Хоч, як я памʼятаю, вистава мені сподобалася, однак книга не дуже. Так, історії місцями смішні, місцями трагічні. Проте дуже важка мова. На початку кожної історії я декілька сторінок просто читала і не розуміла взагалі зміст, а вже було зрозуміло що да як.
Я припускаю, що можливо оригінал такий і автор писав як пряму мову з усіми словами паразитами і тд, а можливо це такий стиль перекладу. І хоч книга невеличка, але читалося дуже важко.
Хоч, як я памʼятаю, вистава мені сподобалася, однак книга не дуже. Так, історії місцями смішні, місцями трагічні. Проте дуже важка мова. На початку кожної історії я декілька сторінок просто читала і не розуміла взагалі зміст, а вже було зрозуміло що да як.
Я припускаю, що можливо оригінал такий і автор писав як пряму мову з усіми словами паразитами і тд, а можливо це такий стиль перекладу. І хоч книга невеличка, але читалося дуже важко.
January 8, 2020
Piimamees Tevje on vaene juut ja hädavares. Vähemalt ise peab ta end hädavareseks. Samas on tema elus ka veidi õnne, nii et ta ei pea päris terve elu "kolm korda päevas nälga surema". Tal on ka naine ja seitse tütart, kellest ta väga hoolib, nii et tütred saavad mehele minnes lähtuda oma südamehäälest.
Raamat koosneb vestelaadsetest lugudest, mis on tegelikult ilmunud mitme aasta jooksul. Tevje kõnepruuk on mõnus ja mahlane, ta jutustab oma elust värvikalt, pikkides vahele rahvatarkusi ja tsitaate pühakirjast. Aleichemit on võrreldud Mark Twainiga ja tõepoolest, tema raamat on kirjutatud mõnusa huumoriga.
Muidugi ei saa mööda minna ka tõlkest. Aleichemi tekst on nii värvikas, nii et seda peetakse kohati tõlkimatuks, samas on tõlkija Kalle Kasemaa saanud eestindamisega suurepäraselt hakkama.
Mulle raamat meeldis. Kellele seda soovitada? Pigem neile, kes ei pelga peategelase pikki heietusi. :)
Raamat koosneb vestelaadsetest lugudest, mis on tegelikult ilmunud mitme aasta jooksul. Tevje kõnepruuk on mõnus ja mahlane, ta jutustab oma elust värvikalt, pikkides vahele rahvatarkusi ja tsitaate pühakirjast. Aleichemit on võrreldud Mark Twainiga ja tõepoolest, tema raamat on kirjutatud mõnusa huumoriga.
Muidugi ei saa mööda minna ka tõlkest. Aleichemi tekst on nii värvikas, nii et seda peetakse kohati tõlkimatuks, samas on tõlkija Kalle Kasemaa saanud eestindamisega suurepäraselt hakkama.
Mulle raamat meeldis. Kellele seda soovitada? Pigem neile, kes ei pelga peategelase pikki heietusi. :)
September 16, 2021
Tevya is so exuberant and full of life that he makes Zorba the Greek look like a corpse. He works to exhaustion, cares for his family, and is a good father to his daughters, loving them and accepting them (with one glaring exception) even when they disappoint his expectations. He faces economic reverses and pogroms with equanimity and good humor. Nothing can get this guy down. He is Job with a sense of humor. And though you can hardly imagine that a person could put up with so much with a smile on his face, it's all totally believable.
Tevya is a most excellent creation and this book deserves to be remembered for its own merits, not just for being the inspiration for Fiddler on the Roof.
Tevya is a most excellent creation and this book deserves to be remembered for its own merits, not just for being the inspiration for Fiddler on the Roof.
March 27, 2016
This might be anachronistic but I found the first two chapters to be weak and the humor "ordinary" and expected. However I do recognize that these two chapters serve more as an exposition for the entire work.
The more tragic chapters are better, Sholem way of indirect story telling through Tevia's twisted idioms and unique language captures the situation beautifully.
The afterword by the translator is also very illuminating, bringing to light a different approach of interpreting the work.
So I give this 4.5 stars.
The more tragic chapters are better, Sholem way of indirect story telling through Tevia's twisted idioms and unique language captures the situation beautifully.
The afterword by the translator is also very illuminating, bringing to light a different approach of interpreting the work.
So I give this 4.5 stars.
February 16, 2023
От читаєш Шолома Алейхема, а враження наче Нечуя-Левицього. Все таке знайоме, зрозуміле: стиль життя, приготування їжі, ставлення до шлюбу та сім’ї. В словах автора відчувається давня Україна, хоча й з іншаким, єврейським характером.
Чарівна книга, насичена діалогами, життєвими драмами, складнощами та поневіряннями з якими стикнулося українське єврейство початку XX століття. Герої змушені покинути Батьківщину. Проте, як би гірко це не було, книга передає неймовірний оптимізм, надію у краще, адже «євреї ніколи не втрачають надію».
Чарівна книга, насичена діалогами, життєвими драмами, складнощами та поневіряннями з якими стикнулося українське єврейство початку XX століття. Герої змушені покинути Батьківщину. Проте, як би гірко це не було, книга передає неймовірний оптимізм, надію у краще, адже «євреї ніколи не втрачають надію».
July 16, 2019
Hmmm... I think I like "Fiddler on the Roof" better. Ah, yes, I'm disappointed in myself, too, liking the musical and movie better than the book, how scandalous! Still, I think this gets a bit too... heavy without the somewhat tension breaking songs, and the humor doesn't always hit the mark for me. It took me a while to get through.
May 16, 2024
I can't believe I didn't know Fiddler on the Roof was based off of a book. But the storytelling narrative was flawless and the characterization of Tevye was so entertaining. It has its sad parts, and that hits differently now that I'm a parent, but the blunt constancy (if stopping just shy of optimism) stays it from turning too dark.
January 17, 2023
4.1 that was a joy ride to a world that is long gone
October 13, 2023
Деякі моменти мені не сподобались, але припала історія до душі
March 6, 2025
Набір притч і життєвих мудростей від єврея-гендляра, котрому довелося в житті трохи побачити і доброго, і поганого. Ніби послухала мудрого дядечка і перестала намагатися планувати це життя, бо воно все одно йде день за днем.
June 1, 2022
Nope.
This is supposed to be some kind of precursor for Fiddler on the Roof.
But it has none of the charm of the musical.
DNF for me.
This is supposed to be some kind of precursor for Fiddler on the Roof.
But it has none of the charm of the musical.
DNF for me.
June 8, 2016
Das Musical „Fiddler on the Roof/Anatevka“ ist weltbekannt, doch auch mir war nicht richtig bewusst, dass hinter diesem eine literarische Vorlage steckt, die von vielen längst vergessen ist. In Tewje, der Milchmann erzählt uns der Protagonist Tewje aus der Ich-Perspektive aus seinem Leben und den Problemen seiner Familie um die Jahrhundertwende in Osteuropa. Hier blitzt immer wieder der berühmte jiddische Humor auf, mit dem der Milchmann auch mit schwierigen Situationen umgehen kann. Anfangs fiel es mir schwer, in die von Zitaten gespickte Sprache hineinzukommen, gleichzeitig erlaubt der Roman aber einen tollen Einblick in jüdische Sprichwörter und in die religiösen Verse, in denen das Leben abgebildet wird. So gibt es in Tewjes Leben keinen Moment, den er nicht mit einem Spruch begleiten kann.
Tewje, der Milchmann ist ein Roman, der gekonnt von den Höhen und Tiefen des Lebens erzählt. Oftmals war es schwer, beim Lesen zwischen Ironie, Tragik und Humor zu unterscheiden. Tewje ist ein Kämpfer und für mich gewinnt die Handlung gerade im letzten Drittel besonders an Stärke, wenn sich die Bewohner mit dem zunehmenden Judenhass in Osteuropa unschlüssig über ihr Tun beispielsweise dazu entschließen, Tewje zu bitten, doch selber die Scheiben seines Hauses einzuschlagen und Tewje, bedroht durch Pogrome, immer noch über das Leben sinniert.
Der Schriftsteller Scholem Alejchem musste Anfang des 20. Jahrhunderts selber seine Heimat in der Ukraine verlassen und in die USA emigrieren. Er hat die Situation der Juden selber miterlebt und erzählt gekonnt von dieser, wenn aus Nachbarn plötzlich Feinde werden sollen oder gar müssen und das Leben auf Grund der Religion bedroht wird. Tewje, der Milchmann ist damit ein wichtiges Werk nicht nur der jiddischen Literatur, zeigt es doch eine längst vergangene Zeit auf und gibt ein Portrait des Lebens der Ostjuden vor dem Zweiten Weltkrieg wieder.
Fazit: Tewje, der Milchmann erzeugte bei mir eine Ambivalenz bei dem Versuch, den Roman zu bewerten. Die Erzählweise war für mich etwas komplett neues und konnte mich nicht immer „mitnehmen“, dennoch ist Scholem Alejchems auch ein wichtiges Zeitdokument und ich finde es toll, dass der Manesse Verlag den Roman neu aufgelegt hat. Ich gebe dem Buch 3 von 5 Sternen und vergebe eine Leseempfehlung an alle, die sich für jiddische Literatur interessieren. An diesem Roman darf man nicht vorbeigehen!
Tewje, der Milchmann ist ein Roman, der gekonnt von den Höhen und Tiefen des Lebens erzählt. Oftmals war es schwer, beim Lesen zwischen Ironie, Tragik und Humor zu unterscheiden. Tewje ist ein Kämpfer und für mich gewinnt die Handlung gerade im letzten Drittel besonders an Stärke, wenn sich die Bewohner mit dem zunehmenden Judenhass in Osteuropa unschlüssig über ihr Tun beispielsweise dazu entschließen, Tewje zu bitten, doch selber die Scheiben seines Hauses einzuschlagen und Tewje, bedroht durch Pogrome, immer noch über das Leben sinniert.
Der Schriftsteller Scholem Alejchem musste Anfang des 20. Jahrhunderts selber seine Heimat in der Ukraine verlassen und in die USA emigrieren. Er hat die Situation der Juden selber miterlebt und erzählt gekonnt von dieser, wenn aus Nachbarn plötzlich Feinde werden sollen oder gar müssen und das Leben auf Grund der Religion bedroht wird. Tewje, der Milchmann ist damit ein wichtiges Werk nicht nur der jiddischen Literatur, zeigt es doch eine längst vergangene Zeit auf und gibt ein Portrait des Lebens der Ostjuden vor dem Zweiten Weltkrieg wieder.
Fazit: Tewje, der Milchmann erzeugte bei mir eine Ambivalenz bei dem Versuch, den Roman zu bewerten. Die Erzählweise war für mich etwas komplett neues und konnte mich nicht immer „mitnehmen“, dennoch ist Scholem Alejchems auch ein wichtiges Zeitdokument und ich finde es toll, dass der Manesse Verlag den Roman neu aufgelegt hat. Ich gebe dem Buch 3 von 5 Sternen und vergebe eine Leseempfehlung an alle, die sich für jiddische Literatur interessieren. An diesem Roman darf man nicht vorbeigehen!
March 24, 2016
Tewje, der Milchmann ist ein Klassiker der jiddischen Literatur des 19. Jahrhunderts. Der Schweizer Manesse Verlag bringt diesen Roman – der in den 1960er Jahren weltweit durch die Musical-Adaption „Anatevka“ / Fiddler on the roof“ zu großer Beachtung gelangte - jetzt neu in der Übersetzung von Armin Eidherr heraus.
Angesiedelt im russischen Kaiserreich gibt das Buch Einblicke in das ostjüdische Leben um die Jahrhundertwende. Der Autor Scholem Aljechem (Scholem Rabinowitsch) zeigt ein karges Dasein, geprägt von Schikanen und Pogromen der zaristischen Regierung. Tewje, der Milchmann erzählt in lose zusammenhängenden Kapiteln aus seinem Leben; Armut und Bedrängnis werden dabei durch Zweckoptimismus und feine Ironie gemildert, ja überhaupt erst erträglich gemacht. Dabei vereinfacht er Bibelgeschichten und missinterpretiert Richtlinien des Talmud zu seinen Gunsten. „Der eine wird erhöht, der andere wird erniedrigt, das heißt: Der eine fährt, der andere geht zu Fuß. Aber die Hauptsache ist Gottvertrauen, ein Jude muss hoffen, nichts als hoffen“ , sinniert er während des Milchausfahrens.
Mit Pferd und Wagen und ein paar Kühen muss eine große Familie ernährt werden, dabei gilt es vor allem die sieben Töchter gut zu verheiraten -- jedoch „Der Mensch denkt, Gott lacht“ und so widersetzen sich die jungen Frauen eine nach der anderen seinen Wünschen, jede wählt einen Ehemann, den Tewje (zunächst) nicht akzeptieren kann. Doch findet er sich schließlich in sein Schicksal, erwirkt sogar die Zustimmung Goldas, der Ehefrau und Mutter - denn „gemeinsames Leid ist halber Trost“ und er ist ein zu guter Vater, um sich von den Töchtern abzuwenden.
Die Darstellung jüdischen Alltagslebens in Osteuropa, vor allem aber die des Tewjes als Vater, ist Scholem Alejchem glänzend gelungen. Aus seinem Buch, aus seinem Tewje spricht so viel Herzensbildung, so viel Lebensklugheit, dass es als Trost und Inspiration immer wieder zur Hand genommen werden kann
Angesiedelt im russischen Kaiserreich gibt das Buch Einblicke in das ostjüdische Leben um die Jahrhundertwende. Der Autor Scholem Aljechem (Scholem Rabinowitsch) zeigt ein karges Dasein, geprägt von Schikanen und Pogromen der zaristischen Regierung. Tewje, der Milchmann erzählt in lose zusammenhängenden Kapiteln aus seinem Leben; Armut und Bedrängnis werden dabei durch Zweckoptimismus und feine Ironie gemildert, ja überhaupt erst erträglich gemacht. Dabei vereinfacht er Bibelgeschichten und missinterpretiert Richtlinien des Talmud zu seinen Gunsten. „Der eine wird erhöht, der andere wird erniedrigt, das heißt: Der eine fährt, der andere geht zu Fuß. Aber die Hauptsache ist Gottvertrauen, ein Jude muss hoffen, nichts als hoffen“ , sinniert er während des Milchausfahrens.
Mit Pferd und Wagen und ein paar Kühen muss eine große Familie ernährt werden, dabei gilt es vor allem die sieben Töchter gut zu verheiraten -- jedoch „Der Mensch denkt, Gott lacht“ und so widersetzen sich die jungen Frauen eine nach der anderen seinen Wünschen, jede wählt einen Ehemann, den Tewje (zunächst) nicht akzeptieren kann. Doch findet er sich schließlich in sein Schicksal, erwirkt sogar die Zustimmung Goldas, der Ehefrau und Mutter - denn „gemeinsames Leid ist halber Trost“ und er ist ein zu guter Vater, um sich von den Töchtern abzuwenden.
Die Darstellung jüdischen Alltagslebens in Osteuropa, vor allem aber die des Tewjes als Vater, ist Scholem Alejchem glänzend gelungen. Aus seinem Buch, aus seinem Tewje spricht so viel Herzensbildung, so viel Lebensklugheit, dass es als Trost und Inspiration immer wieder zur Hand genommen werden kann
June 8, 2020
Latviešu tautas pasakas sākas ar "Kādam tēvam bija trīs dēli", ebreju pasaka sākas ar "Kādam tēvam bija septiņas meitas". Stāsti par Tevje arī sākas kā pasakā, kura saucas - 37 rubļi un govs piedevām. Tā arī viņš kļūst par piena vedēju. Sākas Tevje priecīgi skumjie, nē, - skumji priecīgie stāsti par viņa dzīvi, ticību, meitu izprecināšanām. Gudrais, labais Tevje spēj atrast prieku arī skumjos brīžos, un, neskatoties uz viņa jociņiem ar Rakstu citēšanu, arī ticīgs cilvēks, kas vienmēr paļaujas uz Dievu.
Tads ebreju humors, kas man ļoti iet pie sirds.
Un dīvaini, ka autora pats ievērojamākais darbs nav tulkots latviski.
Tads ebreju humors, kas man ļoti iet pie sirds.
Un dīvaini, ka autora pats ievērojamākais darbs nav tulkots latviski.
December 16, 2024
Ви ще не знайомі з Тев'є моличником? а з його дочками? а з жінкою, яка говорить цілодобово? Вся краса сімейного життя в бідності, любові, журбі за майбутнє і радості з того, що є зараз... Для мене Тев'є - людина, яка з Богом говорить про все на світі і на кожному кроці. Людина молитви і щирості. Сміх крізь сльози, доля у всіх героїв - з гумором. Книгу можна легко розібрати на цитати. Вміє Шолом писати, як не крути. Читав би і читав...
September 28, 2020
A surprisingly wonderful collection. If you're expecting a bunch of kitschy stories that formed the template for "Fiddler on the Roof," you'll be pleasantly surprised. About half of the stories were not adapted for the musical and all of them are written with a more poignant, pungent Tevye than ever graced the stage. A landmark in Jewish literature.
March 9, 2019
הקראה מושלמת לספר יפיפה ונוגע ללב.
November 22, 2024
Книга чарівна 🙌
Якщо ви хочете прочитати її (як і я) після вистави «Тевʼє-Тевель» в театрі Франка, то попереджаю, що книзі буде важко конкурувати з настільки геніальною постановкою. Проте я все ж раджу звертатись до витоків.
Нескінченна єврейська мудрість, що торкає і захоплює. Мудрість, з якої народжуються щоденні побутові рішення, і як наслідок — виростає життя.
Трошки засмутило те, що книгу не зробили кошерною. Було б дуже доречно бодай передати єврейське написання слова Б-г.
Якщо ви хочете прочитати її (як і я) після вистави «Тевʼє-Тевель» в театрі Франка, то попереджаю, що книзі буде важко конкурувати з настільки геніальною постановкою. Проте я все ж раджу звертатись до витоків.
Нескінченна єврейська мудрість, що торкає і захоплює. Мудрість, з якої народжуються щоденні побутові рішення, і як наслідок — виростає життя.
Трошки засмутило те, що книгу не зробили кошерною. Було б дуже доречно бодай передати єврейське написання слова Б-г.
April 1, 2023
Reason read: ROOT, Alpha
This is a collection of short stories by Yiddish author (pen name) that are the bases for the play and movie Fiddler on The Roof. A favorite of mine. It was good to read the story and sometimes the music would play through my head or a line would pop. There are more stories than what are in the movie. I like the musical better because I love the songs.
This is a collection of short stories by Yiddish author (pen name) that are the bases for the play and movie Fiddler on The Roof. A favorite of mine. It was good to read the story and sometimes the music would play through my head or a line would pop. There are more stories than what are in the movie. I like the musical better because I love the songs.
July 9, 2024
The character of Tevye drives this. The story is interesting enough, but it's absolutely character driven and has the protagonist to carry it.
Displaying 1 - 30 of 133 reviews