What do you think?
Rate this book
Темний бік будинку
Люди покинули красиві столичні маєтки, але забули забрати Духів Будинків. Голодні, самотні та невидимі мешканці продовжують захищати оселі та понад усе шанують споконвічні традиції. Яра — донька звичайного київського домовика — завжди підозрювала, що вона не така, як усі. Дівчина опиняється у вирі потойбічних інтриг і дізнається страшну таємницю свого народження. Та саме її інакшість допомагає їй протистояти злу, знайти кохання та зрештою порозумітись із батьками.
Історію записала письменниця та мисливиця за враженнями — після того, як особисто обійшла усі кімнати, зазирнула в пічки та кутки Будинків. Провела інтерв'ю з істориками та попрацювала в архівах, вивчаючи історію та міфи Києва. За збереження історичної архітектури авторка боролася як телевізійний журналіст, та як мрійниця вона бореться за те, щоб старі Будинки жили заради нових ідей і нових Духів
Більше про книжку https://starylev.com.ua/temnyy-bik-bu....
Історію записала письменниця та мисливиця за враженнями — після того, як особисто обійшла усі кімнати, зазирнула в пічки та кутки Будинків. Провела інтерв'ю з істориками та попрацювала в архівах, вивчаючи історію та міфи Києва. За збереження історичної архітектури авторка боролася як телевізійний журналіст, та як мрійниця вона бореться за те, щоб старі Будинки жили заради нових ідей і нових Духів
Більше про книжку https://starylev.com.ua/temnyy-bik-bu....
328 pages, Hardcover
Published January 1, 2018
3 people are currently reading
71 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 18 of 18 reviews
July 22, 2018
Це 4-ка, але це дуже добре. Книга пронизана любов'ю до Києва, яким він є і міг би бути, якби не зазнавав постійних руйнувань впродовж багатьох років. Цим і цінна. Інформації про старі будинки мені забракло, але на те вона і підліткова книга, аби не бути переобтяженою. Чудовий початок серії "Наше фентезі" :)
June 28, 2018
Чудова ідея, але реалізація... Здається, редактор десь спав. Хочеться, щоб любов до Києва, фольклору, архітектури проявилась у чомусь кращому за недо-підліткову повість, через структурні і сюжетні хащі якої так важко продиратися.
June 13, 2018
Окей, спочатку хороше.
Мені дуже подобається задум цієї книги. Оживити київськи будинки, їхні скульптури, міфічних істот -ось ця ідея мені дуже подобається. З хорошего ще можу додати, що персонажі доволі цікаво задумані. Нажаль, тут хороше закінчується.
Я вже забула коли останній раз мені було так важко закінчити книгу. Доводилось себе, в прямому сенсі, змушувати. Зазвичай я б не витрачала свій час на те, що не приносить задоволення, але цю книжку всеж таки хотілось закінчити.
Коли я думаю про те, як описате те, що саме мені не сподобалось, на думку приходить фраза "багато слів - мало дій". Ми бачимо дуже багато "історичних довідок", так сказати. Ми не бачимо розвитку персоніжів та їх відносин - нам про нього говориться. Була якась навіть ідея загадки, ніби і антагоніст був - а ось розвитку не було. Все просто ставалося і ти не розумів чому і як.
Якщо честно, в мене було враження, що я читаю не книгу, а її стислий переказ, у якому дуже багато зайвих описів.
Повторюсь, задум чудовий. А ось реалізація мені не сподобалась.
Мені дуже подобається задум цієї книги. Оживити київськи будинки, їхні скульптури, міфічних істот -ось ця ідея мені дуже подобається. З хорошего ще можу додати, що персонажі доволі цікаво задумані. Нажаль, тут хороше закінчується.
Я вже забула коли останній раз мені було так важко закінчити книгу. Доводилось себе, в прямому сенсі, змушувати. Зазвичай я б не витрачала свій час на те, що не приносить задоволення, але цю книжку всеж таки хотілось закінчити.
Коли я думаю про те, як описате те, що саме мені не сподобалось, на думку приходить фраза "багато слів - мало дій". Ми бачимо дуже багато "історичних довідок", так сказати. Ми не бачимо розвитку персоніжів та їх відносин - нам про нього говориться. Була якась навіть ідея загадки, ніби і антагоніст був - а ось розвитку не було. Все просто ставалося і ти не розумів чому і як.
Якщо честно, в мене було враження, що я читаю не книгу, а її стислий переказ, у якому дуже багато зайвих описів.
Повторюсь, задум чудовий. А ось реалізація мені не сподобалась.
March 30, 2020
підліткової прози я не читав, мабуть, зі школи. тим паче, в жанрі міського фентезі та з опертям на давні вірування українців.) чому вирішив цього разу, сказати важко. Марина Макущенко написала роман про легендарні київські будинки і домовиків, котрі в них живуть, борються за своє право на існування та традицію. хороша ідея, яка заслуговує на яскраву екранізацію. не скажу, що текст мій духом та манерою, проте за концепт - п'ять з п'яти. окрема дяка @stary_lev за приємне для ока та рук видання .
October 12, 2018
«Темний бік будинку» Марини Макущенко
Міське підліткове фентезі.
Так щоб без спойлерів - про дівчинку з родини домовиків, що шукає своє призначення. На цьому шляху їй доведеться розкривати сімейні таємниці, вивчати власний рід і вид, знайомитися з іншими домовинами і їх Будинками і звісно ж зустріти кохання. Здавалося б, типовий сюжет для підліткового фентезі. Ан ні. Червоною ниткою через всю книгу проходить неймовірна любов авторки до прекрасних старих будов Києва. І для читача, який загляне трошки глибше, відкриється дивовижний світ киівських особняків.
Для мене, як для фаната киівськоі старовини та історії міста, «Темний бік будинку» безперечно є більше, ніж просто захоплююча історія про незвичного підлітка.
Авторка зумисно не називає Будинки, лише номерує. Але, коли пише про Перший з двома химерами на вході і баштами, то досвідчений мандрівник Києва зчитує дивовижний Замок барону з Ярославого валу. Коли пише про Будинок з колонами-жінками у вході і привидами-акторами, то зрозуміло, що йдеться про театр «Сузір’я».
Коли пише, що домовики збираються у білій вітальні «Тринадцятого», то навіть недосвідчений турист, згадає про будинок Булгакова з Андрівського.
Коли згадує демонічного Лазаря і НКВС, то тим, хто знайомий з історією столиці, зрозуміло, що це про одіозного радянського керівника Лазаря Кагановича. А домовик, що носить ім’я «Сімха» може жити лише у будинку на Банковій - ошатному маєтку, де нині розміщений Будинок письменників. А все тому, що побудував особняк цукрозаводчик Сімха Ліберман. З особливою любов’ю авторка описує кімнати Шоколадного будиночку. (В давно там не були? Саме час)
Але, хоч би як я пишалася своїм знанням історії Києва, авторка і тут мене вразила, хоча б історією демона Київської архітектури - Миколи Добрачевського. З нього списаний головний злодій книги. Такий архітектор реально існував. Жив у Києві на початку ХХ століття. Проектував будинки, брав участь у сумнівних махінаціях, а ще...у погромах євреїв та звабленні малолітніх...
Щиро дякую Maryna Makushchenko за цю подорож і любов до рідного міста.
Але знову наголошу. «Темний бік будинку» не просто белетризований путівник - перш за все це добротна історія, зі справжніми почуттями, реальними загадками і захоплюючими пригодами, місцями навіть моторошними.
Дуже раджу всім дівчаткам 12-14 і далі:)
Міське підліткове фентезі.
Так щоб без спойлерів - про дівчинку з родини домовиків, що шукає своє призначення. На цьому шляху їй доведеться розкривати сімейні таємниці, вивчати власний рід і вид, знайомитися з іншими домовинами і їх Будинками і звісно ж зустріти кохання. Здавалося б, типовий сюжет для підліткового фентезі. Ан ні. Червоною ниткою через всю книгу проходить неймовірна любов авторки до прекрасних старих будов Києва. І для читача, який загляне трошки глибше, відкриється дивовижний світ киівських особняків.
Для мене, як для фаната киівськоі старовини та історії міста, «Темний бік будинку» безперечно є більше, ніж просто захоплююча історія про незвичного підлітка.
Авторка зумисно не називає Будинки, лише номерує. Але, коли пише про Перший з двома химерами на вході і баштами, то досвідчений мандрівник Києва зчитує дивовижний Замок барону з Ярославого валу. Коли пише про Будинок з колонами-жінками у вході і привидами-акторами, то зрозуміло, що йдеться про театр «Сузір’я».
Коли пише, що домовики збираються у білій вітальні «Тринадцятого», то навіть недосвідчений турист, згадає про будинок Булгакова з Андрівського.
Коли згадує демонічного Лазаря і НКВС, то тим, хто знайомий з історією столиці, зрозуміло, що це про одіозного радянського керівника Лазаря Кагановича. А домовик, що носить ім’я «Сімха» може жити лише у будинку на Банковій - ошатному маєтку, де нині розміщений Будинок письменників. А все тому, що побудував особняк цукрозаводчик Сімха Ліберман. З особливою любов’ю авторка описує кімнати Шоколадного будиночку. (В давно там не були? Саме час)
Але, хоч би як я пишалася своїм знанням історії Києва, авторка і тут мене вразила, хоча б історією демона Київської архітектури - Миколи Добрачевського. З нього списаний головний злодій книги. Такий архітектор реально існував. Жив у Києві на початку ХХ століття. Проектував будинки, брав участь у сумнівних махінаціях, а ще...у погромах євреїв та звабленні малолітніх...
Щиро дякую Maryna Makushchenko за цю подорож і любов до рідного міста.
Але знову наголошу. «Темний бік будинку» не просто белетризований путівник - перш за все це добротна історія, зі справжніми почуттями, реальними загадками і захоплюючими пригодами, місцями навіть моторошними.
Дуже раджу всім дівчаткам 12-14 і далі:)
June 22, 2019
I'm going to say a few words in English due to using the computer at work (shh, don't tell anyone) and I don't think I have enough access to change the typing settings.
Overall, this was not good.
The idea is genius, beautiful and thrilling, but the idea is never enough.
Ukrainian mythological creatures living in Kyiv and even a few words about architecture - that's what got me in the first place.
But that's it.
I needed to strain my mind to follow the plot, not because it's complicated, but because it's kinda poorly written. Feels like a huge wasted potential.
I can not imagine how a kid from middle school (and the book says it's for children-teenagers) is going to read, understand and enjoy this. And the style sometimes made me cringe, like the author is not a native speaker.
Oh, and table of contents in my edition is totally wrong, the numbers of the pages are incorrect. I should've noticed when I bought the book.
Anyway, you can check this out, but do not get too high with your expectations.
Overall, this was not good.
The idea is genius, beautiful and thrilling, but the idea is never enough.
Ukrainian mythological creatures living in Kyiv and even a few words about architecture - that's what got me in the first place.
But that's it.
I needed to strain my mind to follow the plot, not because it's complicated, but because it's kinda poorly written. Feels like a huge wasted potential.
I can not imagine how a kid from middle school (and the book says it's for children-teenagers) is going to read, understand and enjoy this. And the style sometimes made me cringe, like the author is not a native speaker.
Oh, and table of contents in my edition is totally wrong, the numbers of the pages are incorrect. I should've noticed when I bought the book.
Anyway, you can check this out, but do not get too high with your expectations.
March 9, 2019
Так добре обіграні будинки з центра Києва, реальні вулиці, стіни, тротуари. І все це непогано вплетено в сюжет із українською міфологією, історією та архітектурою. Закінчення таки змазане, хоча враження не зіпсувало. Книга зайде тим, хто любить вишуковувати між сторінок знайомі об'єкти! Однозначно, варта уваги)
February 20, 2023
Міське (а ще точніше київське) фентезі з химерами. Донька домовиків, яка сама насправді не з домовицького роду, має люблячих тата з мамою, хазяйновитого братика Коша і двох химер у ролі виховної сили, хоча вони за Ярою не завжди встигають. Оскільки Яра одна виходить за межі дому, а годувальника в них вже давно нема, то вона й приносить всяку їжу, а тим часом знайомиться з іншими домовиками, привидами, таємницями будинків і потрапляє в пригоди, з яких виборсається за допомогою всієї компанії (правда, кілька пожеж буде) і любовного інтересу з Шоколадного дому.
Симпатичний роман, я хоч і половини історичних будинків не знаю, але дуже гарно їх описано. І взагалі видно, що любові до Києва цій книжці не бракує. Пригоди та їхня привязка до історії теж сподобались, а от головне зло таке собі вийшло, ніби він і є, але ніби і не проявляється особливо. Втім, це не дуже відволікає від пригод та легенд.
Любовний інтерес виявився милий, хай і з закидонами. Але називати темношкірого домовика Шоколадним, хоч він і з однойменного дому, ну... ем, I thought we're quite past this.
Симпатичний роман, я хоч і половини історичних будинків не знаю, але дуже гарно їх описано. І взагалі видно, що любові до Києва цій книжці не бракує. Пригоди та їхня привязка до історії теж сподобались, а от головне зло таке собі вийшло, ніби він і є, але ніби і не проявляється особливо. Втім, це не дуже відволікає від пригод та легенд.
Любовний інтерес виявився милий, хай і з закидонами. Але називати темношкірого домовика Шоколадним, хоч він і з однойменного дому, ну... ем, I thought we're quite past this.
March 3, 2025
"The Dark Side of the House" – Warmth, Mythology, and Some Disappointment
Actually 3/5
First, the good: the cover is stunning. The illustration captivated me so much that I originally bought the book because of it.
As an urban fantasy set in Kyiv, it instantly feels warm and familiar. Reading about well-known streets and architecture adds charm. Plus, the Slavic mythology— house-elfs, mermaids, chimeras, gousts —makes the world feel magical. The first half was a breeze to read: engaging characters, fascinating folklore, and a well-built conflict.
But the second half fell apart. The romance felt odd—the age gap was questionable, and the characters’ emotions and decisions seemed forced. The ending broke the world’s logic, rules leaving a rather negative impression.
Overall, a decent Ukrainian fantasy, but not one I’d reread.
Actually 3/5
First, the good: the cover is stunning. The illustration captivated me so much that I originally bought the book because of it.
As an urban fantasy set in Kyiv, it instantly feels warm and familiar. Reading about well-known streets and architecture adds charm. Plus, the Slavic mythology— house-elfs, mermaids, chimeras, gousts —makes the world feel magical. The first half was a breeze to read: engaging characters, fascinating folklore, and a well-built conflict.
But the second half fell apart. The romance felt odd—the age gap was questionable, and the characters’ emotions and decisions seemed forced. The ending broke the world’s logic, rules leaving a rather negative impression.
Overall, a decent Ukrainian fantasy, but not one I’d reread.
September 6, 2018
Я спершу хотіла написати не дуже хороший відгук, а потім побачила, що ця книга навіть не в розділі підліткової літератури, а дитячої. Це багато чого змінює.
Та все ж. Ідея чудова. Неймовірнл цікава зав'язка і перша половина. Далі щось пішло не так. Як на мене слабкі розв'язки конфліктів. Тема Яри і Слави трохи теж недорозкрита.
В той же час, неймовірно сильно сподобалась лінія з НКВС і Канановичем. Добре, що підняли тему антисемітизму.
А поруч, Яра задля образи називає Лівого і Правого "вона", так, наче бути дівчиною - образливо. Яра нібито вбила свою матір, та смерть матерів при пологах - не провина немовлят. В тексті прямо не написано, що Лазар зґвалтував Клару.
Але книга хороша. Хороша ідея, хороший текст, що легко і приємно читається.
Та все ж. Ідея чудова. Неймовірнл цікава зав'язка і перша половина. Далі щось пішло не так. Як на мене слабкі розв'язки конфліктів. Тема Яри і Слави трохи теж недорозкрита.
В той же час, неймовірно сильно сподобалась лінія з НКВС і Канановичем. Добре, що підняли тему антисемітизму.
А поруч, Яра задля образи називає Лівого і Правого "вона", так, наче бути дівчиною - образливо. Яра нібито вбила свою матір, та смерть матерів при пологах - не провина немовлят. В тексті прямо не написано, що Лазар зґвалтував Клару.
Але книга хороша. Хороша ідея, хороший текст, що легко і приємно читається.
This entire review has been hidden because of spoilers.
January 14, 2024
Мені дуже подобалась перша половина книги і я очікувала розвитку подій, але в другій половині його так і не сталося. Романтична лінія була абсолютно зайва, адже авторка нам її майже і не показувала, а просто ставила перед фактом.
Головним плюсом книги, для мене, був сам Київ (Київ >>>). Не можу сказати, що книга мені взагалі не сподівалась, але задумка явно була краще за реалізацію.
Головним плюсом книги, для мене, був сам Київ (Київ >>>). Не можу сказати, що книга мені взагалі не сподівалась, але задумка явно була краще за реалізацію.
April 29, 2019
Яка чудова казка про домових духів)
Мені сподобалась і історія і стиль написання. Все викладено і гарно, і навіть передбачає продовження. Свіжо і по українському.
Думаю це чудове чтиво для середньої і старшої школи.
Мені сподобалась і історія і стиль написання. Все викладено і гарно, і навіть передбачає продовження. Свіжо і по українському.
Думаю це чудове чтиво для середньої і старшої школи.
February 22, 2019
Дочитати не змогла. Муть.
February 2, 2023
Цікаво, але дуже поспішна манера викладу, якось все (діалоги, описи, події) на купу
September 13, 2025
Це було щось на прекрасному! Живий Київ, живі будинки, традиції, міфологія... Від ставлення домовиків до своїх будинків аж тепліше стає на душі. Гарна історія.
February 23, 2024
Спершу я хотіла поставити 3/5, але через час все ж докинула ще одну зірку. Бо незважаючи на те, що місцями темп історії просідав, світобуд де-не-де продуманий слабо і не до кінця, а розвʼязка основного конфлікту для мене була розчаровуюча — я все ще згадую цю книгу з якимось теплом.
Історія про Яру видалася мені справді цікавою та захоплюючою. Вона тримала місцями в напрузі, не даючи випустити книгу з рук. Сетинг незвичний і тому захоплював, хотілося більше дізнаватися про цей таємничий світ домовиків, де все таке нове й незнайоме.
Зізнаюся, момент зі стосунками, коли 14-річка закохується у 300-літнього насправді єдине, що викликає у мене різко негативні емоції й псує враження від книги. Дуже хотілося, аби авторка якось інакше викрутила цю ситуацію, але на жаль, мої очікування не виправдалися. Тому залишаю оцінку 4 — за цікаву ідею та досить непогану реалізацію.
Історія про Яру видалася мені справді цікавою та захоплюючою. Вона тримала місцями в напрузі, не даючи випустити книгу з рук. Сетинг незвичний і тому захоплював, хотілося більше дізнаватися про цей таємничий світ домовиків, де все таке нове й незнайоме.
Зізнаюся, момент зі стосунками, коли 14-річка закохується у 300-літнього насправді єдине, що викликає у мене різко негативні емоції й псує враження від книги. Дуже хотілося, аби авторка якось інакше викрутила цю ситуацію, але на жаль, мої очікування не виправдалися. Тому залишаю оцінку 4 — за цікаву ідею та досить непогану реалізацію.
Read
December 31, 2018Героями цієї книжки стала раса домовиків, що опікуються старовинними будинками Києва. Істоти вийшли цікавими, самобутніми, зі своїми звичками, з консервативними й суворими порядками у громаді, з якоюсь абсолютно своєю системою цінностей, в центрі якої - будинки, а люди, які їх будують - десь на периферії, як набридливі таргани, які вічно все псують.
До такої книжки матимеш, звісно, високі очікування. Дорослому хотітиметься, щоб було багато про архітектуру, історію. Все це, звісно, є, але малувато, хотілося би більше. Але підлітку, можливо навпаки, хотітиметься трохи більше подій та емоцій.
Головна героїня - старша дитина в родині домовиків, яка чомусь росте дуже "не такою, як всі", рідні її люблять, але нічого не пояснюють, аж поки родинні таємниці мало не обернуться трагедією.
Думаю, для молодших підлітків.
До такої книжки матимеш, звісно, високі очікування. Дорослому хотітиметься, щоб було багато про архітектуру, історію. Все це, звісно, є, але малувато, хотілося би більше. Але підлітку, можливо навпаки, хотітиметься трохи більше подій та емоцій.
Головна героїня - старша дитина в родині домовиків, яка чомусь росте дуже "не такою, як всі", рідні її люблять, але нічого не пояснюють, аж поки родинні таємниці мало не обернуться трагедією.
Думаю, для молодших підлітків.
Displaying 1 - 18 of 18 reviews