What do you think?
Rate this book
Trilogy of Desire #3
Стоик
Теодор Драйзер — известный американский писатель. Его произведения, такие как «Американская трагедия», «Сестра Кэрри» и другие, пользовались огромным успехом у читателей во всем мире и до сих пор вызывают самый живой интерес.
«Стоик» — последний роман Драйзера, увидевший свет уже после смерти писателя, он завершает знаменитую «Трилогию желания» (первые два романа — «Финансист» и «Титан»), повесть о жизни бизнесмена Фрэнка Каупервуда. Всю свою долгую, полную невероятных происшествий жизнь Каупервуд посвятил погоне за деньгами и красивыми женщинами. Ни одна жертва не казалась ему слишком дорогой, сердце его не знало ни сострадания, ни сожалений. И даже приближение смерти, казалось, не способно было поколебать беспощадных принципов Фрэнка Каупервуда.
В романе «Стоик» читатели узнают о том, как завершилась жизнь одного из величайших финансистов, мечтавшего положить себе в карман все деньги мира.
«Стоик» — последний роман Драйзера, увидевший свет уже после смерти писателя, он завершает знаменитую «Трилогию желания» (первые два романа — «Финансист» и «Титан»), повесть о жизни бизнесмена Фрэнка Каупервуда. Всю свою долгую, полную невероятных происшествий жизнь Каупервуд посвятил погоне за деньгами и красивыми женщинами. Ни одна жертва не казалась ему слишком дорогой, сердце его не знало ни сострадания, ни сожалений. И даже приближение смерти, казалось, не способно было поколебать беспощадных принципов Фрэнка Каупервуда.
В романе «Стоик» читатели узнают о том, как завершилась жизнь одного из величайших финансистов, мечтавшего положить себе в карман все деньги мира.
448 pages, Paperback
First published January 1, 1947
109 people are currently reading
2524 people want to read
About the author
Theodore Dreiser
453 books920 followersNaturalistic novels of American writer and editor Theodore Herman Albert Dreiser portray life as a struggle against ungovernable forces. Value of his portrayed characters lies in their persistence against all obstacles, not their moral code, and literary situations more closely resemble studies of nature than tales of choice and agency; this American novelist and journalist so pioneered the naturalist school.
http://en.wikipedia.org/wiki/Theodore...
http://en.wikipedia.org/wiki/Theodore...
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 81 reviews
March 9, 2018
This is more of a story about how indulging with too many loose women can bring even the greatest men's fall. It feels like this to me.
Of course, the new dawn things, the promise of enlightement and new beginnings is there and I'm a sucker for all of that. Still, these promises felt false here. Not every hero gets to see those new beginnings and it irks me. Why it's Berenice who gets to become the enlightened one? Because she's the youngest one? I would have preferred Aileen to live and get the new beginnings, not this empty-headed girl. And Frank? His life gets demolished in the end. It's sad, actually, all those assets he made - he could have made a dent on the world's poverty in several cities, at least, had he only been given the chance for enlightenement. Why wasn't he? The world could have done a lot better with wisely improved Frank than with a yet another idealistic Berenice.
A partial reread for maybe the 100th time. I hate this volume passionaltely. It's the coolest novel ever, one I read the 1st time as a kid. I love it and it still irritates me to no end.
Q:
More terrifying, however, was the thought which came to her occasionally as to whether she had really loved Eugene at all or not. Was this not a passing fancy? Had there not been some chemistry of the blood, causing her to make a fool of herself, without having any real basis in intellectual rapprochement. Was Eugene truly the one man with whom she could have been happy? Was he not too adoring, too headstrong, too foolish and mistaken in his calculations? Was he the able person she had really fancied him to be? Would she not have come to dislike him—to hate him even—in a short space of time? Could they have been truly, permanently happy? Would she not be more interested in one who was sharp, defiant, indifferent—one whom she could be compelled to adore and fight for rather than one who was constantly adoring her and needing her sympathy? A strong, solid, courageous man—was not such a one her ideal, after all? And could Eugene be said to be that? These and other questions tormented her constantly.
It is strange, but life is constantly presenting these pathetic paradoxes—these astounding blunders which temperament and blood moods bring about and reason and circumstance and convention condemn. The dreams of man are one thing—his capacity to realize them another. At either pole are the accidents of supreme failure and supreme success—the supreme failure of an Abélard for instance, the supreme success of a Napoleon, enthroned at Paris. But, oh, the endless failures for one success. (c)
Q:
"Faded the flower and all its budded charms,
Faded the sight of beauty from my eyes,
Faded the shape of beauty from my arms,
Faded the voice, warmth, whiteness, paradise." (c)
Q:
During the period in which the estate of Cowperwood had disintegrated and the death of Aileen had occurred, Berenice had slowly but surely embarked on a course that she felt would adjust her to society and life in any form, provided, as she reasoned from time to time, she could equip herself with the mental and spiritual data that would brush completely out of her consideration the whole Western materialistic viewpoint which made money and luxury its only god. Primarily, the desire for this change in thought had originated in a struggle against the sorrow that had seized upon her after Cowperwood’s death, and which had almost embittered her life. Then, quite accidentally, or seemingly so, she had come upon a little volume known as the Bhagavad-Gita... (c)
Q:
Berenice relived in her mind her entire life. She thought of Cowperwood and the part she had played in his life. How long he had struggled and fought—for what? Wealth, power, luxury, influence, social position? Where were they now, the aspirations and dreams of achievement that so haunted and drove Frank Cowperwood? And how far away from all this she had moved in so short a time! How suddenly she was awakened to the grim realities of life from her own protected, abundant and indulged way of living—a way of living she might never have been able to evaluate to herself if she had not in the first place acted upon the impulse to go to a strange country like India, where she had at every turn contrasts thrust upon her sensibilities—contrasts from which there was no escape.
There, for the first time, she had experienced the dawn of a spiritual awakening, which was even now enabling her to see more clearly. She must go on, she must grow, she thought, and acquire, if possible, a real and deep understanding of the meaning of life and its spiritual import. (c)
Of course, the new dawn things, the promise of enlightement and new beginnings is there and I'm a sucker for all of that. Still, these promises felt false here. Not every hero gets to see those new beginnings and it irks me. Why it's Berenice who gets to become the enlightened one? Because she's the youngest one? I would have preferred Aileen to live and get the new beginnings, not this empty-headed girl. And Frank? His life gets demolished in the end. It's sad, actually, all those assets he made - he could have made a dent on the world's poverty in several cities, at least, had he only been given the chance for enlightenement. Why wasn't he? The world could have done a lot better with wisely improved Frank than with a yet another idealistic Berenice.
A partial reread for maybe the 100th time. I hate this volume passionaltely. It's the coolest novel ever, one I read the 1st time as a kid. I love it and it still irritates me to no end.
Q:
More terrifying, however, was the thought which came to her occasionally as to whether she had really loved Eugene at all or not. Was this not a passing fancy? Had there not been some chemistry of the blood, causing her to make a fool of herself, without having any real basis in intellectual rapprochement. Was Eugene truly the one man with whom she could have been happy? Was he not too adoring, too headstrong, too foolish and mistaken in his calculations? Was he the able person she had really fancied him to be? Would she not have come to dislike him—to hate him even—in a short space of time? Could they have been truly, permanently happy? Would she not be more interested in one who was sharp, defiant, indifferent—one whom she could be compelled to adore and fight for rather than one who was constantly adoring her and needing her sympathy? A strong, solid, courageous man—was not such a one her ideal, after all? And could Eugene be said to be that? These and other questions tormented her constantly.
It is strange, but life is constantly presenting these pathetic paradoxes—these astounding blunders which temperament and blood moods bring about and reason and circumstance and convention condemn. The dreams of man are one thing—his capacity to realize them another. At either pole are the accidents of supreme failure and supreme success—the supreme failure of an Abélard for instance, the supreme success of a Napoleon, enthroned at Paris. But, oh, the endless failures for one success. (c)
Q:
"Faded the flower and all its budded charms,
Faded the sight of beauty from my eyes,
Faded the shape of beauty from my arms,
Faded the voice, warmth, whiteness, paradise." (c)
Q:
During the period in which the estate of Cowperwood had disintegrated and the death of Aileen had occurred, Berenice had slowly but surely embarked on a course that she felt would adjust her to society and life in any form, provided, as she reasoned from time to time, she could equip herself with the mental and spiritual data that would brush completely out of her consideration the whole Western materialistic viewpoint which made money and luxury its only god. Primarily, the desire for this change in thought had originated in a struggle against the sorrow that had seized upon her after Cowperwood’s death, and which had almost embittered her life. Then, quite accidentally, or seemingly so, she had come upon a little volume known as the Bhagavad-Gita... (c)
Q:
Berenice relived in her mind her entire life. She thought of Cowperwood and the part she had played in his life. How long he had struggled and fought—for what? Wealth, power, luxury, influence, social position? Where were they now, the aspirations and dreams of achievement that so haunted and drove Frank Cowperwood? And how far away from all this she had moved in so short a time! How suddenly she was awakened to the grim realities of life from her own protected, abundant and indulged way of living—a way of living she might never have been able to evaluate to herself if she had not in the first place acted upon the impulse to go to a strange country like India, where she had at every turn contrasts thrust upon her sensibilities—contrasts from which there was no escape.
There, for the first time, she had experienced the dawn of a spiritual awakening, which was even now enabling her to see more clearly. She must go on, she must grow, she thought, and acquire, if possible, a real and deep understanding of the meaning of life and its spiritual import. (c)
February 6, 2022
Klasičan naturalistički roman koji opisuje i kritički sagledava degenerativne tendencije američkog građanskog društva prve polovine dvadesetog vijeka. Naizmjenično prikazujući poslovni i privatni život šezdesetpetogodišnjeg multimilionera Frenka Kopervuda, odnosno njegova nastojanja da hoda po tankoj žici između investitorskih poduhvata, života sa suprugom i brojnim ljubavnicama, kao i eventualnih afera koje bi mu takav način života mogao stvoriti u javnosti - autor uzima na nišan shvatanja životnih prioriteta prosječnog Jenkija kapitaliste, otuđenog od prirode, imunog na umjetničke i duhovne tvorevine, te usmjerenog gotovo isključivo prema konformističkom samopromovisanju i sticanju što veće materijalne koristi. Trenuci u kojima Kopervud, posmatrajući jednostavne, skromne i bezbrižne norveške ribare, počinje da preispituje smisao takvog življenja, su me podsjetili na Tolstojevog Ivana Iljiča, koji je u sumraku života imao slične dileme, živio po istom modelu, samo sa znatno skromnijim prihodima i manjim uspjehom. Sam kraj romana i upoznavanje Kopervudove ljubavnice sa Indijom i vedskom filozofijom do kraja razotkrivaju autorove namjere - dakle, ne samo kritičkom oštricom pogoditi osjetljive nerve kapitalizma, nego i ponuditi alternativu načinu života koji je već tada postao normalnost sa one strane Atlantika.
Kada je moj generalni utisak u pitanju, razapet sam između sasvim solidno napisanog romana i, ako izuzmemo posljednju trećinu knjige, prilično suvoparne radnje, dosadnih likova, praznih dijaloga... Doduše, pitanje je da li je uopšte moguće napisati jedan društveni roman a da sve to ne bude prisutno. Ipak, završetak mi je značajno popravio utisak i odvratio me od pomisli koja je bila konstantno prisutna u prvom dijelu knjige, a to je da Drajzera više ne uzmem u ruke. Pogotovo nakon što sam po završetku čitanja otkrio da je ova knjiga zapravo dio trilogije, i to, ako je suditi po kritikama, njen najslabiji dio (ovo je treća knjiga, na veliku žalost sistematično-opsesivnokompulzivnog dijela moga bića).
I za sam kraj, dvije zanimljivosti:
- prva je za rubriku "jeste li već čuli da..." - na povratku sa putovanja po Evropi Drajzer je trebalo da se ukrca na Titanik, ali mu je njegov izdavač savjetovao da ide jeftinijim brodom, što je ovaj srećom i učinio.
- upalo mi je u oči da na ovoj platformi ima više prikaza na ruskom nego na engleskom jeziku. Biće da su drug Staljin i ekipa iz ideoloških razloga silno štampali Drajzera, pa se zato njegova popularnost na tom podneblju održala do danas.
Kada je moj generalni utisak u pitanju, razapet sam između sasvim solidno napisanog romana i, ako izuzmemo posljednju trećinu knjige, prilično suvoparne radnje, dosadnih likova, praznih dijaloga... Doduše, pitanje je da li je uopšte moguće napisati jedan društveni roman a da sve to ne bude prisutno. Ipak, završetak mi je značajno popravio utisak i odvratio me od pomisli koja je bila konstantno prisutna u prvom dijelu knjige, a to je da Drajzera više ne uzmem u ruke. Pogotovo nakon što sam po završetku čitanja otkrio da je ova knjiga zapravo dio trilogije, i to, ako je suditi po kritikama, njen najslabiji dio (ovo je treća knjiga, na veliku žalost sistematično-opsesivnokompulzivnog dijela moga bića).
I za sam kraj, dvije zanimljivosti:
- prva je za rubriku "jeste li već čuli da..." - na povratku sa putovanja po Evropi Drajzer je trebalo da se ukrca na Titanik, ali mu je njegov izdavač savjetovao da ide jeftinijim brodom, što je ovaj srećom i učinio.
- upalo mi je u oči da na ovoj platformi ima više prikaza na ruskom nego na engleskom jeziku. Biće da su drug Staljin i ekipa iz ideoloških razloga silno štampali Drajzera, pa se zato njegova popularnost na tom podneblju održala do danas.
May 10, 2015
Всё тот же безупречный и выдержанный стиль изложения как и у прошлых работах автора, романах "Финансист" и "Титан".
Главный герой трилогии Фрэнк Каупервуд после второго крупного поражения в своей жизни даже не думает сбавлять оборотов. Это не тот человек, которого может сломать жизнь и коварства конкурентов. Каупервуд не изменил своего стиля ведения бизнеса. Всё те же ненасытные амбиции, всё те же нечистые методы в своей деятельности он продолжает осуществлять для наращивания прибыли, приобретения статуса и веса в высшем обществе.
От своей прошлой порочной жизни Фрэнк даже не пытается уйти. Он как и прежде не может устоять перед красотой изящных женщин, несмотря на то, что у него всё ещё есть жена, с которой пока ещё не развёлся, а также любимая женщина, которую он долго добивался, и с которой собирался прожить всю свою оставшуюся жизнь.
Каупервуда даже приближающаяся смерть не останавливает. Она только заставляет поторопиться с приготовлениями к ней. Даже свой уход из жизни он планирует как очередной проект.
Но не настолько уж и коварен этот "зверь". У Каупервуда кроме незаурядных навыков в деловой карьере есть немалое количество положительных качеств, а также большое число совершённых благородных поступков, особенно по отношению к близким людям в его жизни и не только.
Порадовало то что Теодор Драйзер в конце заключительной части приводит для читателей пример и другой стороны монеты, показывая кроме богатства и роскоши беспробудную нищету. Возможно читатель сравнит эти две стороны монеты и задумается стоит ли наживать богатство ради богатства?...
Главный герой трилогии Фрэнк Каупервуд после второго крупного поражения в своей жизни даже не думает сбавлять оборотов. Это не тот человек, которого может сломать жизнь и коварства конкурентов. Каупервуд не изменил своего стиля ведения бизнеса. Всё те же ненасытные амбиции, всё те же нечистые методы в своей деятельности он продолжает осуществлять для наращивания прибыли, приобретения статуса и веса в высшем обществе.
От своей прошлой порочной жизни Фрэнк даже не пытается уйти. Он как и прежде не может устоять перед красотой изящных женщин, несмотря на то, что у него всё ещё есть жена, с которой пока ещё не развёлся, а также любимая женщина, которую он долго добивался, и с которой собирался прожить всю свою оставшуюся жизнь.
Каупервуда даже приближающаяся смерть не останавливает. Она только заставляет поторопиться с приготовлениями к ней. Даже свой уход из жизни он планирует как очередной проект.
Но не настолько уж и коварен этот "зверь". У Каупервуда кроме незаурядных навыков в деловой карьере есть немалое количество положительных качеств, а также большое число совершённых благородных поступков, особенно по отношению к близким людям в его жизни и не только.
Порадовало то что Теодор Драйзер в конце заключительной части приводит для читателей пример и другой стороны монеты, показывая кроме богатства и роскоши беспробудную нищету. Возможно читатель сравнит эти две стороны монеты и задумается стоит ли наживать богатство ради богатства?...
January 19, 2025
Дуже прикро завершувати цю серію... Для мене це означає, що в арсеналі Драйзера залишається на одну книгу менше для знайомства. Але яка це була подорож!
"Стоїк" — це захопливий фінальний роман трилогії, який вирізняється своєю філософською глибиною, меланхолійністю та неспішністю. Ви стежите за фінальними акордами в життєвій історії Френка Каупервуда — геніального фінансиста, чиє життя далеке від ідеального, але саме це й робить його таким захопливим.
У цьому романі Френк старіє, і дедалі частіше в його думках з'являється запитання: "Навіщо я все життя працював так тяжко? Навіщо заробляв такі величезні статки, якщо в старості не можу ними насолодитися?" Ця внутрішня боротьба додає історії глибини й змушує замислитися над сенсом людського прагнення до багатства та успіху.
Цікаво, що я почала читати трилогію про Каупервуда вже після знайомства з романом Айн Ренд "Атлант розправив плечі". І хоча твір Ренд також дуже вплинув на мене, серію Драйзера я полюбила навіть більше. У трилогії "Фінансист" є щось особливе — душа, глибокі сенси та яскраві персонажі, які залишаються в пам'яті надовго.
Ця історія — не лише про фінанси чи бізнес, вона про людську природу, амбіції, помилки й пошуки справжнього задоволення в житті. Якщо ви ще не читали, обов'язково дайте їй шанс. Це трилогія, яка залишає слід у серці й спонукає до роздумів.
"Стоїк" — це захопливий фінальний роман трилогії, який вирізняється своєю філософською глибиною, меланхолійністю та неспішністю. Ви стежите за фінальними акордами в життєвій історії Френка Каупервуда — геніального фінансиста, чиє життя далеке від ідеального, але саме це й робить його таким захопливим.
У цьому романі Френк старіє, і дедалі частіше в його думках з'являється запитання: "Навіщо я все життя працював так тяжко? Навіщо заробляв такі величезні статки, якщо в старості не можу ними насолодитися?" Ця внутрішня боротьба додає історії глибини й змушує замислитися над сенсом людського прагнення до багатства та успіху.
Цікаво, що я почала читати трилогію про Каупервуда вже після знайомства з романом Айн Ренд "Атлант розправив плечі". І хоча твір Ренд також дуже вплинув на мене, серію Драйзера я полюбила навіть більше. У трилогії "Фінансист" є щось особливе — душа, глибокі сенси та яскраві персонажі, які залишаються в пам'яті надовго.
Ця історія — не лише про фінанси чи бізнес, вона про людську природу, амбіції, помилки й пошуки справжнього задоволення в житті. Якщо ви ще не читали, обов'язково дайте їй шанс. Це трилогія, яка залишає слід у серці й спонукає до роздумів.
January 10, 2017
Горе тому, хто віддає своє серце ілюзії - цій єдиній реальності на землі, але горе і тому хто цього не робить. Одного чекають розчарування і біль, іншого - запізнілі жалі.
Вже за усталеною традицією, я вкотре ігнорую список запланованого чтива на сервісі Goodreads і віддаю перевагу книгам, хороші відгуки про які не дозволяють мені закладати їх у далекі плани.
Навряд чи багатьом з вас відоме ім'я Чарльза Тайсона Єркса. Окрім, звісно, тих, хто цікавиться історією розвитку систем громадського транспорту, в процесі зародження яких у Лондоні та Чикаго американський фінансист Єркс відіграв одну з ключових ролей. Завдяки Теодору Драйзеру, Єркс під ім'ям головного героя "Трилогії бажання" - Френка Каупервуда, отримав своє заслужене місце серед найвизначніших літературних персонажів XXст.
"Трилогія ��ажання" складається із трьох творів: "Фінансист", "Титан", "Стоїк", які відповідають трьох періодам життя Єркса, відповідно пов'язаним з містами Філадельфією, Чикаго та Нью-Йорком. Чи можна було б розбити цю довгу історію по-іншому? Навряд чи, адже Каупервуда протягом всіх трьох частин можна характеризувати однаково точно за двома напрямками - невтомність та цілеспрямованість у бізнесових справах, і мінлива любов до жінок.
Одна людина переростає іншу. Погляди людей змінюються - звідси зміни у взаєминах.
Чи можна застосувати таке пояснення до численних подружніх зрад Каупервуда? Це доволі складно, враховуючи, що яку б пару герой Драйзера не обирав собі, вже на початку відносин він був вище жінки. Цим, власне, він їх і захоплював - своєю беззаперечною перевагою над ними. Навіть, ті жінки, які були достатньо впевнені в собі, аби триматися на рівні, піддавалися методичним впливам Каупервула і, зрештою, здавалися долі іграшок, до яких геніальний фінансист повертався час від час, аби відволіктися від ділових справ. Легкість, з якою Каупервуд знаходив прихильність у жінок, та слабохарактерність його обраниць, так і не навчили його цінувати роки та любов, які вони йому віддавали. Враховуючи, що персонаж Каупервуда змальований із реального Єркса, складно в чомусь критикувати Драйзера у такій зневазі його персонажа. Тим не менш, до третьої частини ця послідовність "фінансова справа - нова жінка", набуває загрозливої повторюваності і, зрештою, починає надокучати. Єдине, що додає барв різноманіття цим двом захопленням Каупервуда - фінансам та жінкам - це час, плинність якого пропорційно змінює затрати зусиль для досягнення своїх цілей - досвід та накопичені статки полегшують вирішення робочих питань, а старечий вік - ускладнює колись такі прості відносини із представницями протилежної статі.
Я надто відволікся на критику, бо сюжетна лінія життя Каупервуда-фінансиста така хороша, що не хотілося би більше повертатися до незначних суб'єктивних недоліків творів. Отже, книги описують фінансовий світ США та Великобританії кінця IXст - початку XXст. Один з головних уроків, який доносить до читача Драйзер - перемагає лише той, хто грає на перемогу. В цьому різниця між звичайними талановитими фінансистами та людьми типу Каупервуда. Перші умудряються накопичувати капітал в сприятливих ринкових умовах та зберігати його в несприятливих. Але Каупервуд та йому подібні, навіть, в моменти найглибших фінансових криз, думають лише про те, хто із оточуючих, наприклад, у ще гіршому становищі - можливо, вдастся їх обібрати в цих умовах і, втративши передбачуване, здобути незаплановане і подвоїти статки. Знову і знову. Гроші, владу, славу на перших шпальтах світових газет. Геніальні фінансові схеми, корупція, жорсткі, але такі, що не виходять за рамки юридичних норм, розправи з конкурентами. Три товстих книги знадобилося, аби описати всі перемоги та поразки Френка Каупервуда. І лише декілька розділів аби розповісти про смерть та крах фінансової імперії, які, проте, нічого більше окрім пари газетних статтей не залишили після себе.
Єдине зло - це слово або справа, що ослаблюють дух.
Історія життя Френка Каупервуда - приклад невтомної боротьби, результат якої, проте, всім відомий. Враховуючи це, чи не варто пригальмувати та насолодитися моментом? Адже, як казав Шерлок Холмс у одному з останніх епізодів: "Стреси псують усе життя, а смерть - лише один день".
Теодор Драйзер - "Трилогія бажання": "Фінансист", "Титан", "Стоїк"
Вже за усталеною традицією, я вкотре ігнорую список запланованого чтива на сервісі Goodreads і віддаю перевагу книгам, хороші відгуки про які не дозволяють мені закладати їх у далекі плани.
Навряд чи багатьом з вас відоме ім'я Чарльза Тайсона Єркса. Окрім, звісно, тих, хто цікавиться історією розвитку систем громадського транспорту, в процесі зародження яких у Лондоні та Чикаго американський фінансист Єркс відіграв одну з ключових ролей. Завдяки Теодору Драйзеру, Єркс під ім'ям головного героя "Трилогії бажання" - Френка Каупервуда, отримав своє заслужене місце серед найвизначніших літературних персонажів XXст.
"Трилогія ��ажання" складається із трьох творів: "Фінансист", "Титан", "Стоїк", які відповідають трьох періодам життя Єркса, відповідно пов'язаним з містами Філадельфією, Чикаго та Нью-Йорком. Чи можна було б розбити цю довгу історію по-іншому? Навряд чи, адже Каупервуда протягом всіх трьох частин можна характеризувати однаково точно за двома напрямками - невтомність та цілеспрямованість у бізнесових справах, і мінлива любов до жінок.
Одна людина переростає іншу. Погляди людей змінюються - звідси зміни у взаєминах.
Чи можна застосувати таке пояснення до численних подружніх зрад Каупервуда? Це доволі складно, враховуючи, що яку б пару герой Драйзера не обирав собі, вже на початку відносин він був вище жінки. Цим, власне, він їх і захоплював - своєю беззаперечною перевагою над ними. Навіть, ті жінки, які були достатньо впевнені в собі, аби триматися на рівні, піддавалися методичним впливам Каупервула і, зрештою, здавалися долі іграшок, до яких геніальний фінансист повертався час від час, аби відволіктися від ділових справ. Легкість, з якою Каупервуд знаходив прихильність у жінок, та слабохарактерність його обраниць, так і не навчили його цінувати роки та любов, які вони йому віддавали. Враховуючи, що персонаж Каупервуда змальований із реального Єркса, складно в чомусь критикувати Драйзера у такій зневазі його персонажа. Тим не менш, до третьої частини ця послідовність "фінансова справа - нова жінка", набуває загрозливої повторюваності і, зрештою, починає надокучати. Єдине, що додає барв різноманіття цим двом захопленням Каупервуда - фінансам та жінкам - це час, плинність якого пропорційно змінює затрати зусиль для досягнення своїх цілей - досвід та накопичені статки полегшують вирішення робочих питань, а старечий вік - ускладнює колись такі прості відносини із представницями протилежної статі.
Я надто відволікся на критику, бо сюжетна лінія життя Каупервуда-фінансиста така хороша, що не хотілося би більше повертатися до незначних суб'єктивних недоліків творів. Отже, книги описують фінансовий світ США та Великобританії кінця IXст - початку XXст. Один з головних уроків, який доносить до читача Драйзер - перемагає лише той, хто грає на перемогу. В цьому різниця між звичайними талановитими фінансистами та людьми типу Каупервуда. Перші умудряються накопичувати капітал в сприятливих ринкових умовах та зберігати його в несприятливих. Але Каупервуд та йому подібні, навіть, в моменти найглибших фінансових криз, думають лише про те, хто із оточуючих, наприклад, у ще гіршому становищі - можливо, вдастся їх обібрати в цих умовах і, втративши передбачуване, здобути незаплановане і подвоїти статки. Знову і знову. Гроші, владу, славу на перших шпальтах світових газет. Геніальні фінансові схеми, корупція, жорсткі, але такі, що не виходять за рамки юридичних норм, розправи з конкурентами. Три товстих книги знадобилося, аби описати всі перемоги та поразки Френка Каупервуда. І лише декілька розділів аби розповісти про смерть та крах фінансової імперії, які, проте, нічого більше окрім пари газетних статтей не залишили після себе.
Єдине зло - це слово або справа, що ослаблюють дух.
Історія життя Френка Каупервуда - приклад невтомної боротьби, результат якої, проте, всім відомий. Враховуючи це, чи не варто пригальмувати та насолодитися моментом? Адже, як казав Шерлок Холмс у одному з останніх епізодів: "Стреси псують усе життя, а смерть - лише один день".
Теодор Драйзер - "Трилогія бажання": "Фінансист", "Титан", "Стоїк"
October 31, 2009
The last book in Dreiser's Trilogy of Desire tells of the waning days of robber baron Frank Cowperwood, again delving into his shady business dealings and equally shady romantic dealings. Not as vigorous or fresh as the first two installments, or maybe I just felt that way because Cowperwood's chief paramour Berenice didn't appeal to me at all. There are some wonderful sections, though, including Berenice's sojourn in India.
September 5, 2009
last book of Dreiser's trilogy; he captures the essence of the turn of the century struggle in America
August 1, 2012
So unexpected ending. Dreiser writes about Bhagavad Gita (India's scripture about Krishna's spiritual teaching) after the whole trilogy about capitalism!
September 11, 2017
Увлекательная трилогия, местами немного затянутая, но таков Драйзер. Очень понравилась философия и мысли Драйзера в эпилоге книги. Must read, определенно.
October 26, 2022
Третья книга оставила смешенные чувства, возможно из-за того, что все интересные жизненные события Каупервуда остались позади или потому что из более-менее биографический книги о выдающемся предпринимателе, она превратилась в философский рефлектив Драйзера как на жизнь Чарльза Йоркса, так и на свою собственную. (Интересный факт, книгу Драйзер завершил писать за несколько недель до своей смерти).
Я абсолютно точно рекомендую ее прочесть всем, кто осилил первые две книги, потому что в конце Стоика приведены очень интересные мысли и философии восточной культуры, которые, на мой взгляд, очень могут помочь в понимании нашей цели жизнь здесь.
Особого желания сейчас нету, чтобы расписывать про эту книгу много, поэтому вкратце итог на всю трилогию с практической и эффективной точки зрения: финансист нужно читать от начала до конца, титан-с середины до конца, стоик-начало до середины, и философскую концовку.
The third book left me with mixed feelings, perhaps because all the interesting events of Cowperwood's life were left behind, or because from a more or less biographical book about an outstanding entrepreneur, it turned into a philosophical reflection of Dreiser on both the life of Charles Yorkes and his own. (An interesting fact is that Dreiser finished writing the book a few weeks before his death).
I absolutely recommend it to anyone who has mastered the first two books, because at the end of Stoic there are very interesting thoughts and philosophies of Eastern culture, which, in my opinion, can greatly help in understanding our purpose of living here.
There is no particular desire now to paint a lot about this book, so in short the summary of the entire trilogy from a practical and effective point of view: the financier must be read from beginning to end, titanium from middle to end, stoic from beginning to middle, and a philosophical ending.
Я абсолютно точно рекомендую ее прочесть всем, кто осилил первые две книги, потому что в конце Стоика приведены очень интересные мысли и философии восточной культуры, которые, на мой взгляд, очень могут помочь в понимании нашей цели жизнь здесь.
Особого желания сейчас нету, чтобы расписывать про эту книгу много, поэтому вкратце итог на всю трилогию с практической и эффективной точки зрения: финансист нужно читать от начала до конца, титан-с середины до конца, стоик-начало до середины, и философскую концовку.
The third book left me with mixed feelings, perhaps because all the interesting events of Cowperwood's life were left behind, or because from a more or less biographical book about an outstanding entrepreneur, it turned into a philosophical reflection of Dreiser on both the life of Charles Yorkes and his own. (An interesting fact is that Dreiser finished writing the book a few weeks before his death).
I absolutely recommend it to anyone who has mastered the first two books, because at the end of Stoic there are very interesting thoughts and philosophies of Eastern culture, which, in my opinion, can greatly help in understanding our purpose of living here.
There is no particular desire now to paint a lot about this book, so in short the summary of the entire trilogy from a practical and effective point of view: the financier must be read from beginning to end, titanium from middle to end, stoic from beginning to middle, and a philosophical ending.
December 21, 2021
The worst part of Trilogy of The Desire. It can be explained by the period of writing between second and third parts. Nearly 25 years have passed in this period. I don`t understand how author could destroy all sense of his main character life. Just try to understand, in the end of the book none of the main hero desires was reached)))))))) So, i spent like 35 hours to read about man who lived like a womanizer, earned a lot of money with goal to earn a lot of money, had a purpose to build a hospital for poor people, however he did anything for it) I knew without Dreiser that its not okay. I wish modern people had another source to find out commonplace truths
January 15, 2021
Каупервуд маань 60 хүрсэнч залуу бүсгүйчүүдийн сэтгэлийг татсаар явна даа.
Энэ номыг уншихаар Каупервуд шиг санхүүгийн ертөнцөд амжилт олох юмсан гэсэн хүсэл төрөх юм.
Теодор Драйзер гуайн хамгийн сүүлд бичсэн бүтээл бөгөөд номны хамгийн сүүлийн хэсэгт амьдралд юу хамгийн чухал тухай өгүүлжээ. Сүүлчийн үгийг нь сонсож байгаа мэт санагдлаа.
Энэ номыг уншихаар Каупервуд шиг санхүүгийн ертөнцөд амжилт олох юмсан гэсэн хүсэл төрөх юм.
Теодор Драйзер гуайн хамгийн сүүлд бичсэн бүтээл бөгөөд номны хамгийн сүүлийн хэсэгт амьдралд юу хамгийн чухал тухай өгүүлжээ. Сүүлчийн үгийг нь сонсож байгаа мэт санагдлаа.
January 14, 2021
Бас нэгэн гайхалтай амьдралаар амьдрав. Санхүүгийн тухайд бас төгсгөлийн иогийн хэсэг гоё байлаа.
December 29, 2012
The end was very naive. I do not belive, that such smart and clever person like Frank will not take into considaration possibility that his inheritance could be stolen after his death
February 23, 2015
Amazing end of trilogy.
July 25, 2018
Repeats the first two volumes. The end stresses the vanity of worldly goods and the value of beauty and, incongruously, spirituality.
April 28, 2025
While I don't share the same life views as the main character, it moved me seeing the person of Frank Algernon Cowperwood develop through life and honestly make himself remarkable as a hard working financier . Aside from his immoral behaviour with women by being disloyal(a fact that disappointed me heavely) , i could not help but appreciate his attitude towards the harsh situations in life, how even in the face of death he did not loose himself and lived till the very end making something out of it, even though in the end the final achievement was not his financial fortune , since after his death it all dissolved quickly, that all your work that you might spend a life time on might die with you, therefore I believe a part of one's purpose in life is to hope to inspire someone, to do something that contributes to another in life so that you are not forgotten.
May 26, 2025
Безупречный стиль, потрясающая история
June 24, 2018
It was amazing conclusion for the whole life story of Frank Algernon Cowperwood. This book is wonderful and absolutely worth the time you waste for that.
January 31, 2018
Загалом сумне завершення трилогії. Каупервуд після ділових невдач у Чикаго переїжджає до Лондона. Має заплутані любовні зв'язки з різними жінками, проблеми з дружиною. У нього виявляють небезпечну хворобу, він помирає...
May 27, 2024
„Išnyksta žmonės ir pasaulių spiečiai,
Užgęsta saulės ir žvaigždžių sistemos,
Tavęs tik vieno permainos neliečia,
Savy visas gyvybes saugai tu tik vienas.”
Paskutinė „Geismo trilogijos” dalis, parašyta praėjus net 30-čiai metų po antrosios dalies - „Titanas” - išleidimo.
Dėl to stipriai jaučiasi vertybių perkainojimo momentas autoriaus atžvilgiu.
Romano paskutiniai 100 psl. gana paveikūs ir labai gyvenimiškai tikri. Parodoma, kad nepaisant to, kokią rolę kasdienybėje įsivaizduoji atliekąs - ar finansininko, ar titano, ar stoiko - galutiniam rezultate esi žmogus su žmoniškom silpnybėm.
Patikusios mintys:
• Kūnas tarnauja tam, jog siela įgytų patirtį, o visi sielos patirties rezultatai rodo, kad ji yra atskirta nuo kūno.
• Kiekviena mintis ir žodis, kuris silpnina žmogų, yra vienintelė blogybė.
• Net nuostabu, <…> ką galima padaryti su žmogum, jei deramai atsižvelgi į jo silpnybes, skonį ir svajones!
Iš manęs rekomendacija didžiulė, visi romanai paliko stiprų įspūdį. Ir išvis - Dreizeris mano atradimas, džiaugiuosi šia patirtimi !
Gero skaitymo!
Užgęsta saulės ir žvaigždžių sistemos,
Tavęs tik vieno permainos neliečia,
Savy visas gyvybes saugai tu tik vienas.”
Paskutinė „Geismo trilogijos” dalis, parašyta praėjus net 30-čiai metų po antrosios dalies - „Titanas” - išleidimo.
Dėl to stipriai jaučiasi vertybių perkainojimo momentas autoriaus atžvilgiu.
Romano paskutiniai 100 psl. gana paveikūs ir labai gyvenimiškai tikri. Parodoma, kad nepaisant to, kokią rolę kasdienybėje įsivaizduoji atliekąs - ar finansininko, ar titano, ar stoiko - galutiniam rezultate esi žmogus su žmoniškom silpnybėm.
Patikusios mintys:
• Kūnas tarnauja tam, jog siela įgytų patirtį, o visi sielos patirties rezultatai rodo, kad ji yra atskirta nuo kūno.
• Kiekviena mintis ir žodis, kuris silpnina žmogų, yra vienintelė blogybė.
• Net nuostabu, <…> ką galima padaryti su žmogum, jei deramai atsižvelgi į jo silpnybes, skonį ir svajones!
Iš manęs rekomendacija didžiulė, visi romanai paliko stiprų įspūdį. Ir išvis - Dreizeris mano atradimas, džiaugiuosi šia patirtimi !
Gero skaitymo!
September 14, 2014
It is an excellent finale to the life story of Frank Cowperwood, and while the ending might appear out of place, it is only so to the people who fail to observe that Berenice is essentially a trust fund child, therefore she tries to make a difference in a way an inexperienced trust fund child would.
Overall it is a brilliant observation of the late XIXth -early XXth century financial business and a semi-fictional man who could make a difference.
Overall it is a brilliant observation of the late XIXth -early XXth century financial business and a semi-fictional man who could make a difference.
July 21, 2020
С Френком мы были вместе полгода (почти столько заняло у меня чтение трилогии) и мне неописуемо грустно расставаться с ним. Этот роман удивительно просто описывает характер человека честного пред самим собой.
Очень неожиданно Драйзер закончил роман, я даже не могла подумать, что автору столько известно. Как я поняла, он не смог дописать роман до конца (из-за своей смерти), но тем не менее он имеет очень логичную и благородную концовку, как и все то, что присуще главному герою.
Очень неожиданно Драйзер закончил роман, я даже не могла подумать, что автору столько известно. Как я поняла, он не смог дописать роман до конца (из-за своей смерти), но тем не менее он имеет очень логичную и благородную концовку, как и все то, что присуще главному герою.
April 10, 2015
Замечательная трилогия. Теодор Драйзер так ясно, четко, с легкой иронией описал финансово-политический расклад. Это его философское откровение в конце трилогии очень восxищает.
Человеческие слабости, такие как алчность, жадность, порок, тщеславие, ревность, жажда власти и денег, вечные спутники человечества, в борьбе с которыми добро, в основном, проигрывает.
Человеческие слабости, такие как алчность, жадность, порок, тщеславие, ревность, жажда власти и денег, вечные спутники человечества, в борьбе с которыми добро, в основном, проигрывает.
March 25, 2019
Interesting character of cooperwood and rather plane and boring ones of pretty much every woman in a book...this made me wanna slap the writer several times through reading.
The chapter about Beatrice's travels in India felt a bit out of place even though i enjoyed it the best.
The comparison of cooperwoods chase for woman with a higher meaning of searching for God is just laughable :)
The chapter about Beatrice's travels in India felt a bit out of place even though i enjoyed it the best.
The comparison of cooperwoods chase for woman with a higher meaning of searching for God is just laughable :)
October 24, 2013
Just had to order a used copy so that I could read the complete trilogy. Praying that in the years that passed between the second and third novels, Dreiser stopped using the adjective "trig." Update: no trig, but way too much Berenice.
August 30, 2015
Greatness rarely disappoints. Fuck the haters.
March 23, 2011
The final book in Dreiser's trilogy of a ruthless American businessman during the Gilded Age.
September 16, 2014
Best trilogy ever
August 21, 2015
Основано на реальных событиях. История жизни Чарльза Йоркса - создателя лондонского метро и железнодорожных линий Чикаго. Рекомендуется всем, кто хочется окунуться в бизнес головой.
Displaying 1 - 30 of 81 reviews