У житті семикласників — Славка Беркути, Юлька Ващука, Лілі Теслюк, Стефка Вуса та інших — настає момент, коли вже неможливо бути безтурботним, як у ранньому дитинстві. Дорослість приходить із випробуванням на міцність дружби, на чесність стосунків, на осягнення людського призначення.
Читалось легко, післясмак залишився гарний, діти дуже кайфонули. Найважливіший сюжетний поворот передбачуваний, але книга не про це. Вона про підлітків, їхні думки, переживання, дитинство. З першого погляду здається, що ця історія доволі вузька і проста, але насправді ми говорили про неї дуже багато, дискутували, сварились)), обговорювали, отримали багато емоцій і думок. Персонажі об'ємні, проявляють себе із різних сторін. Є цікаві деталі, які час від часу повторюються. Окреслені стосунки батьки-діти і вчителі-учні.
Гарна підліткова книжка, не пам'ятаю, щоб в своєму дитинстві читав щось подібне за рівнем психологічної напруги. З іншого боку, в книзі присутні в доволі значній мірі ще троє підлітків окрім Славка, і час присвячений їм наче натякає на те, що їх долі в оповіданні дуже важливі, але водночас вони майже не розкриваються. Є якесь відчуття недосказаності, бо кожен з них міг би потягти на свою окрему друковану історію, а в результаті маємо тільки одну з чотирьох