Virgin Whore

by Emma Maggie Solberg

In Virgin Whore, Emma Maggie Solberg uncovers a surprisingly prevalent theme in late English medieval literature and culture: the celebration of the Virgin Mary's sexuality. Although history is narrated as a progressive loss of innocence, the Madonna has grown purer with each passing century. Looking to a period before the idea of her purity and virginity had ossified, Solberg uncovers depictions and interpretations of Mary, discernible in jokes and insults, icons and rituals, prayers and revelations, allegories and typologies—and in late medieval vernacular biblical drama.

More unmistakable than any cultural artifact from late medieval England, these biblical plays do not exclusively interpret Mary and her virginity as fragile. In a collection of plays known as the N-Town manuscript, Mary is represented not only as virgin and mother but as virgin and promiscuous adulteress, dallying with the Trinity, the archangel Gabriel, and mortals in kaleidoscopic erotic combinations. Mary's "virginity" signifies invulnerability rather than fragility, redemption rather than renunciation, and merciful license rather than ascetic discipline. Taking the ancient slander that Mary conceived Jesus in sin as cause for joyful laughter, the N-Town plays make a virtue of those accusations: through bawdy yet divine comedy, she redeems and exalts the crime.

By revealing the presence of this promiscuous Virgin in early English drama and late medieval literature and culture—in dirty jokes told by Boccaccio and Chaucer, Malory's Arthurian romances, and the double entendres of the allegorical Mystic Hunt of the Unicorn—Solberg provides a new understanding of Marian traditions.

Genres: Religion, History, Feminism, Nonfiction

294 pages, Hardcover

First published December 15, 2018

Reviews

[verbava · Rating 5 out of 5]

емма меггі сольберг пише про пізньосередньовічні народні богородичні драми — ті самі драми, за спробу поставити які в англії на початку хх століття режисера заарештували, звинувативши в богохульстві — і хоча я не дуже схильна захоплюватися народною побожністю чи побиватися за європою, яку ми втратили, ця книжка викликає в мені багато тепла до певних проявів народної побожності й навіть трохи туги за втраченим (викорчуваним) світовідчуттям.

для середньовічних християн діва марія — це жінка, яка вміє насолоджуватися як статусом господньої обраниці, так і своєю тілесністю. замислюючись, чи був у марії оргазм, коли слово боже ввійшло в неї, теологи найчастіше відповідають «так» (по-іншому було би протиприродно); роздумуючи про структуру стосунків святого сімейства, їм доводиться визнати йосифа божественним рогоносцем, і звідси виростають розкішні образи — скажімо, діви, яка так любила людство, що заради його спасіння звабила самого бога.

і це, до речі, пишуть серйозні, суворі, вчені ченці штибу святого бернарда, який узагалі-то крутив носом на надмірне захоплення богородицею (але нічого, спільнота йому посмертно помстилася, вигадавши легенду про те, як він годувався молоком із маріїних грудей). а народна побожність, не скута сухою латиною і правилами високого стилю, взагалі мало стримується, й у драмах, які розбирає сольберг, богородиця постає, звісно, заклопотаною і стривоженою через свою не зовсім стандартну ситуацію, та водночас — розісміяною й асертивною. вона вміє себе відстояти (будете лізти руками — руки відсохнуть) й отримати задоволення (виноград у січні? запросто для божої мами).

ця книжка — один із моїх просторів затишку, я її розгортаю на випадковому місці й тішуся. тільки в останньому розділі сольберг описує, як усе сходить на пси, то він не такий терапевтичний, хоча все одно прекрасний.

[Grzegorz · Rating 5 out of 5]

This book is incredible. Very few works are willing to give us such a look at the way Mary, God, the Holy Family, Eve, Adam, were understood in the Middle Ages. It comes off as shocking to a modern reader, so I can see why some of these works are so hidden to modern readers. There's so many surprises and shocks in this short book. Getting a peak at the psyche of everyone from theologians to the most iconoclastic reformers, this book is a genuinely moving tale of watching the journey of Mary in the minds of Christians, and how painful the reformation was to the faith, and how we lost that "funny kind of humility and hope". It was very fruitful intellectually and spiritually, certainly more than most modern banal books on Mary. I really hope we get more from this author, as I haven't been this disappointed for a book to end in a while.

If I were teaching a class on Mariology, I would use this (and probably scandalize half my students).

[Emily]

A very specific, thoroughly cited and well researched look into depictions of the Virgin Mary's sexuality in medieval English plays that nonetheless manages to speak broadly to Marian devotion and our understandings of Christianity.

[sara · Rating 5 out of 5]

Me lo recomendó una amiga y no puedo más que recomendarles a todos este libro.
Temáticamente, es no ficción, una tesis doctoral sobre la imagen de la Virgen María específicamente en la literatura y arte medieval, y como se representa su muy debatida sexualidad en las obras de teatro de Inglaterra del siglo XV.
Sin embargo, es mucho más. Es un libro, para empezar, graciosísimo. La autora no tiene miedo (como los bardos de la Edad Media) en picarle las costillas a los doctores de la iglesia, a los Santos y a Jehóva de los Ejércitos. Les juro que leí este libro como quien está leyendo un diario de chismes, pero los objetos del cachondeo son la virilidad de José, el Niño Dios y María, una especie de diosa suprema, la elevación de Eva y la exaltación del cuerpo humano y sus placeres.
Es un libro bastante fácil de seguir si ya tienes idea sobre todo el artificio de la creación literaria en la Edad Media, pero para un amateur puede resultar críptico y muy académico. Es un libro académico, a pesar de la temática y del estilo genial de Solberg. Woof! Necesito que todos los libros académicos o tesis-convertidas-en libros porque este tonito burlón de alguien que sabe un montón sobre el tema y puede darse el lujo de bromear sobre asuntos que siempre han sido considerado serios es mi cosa favorita del mundo.
Lo que más me gustó, sobre todo, fue entender cómo es que el culto a María apareció y sobrevivió hasta el siglo XXI, como es que entre los solipsismos de los doctos y escolásticos y el hambre desmedida del vulgo por carne y sangre y huesos, la Virgen María se colocó en el nicho preciso para llenar las faltas del espíritu humano. La tesis de este libro es que el deseo carnal por la Virgen, así como el ultraje a su imagen no es blasfemia, sino devoción medieval. La parte en la que dijo que el catolicismo es la religión de la seducción y que, por lo tanto, sus figuras divinas son unas rameras absolutas me voló la cabeza. Que María sea virgen y una ramera, que sea madre e hija, que sea amante y una diosa, no es por equivocación. Es lo que necesitan los feligreses para seguir tirando; que la divinidad se alcanza no por dejar de ser humano, sino que se deposita ahí mismo, entre los pliegues de su cuerpo.
Increíble libro.