Сузір'я Дів

Сузір'я Дів #1

by Дара Корній

Є таке сузір’я, в якому кожна жінка від народження має свою зорю. Є така й у Василини — представниці давнього шляхетного роду Коморовських.
Мабуть, ця зоря й оберігає дівчину в складні моменти.
А може, її захист — то старовинний оберіг, подарований бабусею Терезою? Чи то сама бабуся, яка душею-зіркою-птахою прилинула до онучки, щоб уберегти її від чогось лихого?

«Сузір’я Дів» — то плетиво жіночих доль, пов’язаних давнім амулетом, фатальним прокляттям і родинною історією, яка рясно скроплена моторошними таємницями, лукавими інтригами, безневинною кров’ю, підступними зрадами, безоглядною самопожертвою, справжнім коханням, що густим шлейфом тягнеться за Василиною від XVІІІ століття і до наших днів.

Genres: Fantasy

288 pages, Hardcover

First published January 1, 2018

About the author

Мирослава Замойська народилася в селі Секунь Старовижівського району Волинської області. Середню школу закінчила в селі Княже Сокальського району Львівської області.

Вищу освіту здобула у Львові. Закінчила журналістсько-редакторське відділення Українського поліграфічного інституту. Працює у Львівській національній академії мистецтв.

Дара Корній писала спочатку писала для дитячої аудиторії, для журналів «Ангелятко», «Ангеляткова наука», та для підлітків (журнали «Крилаті», «Однокласник»).

Перший її виданий великий твір, опублікувало видавництво Клуб сімейного дозвілля 2010. Це був роман «Гонихмарник», написаний в жанрі міського фентезі. Роман приніс авторці третью премію літературного конкурса Коронація слова 2010 року, в номінації «роман», був удостоєний відзнаки «Дебют року» від видання «Друг читача» та став лауреатом премії асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011» — «Відкриття себе» імені В. І. Савченко. Після публікації першого роману Дара Корній отримала неофіційне звання «української Стефані Майєр».

Другий великий твір письменниці «Тому, що ти є» - "Вибір видавців" у конкурсі "Коронація слова - 2011". Він теж був написаний в жанрі міського фентезі. Третій роман - "Зворотний бік світла" - це "Вибір видавців" у конкурсі "Коронація слова - 2012". На "Форумі видавців - 2012" його активно купували на стенді "Коронація слова".

Reviews

[OKSANA ATAMANIUK · Rating 3 out of 5]

«Сузір’я дів»
Дара Корній
⠀
Віват 2018
⠀
Що болючіше, перша зрада чи остання?
⠀
Зрада батька, коханого чи твого власного народу?
⠀
Скільки болю може знести жіноче серце?
⠀
Кохання, зради, родові прокляття і жінки - діви, що сильні своєю слабкістю.
⠀
Цитати:
⠀
«Сліпо обожнювати можна тільки власних синів, але в жодному разі не чужих.»
⠀
«Секунда-дві-три... Мокрий асфальт, мокре небо, червоні хмари, криваві дзвони, вантажівка, що перевищила швидкість, і гальма, які відмовили. Осінь приречена на смуток... Біль... І знову дзень-дзелень... Цього разу не серце розбилося. Шматок її душі відколовся і розлетівся на друзки. Цього разу не склеїти. Ухопилася рукою за Лунницю. Їй зараз потрібна сила всіх жінок з роду Коморовських - щоб не збожеволіти.»
⠀
Анотація:
⠀
«Є таке сузір’я, в якому кожна жінка від народження має свою зорю. Є така й у Василини — представниці давнього шляхетного роду Коморовських. Мабуть, ця зоря й оберігає дівчину в складні моменти. А може, її захист — то старовинний оберіг, подарований бабусею Терезою? Чи то сама бабуся, яка душею-зіркою-птахою прилинула до онучки, щоб уберегти її від чогось лихого? «Сузір’я Дів» — то плетиво жіночих доль, пов’язаних давнім амулетом, фатальним прокляттям і родинною історією, яка рясно скроплена моторошними таємницями, лукавими інтригами, безневинною кров’ю, підступними зрадами, безоглядною самопожертвою, справжнім коханням, що густим шлейфом тягнеться за Василиною від XVІІІ століття і до наших днів.»
⠀
#примхливачитака

[Юля Вандзак · Rating 5 out of 5]

Книгу Дари Корній "Сузір'я дів" я буквально проковтнула за декілька днів.
Сюжет надзвичайно цікавий і заплутаний.
В книзі є все, що я люблю. Сімейні таємниці, історії, які по крупинках передаються з покоління в покоління, любов і зрада. 
В сюжеті розповідається про родину Комаровських. Доля кожної жінки з родини не легка. Інколи здається, можливо забагато вже на плечі однієї? Життя не завжди легке, наповнене радістю і щастям. Так і в даній історії чекаєш, що хоч одна жінка отримає щастя і матиме спокій.
Всі долі жінок пов'язані одна з одною. Напевне тому, що за кожен свій вчинок будемо відповідати якщо не ми, то наступні наші покоління.
Надзвичайно сподобалось, що в сюжеті присутня містика. З покоління в покоління передається дивний амулет "Лунниця", який захищає від демонів і рятує життя. 
Книга полонила мене тим, що читаючи я знала, що все з героями відбувається на нашій рідній Україні. Саме це гріє серце і радує око найбільше.

[Valia · Rating 5 out of 5]

Півроку десь вона чекала мене на полиці і я тепер зрозуміла чому, адже це не я її зараз вибрала, а вона мене, бо і сумніву не було, що зараз прийшов той самий час.

Історія про дівчину Василина, її життя і дорослішання. Дівчина представниця шляхетного роду Коморовських, на долю яких випало багато бід, але щось оберігає дівчину в складні моменти. Бабуся Тереза передала Василині амулет, який сказала не знімати, а вже чому і як це впливає на життя дівчини ви дізнаєтесь прочитавши книгу.

Написана неймовірно гарно і так…по рідному, напевно. Важко підібрати слова, адже я зачитувалася і намагалась запам‘ятати всі повчання і казки бабусі Терези, переживала незгоди і радісні моменти Василини, хоч і радісних було і не багато зовсім.

Історія повна української містики, прокльонів, віри, надії та простого життєвого плину.

[Iryna Khomchuk · Rating 3 out of 5]

Творчість Дари Корній, насичена якоюсь рідною-рідною міфологією, мені дуже імпонує. Отож і від новенького її роману очікувала такого ж занурення у суміш реальності з містикою, як від "Зворотних боків Світла-Темряви-Сутіні" чи ж "Гонихмарника". Ні-ні, не сумнівайтеся, містики тут вистачає: вурдалаки, душі мертвих живих, заговори, ворожіння, сни, спілкування з померлими — все це у книзі є. А ще є "тяжка жіноча доля" (с) і глибоке переконання героїнь твору в тому, що "всі мужики сволочі" (с).

Далі без сяких-таких спойлерів важко обійтися, тож ті, хто має у планах цю книгу, можуть не читати. Отож, усі жінки однієї шляхетної давньої родини страждають від зрад коханих чоловіків. Їх від болю та страждань не здатен захистити навіть амулет, котрий вони передають із покоління в покоління. Хоч і вірять у те, що амулет їх оберігає, однак постійно плачуть, мучаться, когось втрачають. Страждання у романі стільки, що час від часу мусила собі нагадувати: це всього-на-всього книга! Не варто так переживати! Але ж як не перейматися, якщо такі порядні, шляхетні (це не тавтологія у моєму тексті, це одна з головних рис героїв книги), вродливі жінки залишаються самотніми, бо поруч із ними постійно опиняються слабкі чоловіки, котрі або вольових батьків слухають, або в гречку стрибають, або йдуть на поводу у нахабніших та молодших і, звісно, геть нешляхетних жінок. Проте найгірше те, що оці всі зради три покоління жінок сприймають як належне. Ні-ні, вони глибоко переживають, але що ж робити, якщо така чоловіча природа? Всі чолвоіки зраджують. Рано чи пізно. Так чи інакше. Тож треба якось із цим жити, і готуватися до такого життя варто змалку. Й думати ще зі школи: вибачиш ти потенційному коханому чи ні? От ви вибачили б? Ага, поміркуйте-но над цим... Бо я не могла не думати)))

Лише один чоловік у книзі не зрадив своїй коханій. Як йому це вдалося? Не скажу! Підступно? Авжеж))) Бо роман таки затягує своєю психологічністю, емоційністю, мовою і, звісно, містикою. Тож читати варто. Жінкам. Бо якби я була чоловіком, то ой пообурювалася б!))) Хоча... Може, таки справді вони всі-всі рано чи пізно зраджують?..

[вікта обабок · Rating 2 out of 5]

перші 80 сторінок, без дорікань совісті, можете пропустити. такого абсурдного переводу сторінок я ще не бачила. не відбувається рівно ні-чо-го. гг сидить і думає, згадує дитинство і розповіді бабусі про життя і їх рід. це все. це триває 80! сторінок.
далі признаюся було набагато краще. ще як хороший такий випуск один за всіх з цікавими сімейними мелодрамами, тільки це витягло трохи оцінку.
якби початку не існувало то поставила б навіть 3-4 зірки, але він мені явно зіпсував враження.

[k1tzzkah · Rating 5 out of 5]

Ця книжка для мене має досить велике значення. Читаючи її, у мене були емоції, почуття, які неможливо передати словами. Спостерігати за дорослішанням Василини було дуже цікаво, незабутньо я б сказала. Твір легко читається, рекомендую всім до читання!)

[Tetiana Lira · Rating 5 out of 5]

Попередження: це швидше не рецензія, а потік свідомості. Думки з приводу книги зокрема та творчості автора загалом. А ще трохи спогадів про роки навчання та літературу, прочитану тоді, і подорож, яка сильно вплинула на моє життя. Якщо вам досі цікаво – приємного читання.
Книги Дари Корній завжди сприймалися мною, як ковток свіжого повітря. І незмінно відроджували в мені віру у сучасну українську літературу. Адже є такі талановиті люди, і вони пишуть, їх читають. А отже, все добре.
Книги Дари підкорили мене з першого знайомства. Це було наче магія. Магія слова. Ти читаєш, і насолоджуєшся кожним рядком, кожним реченням. Я навіть не можу описати, як це. Дуже красива у автора мова, дуже поетична та музична. Це досі проза, але повністю приголомшлива. У неї трапляються в тексті діалектизми, але мені вони не заважали. Я розуміла їх значення, навіть не заглядаючи в словник (який все ж таки присутній наприкінці практично кожної книги).
А ще підкорює наявність споконвічних слов'янських повір'їв, міфів та легенд. Вони органічно вплітаються в текст, і ти віриш, що таке може статися і з тобою, адже вся земля дихає цими історіями і хоче поділитися ними. Треба ті��ьки підхопити цю думку, яка прийде до тебе з поривом вітру, з яскравим промінцем сонця і записати на папері. І розпочнеться новий виток її життя. І цю історію дізнаються все нові та нові покоління. Дещо перероблять по-своєму, але все одно дадуть можливість для подальшого існування.
Ця книга стала винятком. І події знову відбуваються недалеко від Львова, міста смачної кави, домашнього шоколаду та втілення любові та казок. Я сама була там хоч і лише один раз, але він назавжди залишилося десь у серці. У ці місця неможливо не закохатися. І навіть якщо ви там жодного разу не були, ви полюбите ці місця заочно, завдяки автору та її живим описам. Захочете побувати в тих місцях, щоби переконатися в їх пишноті. Поблукати стародавніми вуличками, покладеними бруківкою, помилуватися природою. І перевірити чи справді там живуть маги чи просто все навколо пронизане чарами краси та передчуттями чуда.
Головна героїня – Василина захоплюється красою свого рідного краю. Вона любить його та знає його історію. І практично всі свої знання довіряє щоденнику. Адже він єдиний може винести всі ці одкровення і ніколи її не зрадити і не покинути.
Дівчина дуже самотня. Дві найрідніші її душі – мама та бабуся – вже не можуть бути поряд з нею. Але вона їх пам'ятає, і вони завжди незримо поряд, оберігаючи її від зла. І символом цього захисту стає старовинний оберіг, який довгі роки передається у спадок і, за переказами, сам обирає нового власника. Замикаючи коло та підтримуючи зв'язок поколінь.
У книзі багато легенд та казок. І складно сказати чи були вони написані спеціально для книги чи просто дбайливі зібрані автором у віддалених куточках рідного краю та ненав'язливо вплетені в оповідь, додаючи йому краси та чарівності.
Сам сюжет простий. Це розповідь про життя кількох поколінь, про життя простих людей, які опинилися у непростій ситуації. Про їх рішення, вчинки, і страшні наслідки деяких з них.
Книгу було читати цікаво, але досить тяжко. Герої вийшли надто живими та реальними, а тому неможливо було залишатися байдужим до їхніх переживань та трагедій. Тому читала повільно, осмислюючи кожен рядок. І багато чого для себе винесла. Ніщо в цьому житті не випадкове, але водночас ніщо не минає безслідно. Наслідки завжди будуть. І треба бути готовим до того, що доведеться відповісти за свої вчинки. І ціна буде великою.
Книгу раджу із чистою совістю. Вона дуже потужна. Написана красиво, але описує доволі страшні, подекуди жорстокі події. Але життя теж не складається суцільно з метеликів та веселки. А про деякі речі краще дізнаватись із книг, а не з власного досвіду.

[Ihor Zinchuk · Rating 5 out of 5]

Роман про боротьбу з долею

Дара Корній «Сузір`я дів» –Х: «Віват, 2018 –288 с.

«Сузір`я дів» – захоплюючий соціально - психологічний роман про боротьбу із долею, родинні таємниці, фатальну силу материнського прокляття, жіночу силу і, звісно ж – про кохання... Чи принесе це світле почуття радість, щастя, надію на краще, а може, навпаки, стане причиною бід у долі всіх жінок древнього графського роду Коморовських?. Це книга про історію Бернардинського монастиря, що розташований поблизу Сокаля і в часи радянської окупації святиню перетворили на місце покарання злочинців, в`язницю, де у XVIII ст. відбулася нищівна пожежа й ціла низка містичних подій, що могли вплинути на сьогодення, адже зло, що залишається непокараним, з плином часу набирає ще більше сили та потребує все більших жертв. Часто за «угоду» зі злом, можна заплатити найціннішим – власною душею та здоров`ям, особливо, якщо цього захоче така примхлива й непередбачувана пані Доля.
На сторінках роману так майстерно переплелися любов і зрада, надія і відчай, відвага та страх, що увага читача буде напруженою до останньої сторінки, а розв`язка сюжету стане геть неочікуваною. Такою розв`язкою, письменниця запрошує прочитати продовження цієї історії – роман «Місяцівна». Не буду розкривати деталі, а лише поділюся своїми враженнями після прочитання книги «Сузір`я дів».
В сюжеті книги багато містичного, легенд, які Василині в дитинстві переповідала бабуся Тереза. Саме бабуся Тереза стала для неї «янголом - охоронцем» у надзвичайно складних життєвих ситуаціях, а родинний оберіг Лунниця – ставав надійним захистом навіть між життям і смертю.
На прикладі доль усіх жінок роду Коморовських – Терези, її невістки Надії, внучки Василини, письменниця показує, як родинні таємниці минулого мають тяглість у часі, можуть впливати на сьогодення і, навіть, руйнувати майбутнє.
Ще однією важливою темою є те, як зрада чоловіка руйнує серце жінки, негативно впливає на її емоційно – психологічний стан, що може призвести до фатальних наслідків. На прикладі Василини змальвано наскільки складно дорослій Василині сприймати рішення батька залишити їх родину й піти до іншої жінки. В процесі читання постійно виникає думка про те, що чесніше відразу розповісти правду, хай якою жорстокою вона буде для рідної людини, ніж приховувати факти й створювати вигляд для оточуючих сусідів, родичів, колег по роботі, що у сім`ї все гаразд і нічого не змінилося.
Після прочитання роману «Сузір`я дів» хочеться досліджувати історію своєї родини, щоб дізнатися, як жили, що відчували, як діяли – любили або ненавиділи твої предки. У цьому романі та й у своїй творчості загалом авторка переконує, що пам`ять роду є потужним захистом для людини, що живе та діє тут і зараз. Саме пам`ять, зокрема – історична, є основою національної ідентичності українського народу, запорукою виживання нашої нації, що століттями виборює право на свободу жити та діяти в своїй країні, за своїми звичаями та правилами.
Роман «Сузір`я дів» про жіночу долю та вибір між любов`ю і ненавистю, добром і злом, вірою у краще і цілковитою зневірою, коли здається, що попереду суцільна, нездоланна темрява і шлях до Світла втрачено назавжди. Проте, лише від нас залежить, яким буде цей вибір, на чиєму боці будемо діяти вже завтра, бо саме такий вибір робимо щодня, завдяки своїм думкам і вчинкам, навіть якщо не наважуємося зізнатися собі в цьому.

[Viktoria Tytarenko · Rating 5 out of 5]

Вже неймовірну кількість книг написано про нелегку жіночу долю. Але прочитавши нову, завжди знайдеш те, що чіпляє, що не відпускає, тримає, наче лещатами, до того часу, доки не дочитаєш. І навіть після прочитання залишається осад, десь всередині. Проходить деякий час, а ти всерівно згадуєш цю книгу.

Саме так подіяла на мене ця неймовірна книга.

Це історія про старовинний та шляхетний рід Коморовських та місце нашої головної героїні в цьому роді.

Це історія про сімейні таємниці, спадщину та талісмани.

Це історія про кохання та зраду, розлуку та смерть.

Окремо хочу відмітити мову написання. Вона неймовірна, вона прекрасна та мелодійна. Читаєш і насолоджуєшся прочитаним. Вона проста по написанню, але складна в розумінні. Читається легко, а сприймається важко.

А ще в книзі неймовірні герої. Особливо головна героїня, яку завжди хотілося обійняти та втішити. Адже їй прийдеться пройти через величезні життєві труднощі — біль, зраду, втрату близьких людей.

Ну і звичайно ж родзинкою в цій історії буде містика. Різні повір’я, міфи та легенди, які органічно переплітаються з буденністю.

Загалом книга мені дуже сподобалася. Читати було цікаво, але одночасно й важко. Не тому що написано важкою мовою, а тому що герої настільки реалістичні, що неможливо було не співчувати їм та бути байдужою до їхніх проблем та трагедій.

[Helga · Rating 3 out of 5]

Як же люблю Дару Корній і її українське фентезі. Обожнюю як вона вплітає словянську міфологію і Львів у свої книги.
Вона вкрала моє серденько своїми книгами, які завжди здавалися мені захопливими, безмежно добрими і прекрасними. І трішки наївними. Все ж таки, це більше підліткова література і я дуже шкодую що не прочитала її книги раніше.

Але ця книга мене все ж трішки розчарувала. Не тому що вона погана, аж ніяк! Просто не дотягує до рівня попередніх.
Історія хаотична: переповідаються сімейні легенди, які мало впливають на сюжет який стосується саме Василини. Це мене здивувало, але якщо ставитися до книги як до історії сімейного оберегу, а не історії Василини - в цьому більше сенсу.
Персонажі ідеалізовано добрі та раціональні. Але це аж ніяк не мінус, саме таких ідеалізованих персонажів я і полюбила в минулих книгах.
Небагато містики, зате багато драми. В цій ��низі містика не має окремої ролі - її суть це поглиблення драми.

Книгу я проковтнула за кілька днів і вже читаю Місяцівну. Сподіваюся що Дара буде і далі радувати нас соєю творчістю. Та саме цю книгу я радитиму читати обережно.

[Катерина · Rating 3 out of 5]

Я щиро радію кожного разу, коли знайомлюся з новими для мене авторами та авторками #сучукрліт
⠀
Я з трепетом підходила до читання цієї магічної книги. Її обкладинка мене вже давно заворожила.
⠀
Перші сторінки далися важко. Майже цілковита відсутність діалогів на початку та плин оповіді, за якою мені важко було услідкувати. Але вже після тридцятої сторінки я почала розуміти, що і до чого.
⠀
Мені надзвичайно сподобалося, що авторка вплітала в роман історичні відомості, легенди, міфи, притчі та казки. На цих моментах весь навколишній світ зупинявся для мене та я ніби була присутньою там.
⠀
А в подіях, які відбувалися тут і зараз, мені здалося, що забагато драми. Особливо в кінці зав'язалася така собі "сантабарабара".
⠀
Мені сподобався сам задум роману з переплетінням жіночих доль, з родовим прадавнім амулетом, з давньою історією родини, яка можливо впливає і на сьогодення. Але для мене було занадто багато трагізму.
⠀
Книга дійсно чудова, правда не зовсім "моя", але мені хотілося б щось ще почитати у Дари Корній.⠀
Що можете порадити?

[Ganka Sonyachna · Rating 4 out of 5]

Без містики, язичницької символіки, надзвичайних сил знову не обійшлося! 😉 І все це легко вписується в сучасний ритм життя.
Дівчинка отримує від бабусі оберіг - лунницю (красивий півмісяць ріжками донизу). Він стільки разів рятував юнку! Віра у вищі сили спроможна на неймовірні речі!
Цікаво, що всілякі дива відбуваються в родині лікарів, людей логічних та прагматичних.
У книзі багато життєвих ситуацій, що можна знімати один із проєктів СТБ. То головна героїня на озері бачить батька не в тій компанії, то засинає в склепі, то її переслідує вагітна дівчина-підліток. І все закручується, закручується...
Одним словом, читайте, якщо ви любите мікс усього на світі. Читається легко!
...Чекаєш на чарівний щасливий фінал, але життя не чорно-біле...
А ще є кілька згадок про історію України, які позначилися на родинах простих людей.
Раджу для занурення в нашу українську ауру!

[Eugenia Kutaliova · Rating 3 out of 5]

Я думала, тут буде якась фентезі з українським присмаком, але це історія про людей, стосунки. Містичний момент був лише один, і короткий. Думаю, продовження буде в другій частині. Історія солодкава, зефірна, приторна, наївна, з легендами і приповідками, зазвичай я таке не читаю, а тут подружка підігнала на день народження другу частину цієї книжки і весь час питає: ну як тобі? ну що? Я побачила, що є ще перша і вирішила читати книжки по порядку. Знайшла цю книжку в додатку лібраріус - він мені найбільше з усіх наявних подобається, бо можна скролити по екрану. Книжку я там не купила, а взяла напрокат, це дешевше, і класно, що є така опція.
Цікаво, що дія відбувається в місті, де живе моя тьотя і я бувала там разів 10. В описах місто не дуже впізнавала, але відчуття причетності в мене з’явилося.
Історія хоч і досить неглибока, але читається швидко і затягує. Читаю далі.

[Iryna Stepanyk · Rating 4 out of 5]

Коли читала, згадалися слова з "Щоденника Мавки" - "Не кажи тільки - так не буває. Бо буває ще й не так." І от вони точно про цю історію! Незважаючи на всю містичність і сірість найсильнішою у цій книзі для мене є зрада, бо кожен з персонажів або відчув її на собі, або обпік нею іншого. Як завжди вразили казки, які Дара Корній вкладає в уста батька чи бабуся, легенда про давню родичку-шляхтянку,моторошна розповідь про кохання, яке породило прокляття чи історія про маленьку Місяцівну. А взагалі книгу я просто ковтнула, бо мені справді було цікаво, хоча місцями моторошно.
Я дуже необ'єктивна, коли мова йде про Дару Корній, бо вона подарувала світу "Гонихмарника"♥. Кожна її книга просто перевертає мій світ, ставить важливі питання або просто дарує насолоду і це так прекрасно!

"Інколи віри замало для того, щоб вижити."

[fhwnkam · Rating 5 out of 5]

⭐️5/5⭐️«Сузір’я‘ дів» це перша книга авторки Дари Корній з якою я познайомилась, що я можу сказати. Мені неймовірно сподобалась ця історія хоч фінал першої частини можна було вгадати. У романі підіймаються дуже важливі теми такі, як зрада і кохання дорослого чоловіка з неповнолітньою. В принципі я планувала знайомство з Дарою по цій двулогіі «Сузір‘я Дів» і «Місяцівна».І я не помилилась. Дара стала для мене такою письменницею чиї книжки я буду читати, як тільки побачу те, що вона автор. Плюс я обожнюю жанр фентезі, а особливо, якщо це пов’язано ще і з українською міфологію. Супер!!!! Проковтнула першу книгу за 3 дні. Усім раджу, якщо ще не читали👍

[Yanochka97 · Rating 5 out of 5]

Це неймовірна історія! Дуже важка драматична, але просто неймовірна!

[Olena · Rating 4 out of 5]

Цікаво.Давно хотіла прочитати,адже оповідь відбувається недалеко від мого міста і частково дотична до нього

[Tatiana Miroshnychenko · Rating 5 out of 5]

Новий роман української письменниці Дари Корній я прочитала на одному подиху за два дні.
Непроста, магічна, трохи містична та драматична історія молодої дівчини Василини Коморовської, яка є представницею давнього та шляхетного роду. Історія Василини тісно пов'язана та переплітається з долями інших жінок свого роду. І вони часом зовсім невеселі та щасливі. Василині доля постійно посилає різні важкі та складні випробування. Проте вона не здалася і мужньо витримала всі перепетії життя.
Вся книга переповнена справжнім коханням, за яким слідують такі важкі та нестерпні для будь-якої жінки зради. І одна цитата "... що сліпо обожнювати можна тільки власних синів, але в жодному разі не чужих" наштовхує на розуміння того, що не можна кохати чоловіка більше ніж себе. Можливо хтось і заперечить цим словам, але як показує життя, то подружні зради нажаль зараз не рідкість.
Мені хочеться порадити почитати цю книгу кожній дівчині, жінці, бо у ній стільки різних жіночих доль, що я впевнена кожна знайде для себе щось важливе.

[Julka · Rating 5 out of 5]

По довгому часі нечитання, Сузіря ковтнула за 1 ніч. Початок видався мені трохи повільним, таким розміреним і спокійним, а хотілося екшену і карколомних подій, от як в Зворотньому боці.
Але потім все яяяяк розігналося! Трохи моторошно читалося, зважаючи, що за вікном постійно порипувало щось і періодично підвивали пси на селі. Обстановочка саме під книжку:)))
Люблю отой магічний реалізм Корній, де буденне життя переплітається з магією, якою її бачать і творять звичайні люди. От ніби і вигадка, але лишається такий дивний післясмак, що "а раптом і не вигадка?" Бо щось так собі думаю, що оті всі моменти з відьмою, з поробками, з криптою на Сокальському кладовищі дуже навіть "з життя" взяті.
І якщо читати пам'ятаючи про те, що люди, які ходять ночами ворожити на кладовище до могили проклятого померлого таки реально живуть на світі, моторошніше стає в рази.
Пішла я продовження читати, коротше:)

[Наташа Костиря · Rating 3 out of 5]

Із книги ми дізнаємося історію родини Коморовських. Кожне покоління цієї сім'ї переживало скрутні часи, а окремі її члени мали дуже трагічну долю. Але одиного разу з'явився сімейний оберіг із назвою Лунниця, який міг захистити когось із родини. Передавася він від матері до дитини і ніколи не міг передаватися комусь іншому.

Історія сім'ї цікава, але місцями. Інколи читати було нудно, бо, як на мене, дуже мало діалогів. Є спогади, міркування і описи природи, але мене це не дуже чіпляє. Надто швидко змінювались часові межі розповіді, то ми в минулому слухаємо бабусю Терезу, то вже у теперішньому з Василиною на роботі (хоча я й люблю коли минуле переплітається з теперішнім). Герої мене зовсім не зачепили, хіба що ближче до кінця стало шкода Василину, але не більше.

Я так і не зрозуміла сили амулету Коморовських. Може про це більше розкажуть в другій частині, але поки я з нею знайомитись не буду.
До речі це моє перше знайомство з авторкою і мені здається, що я почала не з тієї книги.