Маруся Чурай

by Lina Kostenko, Владислав Єрко (Illustrator)

Istorychnyy roman u virshakh «Marusya Churay» vyznachnoyi ukrayinsʹkoyi poetesy Liny Kostenko — odyn iz vershynnykh tvoriv ukrayinsʹkoyi literatury, svoyeridna entsyklopediya dukhovnoho zhyttya nashoho narodu v XVII st. Vysoka drama lyubovi vyruye na tli epichnykh istorychnykh zmahanʹ, de dolya lehendarnoyi Marusi Churay tisno perepletena z doleyu Ukrayiny. Podarunkove vydannya z ilyustratsiyamy Vladyslava Yerka, shcho nadrukovani osoblyvym sposobom – z bronzoyu i metalizovanoyu farboyu. Obkladynka obtyahnena koshtovnoyu tkanynoyu iz zolotym ta slipym tysnennyam. Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» визначної української поетеси Ліни Костенко — один із вершинних творів української літератури, своєрідна енциклопедія духовного життя нашого народу в XVII ст. Висока драма любові вирує на тлі епічних історичних змагань, де доля легендарної Марусі Чурай тісно переплетена з долею України. Подарункове видання з ілюстраціями Владислава Єрка, що надруковані особливим способом – з бронзою і металізованою фарбою. Обкладинка обтягнена коштовною тканиною із золотим та сліпим тисненням.

Genres: Poetry, Ukrainian Literature, Classics, History, Ukraine, Historical, School

224 pages, Hardcover

First published January 1, 1979

About the author

Укр: Ліна Костенко

Kostenko was born in a family of teachers. In 1936, she moved from Rzhyshchiv to Kiev, where she finished her secondary education.

Lina graduated with distinction from the Maxim Gorky Literature Institute in Moscow in 1956. Following her graduation she published three collections of poetry in 1957, 1958, and 1961. These books became immensely popular among her Ukrainian readers, however they also forced her into publication silence as she was unwilling to submit to Soviet authorities.

It wasn't until 1977 (16 years later) that her next major collection was published. She followed this with several more collections and a children's book called The Lilac King. In 1979 she followed with one of her greatest works the historical novel in verse, Marusia Churai, about at 17th century Ukrainian folksinger. Her most recent collection is Berestechko, a book length historical poem.

Reviews

[Darka · Rating 4 out of 5]

мені ця поема в школі подобалася ще, але перечитувати дорослою виявилося цікавіше. той, перший раз, я по діагоналі перегортувала і про прощу, і про облогу Полтави, а зараз читала й думала, що забагато в нас спільного з часами Хмельницького. Маруся здавалася мені блаженною тоді і здається тепер, я б воліла героїню, що справді втруїла Гриця, але все одно співпереживала їй.

[Anna Petruk · Rating 4 out of 5]

“Моя любов чолом сягала неба,
а Гриць ходив ногами по землі”

Вперше прочитала цей роман ще у школі, але хотілось осмислено перечитати у дорослому віці, тому купила це симпатичне сучасне видання.

Книга - історичний роман у віршах про легендарну українську співачку та поетесу Марусю Чурай, та її трагічну історію кохання.



Авторка майстерно передала відчуття колишніх коханців - ще відчувається потяг та близькість від спільних спогадів, але знову бути разом вже неможливо після всього, що відбулось. Тупий біль крає серце, сумніви, сором та докори сумління не дають спокою. Прекрасні вірші, захоплива атмосфера, живі герої, цікавий сюжет - хотілось прочитати повністю за один раз, настільки вона класна.

Ліна Костенко – серед моїх улюблених поетів, а Маруся Чурай зокрема – серед улюблених творів української літератури.



Пара слів про видання від Абабагаламага: тверда обкладинка з тканини має опуклий візерунок та напис золотим тисненням. Вразило художнє оформлення (художник Владислав Єрко): усередині дуже красиві та стильні ілюстрації до кожного розділу на червоному металічному фоні. Хороший папір, якісний друк. Гарні шрифти і червоні кольорові акценти милували око. Рекомендую!

[Olha · Rating 4 out of 5]

Для мене читання класики - справжній виклик.
Але самій цікаво було, отже прочитала 💪🏻
Що сказати, мова невимовно красива ❤️ взагалі вперше в «після шкільному» віці читала віршований твір і захоплювалась тим, як можна влучно добирати слова.
Але на жаль, не можу сказати, що сильно вражена сюжетом. Адже тут саме те, що так не люблять в українській класиці - страждання і людська глупота. Дуже шкода всіх героїв, а дехто викликав тільки злість(
Та радію, що захотілось прочитати і я це зробила 😌

[Катерина · Rating 5 out of 5]

Є книги, які тебе зачаровують з першого слова і до останнього.
Маруся Чурай Ліни Костенко є саме такою книгою.
.

Ще зі школи рядки цього історичного роману закарбувалися у моєму серці. А зараз я перечитую їх з великим задоволенням. Особливо в такому чарівному виданні.
Я була на сьомому небі від щастя, коли дізналася, що Абаба будуть її видавати.
.

Ця книга має бути в кожній українській родині. Особливо на Полтавщині. Бо Маруся є голосом саме Полтави.
.

Ще з раннього дитинства ми вивчали її пісні, читали легенди про неї, а на відкритих уроках розігрували сцени із цього роману.
.

Ще не один раз я повернуся до Марусі Чурай. Її голос лунає з далеких віків і досі в наших серцях. Я готова вічно перечитувати роман і я знаю, що він мені ніколи не набридне. Бо це моя любов назавжди.

[Ksenia (vaenn) · Rating 4 out of 5]

Невиразні згадки про курс літератури в одинадцятому класі (а то вже був кінець навчального року, повертало на іспити, клас у нас був гуманітарний, тому укрліт складали за вибором всі, і краще було не пробувати не вибрати): це про те, як Маруся складала пісні, а потім струїла Гриця, а Іван Іскра рвонув за помилуванням - і все це у віршах (+кілька застряглих в пам'яті цитат).

Рівно півжиття потому - акт перечитування. Ой, а там ще є про те, що козаки молодці і Маруся при них за пісню (ок, ще іноді мандрівні дяки молодці), а щодо всього іншого невдалого народцю ще треба подумати. І все це фантастично написано (сцена суду - оргастично прекрасна, просто-таки вокабуляр тягнуло складати), але лишає по собі якийсь непевний відзвук неправильності. Себто, зрозуміло, що і як треба було робити запилюженими інструментами романтиків наприкінці 1970-х, а все одне кортить трішечки підрихтувати акценти. Ну, або, я не знаю, написати фентезійний ретелінг з точки зору Хо - могло вийти би цікаво.

[Valentyna Merzhyievska]

Скількох важливих тем торкається Ліна Костенко в Марусі Чурай. Завдяки їй нам вдалося в подкасті ПереФарбований лис обговорити і шлях героя, і те, чи можна відділити твори автора від його особистості, і як жити своє власне життя.
Послухати можна тут
https://youtu.be/QhwN-oumD0g

[Iryna Zinets · Rating 5 out of 5]

Улюблений шедевр.
Вкотре перечитую і намагаюсь запамʼятати уривки віршів❤️

[wlkr16 · Rating 5 out of 5]

«Я — навіжена. Я — дитя любові.
Мені без неї білий світ глевкий.»

Читала «Марусю Чурай» ще в шкільні роки, вирішила перечитати. Як любила цей твір, так і досі люблю❤️‍🩹

[Wyndham · Rating 5 out of 5]

Майже ніколи не вистачає часу щось перечитати. Але в другий раз мені сподобалось ще більше. Це просто любов

[Halina Hetman · Rating 5 out of 5]

Нестерпний біль пекучого прозріння!
Яка мене обплутала мана?
Чи він мені, чи я йому — нерівня.
Нерівня душ — це гірше, ніж майна!

В школі я принципово пропустила цей твір, а на ЗНО, на щастя, він не попався, і вся ця моя неосвіченість була не зря, все щоб прийшов він до мене саме сьогодні і мав такий великий вплив на мою душу. Добре, що взялася читати зранку, то разом з читанням і слізьми вмилася.

Можливо, мої враження такі яскраві ще й тому, що якраз зараз взяла Сергія Плохія та Ореста Субтельного, а тут всі ці події переповідаються в емоційній, художній обробці, тож мені була цікава не лише любовна лінія, але й історичне тло.

Стільки глибоких почуттів і тем вплетено в цей текст, а скільки красивих цитат, що я їх чула деінде, виявилися саме звідси! Загалом, це той роман, що перечитувати його можна не один раз, перевідкриваючи для себе і знаходячи нові сенси.

[Taya · Rating 4 out of 5]

В школі чи то уривок, чи то якусь скорочену версію вивчали - я тоді й не зрозуміла доладу, й не відклалося в памʼяті нічого, крім назви.
Перечитала зараз.
Це цілком доросла річ, нема чого їй в шкільній програмі робити, як на мене 🤷‍♀️
На тридцятирічну голову - куди цікавіше й зрозуміліше) Чомусь найбільше сподобалась частина на початку, де йде суд. Колоритні такі діалоги там.

А ще відгукнулася Кобилянська з її «У неділю рано зілля копала»

[Марія Кондратьєва · Rating 5 out of 5]

прекрасний твір, який можна перечитувати і перечитувати. я не люблю вірші, але це просто насолода

[Oleksii Dolhuliov · Rating 3 out of 5]

Занятна, але дуже проста та прямолінійна історія про переоцінку цінностей, про служіння мистецтва нації та служіння нації мистецтву.

[Mykola · Rating 5 out of 5]

Одна з небагатьох книг, після останньої фрази якої я трохи так завис у прострації. Читав цей твір у школі, але донині в пам'яті залишився тільки туманний спогад про історію кохання. Зараз же цей роман у віршах мене просто "поплавив". Неймовірний твір. Ще одне підтвердження, що шкільну програму з літератури варто ще раз проштудіювати в дорослому віці.

Любовний трикутник, судовий процес і елементи детективу, подорож, жахи і химери, глибока народна мудрість, масштабне історичне тло, щемлива життєва трагедія — тут поєднано стільки всього, що чим далі читаєш, тим більше дивуєшся багатогранності цього твору. А вишуканість поетичного рядка просто захмарна!

Слухав "Марусю Чурай" на порталі "Слухай" у виконанні Тетяни Гончарової. Її чудова емоційна начитка тільки додала смаку й насолоди від такого неймовірного поетичного твору.

Велика дяка Ліні Василівні Костенко за "Марусю Чурай"! Впевнений, що не раз буду перечитувати цей роман.

[Vadim · Rating 4 out of 5]

Зворушливий роман у віршах про дівчину, що була звинувачена в отруєнні свого коханого, зрадника, та смертний вирок якої був скасован гетьманом Богданом Хмельницьким. Постійна зміна рітму віршів допомагає не втомлюватися, читаючи роман.

Для сучасного читача може бути незвичною ідея, що гуманізм особливо необхіден під час труднощів. Ця теза була виражена в словах універсалу Хмельницького:

"В тяжкі часи кривавої сваволі
смертей і кари маємо доволі.
І так чигає смерть вже звідусіль,
і так погребів більше, ніж весіль.
То чи ж воно нам буде до пуття —
пустити прахом ще одне життя?"

[Antonina Burlachenko · Rating 5 out of 5]

Чомусь в школі я не прочитала цієї книги. Була проїздом у Львові, купила її і прочитала за один день, дуже зворушлива історія. Сиділа в літаку, кафе, читала на ходу і плакала. Нелегкі випробування впали на наш народ. Книжка варта уваги.

[Katie · Rating 5 out of 5]

Дуже люблю цей роман, і скільки б не читала, завжди плачу.... Слова твору просто "пахнуть" усім рідним та українським...

[Olia Tersina · Rating 5 out of 5]

Після прочитання цього роману-поезії розумієш багатство української мови. Скільки слів нових (особисто для мене) використовує Ліна Костенко у описі подій, історії та почуттів героїв. Так, іноді потрібно перечитувати деякі речення, щоб зрозуміти сенс повністю, але це зовсім не проблема, бо твір гарно написано, і він передає чудово ті часи через таку лексику.

Цей твір - перлина української творчості і дає можливість зрозуміти почуття героїні на тлі історичних події і в часи, коли кохання не завжди брали до уваги для одруження, а могли спокійно обрати статус родини нареченої/нареченого як привід одруження з нею/ним. В таких обставинах героїня втрачає свого коханого, але не втрачає своїх почуттів і живе з болем в серці. Дуже сумно, але реальність не завжди ідеальна як ми плануємо.

[Софійка Лучкевич · Rating 5 out of 5]

думаю, тут і коментарів особливо не потрібно. слова, які крізь роки не втрачають актуальності. в 11 класі, читаючи "Марусю Чурай" перед ЗНО, всі цитували "Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі."

нижче декілька цитат, які я виділила собі цього разу:

"Ти, може, від мене втомився. Мене потрібно любити.
А там треба тільки женитись. Ото женився - і все."

"Він говорив, і відбувалось диво.
Він зраду якось так перетворив,
так говорив беззахисно й правдиво, -
неначе він про подвиг говорив."

"А ти - це ти. Ти і в стражданні гарна. Ти можеш навіть пожаліть мене."

"Та є печальна втіха, далебі:
комусь на світі гірше, як тобі."

[knyholyubka · Rating 5 out of 5]

Перлина української літератури 💔
З шкільної програми, мабуть, найулюбленіший твір.

Переосмислення історії легендарної Марусі Чурай, пісні якої співали по всій Україні, неймовірною мовою Костенко. Обов'язково читатиму більше її поезії.
Окрім Марусі, в творі розкривається багато інших тем, зокрема й історичні (як неочікувано /sarc). Це приємно здивувало, бо подібне в інших творах рідко де зустрінеш.

[Khrystyna · Rating 5 out of 5]

Цінність деяких творів я відкриваю для себе далеко вже після школи. Як от і тут. Я тільки зараз побачила всю ту високу майстерність Ліни Костенко, яка потрібна, щоб написати роман у віршах. І ше й настільки вишукано, влучно і романтично. Згортала книжку із захопленням!

[Natalya Laskevych · Rating 4 out of 5]

Написано добре, читається легко, проте шалене кліше. Бідна наша доленька українська, бідна дівчина, бідний хлопак і дитина. Розумію, змальована тодішня (в часи дій твору) реальність, проте все абсолютно за класикою жанру.

[Ena · Rating 4 out of 5]

дуже люблю ❤️

[3qv35]

Мдааа

[нявчик (❁´◡`❁) · Rating 4 out of 5]

дуже недооцінена в мої шкільні роки книга
рада, що нарешті перечитала <3

[m. · Rating 2 out of 5]

щось було дуже важко. мучив її десь з пів року, і задоволення від прочитання особливого не отримував. припущу, що це просто не мій тип літератури.

[Liudmyla Mostepaniuk · Rating 5 out of 5]

Спочатку була книга. Маленький і гарний томик, знайдений серед шкільних книг сина. Я і забула про цей скарб!!!
Потім трапився анонс поетичної драми з однойменною назвою в театрі оп��рети. Дивом купила квиток) І вже йдучи на спектакль, жалкувала, що не прочитала поему. Але про що ж жалкувати, коли в суботу знайшла книгу, а в неділю пішла в театр?)

Неймовірно яскрава, заворожуюча, емоційна і глибока постановка! Саме те, що я люблю!
Рідне і милозвучне слово «Пол-та-ва» – як же гарно звучить у вірші і зі сцени)
Слова поеми – як молитва, які хочеться повторювати і промовляти за актором… А я, в кращому випадку я знаю лиш уривки фраз....
Чомусь у школі не хотілося вчити напам’ять вірші так, як зараз. А зараз – думками лину і лину ��о твору, а знаю….
Велику увагу притягував одяг, адже такий красивий одяг мали наші предки! Багато пояснень поширення білого кольору в одязі українців і як же святково виглядає навіть буденна одіж! А прикраси – стрічки, намиста, дукачі – неймовірна краса!
Хлипала вся зала… Бо 'Маруся Чурай' – то щиро! І сльози щирі як у героїні, так і в глядачів.

А книга чекала мене вдома. Одна з найкрасивіших з домашньої бібліотеки і одна з найважливіших у житті. Книга, з якою плачеш і сумуєш, смієшся і радієш, віриш і кохаєш… Яка мільйони разів розбита і розібрана на цитати і ти не можеш втриматися, щоб не повторитися:

• Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там.

• Нерівня душ – це гірше, чим майна!

• Що ж це виходить? Зрадити в житті
державу – злочин, а людину – можна?

• Не скигли, доню, то великий брид.
Здушили сльози – не виходь на люди.
Болить душа – не виявляй на вид

• Як маєш серце не з льодини, розп’яття – доля кожної людини!

• В житті найперше – то притомність духу, тоді і вихід знайдеться з нещасть.

• І кожна мить – то може буть кінцем, то може буть початком перемоги.

• Ти, може, від мене втомився?
Мене потрібно любити!
А там треба тільки женитись.

Геніальний твір! Той, що передають у спадок…

[Amy · Rating 5 out of 5]

Я завжди недолюблювала великі віршовані твори. Але, побачивши ім'я автора, вирішила, що мені неодмінно сподобається. І не помилилась✨
⠀
Цей роман у віршах поєднав у собі оповідь про нещасливе кохання та історичне минуле України. Одного цього сполучення достатньо, щоб мене задовольнити. Але ж і сама подача неперевершена — читаєш рядок за рядком і все виділяєш вдалі цитати або й цілі строфи:
Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.
Коли в похід виходила батава,—
її піснями плакала Полтава.
Що нам було потрібно на війні?
Шаблі, знамена і її пісні.
Звитяги наші, муки і руїни
безсмертні будуть у її словах.
Вона ж була як голос України,
що клекотів у наших корогвах!
А ви тепер шукаєте їй кару.
Вона ж стоїть німа од самоти.
Людей такого рідкісного дару
хоч трохи, люди, треба берегти!
⠀
Сподіваюсь, що я переконала вас у незрівнянний красі цього роману і ви його неодмінно прочитаєте:)

[Юля Трикоз · Rating 5 out of 5]

Цікаво, не одірватися. Деякі місця хочеться вивчити напам'ять. Є люди, які живуть більше матеріальним, здатні робити погані речі заради того, щоб жити багато. Таких більшість. І є такі, що поважають інші речі, більш ніж матеріальні. Честь, свобода, країна, Бог, любов до ближніх для них важливіші за своє кровне. Вони сильні духом, живуть за своїми принципами, ніколи їх не зраджують. Таких людей немає, але у деякий час, деякі люди ведуть себе так. Історія про дівчину, з цінностями і хлопця, який такі цінності поступово втратив. Параленьно з історією двох закоханих авторка занурює у світ часів козацтва, одвічних воєнних дій, союзів з поляками, росіянами, турками проти поляків, росіян, турків.

[Rudenkka · Rating 5 out of 5]

Як тільки я прочитала цю історію, хотіла їй ставити всі зірочки неба, які тільки є. Бо мене підкупили цитати. Та й загалом, на мою думку, написати роман у віршах дуже і дууууже складно. І тут оплески Ліні Василівні, що вона так майстерно це зробила.
Однак трішки походивши, я зрозуміла, що якщо оцінувати це як роман, то є трохи прогалин, які для мене не до кінця заповнені.
То ж не 5\5 тепер, а 4,8 з 5.