В антології представлено вибрані вірші понад 70-ти найпомітніших молодих українських поетів, чий творчий шлях (за кількома винятками) розпочався в третьому тисячолітті. До книги увійшли вірші українських поетів, найстаршому з яких 39, а наймолодшому — 17 років. На сьогодні це найповніша антологія нашої молодої поезії.
Мирослав Лаюк народився 1990 року у Карпатах. Закінчив Національний університет «Києво-Могилянська академія», навчається на PhD-програмі «Філософія і література» цього ж університету. Веде авторські радіопрограми на Old Fashioned Radio — «ЧИТвер» та «Слова».
Вірші та проза Мирослава опубліковані англійською, азербайджанською, литовською, німецькою, польською, чеською та іншими мовами.
ці вірші ви читали у пабліках, слухали на літературних вечорах у курбаса, запивали вином у дзизі, прикурювали цигарку опісля. тепер вони у цій книжці, відібрані Мирославом Лаюком, під редактурою Івана Малковича. про таку антологію я мріяла, така жила десь у моїм серці, тепер вона на моїй полиці. вибачте за сентиментальність, краще зацитую передмову Лаюка:
"Не знаю, для чого поезія. Однак тепер, коли йде війна, її побільшало, вона стала ще гострішою, ще страшнішою, ще чудеснішою. Не знаю, чи здатна вона когось вилікувати, крім як самого автора, і то не завжди, переважно ні. Припускаю, що поезія в узвичаєному розумінні цього слова колись може перестати бути потрібною. Але люди не зможуть, наприклад, не любити, і не зможуть, наприклад, не ненавидіти (звісно, зможуть - але це вже будуть не люди), а поезія - це емоція, як каже один з моїх найулюбленіших поетів. Якогось дня якась розумна істота, що вивчатиме минуле, знайде цю книжку, прочитає, і знайде щось для себе. Я вірю в це, як сказав би Девід Боуї, "мені подобається у щось вірити"