What do you think?
Rate this book
Повне зібрання прозових творів. Том 3
Говард Філіпс Лавкрафт (1890–1937) – відомий американський письменник, який, написавши величезну кількість оповідань, багато повістей і три романи (не кажучи вже про архів його листування, що вважається найбільшим у світі), на жаль, за життя був майже не відомим і помер у самотності, так і не дочекавшись майбутньої всесвітньої слави свого вагомого літературного доробку. Проте вже у другій половині ХХ сторіччя творчість Лавкрафта заслужено отримує світову славу і здобуває захоплення мільйонів її поціновувачів.
Уже сьогодні Лавкрафт – один із тих письменників, які не потребують особливих рекомендацій, по праву посідаючи місце Патріарха літератури «химерного, потойбічного та жахливого». Важко переоцінити вплив його творчості на сучасну літературу багатьох, навіть далеких від «лавкрафтичної естетики», жанрів, так само як і на масову культуру загалом. Черпаючи своє натхнення у творах іншого видатного американця Едґара Аллана По, Лавкрафт зміг створити свій цілковито оригінальний літературний світ міфів і темних пророцтв, забутих богів з далеких погаслих зірок і нічних марень, в яких відкривається похмура прихована правда. Літературний спадок Говарда Філіпса Лавкрафта знайшов своє втілення у фільмах, творах образотворчого мистецтва і навіть піснях та назвах альбомів відомих гуртів, а за кількістю продовжувачів його літературних традицій він залишає позаду багатьох письменників світу.
Третій том повного зібрання прозових творів видатного майстра літератури «загадкового та потойбічного» Г. Ф. Лавкрафта присвячений останньому періоду життя і творчості письменника (1930 по 1935 рр.), коли з-під його пера з’явилися наймасштабніші твори, такі як «Шепіт у темряві», «У горах божевілля», «Морок над Інсмутом», «Сни у відьминому домі» та «За пеленою часу», що довершили формування циклу Міфів Ктулху і вповні оприявили жаску і химерну космогонію Лавкрафта.
Уже сьогодні Лавкрафт – один із тих письменників, які не потребують особливих рекомендацій, по праву посідаючи місце Патріарха літератури «химерного, потойбічного та жахливого». Важко переоцінити вплив його творчості на сучасну літературу багатьох, навіть далеких від «лавкрафтичної естетики», жанрів, так само як і на масову культуру загалом. Черпаючи своє натхнення у творах іншого видатного американця Едґара Аллана По, Лавкрафт зміг створити свій цілковито оригінальний літературний світ міфів і темних пророцтв, забутих богів з далеких погаслих зірок і нічних марень, в яких відкривається похмура прихована правда. Літературний спадок Говарда Філіпса Лавкрафта знайшов своє втілення у фільмах, творах образотворчого мистецтва і навіть піснях та назвах альбомів відомих гуртів, а за кількістю продовжувачів його літературних традицій він залишає позаду багатьох письменників світу.
Третій том повного зібрання прозових творів видатного майстра літератури «загадкового та потойбічного» Г. Ф. Лавкрафта присвячений останньому періоду життя і творчості письменника (1930 по 1935 рр.), коли з-під його пера з’явилися наймасштабніші твори, такі як «Шепіт у темряві», «У горах божевілля», «Морок над Інсмутом», «Сни у відьминому домі» та «За пеленою часу», що довершили формування циклу Міфів Ктулху і вповні оприявили жаску і химерну космогонію Лавкрафта.
456 pages, Hardcover
Published January 1, 2018
80 people are currently reading
259 people want to read
About the author
H.P. Lovecraft
6,202 books19.3k followersHoward Phillips Lovecraft, of Providence, Rhode Island, was an American author of horror, fantasy and science fiction.
Lovecraft's major inspiration and invention was cosmic horror: life is incomprehensible to human minds and the universe is fundamentally alien. Those who genuinely reason, like his protagonists, gamble with sanity. Lovecraft has developed a cult following for his Cthulhu Mythos, a series of loosely interconnected fictions featuring a pantheon of human-nullifying entities, as well as the Necronomicon, a fictional grimoire of magical rites and forbidden lore. His works were deeply pessimistic and cynical, challenging the values of the Enlightenment, Romanticism and Christianity. Lovecraft's protagonists usually achieve the mirror-opposite of traditional gnosis and mysticism by momentarily glimpsing the horror of ultimate reality.
Although Lovecraft's readership was limited during his life, his reputation has grown over the decades. He is now commonly regarded as one of the most influential horror writers of the 20th Century, exerting widespread and indirect influence, and frequently compared to Edgar Allan Poe.
See also Howard Phillips Lovecraft.
— Wikipedia
Lovecraft's major inspiration and invention was cosmic horror: life is incomprehensible to human minds and the universe is fundamentally alien. Those who genuinely reason, like his protagonists, gamble with sanity. Lovecraft has developed a cult following for his Cthulhu Mythos, a series of loosely interconnected fictions featuring a pantheon of human-nullifying entities, as well as the Necronomicon, a fictional grimoire of magical rites and forbidden lore. His works were deeply pessimistic and cynical, challenging the values of the Enlightenment, Romanticism and Christianity. Lovecraft's protagonists usually achieve the mirror-opposite of traditional gnosis and mysticism by momentarily glimpsing the horror of ultimate reality.
Although Lovecraft's readership was limited during his life, his reputation has grown over the decades. He is now commonly regarded as one of the most influential horror writers of the 20th Century, exerting widespread and indirect influence, and frequently compared to Edgar Allan Poe.
See also Howard Phillips Lovecraft.
— Wikipedia
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 12 of 12 reviews
December 31, 2022
есей про ГФЛ у чотирьох частинах:
3. проза ГФЛ (псевдо)барокова, а тому надмірна, і в цьому сенсі архітектурна. навіть його Древні - це, по суті, (поки не) ожилі статуї (чим не гаргульї?). звідси й навала шпилів і циклопічних будівель+загальна любов до геометрії та космізму. гадаю, звідси й книжність (Некрономікон та інше), бо книга вбила собор (привіт, Гюго). усе це формує унікальний жанр у прозі ГФЛ: науково-популярний горор (поєднання двох жанрів, введених По).
3. проза ГФЛ (псевдо)барокова, а тому надмірна, і в цьому сенсі архітектурна. навіть його Древні - це, по суті, (поки не) ожилі статуї (чим не гаргульї?). звідси й навала шпилів і циклопічних будівель+загальна любов до геометрії та космізму. гадаю, звідси й книжність (Некрономікон та інше), бо книга вбила собор (привіт, Гюго). усе це формує унікальний жанр у прозі ГФЛ: науково-популярний горор (поєднання двох жанрів, введених По).
November 30, 2025
The first Lovecraft book that I ever bought of my own recognizance as a Lovecraft book was the Del Rey edition of At the Mountains of Madness with the Michael Whelan cover:
Seriously: How could I resist? (Although I didn't realize until years afterward that the cover artist was Michael Whelan.)
And I took it home and started reading about the terrible, horrible, no-good, very bad Antarctic expedition, and I was enthralled not just by the oogy stuff, but by the lengthy sequence in which Our Heroes, while wandering through an utterly alien city that has been frozen in the ice for millions of years, manage to completely decipher the aeons-long history of its bizarre, alien inhabitants because of their habit of covering every surface with very convenient bas-reliefs.
This wasn't the first time HPL had done this -- it actually started, if I remember correctly, way back in his story "The Nameless City", although there it was done on a much smaller scale. And then it resurfaced in a major way in "The Whisperer in Darkness", the story that closed Variorum v.2, and reached its apotheosis in two stories here in Variorum v.3 -- "At the Mountains of Madness" and "The Shadow Out of Time". Which, not coincidentally, are two of my favorite Lovecraft stories for reasons I'll discuss below.
This volume covers primarily the last third of his output, when his writing was arguably at its peak. In addition to "Mountains" and "Shadow", we get such gems as "The Shadow over Innsmouth" (unique for Lovecraft in that it concludes with a lengthy chase sequence), "The Dreams in the Witch House" and "The Thing on the Doorstep". The book closes on a smattering of juvenilia which is not a high point to end on, but which is easily overlooked if you're so inclined.
Back to where this all started ... One of the interesting things about Lovecraft and about the Cthulhu Mythos stuff in particular is how it grew over time and how Lovecraft's attitude seemed to change over time -- the original "Call of Cthulhu" was basically a story about the survival of a terrible cult and an even more terrible entity with absolutely no redeeming features whatsoever; and nobody outside of the cult itself knew anything about them until Professor Angell started putting together the pieces. But as Lovecraft continued to expand his universe, he started to move past the basic tentacles-and-head-eating (where, sadly, entirely too many of his would-be-followers kind of got stuck) and started striving for an effect that mixed awe at the size & age of the universe with the more conventional terror -- "Whisperer in Darkness", "Mountains of Madness" and "Shadow Out of Time" all have extensive sections (admittely couched in the language of fright) discussing nothing less than the history of life on earth and the races that dominated the planet before (and, eventually, after) the dominion of humanity. And this, to me, is the most interesting part of the stories -- not just the brain-eating squid things, but the ineffable vistas of time and the nigh-sympathetic portrayals of star-headed half-vegetable things, or giant, rugose cone-bodied entities that mastered time.
Not that he wasn't also happy to have the occasional head-eating squid thing (as when, in The Haunter of the Dark, he was revenge-killing Robert Bloch by any other name).
I'd still probably recommend volume 2 of this series as the best entry point to his work; but this book shows Lovecraft at the height of his craft.
Seriously: How could I resist? (Although I didn't realize until years afterward that the cover artist was Michael Whelan.)
And I took it home and started reading about the terrible, horrible, no-good, very bad Antarctic expedition, and I was enthralled not just by the oogy stuff, but by the lengthy sequence in which Our Heroes, while wandering through an utterly alien city that has been frozen in the ice for millions of years, manage to completely decipher the aeons-long history of its bizarre, alien inhabitants because of their habit of covering every surface with very convenient bas-reliefs.
This wasn't the first time HPL had done this -- it actually started, if I remember correctly, way back in his story "The Nameless City", although there it was done on a much smaller scale. And then it resurfaced in a major way in "The Whisperer in Darkness", the story that closed Variorum v.2, and reached its apotheosis in two stories here in Variorum v.3 -- "At the Mountains of Madness" and "The Shadow Out of Time". Which, not coincidentally, are two of my favorite Lovecraft stories for reasons I'll discuss below.
This volume covers primarily the last third of his output, when his writing was arguably at its peak. In addition to "Mountains" and "Shadow", we get such gems as "The Shadow over Innsmouth" (unique for Lovecraft in that it concludes with a lengthy chase sequence), "The Dreams in the Witch House" and "The Thing on the Doorstep". The book closes on a smattering of juvenilia which is not a high point to end on, but which is easily overlooked if you're so inclined.
Back to where this all started ... One of the interesting things about Lovecraft and about the Cthulhu Mythos stuff in particular is how it grew over time and how Lovecraft's attitude seemed to change over time -- the original "Call of Cthulhu" was basically a story about the survival of a terrible cult and an even more terrible entity with absolutely no redeeming features whatsoever; and nobody outside of the cult itself knew anything about them until Professor Angell started putting together the pieces. But as Lovecraft continued to expand his universe, he started to move past the basic tentacles-and-head-eating (where, sadly, entirely too many of his would-be-followers kind of got stuck) and started striving for an effect that mixed awe at the size & age of the universe with the more conventional terror -- "Whisperer in Darkness", "Mountains of Madness" and "Shadow Out of Time" all have extensive sections (admittely couched in the language of fright) discussing nothing less than the history of life on earth and the races that dominated the planet before (and, eventually, after) the dominion of humanity. And this, to me, is the most interesting part of the stories -- not just the brain-eating squid things, but the ineffable vistas of time and the nigh-sympathetic portrayals of star-headed half-vegetable things, or giant, rugose cone-bodied entities that mastered time.
Not that he wasn't also happy to have the occasional head-eating squid thing (as when, in The Haunter of the Dark, he was revenge-killing Robert Bloch by any other name).
I'd still probably recommend volume 2 of this series as the best entry point to his work; but this book shows Lovecraft at the height of his craft.
May 6, 2023
Це класика. Якщо ви любите готичне, жахіття і це не лише зі Стівена Кінга, тоді Лавкрафт має бути на полиці. Український переклад крутий, за що дякую видавництву Жупанського.
Мабуть на найближчі кілька років я не захочу читати цього автора. Дуже шаблонний перепад емоцій, відсутність зв'язку автора із реальністю (що автобіографічно), ксенофобія і, насправді, не дуже висока майстерність довгих текстів.
Мабуть на найближчі кілька років я не захочу читати цього автора. Дуже шаблонний перепад емоцій, відсутність зв'язку автора із реальністю (що автобіографічно), ксенофобія і, насправді, не дуже висока майстерність довгих текстів.
August 18, 2019
Третій том прози Лавкрафта охоплює твори, написані у період з 1930 по 1935 роки – пік творчості автора, за яким, мені здається, міг настати ще видатніший період, якби не передчасна смерть.
Всесвітнє зло досі видніється на дальньому плані, але на передній виходять невідомі загальній науці раси, які населяють або населяли нашу планету. Людство давно турбувала думку, чи є ми першою цивілізацією на Землі, чи, може, до нас її хтось вже опановував. Колись тут жило багато різних істот, деякі з них були розвиненішими за нас, і якщо уважно придивитися, то можна знайти сліди їхнього перебування.
Мені здається, що Лавкрафт у свої останні роки почав загравати з науковою фантастикою: мандрівки у часі, переселення душ, подорожі у четвертий вимір. Він досі намагався налякати своєю прозою, але дедалі більше заглиблювався у цей новий для себе жанр. Шкода, що не вдалося дізнатися, що з цього вийде.
Нарешті я задоволений роботою редактора. Звичайно, як і в кожній книзі, є недоліки, але куди без них? Відверто кажучи, та купа помилок, яка наводнила другий том, зіпсувала все враження від читання. Цього разу я сповна ним насолодився. Чи то сам перекладач був обачнішим (перший і другий том перекладали Остап Українець і Катерина Дудка, а ось третій – Владислав Носенко), чи то редактори пильнували, як слід – я не знаю. Проте читати було набагато приємніше.
Повний відгук зі змістом кожного твору можна прочитати тут.
Всесвітнє зло досі видніється на дальньому плані, але на передній виходять невідомі загальній науці раси, які населяють або населяли нашу планету. Людство давно турбувала думку, чи є ми першою цивілізацією на Землі, чи, може, до нас її хтось вже опановував. Колись тут жило багато різних істот, деякі з них були розвиненішими за нас, і якщо уважно придивитися, то можна знайти сліди їхнього перебування.
Мені здається, що Лавкрафт у свої останні роки почав загравати з науковою фантастикою: мандрівки у часі, переселення душ, подорожі у четвертий вимір. Він досі намагався налякати своєю прозою, але дедалі більше заглиблювався у цей новий для себе жанр. Шкода, що не вдалося дізнатися, що з цього вийде.
Нарешті я задоволений роботою редактора. Звичайно, як і в кожній книзі, є недоліки, але куди без них? Відверто кажучи, та купа помилок, яка наводнила другий том, зіпсувала все враження від читання. Цього разу я сповна ним насолодився. Чи то сам перекладач був обачнішим (перший і другий том перекладали Остап Українець і Катерина Дудка, а ось третій – Владислав Носенко), чи то редактори пильнували, як слід – я не знаю. Проте читати було набагато приємніше.
Повний відгук зі змістом кожного твору можна прочитати тут.
August 13, 2024
At the Mountains of Madness 4.5* and The Shadow over Innsmouth 4.25* were my favorite stories by far from this last volume. I enjoyed his shorter works more. In general, the longer ones felt too repetitive, they were dragging for too long. Glad I've read all of his stories in the end. 3.5*
February 15, 2019
Клясика химерної й жаскої літератури від титана, на чиїх плечах постало багато письменників. Збірка відомих творів формує дивовижну мітологію, що сягає темних закутків часів та Всесвіту. H.P.L. майстерно вимальовує зіткнення ratio вчених з ірраціональними підвалинами існування могутніх Древніх Сутностей в детально описаних антуражах Нової Англії, крижаних й спекотних пустелях, а також в циклопічних містах позаземних рас. Його твори - мандрівки глибоко закарбовуються в пам'яті й залишають тривалий мерехтливий післясмак.
November 11, 2025
I have been reading HPL since the 1970s, starting with the old Lancer paperbacks and through the Arkham House editions, which I used to think were the most authoritative editions. However, Lovecraft scholar and biographer S.T Joshi with Hippocampus Press has put out the most accurate editions, as close to Lovecraft's actual words as is currently possible. There are many different editions of HPL's stories out, but go to the Hippocampus editions if you want to read Lovecraft's work as he truly intended it.
May 17, 2020
Третій том зібрання творів Лавкрафта я би порадив читати першим, тому хто вперше ознайомлюється з його творчістю. Вся мітологія та повторювані теми та сюжети його текстів тут у найвишій та найчистішій формі. Звісно, тим хто давно знає і читає Лавкрафта - нічого рекомендувати і не треба :) Переклад як завжди чудовий, ото тепер думаю кому віддати свій томік Лавкрафта російською :))))
August 16, 2022
На мою думку найкращий твір у цьому томі - "Морок над Інсмутом". Атмосферний, динамічний і моторошний. "Друга кульмінація" на останніх десь 10 сторінках взагалі дуже класно виглядає, і змінює усю історію. (У попередньому другому томі найкращою була "Барва з позамежжя світу"). Також мені дуже сподобалися "Сни у відьминому домі" - цікаві ідеї про переходи у просторі і часі.
"У горах божевілля" та "За пеленою часу" мають трошки схожий сюжет із ходінням по велетенським руїнам іншмх, попередніх цивілізацій на Землі. І мені це чимось нагадало Лема, особливо "Едем", тільки з тими вийнятками, що у Лема інші цивілізації винисені на інші планети, і вони таки є справді Іншими (ми про них нічого не знаємо), а у Лавкрафта вони хоч і інші, але відомі оповідачеві (в основному з легенд))). Але Лавкрафт був раніше).
А загалом твори у третьому томі, як на мене, цікавіші, динамічніші і загалом сильніші, ніж у другому, але, разом з тим, якось менш "романтичні".
"У горах божевілля" та "За пеленою часу" мають трошки схожий сюжет із ходінням по велетенським руїнам іншмх, попередніх цивілізацій на Землі. І мені це чимось нагадало Лема, особливо "Едем", тільки з тими вийнятками, що у Лема інші цивілізації винисені на інші планети, і вони таки є справді Іншими (ми про них нічого не знаємо), а у Лавкрафта вони хоч і інші, але відомі оповідачеві (в основному з легенд))). Але Лавкрафт був раніше).
А загалом твори у третьому томі, як на мене, цікавіші, динамічніші і загалом сильніші, ніж у другому, але, разом з тим, якось менш "романтичні".
June 5, 2023
Ace horror
September 21, 2025
Класика від маестро. Мені здається, що кожен наступний том ще кращий за попередній, бо ти все глибше та глибше занурюєшся у космічний жах...
September 25, 2023
The finest edition of Lovecraft work to date, this volume collects his greatest works At the Mountains of Madness, The Shadow over Innsmouth and the Shadow out of Time. This edition also includes Lovecraft Juvenilia and other miscellaneous work.
Displaying 1 - 12 of 12 reviews