Повне зібрання прозових творів. Том 3

by H.P. Lovecraft, Говард Філіпс Лавкрафт, Владислав Носенко (Translator)

Говард Філіпс Лавкрафт (1890–1937) – відомий американський письменник, який, написавши величезну кількість оповідань, багато повістей і три романи (не кажучи вже про архів його листування, що вважається найбільшим у світі), на жаль, за життя був майже не відомим і помер у самотності, так і не дочекавшись майбутньої всесвітньої слави свого вагомого літературного доробку. Проте вже у другій половині ХХ сторіччя творчість Лавкрафта заслужено отримує світову славу і здобуває захоплення мільйонів її поціновувачів.

Уже сьогодні Лавкрафт – один із тих письменників, які не потребують особливих рекомендацій, по праву посідаючи місце Патріарха літератури «химерного, потойбічного та жахливого». Важко переоцінити вплив його творчості на сучасну літературу багатьох, навіть далеких від «лавкрафтичної естетики», жанрів, так само як і на масову культуру загалом. Черпаючи своє натхнення у творах іншого видатного американця Едґара Аллана По, Лавкрафт зміг створити свій цілковито оригінальний літературний світ міфів і темних пророцтв, забутих богів з далеких погаслих зірок і нічних марень, в яких відкривається похмура прихована правда. Літературний спадок Говарда Філіпса Лавкрафта знайшов своє втілення у фільмах, творах образотворчого мистецтва і навіть піснях та назвах альбомів відомих гуртів, а за кількістю продовжувачів його літературних традицій він залишає позаду багатьох письменників світу.

Третій том повного зібрання прозових творів видатного майстра літератури «загадкового та потойбічного» Г. Ф. Лавкрафта присвячений останньому періоду життя і творчості письменника (1930 по 1935 рр.), коли з-під його пера з’явилися наймасштабніші твори, такі як «Шепіт у темряві», «У горах божевілля», «Морок над Інсмутом», «Сни у відьминому домі» та «За пеленою часу», що довершили формування циклу Міфів Ктулху і вповні оприявили жаску і химерну космогонію Лавкрафта.

Genres: Horror, Fiction, American

456 pages, Hardcover

Published January 1, 2018

About the author

Howard Phillips Lovecraft, of Providence, Rhode Island, was an American author of horror, fantasy and science fiction.

Lovecraft's major inspiration and invention was cosmic horror: life is incomprehensible to human minds and the universe is fundamentally alien. Those who genuinely reason, like his protagonists, gamble with sanity. Lovecraft has developed a cult following for his Cthulhu Mythos, a series of loosely interconnected fictions featuring a pantheon of human-nullifying entities, as well as the Necronomicon, a fictional grimoire of magical rites and forbidden lore. His works were deeply pessimistic and cynical, challenging the values of the Enlightenment, Romanticism and Christianity. Lovecraft's protagonists usually achieve the mirror-opposite of traditional gnosis and mysticism by momentarily glimpsing the horror of ultimate reality.

Although Lovecraft's readership was limited during his life, his reputation has grown over the decades. He is now commonly regarded as one of the most influential horror writers of the 20th Century, exerting widespread and indirect influence, and frequently compared to Edgar Allan Poe.
See also Howard Phillips Lovecraft.

— Wikipedia

Reviews

[Маx Nestelieiev]

есей про ГФЛ у чотирьох частинах:

3. проза ГФЛ (псевдо)барокова, а тому надмірна, і в цьому сенсі архітектурна. навіть його Древні - це, по суті, (поки не) ожилі статуї (чим не гаргульї?). звідси й навала шпилів і циклопічних будівель+загальна любов до геометрії та космізму. гадаю, звідси й книжність (Некрономікон та інше), бо книга вбила собор (привіт, Гюго). усе це формує унікальний жанр у прозі ГФЛ: науково-популярний горор (поєднання двох жанрів, введених По).

[Ihor Kolesnyk]

Це класика. Якщо ви любите готичне, жахіття і це не лише зі Стівена Кінга, тоді Лавкрафт має бути на полиці. Український переклад крутий, за що дякую видавництву Жупанського.

Мабуть на найближчі кілька років я не захочу читати цього автора. Дуже шаблонний перепад емоцій, відсутність зв'язку автора із реальністю (що автобіографічно), ксенофобія і, насправді, не дуже висока майстерність довгих текстів.

[Oleksandr Fediienko]

Третій том прози Лавкрафта охоплює твори, написані у період з 1930 по 1935 роки – пік творчості автора, за яким, мені здається, міг настати ще видатніший період, якби не передчасна смерть.
Всесвітнє зло досі видніється на дальньому плані, але на передній виходять невідомі загальній науці раси, які населяють або населяли нашу планету. Людство давно турбувала думку, чи є ми першою цивілізацією на Землі, чи, може, до нас її хтось вже опановував. Колись тут жило багато різних істот, деякі з них були розвиненішими за нас, і якщо уважно придивитися, то можна знайти сліди їхнього перебування.
Мені здається, що Лавкрафт у свої останні роки почав загравати з науковою фантастикою: мандрівки у часі, переселення душ, подорожі у четвертий вимір. Він досі намагався налякати своєю прозою, але дедалі більше заглиблювався у цей новий для себе жанр. Шкода, що не вдалося дізнатися, що з цього вийде.
Нарешті я задоволений роботою редактора. Звичайно, як і в кожній книзі, є недоліки, але куди без них? Відверто кажучи, та купа помилок, яка наводнила другий том, зіпсувала все враження від читання. Цього разу я сповна ним насолодився. Чи то сам перекладач був обачнішим (перший і другий том перекладали Остап Українець і Катерина Дудка, а ось третій – Владислав Носенко), чи то редактори пильнували, як слід – я не знаю. Проте читати було набагато приємніше.

Повний відгук зі змістом кожного твору можна прочитати тут.

[Bones Green]

Клясика химерної й жаскої літератури від титана, на чиїх плечах постало багато письменників. Збірка відомих творів формує дивовижну мітологію, що сягає темних закутків часів та Всесвіту. H.P.L. майстерно вимальовує зіткнення ratio вчених з ірраціональними підвалинами існування могутніх Древніх Сутностей в детально описаних антуражах Нової Англії, крижаних й спекотних пустелях, а також в циклопічних містах позаземних рас. Його твори - мандрівки глибоко закарбовуються в пам'яті й залишають тривалий мерехтливий післясмак.

[Artem Bulat]

Третій том зібрання творів Лавкрафта я би порадив читати першим, тому хто вперше ознайомлюється з його творчістю. Вся мітологія та повторювані теми та сюжети його текстів тут у найвишій та найчистішій формі. Звісно, тим хто давно знає і читає Лавкрафта - нічого рекомендувати і не треба :) Переклад як завжди чудовий, ото тепер думаю кому віддати свій томік Лавкрафта російською :))))

[Богдан Малиш]

Незвідані глибини космосу, простору і часу...Настільки незвідані, незбагненні, складні, що здаються нам, людям, справді моторошними. Саме з цим стикаються герої оповідань і повістей цього письменника. Невідомі живі гриби з Юґґоту, Зниклі цивілізації у горах Антарктиди та пустелях Австралії (який поглинули безформні шоґґоти), страшні відьми, які завдяки своїм знання підкорили час та простір і пізнали хаос, але тим самим набули для нас вигляду чудовиськ...
Лавкрафт - це ціла віха у жахах і темному фентезі. Це настільки впливовий автор, що зараз він є одним з головних натхненників сучасної темної філософії. Він ставить запитання: "А що буде, коли ти зіткнемось з чимось, що буде досконалішим за нас, розвиненішим за нас? Чи не здаватимуться нам всі їхні знання - магією? Чи не стане для нас знання для їхнє існування - кінцем світу? Коли виявиться, що ми лише порошинка з нескінченному мороці Всесвіту, помилка еволюції, що випадково здобула інтелект, але підняла себе на п'єдестал. І що таке взагалі інтелект, життя тощо?
Через те, що зіткнення відбувається з незбагненним, описано все це злегка абстрактно, бо...неможливо передати зіткнення з незбагненним на папері. Тому, приймаючи це до уваги, 10 з 10. Фундаментальний автор, а надто ті оповідання, що містяться в третьому томі

[Nastya Podhorna]

На мою думку найкращий твір у цьому томі - "Морок над Інсмутом". Атмосферний, динамічний і моторошний. "Друга кульмінація" на останніх десь 10 сторінках взагалі дуже класно виглядає, і змінює усю історію. (У попередньому другому томі найкращою була "Барва з позамежжя світу"). Також мені дуже сподобалися "Сни у відьминому домі" - цікаві ідеї про переходи у просторі і часі.
"У горах божевілля" та "За пеленою часу" мають трошки схожий сюжет із ходінням по велетенським руїнам іншмх, попередніх цивілізацій на Землі. І мені це чимось нагадало Лема, особливо "Едем", тільки з тими вийнятками, що у Лема інші цивілізації винисені на інші планети, і вони таки є справді Іншими (ми про них нічого не знаємо), а у Лавкрафта вони хоч і інші, але відомі оповідачеві (в основному з легенд))). Але Лавкрафт був раніше).
А загалом твори у третьому томі, як на мене, цікавіші, динамічніші і загалом сильніші, ніж у другому, але, разом з тим, якось менш "романтичні".

[Yurii Riabchuk]

Класика від маестро. Мені здається, що кожен наступний том ще кращий за попередній, бо ти все глибше та глибше занурюєшся у космічний жах...