Олександр Жовна талановитий в тому, що читаючи, здається, що ти дивишся кінострічку. Дві історії, які пов'язані невидимою ниткою минулого і теперішнього, несприйняттям суспільством людей, які просто "інакші", "інші", "сонячні" або просто ті, які стали заручниками долі, аскетами, гедоністами. Читати Жовну варто, бо чіпляє, бо не залишає байдужим прочитане, бо дозволяє поглянути з боку на гидкі людські якості у дуже примітивних ситуаціях, але життєвих.