Це, чесно кажучи, не зовсім така історія "Смолоскипа", яку особисто я би хотіла прочитати. Нє, ви не подумайте, це хороше дослідження про діяльність Смо і там, і тут, яке може дуже мотивувати (або й навпаки, дуже демотивувати, залежно від того, до чого ви більше схильні). А мені ж хочеться романтики. Хочеться детальних описів про поїздки зв'язкових закордон, хочеться історій про сині і жовті футболки на матчах радянських збірних на Олімпіадах, хочеться про спілкування з Мстиславом Скрипником і Йосипом Сліпим, про Петра Григоренка і Миколу Руденка. Інакше кажучи, мені хочеться спогадів Осипа Зінкевича або бодай такої ґрунтовної гостросюжетної його біографії. І ніяке дослідження не замінить мені такої книжки. Не замінить, але може бути вступом :) Більше напишу в рецензії.
Читати тим, хто хоче бути успішним видавцем найближчі 50 років; хто любить "Смолоскип"; хто не любить "Смолоскип"; кого цікавить діаспора і творча молодь; хто хоче нарешті побачити повний список лауреатів "Смолоскипа" (!)