At a High Cost

by Mykhailo Kotsiubynsky, Nataliya Krynytska (Translator)

One of the best historical adventure books of Ukrainian classic literature.


They just wanted to be free. But freedom is given at a high cost!


Mykhailo Kotsiubynsky’s novella “At a High Cost” (1901) is set in 1830s Ukraine which belongs to the Russian Empire where serfdom is established. The main characters are young peasants Ostap and Solomia who flee from their cruel master. Ostap is threatened with death for disobedience, and his beloved Solomia married to one of the master’s men without her consent is ready to follow her sweetheart. They decide to cross the Danube to the Turkish side, to the Ottoman Empire, where a few years ago the Danubian Sich used to stand as a center of freedom for the Ukrainian Cossacks.


But the empires tenaciously hold slaves in their claws. Forests, fields, wetlands, wide rivers, predatory animals, and predatory people who hunt for fugitives stand in the way of the lovers to freedom. Exhausted and almost alone in their pursuit of happiness, Ostap and Solomia pay a very high price so that at least one of them would break free.


This is the only book on the historical subject by the classic Ukrainian writer Mykhailo Kotsiubynsky. His call for the liberation of people from social, national, and spiritual oppression sounded strong and passionate and produced a great impact on readers. Alfred Jensen, a Swedish Slavonic scholar, called “At a High Cost” a pearl of Ukrainian fiction and stressed that “the story reaches the soul of the Ukrainian people and is well aware of their way of life and character.”

Genres: Classics, Ukraine, Fiction, Ukrainian Literature, Historical Fiction, 20th Century

117 pages, ebook

First published January 1, 1902

About the author

Mykhailo Mykhailovych Kotsiubynsky (Ukrainian: Михайло Михайлович Коцюбинський), (September 17, 1864 – April 25, 1913) was a Ukrainian author whose writings described typical Ukrainian life at the start of the 20th century. Kotsiubynsky's early stories were described as examples of ethnographic realism; in the years to come, with his style of writing becoming more and more sophisticated, he evolved into one of the most talented Ukrainian impressionist and modernist writers.
During the Soviet period, Kotsiubynsky was honoured as a realist and a revolutionary democrat. A literary-memorial museum was opened in Vinnytsia in 1927 in the house where he was born.

About twenty novels were published during Kotsiubynsky's life. Several of them have been translated to other European languages.

Reviews

[Ярослава]

* Не найсильніше, що я бачила в Коцюбинського (хоча, з іншого боку, й не найслабше) - передовсім бо страшенно не цілісне. Починається як історія про класову боротьбу, завдяки якій це легко кооптується в радянський канон ("Діялось се в тридцятих роках минулого століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством"). Продовжується як сентиментальна історія в народницькому стилі про закоханих, розлучених лихими людьми й обставинами. Ще далі продовжується етнографічними замальовками з життя ромів. У все це вклинюється те, за що ми любимо Коцюбинського - імпресіоністична тривожна каламуть, наприклад, блукання героїв в очеретах страшенно гарно виписане:

Він жив, той морок, рушався, дихав, шептав щось тисячними устами, безперестанно, уперто, з посвистом, як стара баба. Соломія сиділа перестрашена та прислухувалася, про що шепче морок.
— Шу... шу... шу...— починав він іздалека,— шу... шу... шу...— одзивалось тут коло неї,— шу... шу... шу...— шепотіло все разом — а пощо було клясти... шу… шу... а тепер умре... побачиш — умре... шу... шу... шу...

Чи от, наприклад, фінал, де природа і люди разом оповідають історію, що зветься нашим світом - це вже явно замальовки до "Тіней забутих предків":

Що не кажіть, а він живий, той вітер. Він летить іздалеку, понад тихими селами і забирає по дорозі, всичує в себе і тишу села, і клекіт міста, шемрання темного лісу, дзюрчання вод і дзвін стиглого колоса. Він несе в собі весь гомін землі, від тихого бриніння мушки до гуркоту грому, від скритого зітхання серця до крику смертельної розпуки. Треба тільки уміти слухати. А дід навчився. Довгі роки самітного життя серед розлогих просторів, у цьому царстві вітру, навчили його розуміти таємну розмову.

Але ці вдалі вставки виглядають дуже клаптиковими.

* Коцюбинський дарує нам український відповідник "с мильім рай и в шалаше": "При своїй небозі добре і в дорозі"!

* Люблю альтернативні географії з давньої літератури, є в цьому щось прекрасно-тривожне, як у геть інших мапах континентів з давніх часів! Наприклад, пам'ятаємо, як Агатангел Кримський дивився на Черкещину, Абхазію, Мінгрельщину після геноциду місцевого населення й писав у "Андрії Лаговському", що край цей "допіру залюднюється та й, може бути, що зробиться колись такою самою українською губернією, як, приміром, Херсонщина або Таврія" - прекрасний штрих про те, що можна бути поневоленим і частиною імперського колонізаційного проєкту водночас. В "Дорогою ціною" альтернативна географія така: який вектор руху ви уявляєте, коли чуєте про українських селян, які втікають від панщини в Туреччину у 1830-ті? На південь же? Ні, насправді на захід, Османська імперія починається за Прутом.

* Дівчата, кому треба сексі і сильних героїнь плюс-сайз як рольових моделей, то в Коцюбинського їх є! Соломія - головна романтична героїня тут - "велика, як на доброго мужика, постать", і це її безперечний плюс, яким захоплюються: "Він прив'язався до Соломії, що огрядною постаттю нагадувала йому жінку, і за кождим її словом ладен був скочити хоч у пекло". Вона непохитно певна, що здатна вивезти на своїх плечах усе і здолати все: "клунка свого не дам, бо я ще й вас могла б узяти на горгоші з вашою торбою разом". Загалом, кому треба культурних моделей поза маленькими і вразливими героїнями, то вам сюди!

[alex]

the reason i bought and read this book is because it was mentioned by a ukrainian soldier i was interviewing for my thesis, and i will admit that it is one of the more touching books i have read,

and almost 200 years later, the ukrainian people are still fighting for their freedom, at a high cost...

favourite quote:

"the free spirit of the people still smouldered in the ashes of slavery"

[S T]

Гарний, можна сказати навіть кінематографічний пролог та епілог одразу вимальовує в уяві читача епічність подій. Проте задумана автором епічність спадає з розвитком простенького сюжету.
Якщо брати до уваги контекст, у якому читачеві відомо, що Коцюбинський задумував цю повість як велику епопею, однак молодість та брак досвіду завадили його задуму, то стає зрозумілим цей дисонанс фабули і форми. Таке враження, що там, де про сідав сюжет, автор робив ліричні відступи, красиві та майстерні, проте це те саме, як давати багато ліпнини та орнаментів на легенький каркас.
Коцюбинського як імпресіоніста видно найбільше в тих описах: він робить сильні штрихи, ніби намотуючи враження з тих чи інших подій в своєрідні клубки.
Ідея, яка вкладена у твір і яка простежується вже з самої назви, витягує сюжет, особливо наприкінці: видно чітку кульмінацію та розв’язку, що завершується епілогом.
Отож: простий сюжет, сильна ідея, красива мова. Залежно від того, що хоче отримати чи дослідити читач, книга йому або дуже сподобається, або зовсім ні.

[Oreon]

Сильний твір, чимось навіть у дусі пригодницької літератури епохи Верна, динамічний, захоплюючий, із яскравою романтичною лінією, має сильний, психологічний бік, але з традиційною для української класики, не характерною для пригодницької романістики, кінцівкою. Тим не менш явно не нудне і потрап воно мені в юності або в шкільній програмі, думаю запам'яталося б і залишило б свій слід у душі, що дорослішала. При цьому сприймається як реалістичне та історичне, як екскурс у не такі далекі часи рідної землі.

Назва, якщо комусь цікаво, має на увазі ціну свободи.

[Dartsya]

2025: Плакала майже всю книгу, тому що маю досвід еміграції і вся історія відчувалась по-іншому.

***

2014: Вот почему я с большой осторожностью отношусь к эмиграции. Даже в наши дни.
Если вы читали эту историю, то всё поймете.

[Rina Riedel]

⭐️ 4.5

[Roman Mavrin]

Альтернативна версія Миколи Джери Нечуй-Левицького якщо би він втік від пана з жінкою.

[Iry Ismatt]

Читайте українську класику , вона варта вашої уваги.
Цей твір такий болючий , сильний , глибокий.
В школі я навряд чи могла зрозуміти цінність і важливість цієї книги!
💔❤️‍🩹🇺🇦

[3qv35]

Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі.
Дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав...
Половина мене лежить на дні Дунаю,
а друга чекає й не дочекається, коли злучиться з нею...

[Anna]

The author was a very powerful writer. Reading this book was an amazing experience.


He had a very distinctive way of describing life and death. Not separating them, letting each of them live within each other. All his books are quite sad with very bright bitterness. But I very sad ending has such bright feeling of hope and strong desire to live … no matter what and accepting the inevitable.


But the way he felt and described nature… it’s not just lame narration of things happening around using nice speech turns… he literally created new reality in your mind using just words. Everything seems alive and intelligent. I can’t describe it, it should be experienced!


P.S. I was crying for 20 min straight after finishing the book. I don’t remember crying about the book like that.


And it weren’t the final events that made me feel that pain, it was the way the author described characters’ further life and thoughts about things.
It isn’t the dead that we should be sad about…

[Дмитро Удалих]

Читав вдруге, але фактично — наче вперше. У шкільні роки повість пройшла повз мене: не зрозумів, не запам’ятав. Тепер же був щиро вражений стилем Коцюбинського — динамічним, ритмічним, із кінематографічною образністю. Все читалося легко й яскраво візуалізувалося — від степових просторів до сцен боротьби.

Назва недвозначно натякає: щасливого фіналу не буде. І весь час трималося питання — яку ж ціну доведеться заплатити героям за спробу вирватися з кріпацького ярма?

Коли дочитав, першою думкою було: «А навіщо це все тоді було?» Здавалося, ніби твір намагається сказати — навіть не пробуйте, не втечете, все одно програєте. Але трохи обміркувавши, я побачив інше: це не зневага до прагнення, а навпаки — глибока емпатія до людей, які опинилися в пастці історії. Це про безвихідь і про те, що навіть коли шанс на перемогу мізерний, боротьба за свободу має сенс. Бо воля — річ безцінна. Іноді її ціна — все.

Окремо запав образ любові, яка намагається вистояти проти цілого світу. Оцей класичний мотив «з коханим і в шалаші рай» тут виглядає страшно і красиво водночас. Коцюбинський показує, як велика любов може давати сили в найтемніші моменти — але навіть вона не завжди може врятувати.

[Лізочка Sulffuur]

Багато броблєм

[ivanna zarichalka]

why is all ukranian literature so devastating

[i van ko]

Цікаві оповідання про побут, проблеми та випробування українського селянства.

[Roman Zadorozhnii]

…ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, із невтраченим іще смаком волі, широких просторів. Він ішов у ярмі, скорившись силі, хоч часом із гніву очі йому наливались кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги…

…вони були за кордоном.
Дивне почуття обхопило Остапові груди: замість радості — сильне обурення стрепенуло його істоту. В один мент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї, і, твердо упираючись ногами в нову, не панщизняну землю, він затис кулак і погрозив на той бік річки.
— Бодай ти запалася, треклята країно, з твоїми порядками!..— закляв він наголос…

…Чи не краще було б зігнити у панській неволі серед своїх людей?

[Nazarii Zanoz]

Вже колись читав (слухав) "Дорогою ціною" після "Фата Морґани". І там вона звучить цілком як логішне продовження попередньої історії. Мені ж цікаво, якою була загалом доля всіх тих українців, котрі ось так тікали через кордон усюди, куди можна була, аби подалі від окупантів-панів? Як склалася їхня доля в Османії, Румунії, на Кавказі і куди там ще завела їх доля? Розчинилися в чужому морі? Повернулися в якомусь поколінні в окуповану совками Україну й пройшли через всі жахи, що це мали би супроводжувати? Дуже цікаво було би почитати якесь таке продовження

[Юлічка Х]

Глибоко емоційне осмислення волі, жертовності та життя. Мова твору жива, насичена, образна. Текст дійсно зачіпає душу, змушує співчувати героям та їх випробовуванням. Соломія надзвичайно сильна героїня, готова долати фізичні й моральні випробування заради порятунку коханого. Вона тут - символ самовідданості та моральної стійкості. Книга коротка, але надзвичайно гарна і сильна, дуже сподобалася! Рекомендую усім.

[meowkotmarina]

Було цікаво знову перечитати це оповідання вже після закінчення школи. Не можу сказати що сюжет чи герої приємно вразили, або навпаки розчарували — сприймається як звичайний пригодницький твір. Стиль — не моє.
Але спробую ще почитати інші твори.
Може щось порадите?

[Karen]

This is the first book I have read by this author, and I hope there are more stories by this author translated into English.

All they wanted was to be free, is the cost worth it? For many brave people the answer is yes. I wonder if I am that brave.

[Тетяна]

Поетичні описи, майстерна оповідь.

[Kostiantyn]

Дуже важка книжка. По суті - йо**на русня дуже довго впливала…

[Ivanna]

SAD WHY

[olia]

🚬

[Vanessa]

Good read! Very devastating and the author is good at writing plots that made me feel summoned into the situation

[Tetiana]

Сподобався мені світ плавнів з очеретяними шумами, звіриною і нескінченним простором

[Oleksandr Lisik]

Легенька історія на вечір. Класична українська історія про любов, панщину, еміграцію і, звісно, москалів. Автор дуже гарно описує природу, одразу проникаєшся

[Olenka]

Просто офігена історія з української класики

[Alec]

The second half is somewhat more lively. I was barely able to stand the long nature descriptions and the suffering of the people in the first half, but then it gets interesting as gypsies enter the stage, and the end almost made me weep.

[Valentyna Merzhyievska]

"Дорогою ціною" - один з творів, який створює оте славнозвісне враження гнітючої української літератури, про ремствування народу і гірку долю.
Але в подкасті "ПереФАрбований лис" нам вдалось цікаво його обговорити https://youtu.be/-N397C1lLYE

[Michael]

It's a Ukrainian "Road-Movie"-story and us against the world to some point, definitely great language style, but there are a few cheesy aspects as well, foremost towards the end.