Кендзабуро Ое (нар. 1935 р.) — видатний сучасний японський письменник-гуманіст, автор понад 20 романів та повістей, кількох збірок оповідань і численних есеїв, лауреат Нобелівської премії з літератури 1994 року. У романі «Особистий досвід» (1964) знайшла відображення душевна травма К. Ое, спричинена народженням 1963 р. у його родині хворої дитини з ураженням мозку. Герой роману вже за умов мирного, повоєнного часу постає перед дилемою свідомого вибору: він мусить або відмовитися від своєї новонародженої неповноцінної дитини, або ж чесно і мужньо прийняти випробовування долі. Темі морально-етичних ідеалів японської молоді Ое присвячує роман «Обійняли мене води до душі моєї» (1973). У цьому творі письменник уперше торкнувся проб¬леми лівого екстремізму і показав, як відсутність соціальних ідеалів позбавляє молодь чіткого розуміння, проти кого вона має спрямовувати свій опір, а також її позитивної програми, без якої будь-яке протиставлення себе суспільству втрачає сенс.
Kenzaburō Ōe (大江 健三郎) was a major figure in contemporary Japanese literature. His works, strongly influenced by French and American literature and literary theory, engages with political, social and philosophical issues including nuclear weapons, social non-conformism and existentialism.
Ōe was awarded the Nobel Prize in Literature in 1994 for creating "an imagined world, where life and myth condense to form a disconcerting picture of the human predicament today."
Книга складається з двох романів. У Птахи народжується син з грижею на голові. Його мучать сумніви - або боротися за життя маляти, яке, скоріше за все, назавжди залишиться овочем, або наважитися на немислиме - вбити дитину. У другому романі є паралель із першим - у Ісана є син із синдромом Дауна і за ним потрібен постійний догляд. Проте сюжет зовсім про інше. Ісана оселився в бункері посеред лісу, де він може бути “повіреним дерев і китів”. Поруч вештається банда підлітків, які переконані, що скоро світу настане кінець, тому вони тренуються до життя на кораблі.
Перший роман однозначно 5 із 5, надзвичайно сміливо і самокритично. Другий я не зовсім зрозумів, було помітно, що це дуже зрілий текст для вдумливого читача, однак я не зміг оцінити його сповна.
Особистий досвід це твір дещо автобіографічний, і хоч гг дуже бісячий, але можна зрозуміти якусь мораль історії, але Обійняли мене... це просто якийсь японський бійцівський клуб описаний наче під якимись речовинами. За перший твір -4, а за другий -2.