• Охоплює період історії України від кіммерійців і до наших днів • Кожна карта – хронологічний зріз, зображення території України і сусідніх земель • Перша спроба у науково-популярній наочній формі показати історію нашої держави у загальноєвропейському контексті
Цей атлас — унікальне поєднання картографії та історії, перша науково-популярна робота такої глибини та обсягу, результат довготривалої та кропіткої роботи. Книжка містить документальні ілюстрації та 93 унікальні карти.
Атлас містить короткий історичний нарис про минуле України і 8 розділів з історичними картами й докладними коментарями до них, роз’ясненнями, витягами з історичних джерел та документів. Карти відображають не тривалі періоди, а конкретні історичні моменти, що демонструють зміни в політичному та територіальному устрої. Об’єктивний погляд на найбільш важливі і неоднозначні етапи історії України. Без стереотипів та заангажованості!
Текстовий обʼєм геть невеликий і поданий легко, навряд чи хтось хто цікавиться цю історією знайде для себе щось нове АЛЕ мапи додають виміру навіть наявним знанням по історії. І це саме те, чого часто дуже не вистачає популярним книгам по історії. Чудове видання яке мусить мати в бібліотеці кожен любитель історії.
Це насправді не атлас, а стислий виклад історії України з картами. І це - набагато краще ніж атлас. Тільки дивлячись на карти можна зрозуміти логіку деяких подій.
Шикарна книжка! На уроках історії такого не розказували
Простою мовою про те, як змінилася українська земля та стиль життя її мешканців за понад дві тисячі років — від античності та до сьогодні.
Наприклад, чи ви знали, що одним зі способів заробітку козаків був грабіж? І, як зазначають автори атласу, тодішня влада Великого князівства Литовського намагалася якось це приборкати. В результаті, спрямувала їхню енергію на захист південних кордонів держави від кримських татар.
Уже потім була їхня «легалізація» у вигляді офіційної військової сили як частини литовського війська. Вам це нічого не нагадує? Я бачу паралелі з історією легалізації самоорганізованих військових батальйонів на початку війни на Сході України. Спочатку самоорганізувалися, потім — стали офіційною військовою силою і частиною офіційної армії та, відповідно, української історії.
А в козаків все розвивалося як за геометричною прогресією: зі зміною держав на політичній карті світу частина козаків перейшла служити польському королю і отримала статус реєстрових (типу офіційних військових, як за сучасними мірками), інша — вирішила бути самі по собі й створили Запорізьку Січ. Очевидно, кому які умови краще підійшли. Втім, це був лише початок нового періоду – така собі давня українська версія сучасної Blackwater — однієї з найбільших приватних військових компаній США.
Потім з’явилася нова держава під назвою «Військо Запорозьке» зі своїми правилами та порядками та неоднозначний договір гетьмана Богдана Хмельницького з Москвою. Вже за часів російської імператриці Катерини II частина козаків отримали російське дворянство і відійшли від справ, інша — просто розформована.
Якби таке розповідав на уроці вчитель історії, це, думаю, могло зробити історичну науку популярнішою за блокбастери.