Українська літературознавиця, літературна критикиня. 1980 - закінчила Київський університет. 1985—1996 - працювала в Інституті літератури НАНУ. 1995—1997 — заступниця редактора журналу «Слово і час». Від 1996 року — професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія». Досліджує проблеми стильової диференціації української літератури 20 століття, особливості розвитку українського модернізму, виявляє зацікавлення феміністською інтерпретацією текстів.
Чудовий огляд та аналіз творчості Лесі Українки. Це постмодерна інтерпретація, яка зараз є актуальною. Раніше її тексти були жертвами народництва, соцреалізму та демонізації модернізму - тому її не оцінили в свій час. А зараз творчість Українки здається напрочуд сучасною. Тішуся, що Віра Агеєва найбільше уваги виділила драматичним поемам, але і про поезію, і про прозу теж розказала. Авторка підсвітила для мене важливі аспекти, притаманні сюжетам Українки: абсолютна етика та індивідуальний духовний досвід. Для мене це ідеал, до якого можна прагнути.