Справжній вікінг оточує себе славою та звитягою, і немає перешкод на його тернистому шляху. Покровительствує йому верховний бог Одін і батько наш небесний Ісус. Скеггі впевнений, що саме так влаштований його, а можливо і наш світ.
Бранько, Ігор (2018). Скеггі Згуба. Переклад з російської: невідомо. Київ: ЧБ. 165 стор. ISBN 9786177599844
Igor Baranko is a French, American and Ukrainian comics books writer.
Baranko's contribution to French-Belgian/French language comics legacy includes «L'Empereur-Ocean» (2003 - 2004), «Exterminateur 17: La Trilogie Ellis» (2003 - 2008,), «La Danse Du Temps» (2005 - 2006), «Maxym Osa» (2008 - 2009) and «Les Princesses Égyptiennes» (2010 - 2011).
Baranko's contribution to American/English language comics legacy includes «Pifitos: A Newly Found Unknown Poem of Homer» (2001) and «Skaggy the Lost» (2002 - 2003).
Baranko's contribution to Ukrainian language comics legacy includes «Повернення Мамая» (Povernennia Mamaya, 1993), «Святослав і вікінг» (Svyatoslav i vikinh, 1993), and «Мамай-змієборець. Кіква» (Mamay-zmiyeborets. Kikva, 1993)
Since 2013 Baranko lives and works in Asia, in Thailand working in collaboration with Russian Hindu thought leader Swami Avadhut (Georgi Aistov) and Ukrainian comics-writer Oleksiy Chebykin on a graphic novel series about Mahabharata called "Mahabharata Gods & Heroes". In 2021 Baranko and Chebykin plan on publishing the entire graphic novel "Mahabharata Gods & Heroes" in 3 volumes.
Український мальопис «Скеггі Згуба», автором якого є українець Ігор Баранько, уперше був виданий у США під назвою «Skaggy the Lost» у 2002 році, який узяла під своє крило DC Comics. Звучить пристойно. Трішки пошукавши, знайшов багато інформації, що тамтешня комікс спільнота сприйняла роботу Ігора досить добре й порівнювала його із мексиканським художником Серджо Арагонесом (Sergio Aragonés), але з більш детальними малюнками. Також за плечима в автора ще багато інших робіт, які він публікував із тим самим DC Comics й ще з Les Humanoides Associes.
У центрі сюжету перебуває мужній Скеггі Згуба, вікінг до останньої кісточки свого тіла. Він ще із самого дитинства марив здобути славу та великі багатства. Тому й дивуватися немає потреби, що всіма способами прагнув досягнути цього. Скеггі зібрав військо із вікінгів-однодумців, які мріють потрапити у Вальгаллу, де всі звитяжні воїни спочивають після смерті, та відправився в далеку подорож до берегів Вінланду (Північна Америка, де проживали майя). До нього дійшла плітка, що місцеві племена, скрелінги, володіють безмежним багатством. Вперед у дорогу до здобуття слави та скарбів!
Упродовж подорожі з ним та його командою відбуваються часом кумедні, а часом магічні події, з яких їм потрібно вийти сухими із води. А це ой як не легко, бо скрелінги не такі вже і прості тубільці. Але, окрім могутності вікінгів, які не завжди могли справитися із ситуацією, їм допомагало вміння Скеггі ставати берсерком. Це такий перевертень-воїн у скандинавській міфології, який бездумно руйнує все, що трапиться йому на шляху, завдячуючи своїм надзвичайним здібностям. А ще він вміє добре пожартувати, що разом з іншим героями створює веселу, хоч і звитяжну історію.
Окрім головного героя сподобався священик (чи то піп), який супроводжував, який тільки те й робить, що потрапляє в небезпечні для себе ситуації. Спершу прогулюючись натрапляє на трьох оголених неймовірної краси дівчат, які тягнуть його грішну душу догори. Потім узагалі потрапляє в полон, де з ним відбувається багато цікавих речей. А ще жінки, їх тут багато. Вони гуляють, розмовляють, роздумують, купають і розбавляють усю ту жорстокість мужніх вікінгів.
Стиль автора відрізняється від усього побаченого мною в мальованих історіях до цього. Малюнок є чорно-білим і виглядає на дуже високому рівні. Просто поєднання чорного та білого кольорів у руках художника є природним і приємним, що заворожує чим далі ти читаєш. Недавно я читав «Мюнхгаузен. Правда про неправду» Фелікса Гьормана, де ілюстрації також чорно-білі. Але там художник Кіссель Бернд використовує підхід чіткого виділення об’єктів та багато відтінків сірого. А в «Скеггі Згуба» Ігор Баранько обмежився тільки двома кольорами, неймовірно деталізованими малюнками та багатьма абстракціями. Переглядаючи цей комікс вдруге я дивувався, як усі ці деталі можна зобразити в такому стилі та й ще зрозумілими для читача.
Я дуже радий, що натрапив на цей комікс через дві причини. По-перше, відкрив для себе крутого художника та письменника Ігора Баранько, що дуже відрізняється своїм стилем. По-друге, у руках у мене графічний роман, який вийшов обмеженим друком, накладом у 500 примірників і багато людей будуть жаліти, що втратили можливість почитати його. Тому, поки є можливість, ідіть придбайте «Скеггі Згуба» та насолодіться красивою графікою, веселою та звитяжною пригодою вікінгів і загадковими скерлінгами. Ще й до всього цього знайдете в цьому коміксі багато різноманітних чорно-білих цицьок, які точно припадуть вам до смаку.
This is a strange little story. The hardest thing for me to get around was not so much the somewhat odd mix of humor into a sometimes abstract and slightly non-sensical plot but rather the artwork. I can't tell if the mildly grotesque linework is some sort of intentional statement on the part of the artist - a visual representation of the existential concept of nausea? a technique to be sure the reader sees all characters strongly as "other" and are not inclined to identify too much with any one? - or just something that happens when, as you're learning cartooning, you learn to exaggerate features and you end up more on the side of 'gross caricature' rather than the side of 'overly cute'
Regardless, this is an interesting short work from an intriguing artist. I read this in its original 4 issue miniseries form, and didn't realize it had been collected. I'm not sure it's something I'll search out and buy in trade form, if that says anything to those of you who are avid comic readers and collectors.
Crtež je bio dovoljno zanimljiv da me privuče, priča dovoljno zanimljiva da nastavim ċitat, a na kraju imam dojam ko da me neki izvoza sa sitne pare. Strip koji usprkos svojim kvalitetama ni mi lega.