Shepherd of Hermas Collection: 2 Books

by Hermas

SHEPHERD OF HERMAS COLLECTION [2 BOOKS]

— Quality Formatting and Value
— Active Index, Multiple Table of Contents for all Books
— Multiple Illustrations

The Shepherd of Hermas is a Christian literary work of the late 1st or mid-2nd century, considered a valuable book by many Christians, and considered canonical scripture by some of the early Church fathers such as Irenaeus. The Shepherd was very popular amongst Christians in the 2nd and 3rd centuries. It was bound as part of the New Testament in the Codex Sinaiticus, and it was listed between the Acts of the Apostles and the Acts of Paul in the stichometrical list of the Codex Claromontanus. The work comprises five visions, twelve mandates, and ten parables. It relies on allegory and pays special attention to the Church, calling the faithful to repent of the sins that have harmed it.

—BOOKS—

THE PASTOR OF HERMAS
THE WORKS OF THE SHEPHERD OF HERMAS

PUBLISHER: AETERNA PRESS

192 pages, Paperback

Published October 6, 2016

About the author

Hermas is the author of the The Shepherd of Hermas, a Christian literary work of the late 1st or mid-2nd century. Considered a valuable book by many Christians, and considered canonical scripture by some of the early Church fathers such as Irenaeus, The Shepherd was very popular among Christians in the 2nd and 3rd centuries.

Three ancient witnesses, one of whom claims to be contemporary, declare that Hermas was the brother of Pope Pius I, whose pontificate was not earlier than 140–155, which corresponds a the date range offered by J. B. Lightfoot. These authorities may be citing the same source, perhaps Hegesippus, whose lost history of the early Church provided material for Eusebius of Caesarea.

Reviews

[Абрахам Хосебр · Rating 4 out of 5]

Книга Герми. Пастир

Для початку, трохи про цей текст. Його було написано між 88 та 97 рр.
Головна постать твору — Герма (апостол від 70-ти), колишній багач, який через життєві негаразди зубожів, йому Бог посилає різноманітні видіння.
Твір складається з 5 видінь, 12 наказів, та 10 притч. Написаний в алегоричному стилі з особливою увагою до Церкви, яка у видіннях представляється як Діва та Біла вежа посеред морських вод.
Ідея про своєрідне "навчання" апостола жінкою перегукується з моєю теорією матріархальної магії "Тетраморфеуса":
"Десь на зорі патріархату з’явився один кмітливий і сміливий чоловік, який спромігся чи то своєю красою, чи силою, чи якимись іншими засобами, завоювати собі прихильність Вищої Жриці. Він став першим чоловіком, якому відкрилися таємниці магії (логічно, що в жінкоцентричному суспільстві вся магічна сила була в руках жриць). Можливо, навіть шляхом ієрогамії, він отримав від неї частку натхненної сили"

Пастир починається з опосу дівчинки рабині, яку вже дорослою жінкою знаходить Герма:

"Той, хто виховував мене, продав в Рим одну дівчинку. Після багатьох років я побачив її, впізнав і полюбив як сестру. Через деякий час, бачачи, що вона купається в річці Тибр, я подав їй руку і вивів з річки. Дивлячись на її красу, я подумав у своєму серці: «Щасливий був би я, якби мав дружину з таким лицем і характером»."

Згодом ця ж дівчинка являється Гермі в образі дуже близькому до Старшої жриці таро, з книгою герметичної і страшної мудрості (не дарма так звати нашого героя):

"Роздумуючи так, я раптом побачив перед собою велику кафедру, немовби сотворену з хвилі, білої як сніг. І прийшла стара жінка в блискучому одязі з книгою в руках, сіла і привітала мене:
— Вітаю, Єрмо."

Цікаво порівнювати оцей образ Чистої Діви-Провідниці з пізнішою постаттю Беатріче "Божественної комедії" Данте.

В одному з видінь Герма описує чудернацьку істоту:

"Пройшовши небагато, браття, раптом я побачив пил, що піднімався до неба, і подумав, що це йде худоба, піднімаючи пил. Відстань між хмарою пилу і мною була близько стадія. Тим часом пилюка знялася густіша й густіша, так що мені стало це здаватися чимось надприроднім. Трохи вищирнуло сонце, і я побачив величезного звіра на зразок кита, із вуст якого виходила вогненна сарана. У довжину ця тварина мала близько ста футів, а голова була подібна до глиняного глека. І я почав плакати і благати Господа, щоб спас мене від неї. Потім пригадав я слова, які чув: «Не сумнівайся, Гермо». Тому, браття, зодягнувшись вірою в Бога і пригадавши явлені мені Ним великі діла, я сміливо пішов до звіра. Звір же кидався з такою ненавистю і був такий лютий і сильний, що, здавалося, при нападі міг би зруйнувати місто. Я наблизився до нього, і ця величезна страхітлива тварина мирно розтягнулася на землі, висунувши язика. Я пройшов повз нього, і вона не поворушилася. Голова цього звіра була чотирьох кольорів: чорного, потім червоного, або кривавого, далі золотистого і, нарешті, білого."

Прочитавши цей опис, я подумав, що вже десь бачив це створіння. І дійсно - це страховисько можна знайти в роботах Ієронімуса Босха. Це не дивно, адже в той час "Пастир Герма" читався і церковнослужителями і мирянами.
Від цієї істоти Герму рятує посланий богом ангел Егрін:

"Щасливо ти спасся, — сказала вона, — тому що свою турботу ти поклав на Господа і Йому відкрив своє серце, віруючи, що ніким іншим не можеш бути спасенний, окрім Його великого і преславного імені. За це Господь послав Свого ангела, поставленого над звірами, якому ім’я Егрін, і він закрив його пащу, щоб він не пожер тебе. "

Важливу роль в цьому трактаті грає число чотири:

"Я запитав її про чотири кольори, які були у звіра на голові. Вона сказала на це:

— Знову ти цікавишся, запитуючи про такі речі.

— Так, господине, поясни мені, що вони означають.

— Слухай же, — відповідала вона. — Чорний колір означає світ, в якому ви живете. Вогненний і кривавий — те, що цьому світу належить загинути в крові та полум’ї. А золотиста частина — це всі ви, що уникаєте цього світу. Бо як золото випробовується з допомогою вогню і стає придатним, так випробовуєтеся і ви, що живете серед них. Ті, які збережуть твердість і будуть спокушені ними, очистяться. І як золото залишає у вогні свої домішки, так і ви залиште всяку скорботу і печаль, очистіться і будьте придатні для спорудження вежі. Біла ж частина означає майбутній вік, в якому стануть жити вибрані Божі, тому що непорочними і чистими будуть ті, які вибрані Богом у життя вічне. Тому не переставай доносити це до слуху святих. Маєте ви і образ прийдешнього великого лиха. Якщо ви захочете, воно буде не страшне для вас: пам’ятайте заповідане вам.

Сказавши це, вона віддалилася, і не бачив я, куди вона пішла. Зчинився шум, і я в страсі кинувся назад, думаючи, що наближається той звір."

Наступний цікавий аспект "Пастира" полягає а тому, що в цьому творі чи не вперше серед християнських текстів зустрічається згадка двох ангелів,котрі ходять за кожною людиною: Доброго і Злого. В цім же епізоді описуються дві дороги: рівна і скеляста.
Багато років я вивчаю ренесансний символізм і відразу згадав, що цей опис надзвичайно подібний з класичним живописним сюжетом "Геркулес на роздоріжжі", який я аналізую в "Тетраморфеусі". Нумо порівнювати ці два уривки.

"Пастир Герма":

— Я повелів тобі, — сказав пастир, — в першій заповіді, щоб ти зберігав віру, страх і стриманість.

— Так, господарю, — підтвердив я.

— А зараз я хочу пояснити тобі, силу цих чеснот, щоб ти знав, як кожна з них діє і яку має владу. Двоякого роду їхні дії і полягають у праведному і неправедному. Ти віруй праведному, а неправедному аніскільки не віруй. Бо правда має шлях прямий, а неправда — кривий. Але ти йди прямим шляхом, а кривий залиш. Кривий шлях нерівний, має безліч спотикань, скелястий і тернистий і веде до погибелі тих, що йдуть ним. А ті, які йдуть прямим шляхом, йдуть рівно і без перешкод, тому що він не скелястий і не тернистий. Тому бачиш, що краще йти цим шляхом.

Я сказав:

— Мені подобається йти цим шляхом.

— І ти підеш так само, як і підуть ним всі, які від щирого серця звернуться до Господа.

Послухай тепер, — продовжував він, — про віру. Два ангели з людиною: один добрий, а інший — злий.

Я запитав його:

— Яким чином, господарю, я зможу розпізнати їх, якщо обидва ангели живуть зі мною?

— Слухай і розумій. Добрий ангел тихий і скромний, смиренний і мирний. Тому, увійшовши до твого серця, він постійно вселятиме тобі справедливість, цнотливість, чистоту, ласкавість, поблажливість, любов і благочестя. Коли все це вселиться у твоє серце, знай, що добрий ангел з тобою: вір цьому ангелу і слідуй за його ділами.

Послухай і про дію злого ангела. Насамперед він злобний, гнівливий і безрозсудний, і дії його злі і розбещують рабів Божих. Тому коли увійде він у твоє серце, із його дій розумій, що цей ангел злий.

— Яким чином, — запитав я, — пізнаю його, господарю?

— Слухай. Коли оволодіють тобою гнів чи досада, знай, що він у тобі; також коли в твоєму серці виникає бажання різних і пишних страв і напоїв, і чужих дружин, то вселяються в нього гордість, надмірне вихваляння, зарозумілість і тому подібне, тоді знай, що з тобою злий ангел. Тому ти, знаючи його діла, уникай і не вір йому: діла його злі і не властиві рабам Божим. Такі дії того та іншого ангела. Розумій їх, вір ангелу доброму і віддаляйся від ангела злого, тому що намови його у всякому ділі є злі. Навіть якщо в серце віруючої людини увійде помисел злого ангела, то вона неодмінно згрішить. Якщо ж злі люди відкриють свої серця ділам доброго ангела, то обов’язково він зробить що-небудь добре. Тому бачиш, що добре слідувати за добрим ангелом. Якщо станеш коритися йому і творити його діла, то житимеш з Богом; так само як і всі, які слідуватимуть за його ділами, житимуть з Богом.

"Тетраморфеус. Liber T. Теогонія":

За його спиною пальмове дерево і густий кущ, брови хлопця насуплені, він дивиться кудись вперед, ні, не на нас, глядачів, а радше у себе, у власний мисленнєвий схрон. Праворуч від нього жінка, задрапірована в синю й червону одіж, яка вкриває її подвійним покровом, волосся зібране в просту зачіску, голова її схилена набік, вона щось говорить Гераклові, водночас вказуючи правою рукою в правий верхній кут картини — там важкий звивистий шлях вгору, пень від ще живого, могутньою силою вирваного дерева (натяк на вбивство синів? викорчувані порочні помисли?), але ця важка дорога причинно в’ється ��о вершини, де вже очікує священний кінь, слава і ласки буревісничого Борея. Біля ніг Сапієції — сидяча фігура автора, майже тінь, бородатий протоєвангеліст, прикрашений лавровим вінком, з досі могутніми, але мертвотно посірілими м’язами і розкритою книгою в руці. Він дивиться на Геркулеса, прагне запам’ятати його, щоб найдостовірніше передати у своєму творі. Ким тут є Ксенофонт? Напевно одним з атрибутів Любові Небесної — безсмертною славою для майбутніх поколінь. І ще, останнє і найголовніше — в лівій руці Чеснота дбайливо тримає сувій, схований у золоту шкатулку, ще й прикритий складками багряниці.
Зліва від Геркулеса — білява пишна красуня, і тоді, як Любов Небесна обернена до глядача передом, Любов Земна безсоромно красується майже оголеними, задрапірованими в прозору шаль сідницями. Вона нічого не говорить, просто сміється, її краса промовляє замість неї і коли босі ноги Мінерви стоять на кам’янистій холодній землі, рожеві стопи Венери лоскоче м’який моріжок трави й польових квітів. З її боку розкинувся сад, в’ється виноградна лоза, і замість тіні поета там колекція театральних масок, скрипка і маленька книжечка. Атрибути Пруденції прості і від того не менш бажані, вона готова віддатись юнакові тут і зараз, серед щебету птахів, млосних ароматів кущових троянд, своїм грайливим пальчиком вона показує вліво і вниз, туди на теплу траву, вже і зараз, ходімо, я хочу тебе.

А ось цей уривок - чистої води гностицизм, тут буквально говориться, що Бога треба пізнавати розумом і Бог перебуває там, де є багато розуму (logos):

— Слухай, — сказав він, — і розумій. Хто ніколи не шукав істини і не досліджував Божество, але тільки увірував і потім вдався до різних язичницьких занять і інших діл цього світу, той не розуміє притч божественних, тому що затьмарюється від таких діл, пошкоджується і огрубіває розум. Як хороші виноградні лози, залишені без догляду, придушуються і заглушуються різними бур’янами і тернями, так і люди, які тільки увірували і вдалися до діл цього світу, позбавляються сенсу свого життя і, думаючи про багатства, абсолютно нічого не розуміють, і їхній розум, зайнятий мирською суєтою, глухий до Господа. Але ті, які живуть в страсі Божому, ревно досліджують істину і божественне і серцем звернені до Господа, вони легко сприймають і розуміють все, що говориться їм. Бо де перебуває Господь, там багато розуму. Тому пристань до Господа — і все збагнеш, і зрозумієш.

Згодом до Герми з'являється учитель - Пастир, який з допомогою притч та заповідей вчить його праведному життю. Люди тут порівнюються з гілками верби і каменями. В той час,як храм Божий це Дерево і Біла Вежа. Це складна і поетична алегорична система.

Загалом, в порівнянні з тими ж гностичними текстами, чи апокрифами Старого Заповіту, "Пастир" написаний сухіше, але його також цікаво читати і вивчати.

[Ebookwormy1]

This page contains the text of Book 1: Visions, Translated to English. I have copied the opening paragraph which positions the work. It also includes a link to Book 2: Commands, at the very bottom of the page.

https://sacred-texts.com/bib/lbob/lbo...

"[This book is thus entitled, because it was composed by Hermas, brother to Pius, bishop of Rome; and because the Angel, who bears the principal part in it, is represented in the form and habit of a shepherd. Irenæus quotes it under the very name of Scripture. Origen thought it a most useful writing and that it was divinely inspired; Eusebius says, that, though it was not esteemed canonical, it was read publicly in the churches, which is corroborated by Jerome; and Athanasius cites it, calls it a most useful work, and observes, that though it was not strictly canonical, the Fathers appointed it to be read for direction and confirmation in faith and piety. Jerome, notwithstanding this, and that he applauded it in his catalogue of writers, in his comments upon it afterwards, terms it apocryphal and foolish. Tertullian praised it when a Catholic, and abused it when a Montanist. Although Gelasius ranks it among the apocryphal books, it is found attached to some of the most ancient MS. of the New Testament; and Archbishop Wake, believing it the genuine work of an apostolic Father, preserves it to the English reader by the following translation, in which he has rendered the books not only more exact, but in greater purity than they had before appeared. The Archbishop procured Dr. Grabe to entirely collate the old Latin version with an ancient MS. in the Lambeth library; and the learned prelate himself still further improved the whole from a multitude of fragments of the original Greek never before used for that purpose.]"

[Suzanne · Rating 3 out of 5]

interesting but not captivating
does sound reminiscent of various biblical themes
glad I read it
I guess