What do you think?
Rate this book
Листи Лесі Українки #3
Листи: 1903-1913
Останнє десятиліття життя видатної жінки — коли народжувалися й публікувалися її геніальні драми на світові сюжети, а також «Лісова пісня» й «Бояриня», коли вона співпрацювала з українськими й закордонними журналами — як авторка, перекладачка, критикиня й журналістка, коли її суспільно-політичні погляди остаточно викристалізовано й лише слабке здоров’я стає перешкодою активнішій громадській роботі. Вона досягла визнання як письменниця, щаслива в шлюбі, але в іншому доля до неї неприхильна — Лариса Косач втрачає близьких, швидко руйнується добробут, повертається тяжка хвороба, що тільки було відступила. Та її «демон» лишається з нею до самого кінця — і за кілька годин до смерті вона надиктовує матері конспект нової драми…
736 pages, Hardcover
First published January 1, 1979
3 people are currently reading
94 people want to read
About the author
Lesia Ukrainka
115 books105 followersLesya Ukrainka (born Larysa Petrivna Kosach-Kvitka (February 25, 1871 – August 1, 1913) is one of is one of Ukrainian literature's foremost writers, best known for her poems and plays. She also was an active political, civil, and feminist activist
Among her most well-know works are poems collections «On the wings of songs» (1893), «Thoughts and Dreams» (1899), «Echos» (1902), epic poem «Ancient fairy tale» (1893), «One word» (1903), plays «Princess» (1913), «Cassandra» (1903—1907), «In the Catacombs» (1905), «Forest song» (1911).
Леся Українка (справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач-Квітка 13 лютого 1871, — 19 липня 1913) - українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.
Серед найвідоміших праць письменниці збірка поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поеми «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), та п'єси «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903-07), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911).
Source: EN/UA Wikipedia
Among her most well-know works are poems collections «On the wings of songs» (1893), «Thoughts and Dreams» (1899), «Echos» (1902), epic poem «Ancient fairy tale» (1893), «One word» (1903), plays «Princess» (1913), «Cassandra» (1903—1907), «In the Catacombs» (1905), «Forest song» (1911).
Леся Українка (справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач-Квітка 13 лютого 1871, — 19 липня 1913) - українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.
Серед найвідоміших праць письменниці збірка поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поеми «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), та п'єси «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903-07), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911).
Source: EN/UA Wikipedia
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 4 of 4 reviews
December 12, 2018
106 років тому Леся Українка написала лист, в якому просить редактора виплатити їй гонорар, ось уривок: " Мушу просити не зволікати дуже з виплатою вже заробленого мною, бо воно становить частину мого насущного хліба і через довге дожидання я не раз попадаю в прикрі обставини, не говорячи вже про те, що сама конечність кожен раз не то просити, не то допоминатись того, що властиве належало б і без просьби, якось мучить і нервує".
Зафіксую. В університеті вчили бути місіонерами, в реальності часом доводиться опановувати навички колектора, навіть якщо ти сама Леся Українка))
А взагалі ці листи - прекрасні свідчення епохи й сильної особистості письменниці. Як ми всі ходимо одними стежками. На вулиці Саксаганського у Києві свого часу жила Леся Українка, потім тут же студенткою мешкала моя тітка, теж класна поетка, я тепер теж вивчаю цю вулицю практично щодня. Записалася в бібліотеку, купую лінзи в магазині зі звучною назвою «Очкарик», відслідковую вартість життя за тим, скільки грошей на жетон у метро просить перехожий чоловік (щоразу його впізнаю, а він вдає (?), що ні), познайомилася з жінкою, яка після того, як побувала в музеї Лесі Українки на цій вулиці, щороку приходить на могилу Лесі на Байковому в поминальний день, приносить їй крашанки і цукерки.
А після того, як сама сходила в музей, зустріла там екскурсовода – другий чоловік, якого знаю, який може говорити про Лесю Українку довше, ніж я (хоч не те, щоб я так довго могла). Екскурсовод також розкаже вам про правдиву Лесю - тиху інтровертку, якою вона була, а не полум'яною революціонеркою, якою її змальовують радянські літературні хрестоматії. Ці листи - ще один спосіб доторкнутися до неї справжньої.
Зафіксую. В університеті вчили бути місіонерами, в реальності часом доводиться опановувати навички колектора, навіть якщо ти сама Леся Українка))
А взагалі ці листи - прекрасні свідчення епохи й сильної особистості письменниці. Як ми всі ходимо одними стежками. На вулиці Саксаганського у Києві свого часу жила Леся Українка, потім тут же студенткою мешкала моя тітка, теж класна поетка, я тепер теж вивчаю цю вулицю практично щодня. Записалася в бібліотеку, купую лінзи в магазині зі звучною назвою «Очкарик», відслідковую вартість життя за тим, скільки грошей на жетон у метро просить перехожий чоловік (щоразу його впізнаю, а він вдає (?), що ні), познайомилася з жінкою, яка після того, як побувала в музеї Лесі Українки на цій вулиці, щороку приходить на могилу Лесі на Байковому в поминальний день, приносить їй крашанки і цукерки.
А після того, як сама сходила в музей, зустріла там екскурсовода – другий чоловік, якого знаю, який може говорити про Лесю Українку довше, ніж я (хоч не те, щоб я так довго могла). Екскурсовод також розкаже вам про правдиву Лесю - тиху інтровертку, якою вона була, а не полум'яною революціонеркою, якою її змальовують радянські літературні хрестоматії. Ці листи - ще один спосіб доторкнутися до неї справжньої.
April 27, 2025
Дуже важко було дочитувати цей останній том, тому що розумієш, що це останні листи, більше їх вже не буде.
За тиждень до смерті Леся написала в останнє своїй сестрі Ользі (Лілі) «Цілую, Леся». Сам лист написала Ісідора, яка приїхала з мамою до вмираючої сестри.
З цього тому я дізналася, що Леся з Кльонею одну ніч зупинялися в Запоріжжі, коли їхали в Крим. Вона написала коротку «откритку» Ользі. Скоріш за все, вони могли зупинитися в гостинці «Театральна», наскільки памʼятаю, вона вже існувала і знаходиться недалеко від вокзалу. А може і ні.
Було неприємним відкриттям, що вона писала Кліментію, його названій матері і названій сестрі російською. Всім іншим вона писала українською. Ще був один лист російською в Київське жандармське управління, в якому вона повідомляла, що їде з Києва до батька в Колодяжне.
Ці названі родичі Квітки жили на утриманні Кльоні та хворої Лесі, що їм навіть прийшлося продавати меблі, щоб купити їжу та ліки. У мене це в голові не вкладається.
В цілому, я дуже вдячна всім, хто причетний до видання цих трьох томів.
За тиждень до смерті Леся написала в останнє своїй сестрі Ользі (Лілі) «Цілую, Леся». Сам лист написала Ісідора, яка приїхала з мамою до вмираючої сестри.
З цього тому я дізналася, що Леся з Кльонею одну ніч зупинялися в Запоріжжі, коли їхали в Крим. Вона написала коротку «откритку» Ользі. Скоріш за все, вони могли зупинитися в гостинці «Театральна», наскільки памʼятаю, вона вже існувала і знаходиться недалеко від вокзалу. А може і ні.
Було неприємним відкриттям, що вона писала Кліментію, його названій матері і названій сестрі російською. Всім іншим вона писала українською. Ще був один лист російською в Київське жандармське управління, в якому вона повідомляла, що їде з Києва до батька в Колодяжне.
Ці названі родичі Квітки жили на утриманні Кльоні та хворої Лесі, що їм навіть прийшлося продавати меблі, щоб купити їжу та ліки. У мене це в голові не вкладається.
В цілому, я дуже вдячна всім, хто причетний до видання цих трьох томів.
March 1, 2024
Прочитавши всі три томи листів, ніби вживу познайомилася з Лесею Українкою.
Третій том читати було і найцікавіше (вона тут вже доросла жінка, досвідчена поетеса, майстриня слова), але й найважче, бо було відомо, чим все закінчиться. Коли дочитала, було враження, що втратила когось близького.
Мене дуже вразила особистість Леся Українки. І те, якої вона була - щирою, прямолінійною, але при цьому толерантною до думок інших, сміливою. Як вміла дружити, підтримувати інших.
І хоч вона сама не раз писала, що не треба оцінювати твори через призму біографій автора, я тепер на її твори дивлюся трохи по-іншому.
Третій том читати було і найцікавіше (вона тут вже доросла жінка, досвідчена поетеса, майстриня слова), але й найважче, бо було відомо, чим все закінчиться. Коли дочитала, було враження, що втратила когось близького.
Мене дуже вразила особистість Леся Українки. І те, якої вона була - щирою, прямолінійною, але при цьому толерантною до думок інших, сміливою. Як вміла дружити, підтримувати інших.
І хоч вона сама не раз писала, що не треба оцінювати твори через призму біографій автора, я тепер на її твори дивлюся трохи по-іншому.
March 2, 2021
Читала листи для тексту, який готувала на роботі до 150-ліття Лесі.
Вбила за три дні.
Таке інтенсивне читання листів максимально виснажило. Ніби "вжилась" в роль. Такого "занурення в атмосферу" від читання давно у мене не було.
Вбила за три дні.
Таке інтенсивне читання листів максимально виснажило. Ніби "вжилась" в роль. Такого "занурення в атмосферу" від читання давно у мене не було.
Displaying 1 - 4 of 4 reviews