«Як прокласти залізницю» — нова книжка чеського письменника і художника Мартіна Содомки, технічні казки якого стали бестселерами у багатьох країнах світу і полюбилися українським дітям. Автор запрошує читачів помандрувати в епоху, коли почали прокладати залізничні колії та виробляти перші поїзди. Разом із героями книжки читачі довідаються, як працює паровий двигун, як конструюють локомотив і як прокласти тунель та знайти найкращий маршрут для колії, а ще про те, що всі винаходи потрібно запатентовувати.
Однак на сторінках книжки читачів чекають не лише технічні таємниці, а й історія кохання юного інженера Макса до художниці Рахель, суперництво за право виготовляти локомотиви, перша мандрівка залізницею і навіть залізнична катастрофа, яка однак служить вдосконаленню поїздів, а не відмові від них.
На обкладинці цієї книги пише, що вона годиться для дітей від восьми років. Та якщо чесно, я поняття не маю, чи вона буде цікавою дітям. Я її так-то купувала для себе.
Книга Мартина Содомки "Як прокласти залізницю" - це суворо белетризована оповідь, з якої можна дізнатись про, сюрприз, прокладення залізниці, а іще про потяги і все, що з ними пов'язано. Разом з мишкою-інженером Максом, чиє підприємство намагається виграти державну концесію на виробництво локомотивів для свіжопрокладеної залізниці, ми пройдемо усі етапи створення потягу.
Чому оповідь є суворою? На початках автор ще доволі милосердний: його пояснення технічних моментів докладні та цілком зрозумілі. Принципи роботи парового двигуна чи вакуумних гальм миттєво вкладаються в голові, намертво вбиті у пам'ять поясненнями автора, ніби рельсова клема, закріплена фіксуючим гвинтом .
З часом, однак, темпи пришвидшуються і оповідь несеться, наче потяг на повному ходу (ще трохи, і тиск у котлі стане настільки високим, що спрацює запобіжний клапан ). Все нові й нові цапфи та крейцкопфи сипляться на нас безперервним потоком, наче вугілля, яке закидають у топку , і Содомка вже не заморачується з подробицями чи дефініціями - треба ж бо спішити, аби встигнути дібратись на наступну станцію точно за розкладом. "Хто дочитав цей текст аж досі, заслужив шоколадку, - говорить Содомка в одній з технічних міні-статей. - Той, хто ще й зрозумів, як працює розподільний механізм, може підійти до дзеркала і подивитися на відображення генія" . Що тут скажеш: шоколадку я, звісно, з'їла, але ніякої генійки у дзеркалі не помітила.
Текст охудожнено страшенно елегантно: десь на одному рівні з тим, як вплетені в мій відгук потягові метафори.
... якщо точніше, то зовсім не елегантно. Якщо зовсім точно, то геть недолуго.
Макс любить потяги настільки сильно, що готовий ночами недосипати, годинами сидячи над кресленням - а іще готовий говорити про потяги навіть за обідом з другом, а може, і замість обіду. Така любов мені зрозуміла - як зрозумілі і намагання автора притулити докупи розрізнені технічні факти, аби склепати з них обіцяну на обкладинці "технічну казку".
Окремо хочу згадати про сетінг. Дія відбувається у монархії під назвою Монархія, і до мене так і не дішло, чи це повністю вигадана країна, чи все ж якась умовна Австро-Угорська імперія, тільки що перелицьована, змінена майже до невпізнаваності (враховуючи, що в тексті згадується Острівна імперія, яка прозоро відсилає відомо-до-якої країни, я припускаю, що це можливо). Світ, дарма що мишачий, навдивовижу схожий на наше 19 століття (тут є мишачий Стефенсон і навіть мишачий Дагерр). Але цікаво те, що у самому тексті є тези і дискурси родом з 19 століття (і навіть раніші): тут є і освічений монарх, завдяки якому, власне, і закручується вся авантюра з прокладанням залізниці; і ода духу вільного підприємництва та соціальній мобільності (ти можеш розпочати навіть підсобним робочим - але це не визначає твого майбутнього), і пару рядків лівої перспективи - Макс роздумує про те, що розвиток таких важливих для нього технологій може і нашкодити "простому народу", і навіть найбільш необов'язкова любовна лінія, яку ви тільки бачили в мишачих любовних романах - художниця Рахель майже увесь час тусується десь на периферії оповіді, поки Макс працює над потягом - і працює коліщатком Прогресу .
Взагалі книжа мені все ж сподобалась: там красиві картинки, багато цікавого про потяги, та і історія насправді не найгірша (звісно ж, за мірками мишачих книжок).
Обов‘язково перечитаю цю книжку (і, сподіваюсь, візьмусь за інші цього автора), але вже в компанії людини, яка ліпше за мене знає про те, як працює техніка і що таке контркривошип) Ледь вимовила, чесно😄
Історія дуже весела, а ще надзвичайно цікава - про те, як і з чого конструювали локомотив. Для дітей восьми років, можливо, якраз - для мене-старшої в голові вже було чимало шокованих виразів і відмов сприймати інформацію. Тому так, перечитуванню бути)
З "технічними казками" Мартіна Содомки — а я вже оце прочитала четверту — у мене складні стосунки. З одного боку він абсолютно чудесно малює деталі, механізми, майстерні, будівлі, урбаністичні і навіть сільські пейзажі, а з іншого персонажі в нього кострубаті, неживі, а часом і відверто неприємні. Те ж саме і з текстами: "як це працює" в схемах — чудово, дохідливо і навіть з гумором, більш художні частини книжки — грубо, обірвано, нелогічно, не чіпляє. Словом, на мою скромну думку, книжки пана Содомки були б ідеальними, якби це був нонфікшн для дітей: стильний, змістовний і пізнавальний, без натужної белетризованої частини.
Чи знали ви, що «ексцентрик» - це не лише людина з нестандартною поведінкою, але й деталь, без якої не запрацює паровий локомотив? І що «золотник» - це не лише монетка з відомого прислів‘я («мал золотник, да дорог»), але й розподільчий пристрій у тому ж таки локомотиві? . Якщо ви, як і я до сьогодні, знаєте лише перші значення цих слів - вам обов‘язково потрібно прочитати книгу «Як прокласти залізницю»! Звісно, не стільки заради вивчення термінів, скільки для розуміння процесів, які свого часу зрушили прогрес уперед. . Персонажі нової технічної казки Мартіна Содомки - це, як завжди, пацючки. Головний герой, Макс, працює в конструкторському бюро, яке серед інших команд інженерів отримує від короля Монархії завдання на створення локомотиву. Так, сторінка за сторінкою,читач дізнається про те, яким є принцип парового двигуна, як виготовляють деталі та як має бути зібрана машина, аби успішно працювати. Але це ще не все: команди інженерів мають надати свої локомотиви для своєрідних перегонів, які й визначать переможця технічного змагання. . Як на мене, саме в такий спосіб найкраще пояснювати дітям складні явища чи процеси: вигадати історію з «живими» персонажами, а всі технічні нюанси вплітати у сюжет. Єдине, що мені у цій книзі не сподобалось - натяк на любовну історію Макса і художниці Рахель. Без неї сюжет взагалі не постраждав би, а от мотивація героїв вийшла слабкою... . До речі, я переконана, що «Як прокласти залізницю», як і усі «Як змайструвати...» автора - не лише для хлопців, але й для дівчат. Хтось може сказати, що дівчатам влаштування двигуна поїзда чи автомобіля може бути нецікавим, але ж це залежить від того, наскільки цікаво розповідати, чи не так?
Kniha se tváří jako pohádka, je ale spíš komplexním encyklopedickým vysvětlením* počátků parní železnice ve Střední Evropě. A to včetně vyměřování tratě, politiky, soupeření mezi strojírnami (a vlastně i státy), odporu obyvatelstva a hlavně, dopodrobna technicky vysvětleného a představeného fungování parního stroje u lokomotiv a s tím spojených dalších detailů, jako jsou brzdy, přehřívání páry, pojistné ventily nebo vylepšování (nejen) šoupátkové komory. Ano, nikdy jsem parním lokomotivám nerozuměl více a s pidižvíkem teď dokážeme při nostalgických jízdách správně lokalizovat a pojmenovat parojem nebo spřažená dvojkolí, ALE ta kniha má zezadu napsáno, že je pro věk od 8 let. To si tedy dovolím nesouhlasit, a to nejen kvůli oné technické stránce věci, ale také často používanému jazyku, který pracuje s politickými či sociálními pojmy a koncepty, které potomek bude možná vnímat tak někdy po pubertě. Pokud tedy člověk chce knihu číst jako pohádku, je nucen improvizovat, doplňovat a vysvětlovat. Což proč ne, alespoň to baví a vzdělává i mě. A nakonec i ten příběh doputoval od začátku do konce, Lízinka se proměnila v Racka a Max s Ráchel vyrazili po železnici na svatební cestu. :)
...a samozřejmě, ty ilustrace jsou neuvěřitelné. Skvělé, až technicky dokonalé, knize dodávají minimálně jeden rozměr navíc.
*Kde jsou však hlavní postavy myši a veškeré zeměpisné názvy jsou vymyšlené, či přímo parafrázovanou realitou.
Sách cho trẻ em 9+ và kể cả 90+ nếu chưa biết gì mà muốn tìm hiểu xem đầu máy tàu hoả hơi nước vận hành thế nào, dựng lên hệ thống hoả xa ra sao. Kiến thức khoa học kỹ thuật được minh hoạ bằng tranh vẽ rất đẹp và đủ chi tiết, chú thích, lại được lồng vào 1 cốt truyện đơn giản nhưng sinh động, thú vị mà không kém phần đời thực để dẫn chuyện. Tất cả được đơn giản hoá cho trẻ em nhưng người lớn cũng vẫn thưởng thức ngon lành ;)
Serie 5 quyển “Làm sao để dựng ...” (ô tô, mô tô, máy bay, hệ thống hoả xa, một ngôi nhà) rất hay.
Tên tác giả thì bản tiếng Anh của mấy q kia để là Saskia Lacey, mấy q này thì để là Martin Sodomka. Cả 5 q Kim Đồng đều để tác giả là Martin Sodomka.
Сказка об истории и процессе строительства железной дороги, с подробными схемами и иллюстрациями технических деталей. По прочтении сразу заказали и другие книги серии