Події роману «Сестри крові» розвиваються в Ґданську, на українському корсарському кораблі «Стрибог», який полює на іспанські ґалеони, та, звичайно, у Львові. Діють в ньому здебільшого ті самі герої, що й в романі «Аптекар», хоча з'явилися й нові. Однак якщо в «Аптекарі» головним героєм був лікар Лукаш Гулевич, то тут – Юліана, яка переодяглася на хлопця Лоренцо, щоб помститися вбивцям своєї сестри.
З моменту, як у бернардинському монастирі виявлено «Біблію диявола», нею відразу зацікавилися і Папа Римський, і шведська королева Христина, і вони попри все намагаються отримати її.
Інтриги до сюжету додає прибуття до Львова іспанського принца Хуана, який наймає козаків для здобуття трону, та поява таємничого ордену Сестер святої крові.
Поєдинки, морські битви, замовлені вбивства… І все це на тлі відчайдушної оборони Львова від військ Богдана Хмельницького 1648 року. Цікаво ще й те, що вперше в літературі ці події описано не очима українців, поляків чи євреїв, а очима львів’ян.
Yuri Vynnychuk (sometimes spelled as Yuriy Vynnychuk, Yuryy Vynnychuk, Iurii Vynnychuk, Yurii Vynnychuk, Jurij Wynnytschuk, Jurij Wynnyczuk, Jurij Vіnіčuk, Youri Vinitchouk) is a contemporary Ukrainian writer.
Звісно, це казочка із неймовірними збігами та обставинами. Цікаво було про облогу Львова Хмельницьким та вплетені в сюжет маловідомі (особисто мені, на відміну від тих, що у Танго смерті) міські легенди.
Ну, що сказати про цей роман. Нічим особливим, окрім обкладинки, яка притягує погляди підстаркуватих дядьків у маршрутці, він, на жаль, нє блєщєт. Порівняно з "Аптекарем" значно слабший, аж на цілих 2 зірочки слабший. Початок (і середина) навіть нуднуваті. Потім починається облога Хмельницьким Львова і текст набуває рис історичного роману і заодно трохи гостроти. Далі на якийсь мент зблиск справжньої інтриги - і розв'язка, в якій автор практично всім вгодив (крім мене, ахаха) така собі оптимістична приторна розв'язка з дамських романів, в якій так ніхто і не вмер (ой, спойлер, звиняйте). Словом, цілком серіальна розв'язка, що дає можливість написати ще одне продовження. Оповідь порівняно з "Аптекарем" спрощується, вже немає ніяких щоденників і різних фокалізацій, все розказує Юліана. Зате герої так нічого, остаточно увиразнюються Каспер (який окрім того, що кат, по моєму, кльовий дядько), Айзек, симпатяга-чорт Франц, а до нього в компу появляється ще симпатяга-вампір. З іншого боку, на другий план відходить Рута, Вівдя і Лукаш. Все ще є магія (як ви вже зрозуміли з факту появи упиря), є Голем і вичаклувана з мандрагори Амалія, а в додачу є Хмельницький, Кривоніс і Марко Проклятий, пірати, орден жінок-убивць Сестер крові, ну і купа іншого наброду. Хто би хтів розібратися, що в тому взяте з історичних хронік (а автор стверджує в післямові, що є таке), а що вигадане, мусів би трохи покорпіти над джерелами і гуглом. І це прекрасно, звісно))) Ну, і про секс. Секс є, аж 2 штуки 😁 і обидва між кобітами. Кажуть нєкоторі жінки, що він неправдоподібно описаний, скажу чесно, не знаю, чи це так, я не спєц. Як на мене, він описаний якось скупо і дуже швидко закінчується 😂😂 Але жоден з них я би не номінувала на Золотий хрін, бо недотягують ))) Зате цитата з нібито рукопису нібито якогось автора епохи просвітництва про "штири морги піхви" мене страшенно потішила і тепер буде моєю другою улюбленою цитатою Винничука після всунутої в дупу пір'їнки в "Мальві ланді". Читати? Загалом можна, є й гірші тексти в сучукрліті )) А зокрема прихильникам чортів і вампірів, фанатам Львова, трохи Гданська, піратів і частково козаків, ну і тим, хто любить історії з продовженням, ця, принаймні, вітчизняна.
Як на мене, Сестри крові значно слабкіші за Аптекаря. Це своєрідне продовження, персонажі ті ж, але вага перенесена на інших героїв. Той самий химерний Львів. Облога Хмельницьким, таємна асасинська організація, чортівня, сцени лесбійського сексу... Цікаво, до речі, як жінки б їх оцінили. Чи автор щось розуміє, чи уявлення бере з кіно й літератури, які робляться для продажу мужикам. Одне слово - попри всі маскультурні елементи цікавості сюжету, книга якась непереконлива. Звісно, постмодерністські штудії й не мають переконувати, але непереконлива вона навіть у розважальному сенсі. Надумана, як на мене. Але мова Вінничука на місці, тож читається з задоволенням.
Продовження «Аптекаря». Роман динамічний, сповнений історичних подій та авторських вигадок, як мають містичні і фантастичні елементи, що додають твору певної цікавості й ставлять його на межі з деякими жанрами. Непогано в автора вийшло описати облогу Львова козаками.
Вагався між трійкою та четвіркою, але вирішив на користь останньої, вищої оцінки. Сподобався опис облоги Львова козацьким та татарським військом, хоча про цю подію читав багато. Гарна мова, вживання давно забутих українських слів. Цікаві пригоди героїв твору на морі, у Гданську. Однак, побачив і відверті ляпи. Автор в "Аптекарі" та й у цьому творі наділив Львів великою рікою Полтвою, котра була судохідна для морських суден, які прибували з товарами. Однак, мабуть, забувши про це, устами Максима Кривоноса він говорить, що козаки планують дістатися судноплавної частини Вісли (!!!), спорядити козацькі чайки (невеликі судна) та плисти до Варшави. Що ж заважало почати річковий похід з Полтви? Тому, ця авторська вигадка здається дуже штучною. Сцени лесбійського сексу якісь шаблонні, може їх і не треба було. Жіночий орден убивць вийшов якийсь такий схематичний і непереконливий. А так роман пригодницький, цікавий.
Мені сподобалося. Я прочитала попередню книжку із серії (Аптекар), тож цікаво було прочитати продовження. Назагал - добре виписані персонажі та сюжет. Винничук добре виписує (чи майстерно дофантазовує) історичні події, на тлі яких розгортається сюжет. Із мінусів - незрозуміле закінчення і прикра обкладинка.
тільки відкривши новий роман Винничука, я виявив, що книга, котра мені з @bookforumlviv прилетіла від @thevova91, з автографом автора.) щодо самої історії, то перед вами - продовження «Аптекаря», щоправда, з серйозним креном від лайтового магічного реалізму галицького розливу до роману історичного, в якому історичні події домінують над сюжетом та його героями. Винничук творить (чи вже створив!) свій всесвіт, в котрому перетинаються вже знайомі нам з попередніх книг персонажі та історії. для найвідданіших поціновувачів книг Юрія Павловича 🙌🏻
2⭐️ лише за те, що зберігалась до кінця інтрига і було цікаво чим закінчиться. Все решта - просто суцільний абсурд. Мікс всього, персонажі якісь шаблонні, подій на один проміжок часу надто багато. З цієї історії можливо б могла бути непогана серія книг, але точно не все запхано в одну.