Жива і скошена тече в мені трава

Українська поетична антологія

by Анатолій Кичинський

До книги вибраного Анатолія Кичинського (4.04.1950) — одного з найвідоміших сучасних українських поетів ліриків, уродженця херсонського краю — увійшли найкращі його вірші з усіх попередніх збірок, а також найновіші поезії.

Genres: Poetry

208 pages, Hardcover

Published August 22, 2018

Reviews

[Dmytro Zozulia · Rating 5 out of 5]

Вірші Анатолія Кичинського технічно вправні, цілком зрозумілі, часом грайливі, а часом сумовиті. За рахунок того, що в цій збірці вони розміщені не хронологічно, нерідко близькі тематично тексти мають суттєві стилістичні відмінності. Як на мене, найцікавішими з поезій Кичинського є ті, які були написані раніше, "свіжіші" вірші іронічніші, рясніють каламбурами, і це, на мій погляд, не грає на їхню користь. Утім, на колір і смак - товариш не всяк, а Кичинського таки варто читати, хоча б через вірш, цитата з якого винесена в назву абабівського вибраного.

[V S · Rating 4 out of 5]

Більшість збірки складається з рефлексії, з віршів про кохання, про розставання і втрати. Є вірші про блукання, про Батьківщину, вірші на зимову тематику та відродження після зими з різною символікою.

Оформлення в цикли немає, збірка є монолітною і не хронологічною.

Не найкращий взірець поезії, більшість легко та приємно читається, але є досить невдалі. Є й такі рядки, що закарбовуються в пам'яті.

[Oksana Ziaia · Rating 3 out of 5]

Важко буде полюбити поезію, якщо починати знайомство з нею саме з цієї книги.

Мені знадобилося близько 8 місяців, щоб прочитати збірку. Деколи банальні, деколи незрозумілі і тільки іноді влучні цитати і ще рідше влучні вірші.

Автор, Анатолій Кичинський, не просто мій земляк, а ще, як виявилося, навчався в тому ж університеті, що й я (ХДУ), та ще й на тому самому факультеті. Власне, саме там я його вперше й побачила.

«Я лечу. Я горю. Я на попіл згорю.
Я хотів би комусь нагадати зорю.»