Якщо мама, не тямлячи себе, з люттю трясе дитину — вона руйнує її. Якщо мама зберігає маску спокою в момент, коли всередині палає гнів, — вона руйнує себе. Як із цим упоратися і як цього уникнути? Анна Бикова — педагог, психолог і автор книжок-бестселерів серії «Лінива мама» — пояснює, як важливо мамі вміти повертатися до стану душевного спокою. Тільки у точці рівноваги адекватно вирішуються дитячі конфлікти, знаходяться слова для переконання, втішання, заспокоєння. Тільки спокійній мамі дитина довірятиме всі свої проблеми й щедро ділитиметься позитивними емоціями, знімаючи напруженість.
Хороша, є практичні поради) читала для себе - тож, якщо не маєте дітей можна сміливо братися. Все одно все про вміння комунікувати з оточуючими та собою
Շաաատ հավես գիրք. Ծնողավարության մասին իմ կարդացած գրքերի թոփի մեջ մտավ: Պատկերազարդումների ոճը, հումորը առանձին գովասանքի են արժանի: Կարելի է նորից կարդալ որոշ ժամանակ հետո: Խորհուրդ եմ տալիս:
Хорошо, четко, особенно послесловие. Картинки/зарисовки из жизни просто огонь!! Не думала, что при прочтении книги психолога буду так хохотать. Ну а как иначе еще все это воспринимать?! Очень много откликнулось. За план в конце - отдельное спасибо! Люблю когда не только говорят, что надо начать с себя, но и показывают КАК это сделать 😌✨
Нещодавно мене запитали, чи приймаю я якесь заспокійливе, адже виглядаю дуже спокійною 😅
Щоб ви зрозуміли, чому постало таке запитання, уявіть маму 1,9-річної дитини, яка у понеділок вранці після чергової недоспаної ночі (робота, книжечки 😁) приперлась з цією ж дитиною на нараду в офіс, одним оком і вухом - з колегами, а другими - з сином. Який, до речі, не заспокоїться, поки не порозсипає усі стягуючі резинки, скрепки, ручки і не зробить хоча б маленьку калюжку під кулером з водою 🤦🏼♀️
Але так, я спокійна. Стараюся такою бути. На людях в мене це переважно виходить, вдома - не так часто. Але ж це цілком реально. Тут можна згадати одну вправу: Уявити, що за тобою хтось спостерігає з боку. Або себе, що спостерігає за собою. Мені ж не подобається, як інші мами зриваються на дітях (ні-ні, я не засуджую, просто це не дуже виглядає), то чому я повинна бути такою, що собі не подобаюся? 🤔
Тим більше ця вправа вдається простіше, коли ти знаєш, що у вашому будинку звукоізоляція допомагає почути, про що говорять сусіди за стіною 🤣
Якщо все ж таки говорити про книгу, то революційною вона для мене не стала. Багато описаних психологічних прийомів застосовую вже давно, на рівні інтуїції. Хоча, можливо, і десь колись про схоже читала 🤔
Але зайвий раз така інформація не зашкодила, а тільки все гарно систематизувала у голові.
Чи читати буду інші книги із серії про ліниву маму, ще не знаю. А ця книга навряд чи колись би в мене опинилась, якби минулого року на День матері і заодно на своє День народження я її не виграла у ґіві у Facebook 😳
Якщо мама люто трясе дитину — вона руйнує її. Якщо мама зберігає маску спокою в момент, коли всередині вирує лють, — вона руйнує себе.
***
Якщо емоцію проговорити, то здебільшого знімається потреба висловлювати її силою голосу чи силою рук.
***
Рекомендую очікування «моя дитина завжди буде добре поводитися» замінити на переконання «моя дитина має право на будь-які емоції».
***
На жаль, в добі 24 години і не більше. Що ставити у пріоритет і на що витрачати час – особистий вибір.
***
Якщо кожен і надалі стоятиме на своїй позиції, конфлікт не вирішиться. Потрібно з'ясовувати потреби. І це буде вже зовсім інша розмова.
***
Прагніть, щоб кількість сказаної за день критики/докорів/зауважень/невдоволення не перевищувала кількості позитивних комунікацій. Критика не робить нас кращими. Критика робить нас вразливими чи агресивними.
***
Якщо ж пріоритетність буде незмінною, щось постійно буде в нестачі, і рівновага порушиться.
***
Припустимо, «треба готувати» ви переробили на «хочу нагодувати чоловіка». Чудово. А в чому тут особисто ваша потреба? Бути одруженою і відчувати себе у безпеці? Чи потреба виявляти любов і турботу, відчувати себе потрібною та коханою? «Хочу проявити любов» мотивує сильніше, ніж «треба нагодувати».
***
Мотивація позитивна — це прагнення чогось хорошого. Мотивація негативна – це уникнення чогось поганого. Мотивація «До…» (до чого хочу прийти) ефективніша, ніж мотивація «Від…» (від чого хочу втекти).
***
Настрій впливає на те, що ми бачимо. Він налаштовує наші фільтри сприйняття. Зворотна послідовність також справедлива: те, що ми вибираємо помічати, впливає на наш настрій. Бажаєте підняти настрій? Шукайте довкола те, на що подобається дивитися. Свідомо вибирайте дивитись на приємне.
This entire review has been hidden because of spoilers.
Цікава книжечка зі смішними ілюстраціями і прикладами з життя. Написана легко, доступно і ненав'язливо. Головна ідея як на мене - показати замученим і засмученим мамусям, що життя продовжується і труднощі, з якими зустрічаєшся зараз можуть бути не такими вже й страшними. А якщо ще й зрозуміти свої реакції і почати писати-розповідати-уявляти смішні історії з "несмішних моментів", повязаних з першими роками життя дитинки, то вийде взагалі чудове і наповнене життя.
Прийняти себе такою як є: недосконалою, але наповненою гармонією, бажанням розвиватись і незмірною любов'ю до своїх дітей. І ще від себе додам, що це справді прекрасно - бути любленим з середини, і ніщо не замінить це відчуття любові дитини до мами. Тому то бути мамочкою варто. А бути мамочкою і читати такі хороші книжки, подвійно варто. It worth it.
"Дорогу осилить той, хто йде", а ще: "усе проходить.і це також".
Patīk, uzrunā un iedvesmo autores rakstības stils, viegli uztveramā valoda un fantastiskie piemēri iz dzīves, kā arī lieliskās ilustrācijas tiem.
Grāmata kā psihologa daudzi seansi, tiešām dziedējoša un zelta vērtē. Tik daudz vērtīgā tajā atrodams - paņēmiens "jēdzienu maiņa"; Es pozīcija konfliktos; spēle "nu lai, toties.. ", kas veicina attīstību; prakse pārvērst "vajag" pret "gribu"; sevis mīlēšana; pozitīva/negatīva motivācija; labā saskatīšana visapkārt; prieka gūšana no ik brīža un vēl, un vēl..
4.5 звезды. Люблю книги Анны Быковой. Написано легким, понятным языком. Зарисовки прямо из жизни. Видно, что пишет психолог с большим профессиональным и личным опытом. Правда в этой книге некоторые истории как-то не находили отклика, что-то было затянуто. Но последняя часть прям в точку! Конкретные практики для работы над собой. А в заключении вообще шикарный «рецепт» применения и тренировки прочитанного. Спасибо большое автору, вперёд к лучшей версии себя!
Это замечательная книга. Многие вещи что тут описаны и вроде бы знакомы и ты о них знаешь, но как же это прекрасно когда все по полочкам разложено и приходит понимания что ты на правильном пути, и как с этим работать и в практике использовать.
Очень рекомендую эту книга, она легкая но в то же время несет очень много полезного. Это книга поможет понять себя и свои эмоции которые очень часто сложно контролировать когда ты мама.
Простые советы о непростой жизни мамы. Эффективность предложенных практик приятно удивляет, надо отдать должное. Книга из разряда настольных; не спешите вернуть ее на полку, а лучше перечитайте, сделайте заметки, загните уголки актуальных страниц и практикуйте, практикуйте психологию жизни ленивой мамы, если вам, как и мне, эта книга пришлась по душе...
Очень практичная и полезная книга, оказалась. Слушала аудиокнигу, больших ожиданий не было, но книга меня впечатлила. Много полезных советов для создания более спокойной атмосферы, и не просто обычные «помедитируйте» или «выплесните гнев на бумаге», а действительно практичные, помогает найти корень этого гнева и трансформировать его, например, в шутку. Очень довольна книгой
Kārtējā vērtīgā grāmata no Bikovas Annas, ar uzsvaru uz to kā ikviens cilvēks (ne tikai mammas!) var veiksmīgi 'spēlēties' ar savu ikdienas redzējumu. Izvēle ir Tava kā reaģēt uz lietām un kā tās saskatīt. Mazu mīnusu došu par tādu "izmētātu" rakstības stilu, kas šoreiz traucēja, radot iespaidu, ka aprakstīts ir par visu un reizē neko. Brīžam "aizpeldēju", bet minimāli.
Без найменшого сумніву ставлю книжці 5 зірочок! Назва не обіцяла нічого цікавого...)) А виявилося, що це дуже структуровано і водночас дотепно написана практична книга. Хочу перечитувати ще і втілювати в життя поради авторки.
добрая, теплая книга, пропитанная любовью к малышам и неидеальным взрослым. здорово, что в книге есть достаточно четкие практические советы, которые можно использовать на каждодневной основе. эта книга останется в моей библиотеке
Ни хорошо, ни плохоl; хорошо, что коротко. Вы определенно можете найти хорошие примеры и советы. После прочтения я определенно задаюсь вопросом, отвечает ли учеба и получение только 9 и 10 баллов интересам меня или моего ребенка. Я использовалa на практике советы, как забыть о синдроме идеальной матери. Как "замените все «надо» на «хочу». ". Как оценить, что ребенок может увидеть и узнать по дороге из сада в дом, а не когда вы его в панике тянете, потому что снова торопитесь. Некоторые примеры были даже забавными, и мне в целом понравился стиль и язык книги, что сделало ее такой легкостью по сравнению с другими книгами для родителей, которые я читалa.
"...если в какой-то момент вам захочется покататься по полу или порычать — обязательно сделайте это. Лучше рычать под музыку в танце, чем без танца рычать на близких."
Многочисленные забавные анимации помогают легко принять советы.
Šo noteikti turēšu sev tuvumā. Kaut vai tikai tāpēc, lai sev ik pa laikam atgādinātu, ka ideālas mammas ir mīts. Daudz noderīgu padomu krîzes siruācijām, labs humors un ne grama moralizēšanas.
Потрясающая книга, которую готова рекомендовать каждой маме. Причем неважен стаж материнства, это как настольная книга, которая поможет наполниться, найти свои ресурсы, включить осознанность. Думаю, надо провести марафон, рекомендованный в этой книге по насыщению себя в материнстве. Highly recommended :)