What do you think?
Rate this book


265 pages, Kindle Edition
First published January 1, 1946
Часто, коли я була сама, я низько спускала сукню на плечах. Те саме я робила з нічною сорочкою перед тим, як лягти спати. Так я розглядала себе в дзеркалі. Я була поглинута власною особою. Ніби у світі не існувало нікого, крім мене та мого відображення, й мені це наче подобалося.
Минуло кілька днів відтоді, як Петрос сказав мені, що дуже хотів би, аби я про нього думала, і якщо я погоджуся, то й він думатиме про мене. Мені це видалося кумедним, і я засміялася. Не мала жодного бажання, щоб Петрос крутив у моїй голові, змушуючи мене страждати. Я знала, як страждають дівчата, коли в їхніх думках хтось оселяється.
— Твоє волосся гарно пахне...
— Воно електризується, і я його боюся. Коли я його розчісую, воно тріщить "цик-цик", особливо коли міняється погода.