What do you think?
Rate this book
Щоденник Лоли
У телесезоні осінь 2017 ‒ зима 2018 років багатосерійний фільм «Школа», виробництва «1+1 продакшн», став найрейтинговішим серіалом на українському ТБ. Мільйони глядачів стежили за його героями, поділяючи їхні переживання й перші закоханості, співчуваючи труднощам. Ніка, Лола, Тоха, Ната стали улюбленими персонажами українських підлітків. Для справжніх фанатів «Школи» ‒ книжка-приквел «Щоденник Лоли» ‒ розповість передісторію першого сезону серіалу. Через які випробування пройшла Лола на шляху до своє популярності? Чим переймається 15-річна дівчина, втративши коханого й опинившись через нього у дуже складній ситуації? Чому відома блогерка так не любить школу? Дізнатися про потаємне життя Лоли можна з її секретного щоденника, прочитати який дозволено лише відданим і щирим друзям. Якщо ти один з них, сторінки книжки повідають чимало одкровень! Відвертий, провокативний – «Щоденник Лоли» написаний у кращих традиціях сучасної літератури для підлітків. Книжка розкриває проблематику, з якою стикаються старші школярі, проговорює низку важливих тем, допомагаючи читачеві знайти вихід з аналогічних ситуацій.
208 pages, Hardcover
Published January 1, 2018
3 people are currently reading
16 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 4 of 4 reviews
Read
January 8, 2019Я нічогісінько не знаю про серіал “Школа”, але відкривши “Щоденник Лоли” (формально – приквел до серіалу), закрити його вже не змогла й натурально прочитала за один підхід, давно такого не було. Отже, читати без серіалу можна. Так здорово, що в нас починає наростати цілком жвава young adult література!
Що сподобалося:
* дуже класно виписана головна героїня! Я так розумію, це початково головна антагоністка серіалу (така типу стервозна популярна дівчинка), а книжка пропонує пояснення, як вона дійшла до життя такого. Лола – 14-15-тилітня дівчина, найстарша з чотирьох дітей, які після смерті матері лишилися під опікою бабусі. Вона веде, я так розумію, популярний канал на ютубі (власне, монетизація каналу дозволяє їй оплачувати комуналку і всіляко незайва для родинного бюджету). І з одного боку – вона хороша людина, відповідальна, дбає про меншеньких братів і сестру, а з іншого – це дуже реалістичний підліток, із підлітковим плоскуватим чорно-білим баченням світу, із підлітковими емоційними гойдалками, із підлітковим хамством, із підлітковою нездатністю реально передбачити наслідки. Браво авторці за об’ємний і реалістично неоднозначний образ.
* портрет героїні великою мірою створений стилістичними засобами – простий, але не примітивний синтаксис і сленг, який виглядає цілком органічно, складаються в хорошу імітацію розмовної мови. Припускаю, це пекельно складно зробити, так що, знов-таки, браво.
(Мінус для мене полягає в тому, що всі сюжетні ходи самого серіалу, які можна вирахувати із книжки – це такий привіт із латиноамериканських серіалів, які в нас показували на початку 90х. Себто подекуди відчувається дуже великий розкид між реалістичною книжкою – й надлишковим мелодраматизмом серіалу. Але це до сценаристів питання, а не до книжки.)
Що сподобалося:
* дуже класно виписана головна героїня! Я так розумію, це початково головна антагоністка серіалу (така типу стервозна популярна дівчинка), а книжка пропонує пояснення, як вона дійшла до життя такого. Лола – 14-15-тилітня дівчина, найстарша з чотирьох дітей, які після смерті матері лишилися під опікою бабусі. Вона веде, я так розумію, популярний канал на ютубі (власне, монетизація каналу дозволяє їй оплачувати комуналку і всіляко незайва для родинного бюджету). І з одного боку – вона хороша людина, відповідальна, дбає про меншеньких братів і сестру, а з іншого – це дуже реалістичний підліток, із підлітковим плоскуватим чорно-білим баченням світу, із підлітковими емоційними гойдалками, із підлітковим хамством, із підлітковою нездатністю реально передбачити наслідки. Браво авторці за об’ємний і реалістично неоднозначний образ.
* портрет героїні великою мірою створений стилістичними засобами – простий, але не примітивний синтаксис і сленг, який виглядає цілком органічно, складаються в хорошу імітацію розмовної мови. Припускаю, це пекельно складно зробити, так що, знов-таки, браво.
(Мінус для мене полягає в тому, що всі сюжетні ходи самого серіалу, які можна вирахувати із книжки – це такий привіт із латиноамериканських серіалів, які в нас показували на початку 90х. Себто подекуди відчувається дуже великий розкид між реалістичною книжкою – й надлишковим мелодраматизмом серіалу. Але це до сценаристів питання, а не до книжки.)
March 27, 2024
Я дуже давно дивилась цей серіал, буквально як він і вийшов, що деяких деталей навіть не пам'ятаю, от як ситуація з кафе? здається, вони хотіли там нахаляву поїсти але не вийшло, і ситуація з її колишньою подругою, у якої була серйозна хвороба, де потрібно було збирати гроші. Лола дратуючий персонаж, але вона дуже любить свою бабусю, братиків та сестричку(наче правильно)
September 13, 2018
Лола пише типово підлітковий щоденник, про школу, свою родину, відносини з Пашею. Про все! Але під кінець трапляється таке, що вже важко назвати підлітковим чтивом.... Чи це зараз всі п'ятнадцятирічні так себе поводять? Бо в мої часи такого не було...
September 18, 2018
Якщо чесно, спершу до «Щоденника Лоли» я поставилася скептично. «Школу» не дивилася, про Лолу ніц не знала, тому приквел серіалу якось не зацікавив. Але потім прочитала уривок з роману-щоденника, згодом — кілька рецензій та оглядів. І запідозрила, що книжка може виявитися цікавою навіть тим, хто не бачив жодної серії «Школи». Здається, я не помилилася:) Хоча кілька серій перед тим, як братися за книжку, таки глянула — щоб візуалізувати собі героїв.
Але якщо ви таки дивитеся «Школу», то точно знаєте Лолу. У школі вона – крута блогерка-«двотисячниця», яскрава, стервозна, вродлива, стильна, готова на все, аби зняти крутий відос, який принесе якнайбільше лайків. Але майже ніхто не знає, чому цей блог для неї настільки важливий (пояснення «бо вона женеться за популярністю» виглядає надто примітивно) і з яким домашнім бекграундом живе Лола. А вдома у неї – стара бабуся, троє малюків, болісні спогади про маму і довжелезні рахунки за компослуги, лікування та інші щоденні потреби, на які доводиться заробляти. Так, з допомогою блогу.
Ольга Купріян настільки круто зуміла вжитися в образ Лоли, що написала цей щоденник її словами та її емоціями і розкрила справжні мотиви деяких вчинків екранної героїні. «Щоденник Лоли» починається як приквел до першого сезону серіалу і розповідає про життя Лоліти Гавриленко до того, як у їхню школу прийшли Ніка, Катерина Анатоліївна, Алекс і закрутилося оце все, але далі записи йдуть паралельно до подій, що відбуваються у серіалі. І розповідають усю правду про те, чого не побачили глядачі.
Власне, я подивилася усього шість серій «Школи», тому фінал книжки для мене став несподіванкою. В певний момент я ледь не розплакалася! А потім зрозуміла, що така-от реакція — ще один комплімент авторці. Бо вона не просто перенесла телевізійний образ в текст — вона створила таку пермонажку, в яку віриш і якій співчуваєш. Окреме «спасибі» хочу сказати за мову — українську, грамотну, але живу, з усім цим суржиком і сленгом, яка звучить в реальних підлітків у реальних школах.
І хоч «Щоденник Лоли» не претендує на те, щоб бути порадником для інстаблогерів та влогерів, але деякі важливі моменти «закулісся» зірок Інстаграма і Ютуба таки розкриває (і я зараз навіть не про те, що блогер стає заручником підписників і рекламодавців, я про занотовані Лолою поради щодо контенту і розширення аудиторії — в очах підлітків, які зараз реально повально хочуть бути блогерами це додасть книжці вагомих «плюсиків»). І, звісно, досвід Лоли ненав’язливо натякає, що до всіх цих порад треба ставитися критично.
До речі, якщо ви трохи знаєте серіальну Лолу, то вам знадобиться неабияка сміливість, аби взяти до рук цей щоденник – бо з тими, хто його без дозволу прочитає, вона обіцяє зробити таке-е-е… ну, дещо страшне, цілком у Лолиному стилі . Але навіть якщо ви й краєм ока не бачили «Школу», ця книжка має всі шанси вам сподобатися, бо по-справжньому відкриє для вас одну дівчинку – дуже популярну, дуже сильну, дуже вразливу й самотню і дуже живу.
Але якщо ви таки дивитеся «Школу», то точно знаєте Лолу. У школі вона – крута блогерка-«двотисячниця», яскрава, стервозна, вродлива, стильна, готова на все, аби зняти крутий відос, який принесе якнайбільше лайків. Але майже ніхто не знає, чому цей блог для неї настільки важливий (пояснення «бо вона женеться за популярністю» виглядає надто примітивно) і з яким домашнім бекграундом живе Лола. А вдома у неї – стара бабуся, троє малюків, болісні спогади про маму і довжелезні рахунки за компослуги, лікування та інші щоденні потреби, на які доводиться заробляти. Так, з допомогою блогу.
Ольга Купріян настільки круто зуміла вжитися в образ Лоли, що написала цей щоденник її словами та її емоціями і розкрила справжні мотиви деяких вчинків екранної героїні. «Щоденник Лоли» починається як приквел до першого сезону серіалу і розповідає про життя Лоліти Гавриленко до того, як у їхню школу прийшли Ніка, Катерина Анатоліївна, Алекс і закрутилося оце все, але далі записи йдуть паралельно до подій, що відбуваються у серіалі. І розповідають усю правду про те, чого не побачили глядачі.
Власне, я подивилася усього шість серій «Школи», тому фінал книжки для мене став несподіванкою. В певний момент я ледь не розплакалася! А потім зрозуміла, що така-от реакція — ще один комплімент авторці. Бо вона не просто перенесла телевізійний образ в текст — вона створила таку пермонажку, в яку віриш і якій співчуваєш. Окреме «спасибі» хочу сказати за мову — українську, грамотну, але живу, з усім цим суржиком і сленгом, яка звучить в реальних підлітків у реальних школах.
І хоч «Щоденник Лоли» не претендує на те, щоб бути порадником для інстаблогерів та влогерів, але деякі важливі моменти «закулісся» зірок Інстаграма і Ютуба таки розкриває (і я зараз навіть не про те, що блогер стає заручником підписників і рекламодавців, я про занотовані Лолою поради щодо контенту і розширення аудиторії — в очах підлітків, які зараз реально повально хочуть бути блогерами це додасть книжці вагомих «плюсиків»). І, звісно, досвід Лоли ненав’язливо натякає, що до всіх цих порад треба ставитися критично.
До речі, якщо ви трохи знаєте серіальну Лолу, то вам знадобиться неабияка сміливість, аби взяти до рук цей щоденник – бо з тими, хто його без дозволу прочитає, вона обіцяє зробити таке-е-е… ну, дещо страшне, цілком у Лолиному стилі . Але навіть якщо ви й краєм ока не бачили «Школу», ця книжка має всі шанси вам сподобатися, бо по-справжньому відкриє для вас одну дівчинку – дуже популярну, дуже сильну, дуже вразливу й самотню і дуже живу.
Displaying 1 - 4 of 4 reviews