Ця книга - одне ціле. Проте кожна з її п1 яти частин - «Многії літа. Благії літа», «Вічник», «Світован», «Синій зошит», «Розрада-гора» - стали справжніми бестселерами, здобули велику й широку читацьку прихильність у світі. Це пі ятикнижжя - про карпатського мудреця Андрія Ворона, якого вже встигли назвати «світовим чоловіком», «українським Сокрагом», «новітнім Сковородою». Вікжив як дихав, власним життям явив спроможність бути вільним у синтетичному світі, який ловить і поневолює людину. Для сучасної, заблуканої серед штучних міражів людини світло його досвіду постає духовною опорою. Бо його мудрість - це філософія на щодень, і фактично - для кожного. Філософія радості, добра і служіння, коли многії наші літа с літами благими.
Між рядками цього соковитого, духмяного письма живе горний дух, нурт живої природи, правда про людську душу в цілісній світобудові.
Люблю читати книги М. Дочинця про Андрія Ворона. Тому коли колега запропонував товстенний «Триб» – не відмовилася, не дивлячись на те, що дещо з цієї збірки читала.
Нечасто перечитую книгу вдруге, а тут – не стрималася, бо це – про любов. Любов до природи, до людей, до життя. Такі прості тези – і скільки радості і мудрості вони несуть! Я б сказала, що це правила для кожної людини, яка прагне жити в мирі з собою і навколишнім середовищем. Правила харчування, поводження в побуті, з природою і людьми.
Не знаю (і не хочу знати), що там вигадка, а що – правда, але читаю, не відриваючись!
Особливо приємно і обнадійливо читати про майбутнє моєї країни!