Другий історичний роман литовської письменниці та дипломата Валентини Цайтлер.
Дія роману відбувається на початку XVIІ століття - часів розквіту Речі Посполитої, що була спільною державої поляків, литовців, українців, білорусів. Основні подіїї - це визначна Хотинська війна 1621 року, де за допомоги українських козаків була здобута перемога у війні з Османською імперією.
Проте провідною темою роману є скалічені війною долі як шляхтичів, так і простих людей. "Жодна, навіть найсвятіша, боротьба не може виправдати загублених доль."
Авторка на прикладі однієї сім'ї - сім'ї Жолкевських намагалася показати грагізм тієї важкої епохи. Дружина Станіслава Жолкевського, коронного гетьмана Речі Посполитої, Реґіна гостро переживає втрату рідних та близьких, прагнення до життя та втрату сенсу життя.
Попри те, що авторка і написала книгу про важливі речі, мене вона не пройняла. Практично нічим. Книга, м'яко кажучи, ніяка. Невелика за обсягом. Мені навіть важкувато її назвати досконалим художнім твором. Герої, їх характери, переживання, внутрішній світ не розкритий зовсім. Мені особисто не вистачило детальних описів зовнішності персонажів, природи, будівель, історичних подій.