Холоднеча. Старі майстри

by Thomas Bernhard, Тимофій Гаврилів (Translator), Ігор Андрущенко (Translator)

Поліція вилучала його книжки, міністри оголошували його душевнохворим, критики пророкували його творам швидке забуття... Томас Бернгард (1931 — 1989) — enfant terrible австрійського суспільства другої половини XX століття, «голос правди», «мізантроп», «альпійський Беккет». Він дозволяв собі говорити все, що думав, і так, як вважав за потрібне. «Холоднеча» (1963), перший роман, відразу приніс письменникові визнання. Це багатопланова розповідь про людські страждання, про достоїнство особистості, про тяжке існування людини у просторі, де панує холод самотності та відчуженості. Прозова комедія «Старі майстри» (1985) «розважає» читача дошкульною критикою держави, її інституцій, а також доскіпливим перечитуванням канону, на якому побудовано західну культурно-освітню традицію. Мова Бернгарда близька до музикальних структур, а твори читаються на одному подиху, ще нікого не залишивши байдужим.

474 pages, Hardcover

Published January 1, 2013

About the author

Thomas Bernhard was an Austrian writer who ranks among the most distinguished German-speaking writers of the second half of the 20th century.

Although internationally he’s most acclaimed because of his novels, he was also a prolific playwright. His characters are often at work on a lifetime and never-ending major project while they deal with themes such as suicide, madness and obsession, and, as Bernhard did, a love-hate relationship with Austria. His prose is tumultuous but sober at the same time, philosophic by turns, with a musical cadence and plenty of black humor.

He started publishing in the year 1963 with the novel Frost. His last published work, appearing in the year 1986, was Extinction. Some of his best-known works include The Loser (about a student’s fictionalized relationship with the pianist Glenn Gould), Wittgenstein’s Nephew, and Woodcutters.

Reviews

[Oleksandra · Rating 5 out of 5]

Продовжуючи лінію, або, радше, спіраль повторів Бернгарда, у відгуку процитую його самого: "Мистецтво загалом не що інше, як спроба вижити, і це слід пам'ятати, спроба, здатна розчулити навіть наш глузд, спроба дати раду світові і його моторошним принадам, спроба до рецепти успіху якої належить не одна пучка брехні та лукавства, гузнолизтва та наївності... З усіх цих полотен волає абсолютна людська неспромога впоратися із собою і навкіллям, в якому довелося жити. Всі ці полотна виражають її, цю з одного боку осоромливу, а з іншого ошелешливу і до смерті зворушливу людську безпомічність."

Думаю, творчість Томаса Бернгарда і була його способом вижити.

[Olga Maltseva · Rating 4 out of 5]

Книга для мене виявилась складною, хоча моментами дуже добре влучала у якісь мої відчуття і уявлення, але моментами.