…Молодий вчений Фріц Грубер зробив цінний винахід: він винайшов новий, незвичайний спосіб виготовлення скла. Завдяки цьому винаходу із скла можна було б робити не тільки посуд і шибки для вікон, але й міцні та зручні меблі, різні машини, споруджувати дороги і навіть будинки, чудові скляні міста.
Кришталевий край… Його вже бачив у своїх мріях учений. Але то були тільки мрії. Застосувати винахід на батьківщині, де саме настала страшна економічна криза, виявилося неможливо. Навколо винаходу зав’язуються різні інтриги, виникає гостра боротьба. Крупні капіталісти оголошують вченого психічно хворим і запроторюють його в будинок для божевільних.
Сумний кінець зовсім близько. А все ж вихід знайшовся…
Замітка зі старого читацького щоденника: «тупа прорадянська наукова фантастика». Дивно, з віддалі часу я пригадую цю книжку вже як зразок «надзвичайно добродушної фантастики, якою тільки могла бути фантастика 1930-х років» =)
Це хрестоматійний приклад радянської пропагандистської фантастики (а іншої в 1930-і не бувало). Написано з дотриманням всіх можливих штампів тієї епохи, тож у автора мабуть не було проблем з виданням. Є винахідник з капіталістичної держави, але там усе погано і інтелігенцію гноблять, а ось в СРСР "вольно дишит чєловєк" і його з руками й ногами приймають на благо всього хорошого проти всього поганого. А ще тут є "прєступная кліка" (і прімкнувший к нім Шепилов), яка плете всілякі лиходійства, та шпигуни, яких чисто випадково викрила бойова трудова подруга головного героя. А ще згадка про особливу роль Сталіна. Примітно, що радянці кинулися використати новий винахід спершу для танків і бойових літаків. Ну і всі в СРСР, звісно, такі з радістю "ого-го, поработаєм!" Читається зараз більше зі сміхом. Я здивований, що в книзі не згадано кришталевих пам'ятників Леніну та піонерів з кришталевими барабанами. Коротше, за це, звичайно, мінус.