What do you think?
Rate this book
Копія
Злочин і кара, невідкупний гріх і спокута, батьки і діти, кохання й похіть... Вектори цієї книги розмаїті, сюжет захоплюючий і динамічний. А життя сплітає в єдиний клубок теперішнє й минуле... Не дивися в дзеркало проти ночі, бо потойбіччя пантрує на твою душу. Але є ще любов, яка вирятовує, бо брат не зрікається брата!
232 pages, Hardcover
Published January 1, 2018
5 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 4 of 4 reviews
May 11, 2023
Да скільки ж можна!
Коли вже в нас в літературі перестане пропагуватись така сексистська діч.
Фіг з ним навіть з бодішеймінгом, нехай, хай кожна позитивна персонажка буде стрункою і з гарними грудьми, а герой накачаним, а лиходії з жирними пузами. Ок. Хоча насправді не зовсім ок, але ок, пропаганда здоров‘я і спорту… може
Але до чого тут розмір чоловічого органу?! Скільки можна пишатись розміром. І тривалістю. Оце висміювання що жирні лиходіі можуть тільки дві хвилини а герой героїчно доводить жінкам що може довбати їх пів ночі? Чи що жінки захоплюються розміром? Це нафіга? Це щоб далі прищеплювати підліткам комплекси? Сексизм, об‘єктивізацію
І впевненість що крутість сексу визначається тривалістю і розміром органу? Скільки можна писати як добре жінкам і як сильно вони кінчають від довбання їх відбійним молотком об стіну? 🤮
Детективна частина починалась гарно, але потім здулась в забагато співпадінь і нелогічні виверти.
Коли вже в нас в літературі перестане пропагуватись така сексистська діч.
Фіг з ним навіть з бодішеймінгом, нехай, хай кожна позитивна персонажка буде стрункою і з гарними грудьми, а герой накачаним, а лиходії з жирними пузами. Ок. Хоча насправді не зовсім ок, але ок, пропаганда здоров‘я і спорту… може
Але до чого тут розмір чоловічого органу?! Скільки можна пишатись розміром. І тривалістю. Оце висміювання що жирні лиходіі можуть тільки дві хвилини а герой героїчно доводить жінкам що може довбати їх пів ночі? Чи що жінки захоплюються розміром? Це нафіга? Це щоб далі прищеплювати підліткам комплекси? Сексизм, об‘єктивізацію
І впевненість що крутість сексу визначається тривалістю і розміром органу? Скільки можна писати як добре жінкам і як сильно вони кінчають від довбання їх відбійним молотком об стіну? 🤮
Детективна частина починалась гарно, але потім здулась в забагато співпадінь і нелогічні виверти.
November 18, 2024
Моє перше знайомство з автором. І, правду кажучи, відчуття доволі двоякі.
Загалом це стандартний детектив із достатньою кількістю екшену, невеликою любовною лінією та стереотипними персонажами. В невеликому містечку стається вбивство школярки після випускного, яке наче дві краплі води схоже на вбивство двадцятирічної давності. Продажні копи, підозрілі свідчення, місцевий багатій, який всім заправляє, все по класиці жанру. Звинувачують молодшого брата головного героя і той має його врятувати.
З плюсів:
+ гарно написано, читалося справді легко і швидко;
+ класно розставлені по главах кліфхенгери, хочеться читати далі, бо «що там, в біса, сталося?!»;
+ сподобалося як протягом усього тексту обігрується назва. Мотив «копії» звучить в різних частинах роману і доволі доречно;
+ цікавий задум, книжка вивела мене з початкової стадії нечитуна.
А тепер про мінуси:
- Стереотипні персонажі. Прям дуже. Головний герой – такий собі мачо: тягає залізо, веде правильний образ життя, сумлінно працює, спить з жінками направо й наліво, але кохає ту єдину подругу ще з дитинства, якій ніяк не зізнається. На противагу йому – товстий поганий продажний поліцейський. Серйозно? Скільки ще буде продовжуватися тенденція зображувати негативних персонажів з надмірною вагою і демонструвати їхню відразливість саме через це? Інший персонаж - дід Петро. Якщо дід, то обов’язково безпробудно п’є?
- Окремо про персонажок. Всі вони поголівно гарні й звабливі, але це пів біди. Дівчата-підлітки вішаються на дорослих мужиків, а ті й не проти, залюбки сплять із ними. Засуджується це все лише на рівні поодиноких кпинів у сторону чоловіків, коли вдарити більше наче як нема куди. Сцени сексу – окрема історія. Давайте нарешті просувати ідею про те, що не всі жінки обожнюють жорсткий секс й отримують від цього задоволення. Кількаразове акцентування уваги на розмірах чоловічих статевих органів та «витривалості» або відсутності такої також не додає захвату. Одна персонажка взагалі мала епізодичну роль на кілька глав, а потім ніяк не згадується, хоча після передмови я очікувала іншого. (І перший і другий пункт можна було б списати на те, що це поширені моделі поведінки навіть у реальному житті й попкультура їх довго просувала, але ну такє).
- Про сюжет. Все будується на схожості двох вбивств і очевидно, що буде багато збігів і так далі. Життя бентежне, усіляке стається, але місцями слабкувато віриться у те, що відбувається в сюжеті. Хоча конкретно цей момент вже кому як (як і те, що місцями текст відчувається трохи скомканим, ніби автор хотів швидше дописати цю частину і нарешті перейти до наступної, більш цікавої).
Підсумовуючи, книжка не те, що б погана, але і гарною я назвати її не можу. Віддам автору належне, читати далі хотілося, сюжет розвивався стрімко і з класними поворотами. Автор працює в тому жанрі, який любить і який йому вдається. Але якщо зупинитися на кілька хвилин і вдивитися в деталі, то враження псується.
Згодом, скоріш за все ознайомлюся ще з чимось із доробку Віктора Янкевича, але вже більше звертатиму увагу на відгуки інших.
6/10
(Інст з відгуками: @_daria_barnes. Тг: Помішана на сучукрліті🌖)
Загалом це стандартний детектив із достатньою кількістю екшену, невеликою любовною лінією та стереотипними персонажами. В невеликому містечку стається вбивство школярки після випускного, яке наче дві краплі води схоже на вбивство двадцятирічної давності. Продажні копи, підозрілі свідчення, місцевий багатій, який всім заправляє, все по класиці жанру. Звинувачують молодшого брата головного героя і той має його врятувати.
З плюсів:
+ гарно написано, читалося справді легко і швидко;
+ класно розставлені по главах кліфхенгери, хочеться читати далі, бо «що там, в біса, сталося?!»;
+ сподобалося як протягом усього тексту обігрується назва. Мотив «копії» звучить в різних частинах роману і доволі доречно;
+ цікавий задум, книжка вивела мене з початкової стадії нечитуна.
А тепер про мінуси:
- Стереотипні персонажі. Прям дуже. Головний герой – такий собі мачо: тягає залізо, веде правильний образ життя, сумлінно працює, спить з жінками направо й наліво, але кохає ту єдину подругу ще з дитинства, якій ніяк не зізнається. На противагу йому – товстий поганий продажний поліцейський. Серйозно? Скільки ще буде продовжуватися тенденція зображувати негативних персонажів з надмірною вагою і демонструвати їхню відразливість саме через це? Інший персонаж - дід Петро. Якщо дід, то обов’язково безпробудно п’є?
- Окремо про персонажок. Всі вони поголівно гарні й звабливі, але це пів біди. Дівчата-підлітки вішаються на дорослих мужиків, а ті й не проти, залюбки сплять із ними. Засуджується це все лише на рівні поодиноких кпинів у сторону чоловіків, коли вдарити більше наче як нема куди. Сцени сексу – окрема історія. Давайте нарешті просувати ідею про те, що не всі жінки обожнюють жорсткий секс й отримують від цього задоволення. Кількаразове акцентування уваги на розмірах чоловічих статевих органів та «витривалості» або відсутності такої також не додає захвату. Одна персонажка взагалі мала епізодичну роль на кілька глав, а потім ніяк не згадується, хоча після передмови я очікувала іншого. (І перший і другий пункт можна було б списати на те, що це поширені моделі поведінки навіть у реальному житті й попкультура їх довго просувала, але ну такє).
- Про сюжет. Все будується на схожості двох вбивств і очевидно, що буде багато збігів і так далі. Життя бентежне, усіляке стається, але місцями слабкувато віриться у те, що відбувається в сюжеті. Хоча конкретно цей момент вже кому як (як і те, що місцями текст відчувається трохи скомканим, ніби автор хотів швидше дописати цю частину і нарешті перейти до наступної, більш цікавої).
Підсумовуючи, книжка не те, що б погана, але і гарною я назвати її не можу. Віддам автору належне, читати далі хотілося, сюжет розвивався стрімко і з класними поворотами. Автор працює в тому жанрі, який любить і який йому вдається. Але якщо зупинитися на кілька хвилин і вдивитися в деталі, то враження псується.
Згодом, скоріш за все ознайомлюся ще з чимось із доробку Віктора Янкевича, але вже більше звертатиму увагу на відгуки інших.
6/10
(Інст з відгуками: @_daria_barnes. Тг: Помішана на сучукрліті🌖)
April 22, 2023
📍Жанр: детектив.
.
.
▫️Після випускного в невеличкому селі було знайдено поневічену мертву дівчину.
⠀
▫️Що дивно: 20 років тому було скоєне ідентичне вбивство.
⠀
▫️Але якщо в минулому діло зам'яли, то цього разу винним оголосили кращого друга жертви.
⠀
▫️Та щось тут все ж не так... І з цим належить розібратися брату підозрюваного й поліцейському на пенсії.
⠀
▫️Як так сталося, що через стільки років хтось ніби скопіював злочин?
.
.
▪️Особливість детективів Віктора Янкевича полягає у тому, що починаючи читати, думаєш, що все просто та легко, а потім поворот за поворотом, і ти вже сидиш з відкритим ротом.
⠀
▪️Це для мене другий твір автора (перший — "Тенета"), і мені знову сподобалося: нічого зайвого, динамічно, місцями навіть кіношно (в хорошому сенсі цього слова).
⠀
▪️І що головне — написано життєво. Янкевич підіймає ряд соціальних проблем, які, думаю, знайомі усім і кожному: корупція, кумовство, світ, де гроші вирішують все. Може, настане ще той час, коли подібне залишиться лише на сторінках книг або хоча б стане рідкістю, та поки ... Ну ви самі розумієте.
⠀
▪️Щодо фіналу: можливо якби мала задатки детектива, змогла б і здогадатися, що да як, бо усе було логічно. Та я не з таких, тому розв'язка здивувала.
⠀
▪️Якщо хочете приємно скоротити вечір за читанням вітчизняного детективу, то варто звернути увагу на "Копію" Віктора Янкевича.
.
.
▫️Після випускного в невеличкому селі було знайдено поневічену мертву дівчину.
⠀
▫️Що дивно: 20 років тому було скоєне ідентичне вбивство.
⠀
▫️Але якщо в минулому діло зам'яли, то цього разу винним оголосили кращого друга жертви.
⠀
▫️Та щось тут все ж не так... І з цим належить розібратися брату підозрюваного й поліцейському на пенсії.
⠀
▫️Як так сталося, що через стільки років хтось ніби скопіював злочин?
.
.
▪️Особливість детективів Віктора Янкевича полягає у тому, що починаючи читати, думаєш, що все просто та легко, а потім поворот за поворотом, і ти вже сидиш з відкритим ротом.
⠀
▪️Це для мене другий твір автора (перший — "Тенета"), і мені знову сподобалося: нічого зайвого, динамічно, місцями навіть кіношно (в хорошому сенсі цього слова).
⠀
▪️І що головне — написано життєво. Янкевич підіймає ряд соціальних проблем, які, думаю, знайомі усім і кожному: корупція, кумовство, світ, де гроші вирішують все. Може, настане ще той час, коли подібне залишиться лише на сторінках книг або хоча б стане рідкістю, та поки ... Ну ви самі розумієте.
⠀
▪️Щодо фіналу: можливо якби мала задатки детектива, змогла б і здогадатися, що да як, бо усе було логічно. Та я не з таких, тому розв'язка здивувала.
⠀
▪️Якщо хочете приємно скоротити вечір за читанням вітчизняного детективу, то варто звернути увагу на "Копію" Віктора Янкевича.
November 28, 2020
Гліб. Василь звинувачується у вбивстві однакласниці на випускному. Вбивство повторене, схоже було 20 років тому. Христина свідок. Дід Петро. Якщо ти це читаєш, то дарма. Це просто примітки доя себе.
This entire review has been hidden because of spoilers.
Displaying 1 - 4 of 4 reviews