19 різдвяних історій

by Катерина Бабкіна, Володимир Бєглов, Костянтин Москалець

Див забагато не буває, правда? І коли ж на них чекати, як не на Різдво? Адже це час безцінних подарунків, фантасмагорії та химерних пригод, час, який повертає нас у дитинство та відкриває нові сенси дорослішання. Це пора пошуку умиротворення та батьківського тепла, пора, коли самотність переживаєш особливо гостро. І саме в цей час повсякденність можуть наповнювати чудеса, а іскри любові запалюють життя з новою силою.
19 сучасних українських письменників написали історії про те, яким різним буває Різдво. Про те, яким різним буває життя.

Genres: Ukrainian Literature, Fiction

216 pages, Hardcover

First published November 24, 2018

About the author

Авторка поетичних збірок «Вогні святого Ельма» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002; 500 примірників) та «Гірчиця» (Meridian Czernowitz, 2011), «Знеболювальне і снодійне» (Фоліо, 2014), книги оповідань «Лілу після тебе» (Київ: Факт, 2008; 2000 примірників), роману «Соня» (Фоліо, 2014), та прозових і поетичних публікацій в журналах «Сучасність», «Четвер», «Форма(р)т», «Київська Русь», «Святий Володимир», «Кур'єр Кривбасу», «ШО», RADAR, у газетах, електронних альманахах та ін.

Вірші перекладені польською, німецькою, англійською, шведською та російською мовами.

Займається відеопоезією, авторка проекту Відеопоезія||Відеопроза. Відеороботи брали участь у кінофестивалях та літературних фестивалях в Києві, Львові, Сумах, Луганську, Чернівцях, Черкасах, Москві, Вільнюсі, Валенсії, Кракові.

У 2012 році за сценарієм Катерини Бабкіної було знято короткометражний фільм «Зло» в рамках проекту «Україно, goodbye!».

2013 року в видавництві «Фоліо» вийшов перший роман Катерини Бабкіної «Соня», який увійшов до довгого списку «Книги року BBC».

В 2013 році Катерина Бабкіна зняла дебютну короткометражну стрічку «Жовтра коробочка», котру з міркувань прив'язки до подій в країні було викладено у відкритому доступі.

Reviews

[ліда лісова · Rating 2 out of 5]

не люблю різдво майже так сильно, як ґрінч, тож замилування до цієї книгу одразу не мала й купила суто через павлюка та бриниха (схоже, другий першого перекладав, бо серед авторів його не виявилося х)), та сподобалося навіть менше, ніж очікувала

погиготіла з «неймовірної різдвяної історії» москальця, посиділа, туплячись у стіну після «опівнічного гостя» осоки, розчулилася над «маріє, різдво!» павлюка

3/19. майже всі інші оповідання особисто мені більше нагадали шкільні твори на тему «як я провів/провела різдво». особливо — своїм моралізуванням і типовою релігійною зверхністю, маскованою під турботу — вкурвило перше оповідання «світло різдва» богдани матіяш.

купила це на ксу, там же і продам, такий собі колообіг донатів вийде) круто, якщо на мені цей ланцюжок не закінчиться ☼

[Богдана Неборак · Rating 4 out of 5]

Мила хороша книжка на вечір-другий, я ж її використовую замість листівки на подарунок. Здавалося б, що може вийти доброго, коли письменникам дають тему й кажуть писати? Але коли це професіонали, виходить гарно і проскакують дуже несподівані інсайти.

[Julia Chupryna · Rating 4 out of 5]

Думала: читати різдвяні історії влітку (бо якось так завжди виходить, кажуть - читай взимку, хочу - читати у нескінченні літні вечори, насолоджуючись далекою думку про холод, у який пробивається різдвяні мотиви написані какао-цинамоновими словами).

Результат: читала все ж узимку (літо залишилось для літа), перед Різдвом і після Різдва, від чогось ставало прекрасно, від чогось трохи не по собі (вибачайте, але поєднувати колядки з образами в еротичних журналах здалось "дерзким" і дещо завищеним очікуванням), у дечому вбачались форми/стилі класиків української літератури, але загалом налаштування в очікуванні Дива відбулося. І, щонайнеочікуваніше для мене, відбулося в спосіб не солодкаво-пряний, а солонувато-гіркий, який дає можливість розширити палітру уподобань і проаналізувати власний різдвяний досвід.

Висновок: читати, але точно не все залпом, а так потрішку, смакувати не треба, треба просто відкрити і збагнути інший бік Різдва, не того, яке бачимо через вітрини в ЦУМі, на фото серед святкових локацій і картинок з льодяниками, не масового тренду, а Різдва заради мети, заради зміни себе і прийняття того, що обставини - це вихід, а не зачинені двері.

[Vita · Rating 3 out of 5]

Книга в якій із 19 "Різдвяних" історій можна виділити буквально 3-4 дійсно вартісні уваги історії. А все решта із розряду історій з яких можна лише порадити атворам звернутися до психолога, бо таку дурню писати, то треба дійсно мати або тяжке дитинство, або схиблину уяву.
Із історій які дійсно варті уваги це "Собачого нового року, котячого різдва" Мар'яна Савка, "Неймовірна Різдвяна історія" Костянтин Москалець, "День подяки навпаки, або Різво на Галичині" Любомир Серняк, "Різдвяна магія" Дорж Бату, "Sing Hallelujah to the Lord" Христя Венгринюк.

[Darka · Rating 3 out of 5]

Уподобала менше оповідань, ніж хотіла б: "Маріє, Різдво!" Іларіона Павлюка, "Різдвяна магія" Джорджа Бату, "Жовтневе Різдво Ханни" Надійки Гербіш. Все інше або дуже побіжно стосується Різдва, або просто спогади з дитинства і сентенції на тему "Різдво уже не те", або якийсь треш.

[Natalia Baidak · Rating 3 out of 5]

❄️Богдана Матіяш: не оповідання, а есей на тему, що світ застряг в конс'юмеризмі на Різдвяні свята, а вона (авторка) не така, вона до храму йде, піклується про хворих, сиріток та інших "убогих" 🙄 і взагалі вона МОЛОДЕЦЬ!
❄️ Мар'яна Савка: дівчина їде віддавати чуже кошеня покупцеві, виходить з електрички не там, де треба, її "рятує" симпатичний чоловік, з яким зав'язується знайомство і любофф, звичайно ж. Всі носять з собою намащений маслом хліб, так? Вам туди можуть накласти ікри раптом...
❄️ Катерина Бабкіна 🙄: червоноармієць привозить з Берліна перстень з рубіном, далі купа самогубств або їх спроб, вже в наш час спадкоємиця перстеня бачить такий самий у сусідки в літаку, слухає її (теж моторошну) історію. Рубін фальшивий
❄️ Галина Вдовиченко: сім'я їде в потягу, діти просять собаку, бабуся їм розповідає, як колись доглядала знайденого в дуже поганому стані пса. Всі плачуть
❄️ Костянтин Москалець: чорти, які чомусь розмовляють блатняком, потрапляють під владу одного спритного святого. Чинять тепер добро, навіть самі того не бажаючи. Бро, це ніштяк!
❄️ Сергій Осока: в різдвяну ніч, як і у всі інші, жінка чекає на приход свого чоловіка-привида. Він приходить, все чудово, посуд за ним мити не потрібно
❄️ Ірина Савка: зимові свята в селі, діти дуже натхненні, але навколо страшні злидні, багато в кого родичі в радянських таборах. Віра допомагає триматися
❄️ Катерина Міхаліцина: жінка народжує на Різдво, мед.персонал максимально неприємний
❄️ Мирослав Лаюк: юнак на Різдво їде знайомитись з таємничим "новим родичем", скоріше за все, його батьком. Той в останній момент лякається і тікає. Юнак йде до першого-ліпшого ресторану і замовляє 12 страв, бо свято ж, і сумує
❄️ Іларіон Павлюк: несподівана закоханість переходить у роман, пара одружується. Народжуються дівчата-близнючки, у одної - тривала асфіксія. Страшні будні батьків дитини з інвалідністю
❄️ Маркіян Прохасько: хлопець Устим приїжджає до батьківського дому на Різдво, багато рефлексує над тим, що є традиції і тепло, в що ні. Декілька разів перелічує страви, бігає до магазину.
❄️ Любомир Серняк: саркастична оповідка про Різдво на Галичині, де вся сім'я завзято свариться, потім мириться
❄️ Володимир Бєглов: тато йде з сім'ї та обриває контакти. Син за ним спочатку дуже сумує, потім заспокоюється і дає собі обіцянку бути адекватним татом вже своїм дітям ("бути, а не називатися!"
❄️ Богдан Волошин: дідо напідпитку співає колядки на вулиці, заводить до квартири випадкових гостей, ті їдять і п'ють і вимушено слухають про сексуальні пригоди діда
❄️ Дорж Бату: хай побуде в НАСА
❄️ Богдан Жолдак: московіада на Різдво, всі здають склотару
❄️ Сергій Гридін: хлопчик дружить з однокласницею
❄️ Надійка Гербіш: старенька власниця готелю сумує за своїм вже померлим чоловіком, сама відходить від справ
❄️ Христя Венгринюк: дівчина засмучується, що на Різдво офіс зачинено і не можна працювати, цілий день сумно тиняється, ввечері потрапляє до церкви, просвітлюється та закохується у хлопця з хору, чогось індуса

[yarkaty · Rating 3 out of 5]

Нууу, частина — абсолютна дикуха, з частини спокійно можна забрати Різдво і взагалі нічого не зміниться, деякі наскільки ні про що, що я щиро не розумію, як це взагалі можна було надрукувати.
З того, що запам'яталось:
🌟"Лорд, вівсянка і любов" Галини Вдовиченко. Нагадало про мого першого песика, зворушило.
🌟"Неймовірна різдвяна історія" Костя Москальця. Ржала дико.
🌟"Опівнічний гість" Сергія Осоки. Несподівано цікаво.
🌟"День подяки навпаки, або Різдво десь на Галичині" Любомир Серняк. Оце просто в серце! Саме так виглядало Різдво в моєму дитинстві. Не знала, сміятись чи плакати.

Все. 4 з 19.

[Tetiana Garanenko · Rating 3 out of 5]

З кількості народжується якість. Збірка була видана у 2018 році й з того часу певні автори видали повноцінні твори якими захоплюються в сучасній Україні. Бути письменником цілком почесне заняття, проте не дуже й прибуткове.

Певні оповідання навели на думки:
- про Богородицю могло піти багато пліток, але Йосиф цьому не дозволив. Він не побоявся взяти Марію за жі��ку, яка повернулася додому від Єлизавети на шостому місяці вагітності. Чиясь чужа дитина і жінка, яку, вочевидь, було спокушено. Йосиф трохи бентежився, з непевністю чекав, не знав, що це буде за дитина, проте він прийняв дитину у своє серце назавжди.
- традиція — ґрунтується на побутових обставинах, тому вона повинна змінюватися з рівнем покращенням життя.
- кожен — це величезна історія, цілий Всесвіт неповторних людей і неповторних подій.
- рутинні будні та щорічні традиції, рятують нас від пронизливої порожнечі.

«Чому фільми про кохання мають закінчуватися поцілунками? Бо саме вони надаватимуть вам сили потім — протягом довгого й непростого життя, яке почнеться одразу після того цілунку»

Сподобались не всі з 19 різдвяних історій, але це не знецінює значущість цієї книги.

[Olha Dakota]

Брала заради оповідання Павлюка, і прочитала тільки його.
Не повторюйте моїх помилок, не читайте в різдвяний вечір заради милого настрою.
Це дуже болюча й щемка оповідь, занадто автобіографічна, яка змушує ревіти годину.
Але це неймовірно написано, як і все у Ілларіона.

[Anna Ustynova · Rating 4 out of 5]

насправді десь 3,5. бо деякі історії у збірці ну дуже дивні і аж зовсім не про Різдво. але деякі потрапили в саме серце. тому за них най буде ця четвірка

[Сергій Марин · Rating 3 out of 5]

Книга чекала майже цілий рік, щоб її прочитали на Різдво. Минулого року не встиг ))
З 19 історій, мені сподобались лише 5-6. Решту історій, нагадували водоспад тяжких спогадів, який спадали на мої плечі.

Улюблені історії, одразу захопили увагу, та тримали її до самого фіналу. Одна історія, виявилася настільки легкою та веселою, що я немов проснувся від сну. Відчув легкість та радість на душі. Ця історія заставили мене сміятися та надихнула на написання оповідання, до якого незабаром візьмуся.

З Різдвом, пов’язано багато спогадів, які тягнуться ще із самого дитинства. Особливий час, коли ти віриш у диво. І воно завжди траплялося; ялинка у хаті, сіно на підлозі, заховані горішки у сіні, мультфільм по телевізорі, кольорові вогники на стіні, катання на санях та коляда.

Різдво мого дитинства - унікальне. Сповнене цікавих традицій, колядок, вертепів, 12 страв на столі, снігу по коліна та сильного морозу. Воно залишається у спогадах на завжди.

Різдво - це радість народження Христа. Напевно, Він перший, хто не вимагає подарунків на честь свого дня народження. Він сам стає цим дарунком для усіх охочиш.

Різдво…

[Ольга Саліпа · Rating 3 out of 5]

Є кілька справді хороших оповідань, але більшість - зовсім не те, що хотілось би читати на Різдво....

[Oksamytka · Rating 4 out of 5]

Я пам'ятаю, як мені сподобалася збірка "13 різдвяних історій" (хоча, звісно, не всі оповідання), тому залюбки взялася за "19 різдвяних історій". Ця збірка була у моєму різдвяному вішлисті і стала моїм подарунком в акції "Книжковий Миколай від BookForum". Власне читання збірок для мене - це можливість знайти автора, стиль якого подобається і можеш потім почитати щось ще з його творчості. Оповідання у збірках мені загалом подобаються не всі. Ця книжка теж не стала винятком. Можна було кілька оповідань прибрати, на мій погляд, - і тоді б вийшла чудова збірка різдвяних оповідань. Починається збірка чудовим і вдалим есе Богдани Матіяш, яке налаштовує на різдвяний настрій. І цей настрій добре підкреслює завершальне оповідання збірки - "Sing Hallelujah to the Lord" Христі Венгринюк, завдяки якому післясмак від прочитання збірки був позитивним. А між цими двома оповіданнями було намішано стільки всього - і цікавого, і вдалого, і такого, що зовсім не пасує і геть не подобається. Як оті страви на різдвяному столі, смак одних подобається, а на інші після шматочка ти вже зовсім не можеш дивитися. Але все це справа смаку. Вразила, як і у попередній збірці, Мар'яна Савка оповіданням "Собачого Нового року! Котячого Різдва!". А ще сподобалися щемкі оповідання Катерини Міхаліциної "Так буває", Ілларіона Павлюка "Маріє, Різдво!" і Надійки Гербіш "Жовтневе Різдво Ханни".

[Ivanna Velychynska]

Залишу цю збірку без зірочок, бо з 19 історій відмітити хотілося б (на мою особисту думку) 4 вартісних + ще 3-4 хороших, решта або банальні, або іноземні (що не лягало в мою ріллю думок про різдвяні історії), або такі, що нагадували задані на домашку твори з української мови і літератури. Кілька відомих мені імен мене відверто розчарували...
Ну, і про найкраще, мій топ 4:
На першому місці щемка і правдива, щира і важка історія від Іларіона Паалюка і за це я йому дуже вдячна. Наступна в рейтингу світла і тепла Катерина Міхаліцина - в саме серденько. Люблю тебе і твою творчість ДУЖЕ! Далі раджу звернути увагу на правдиву до болю оповідку про галицьке Різдво від Любомира Серняка - це те, що залишають поза кадром ))) Ну, і мій уклін оригінальності та фантазійній складовій оповіданню від неперевершеного майстра слівця Костянтина Москальця.

Розумію, що треба було читати 15 років тому, але вже як є. Підозрюю, що я не єдина, хто прочитав збірку з запізненням. Краще, як то кажуть, пізно, аніж в темряві і з пусткою.

[Maria Pravda · Rating 4 out of 5]

«Як незвично»

Так подумалось мені, коли після тривалого читання великої прози мені до рук потрапила збірка із 19 оповідань від авторів @stary_lev. Когось я вже знала і встигла полюбити, а з кимось на цих сторінках познайомилась вперше. .
.
«Як тепло»

Так подумалось мені, коли я читала історії Катерини Міхаліциної, Ілларіона Павлюка та Надійки Гербіш.
.
.
«Як добре»

Так подумалось мені, щойно я перегорнула останню сторінку. .
.
Історії, зібрані у цій книзі, такі ж різні, як і самі автори. У них є дорослі, які втратили віру у дива і діти, які втратили віру у дорослих. Є одинаки і є члени великих родин. Є ті, хто співає «Нову радість» і ті, хто лише здалеку придивляється до свята. Але кожна історія - вона про магію свята Різдва, коли стається те, чого найбільше бажаєш, нехай і не завжди у звичний спосіб. Одинаки знаходять споріднені душі, сім‘ї гуртуються у передсвятковій метушні, а діти - лишаються дітьми і вірять, беззаперечно вірять.

[Марія Довгань · Rating 5 out of 5]

Легка та приємна книжечка для теплих зимових вечорів. Почала читати її на початку грудня і з кожним описом куті та вареничків з нетерпінням чекала святвечора (власне тому і вирішила відкласти читання до кінця грудня, бо деякі описи їжі буде ну дуже апетитними). Було кілька невдалих оповідань, як то кажуть "ні про що", але більшість розповідей або душевні, або дуже смішні ( особливо оповідання про галицькі традиції, я прям згадала всі свята, які, до речі, дуже точно описано 😂😂), або повчальні. Тому, книжечці однозначна вподобайка 🤗

[Rūta · Rating 4 out of 5]

Одні історії тут дивні, а деякі, наприклад "Жовтневе Різдво Ханни", "Різдво поза часом" було саме те, що потрібно у холодний грудневий вечір.

[Yaroslava Yakovenko · Rating 5 out of 5]

Книга, яку не хочеться заховати на полицю до наступної нагоди її прочитати перед Різдвом. Хочеться, щоб вона була завжди під рукою і серцем, для постійного читання і усвідомлення.

Усі твори побу��овані за законами різдвяного оповідання, але Різдво – це ж про любов до ближнього! Тим, хто не зрозумів оповідання Катерини Бабкіної (те «в якому ні слова про Різдво», хоча насправді формальна згадка є): згадати болючу тему = змусити замислитися. І такий підхід краще за «сніг, кохання, янголятка, подарунки і цілунки».

Тому у цій книзі сім‘ї гуртуються, діти продовжують вірити у дива, але святкування іноді сповнені смутку, бо таке життя, і маленький Влад, герой прекрасної Богдани Матіяш, святкує Різдво у онкологічному центрі. Герої ж гуморески Бо��дана Волошина – ще ті «випадкові приятелі», однак чого тільки не стається у ніч проти Різдва. Героїня Мар’яни Савки навіть знайшла своє кохання :)

У свято Різдва стається те, чого найбільше бажаєш, нехай і не завжди у звичний спосіб.

[Nataliia Firsova · Rating 2 out of 5]

Поки хворієш, справді хочеться читати щось легке й дивовижне для підняття духу.
Але мені не подобається, коли пишуть кепське оповідання, потім додають останній абзац із зненацьким різдвяним дивом, і хочуть, щоб оця дивовижність останнього абзацу перекрила собою кепськість усього оповідання. Фу.
Справді цікаві оповідання у цій збірці - Костянтин Москалець "Неймовірна різдвяна історія, без найменшого бре розказана відважним чортом Адиком, особистим охоронцем святого Конона Ісаврійського" (химерія, фантасмагорія, кумедний жаргончик), Іларіон Павлюк "Маріє, Різдво!" (про те, що кожному різдвяному диву насправді передує довга й важка робота і турбота), Надійка Гербіш "Жовтневе Різдво Ханни" (зачепила мене, бо в ній згадується про Франкфуртський книжковий ярмарок).
А загалом такоє.

[Ганна Халімон · Rating 3 out of 5]

Найбільше сподобалося оповідання Сергія Осоки "Опівнічний гість" (ніжно-моторошно атмосферне). Також запали в душу "Цифра 12" Мирослава Лаюка, "Жовтневе Різдво Ханни" Надійки Гербіш, "Рубін" Катерини Бабкіної", "Зимові свята" Ірини Савки.

Дочитала і маю дивні враження. Хто придумав ці твори об’єднати під різвяною обкладинкою? Очікувала чогось теплого і затишного, а отримала депресивну суміш нещасного дитинства, змарнованих життів та маячні з прив’язкою до календарного Різдва чи просто згадки про сніг за вікном. Деякі твори настільки подібні до темою та настроєм, що я сприйняла їх як одне, як-от "Цифра 12" Мирослава Лаюка і "Різдво поза часом" Маркіяна Прохаська.

І може, в іншому контексті ці твори сприйнялися б інакше, але разом не моє.

Цікаві цитати:
"навесні один день цілий рік годує" (Костянтин Москалець)

"А Ханні він (чоловік) завжди дарував п’ять подарунків: книжку, щось із одягу, щось смачне, якусь її захцянку і горщик із пуансетією."

[Iruldina Ataieva · Rating 1 out of 5]

Претендент номер один на найгіршу книгу 2023 року.

Смішно, що купляла цю книгу з перепонами, бо вже наклад скінчився, вишукувала, переплачювала за доставку, а виявляється дарма. Планувала використати її у грудні як заряд різдвяного настрою, а отримала протилежне. Після чотирьох оповідей відклала "к чертям" і повернулась вже у січні щоб просто дочитати і з чистою совісттю поставити одну зірку.

З 19 історій тільки одна була нейтральна, без негативу чи приречення, проте і різдвяного в ній було нуль. Всі інші це сум, туга, розпач, сльози - хворі діти, мертві домашні улюбленці, алкаші, батьки які покидають дітей, війна, сироти. Якийсь жах, а не різдвяні історії. Уяви не маю як можна було таке скласти в добірку на свята, назвали б її добірка для погіршення депресивного стану.

[Олена Гончарова · Rating 4 out of 5]

Книжку подарувала подруга минулої зими, але тільки зараз склалися обставини нарешті її прочитати. Книга світла й добра, хоча моментами щемливо сумна і трохи абсурдна (кілька оповідань «не зайшло» взагалі), але цікаво відкрити для себе кілька нових імен, а також насолодитися неймовірною українською (живу в Канаді й 95% часу спілкуюся й пишу виключно англійською). Серед улюблених оповідань «Опівнічний гість», «Так буває», «Наступного разу, коли ти зателефонуєш». «Різдвяна магія» та «Жовтневе Різдво Ханни».
+ добре читати перед сном
+ гарний подарунок
- деякі історії притягнуті за вуха до теми Різдва

[Olga Kuplivanchuk · Rating 3 out of 5]

Світла збірка сучасних українських авторів про свято Різдва, яке буває дуже різним, але просякнуто світом та добром, хай і в його різноманітних проявах.
Традиція Різдва дуже важлива, важливо створювати і відтворювати цю традицію, кожному з нас.
Мої фаворіти: історія 5, 6, 11, 18

[Kateryna · Rating 4 out of 5]

Чудова книга для зимових святкових вечорів.

[Kris · Rating 4 out of 5]

Маю книгу з 2018 року, нарешті дочитала всі історії. Є дуже класні та вайбові, є трохи нуднуваті та нецікаві. Але взагалі збірка гарна, створює новорічно-різдвяний настрій та зимову атмосферу.

[Іра Парадовська · Rating 5 out of 5]

Good book!

[Anna Glezina · Rating 5 out of 5]

Very nice anthology. Truly enjoyed like 14 out of 19 stories which is a pretty high number.
Definitely want to read more of some of these authors now.

[Alina Kutsenko · Rating 4 out of 5]

Дуже тепла і легка збірка.

[Евгения Сидорина · Rating 4 out of 5]

Скоро дочитаю этот сборник, и уже могу сказать, что он хороший, но читать его на Рождество я не рекомендую. Тут довольно печальные рассказы, а мне на Рождество обычно хочется чего-то волшебного и радостного. Лучше всего читать этот сборник в феврале, или даже в марте, когда Рождество, уж какое оно бы в этом году ни было, осталось позади. А дальше - весна!