What do you think?
Rate this book
Теплі історії
I will survive! Я виживу!
Нова збірка оповідань про щоденні, можливо, зовсім непомітні, навіть буденні перемоги – про незримі, часом приховані від усього світу, перемоги над собою; про торжество справедливості, совісті, правди; про щоденні протистояння випробуванням долі – глухій самотності, зраді, зневірі, недузі.
160 pages, Paperback
Published September 1, 2018
6 people want to read
About the author
Тетяна Белімова
22 books5 followersНародилася в Києві. У 1999 закінчила філологічний факультет Київського національного університу ім. Т. Шевченка("україністика").
Отримала ІІІ премію Міжнародного конкурсу "Коронація слова-2013" за роман «Київ.ua».
Роман "Вільний світ" приніс їй перемогу в цьому ж конкурсі у 2014 році.
Отримала ІІІ премію Міжнародного конкурсу "Коронація слова-2013" за роман «Київ.ua».
Роман "Вільний світ" приніс їй перемогу в цьому ж конкурсі у 2014 році.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
December 11, 2022
Від початку війни я не купувала книг. Адже їх у мене ціла непрочитана полиця. Я довго товклася у книгарні, бажаючи все ж щось придбати. Ця збірка мені сподобалась життєствердною назвою I will survive! Тут багато оповідань на тему - як захотіти і змогти жити далі, як не опускати рук, навіть якщо ти без ніг.
Дивно, простенька серійна збірка #тепліісторії , а сльози душили майже на кожному оповіданні. Майстерні автори, уявляєте? Виділю неповторних: Наталя Гук, Зоряна Лісевич, Віталій Шевченко, Наталка Янушевич, Віктор Лукін, Андрій Процайло. Я дуже приємно вражена. Задля цитат наведу деякі перші речення оповідань:
📌Втрати у житті - то незмінне. Змінне - це здатність упоратися.
📌 Коли різдвяний сніг впаде на обличчя… а потім розтане крапельками… то виповниться усе-усе, що забажаєш.
📌 Моя перша «переселена» весна. У чужому домі.
📌 Душі майбутніх дітей знаходяться поруч із батьками сім років.
📌 Нині оцінка всього відбувається швидше, і переоцінка цінностей - так само - миттєво.
📌 У грудях прокинулося незвідане досі почуття потрібності саме цьому чоловікові.
📌 Не пожалів, коли б побачив, як ти нетлею б‘єшся до скла моєї колиски, а потім кам‘янієш. Як шерхнуть, даремніють слова, а в очах оселяється зима.
📌 Моя мама іде на побачення… цілую твою усмішку. Будь щасливою. Бо коли ти щаслива, і я щасливий.
📌 У нашому містечку невигідно бути перукарем. Я навіть не радив би про це мріяти.
📌 О, я знаю цю ходу - ходу жінки, яка зрозуміла й прийняла власну бездоганність.
📌 Денно й нічно баба дивилася новини. На всіх каналах. Усе хотіла зрозуміти, що сталося. Чому війну офіційно не назвали війною? Але баба розуміла - поки чекатиме примарних відповідей, то й непроханих гостей до села діждеться.
📌 Іванові Метушливому було п‘ятдесят, і він мав рак.
📌 Вона якось непомітно з‘явилася на цій вузловій станції. Зійшла з пасажирського потяга, точніше, сповзла, бо ніг у неї не було. Офіцерська гімнастерка, на погонах - дві зірочки…
📌 Він справді вирізнявся. І не лише тим, що був не з цих країв… а тим, що дивився якось наче не по-нашому.
Дивно, простенька серійна збірка #тепліісторії , а сльози душили майже на кожному оповіданні. Майстерні автори, уявляєте? Виділю неповторних: Наталя Гук, Зоряна Лісевич, Віталій Шевченко, Наталка Янушевич, Віктор Лукін, Андрій Процайло. Я дуже приємно вражена. Задля цитат наведу деякі перші речення оповідань:
📌Втрати у житті - то незмінне. Змінне - це здатність упоратися.
📌 Коли різдвяний сніг впаде на обличчя… а потім розтане крапельками… то виповниться усе-усе, що забажаєш.
📌 Моя перша «переселена» весна. У чужому домі.
📌 Душі майбутніх дітей знаходяться поруч із батьками сім років.
📌 Нині оцінка всього відбувається швидше, і переоцінка цінностей - так само - миттєво.
📌 У грудях прокинулося незвідане досі почуття потрібності саме цьому чоловікові.
📌 Не пожалів, коли б побачив, як ти нетлею б‘єшся до скла моєї колиски, а потім кам‘янієш. Як шерхнуть, даремніють слова, а в очах оселяється зима.
📌 Моя мама іде на побачення… цілую твою усмішку. Будь щасливою. Бо коли ти щаслива, і я щасливий.
📌 У нашому містечку невигідно бути перукарем. Я навіть не радив би про це мріяти.
📌 О, я знаю цю ходу - ходу жінки, яка зрозуміла й прийняла власну бездоганність.
📌 Денно й нічно баба дивилася новини. На всіх каналах. Усе хотіла зрозуміти, що сталося. Чому війну офіційно не назвали війною? Але баба розуміла - поки чекатиме примарних відповідей, то й непроханих гостей до села діждеться.
📌 Іванові Метушливому було п‘ятдесят, і він мав рак.
📌 Вона якось непомітно з‘явилася на цій вузловій станції. Зійшла з пасажирського потяга, точніше, сповзла, бо ніг у неї не було. Офіцерська гімнастерка, на погонах - дві зірочки…
📌 Він справді вирізнявся. І не лише тим, що був не з цих країв… а тим, що дивився якось наче не по-нашому.
November 7, 2023
Отримала цю книжку за «програмою» побачення з книжкою. Непогана, кілька історій точно запамʼятається на довго. Легка, але на один раз. Яскрава обгортка, що буде прикрашати полицю. Можна почитати в дорозі чи на відпочинку.
Displaying 1 - 2 of 2 reviews