What do you think?
Rate this book
Ivan Cankar : podobe iz življenja
124 pages, Hardcover
First published January 1, 2018
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 8 of 8 reviews
February 5, 2022
Zakaj ta strip ni obvezno čtivo pri slovenščini?
March 18, 2021
"Ti povem, da me obhajajo časih presneto kisle misli; prašam se namreč, zakaj nisem oportunist in ali ne bi bilo to boljše zame in za druge. Vsekakor bi bilo boljše."
March 5, 2023
Če bi poznala ta strip v srednji šoli, bi mi precej olajšal domače branje in mi približal Cankarja. Izvirno in pohvalno!
December 7, 2025
Те, що Іван Цанкар (Ivan Cankar) непересічний словенський діяч, було зрозуміло, до того, як я дізналась хто він такий. На його честь названо головний культурно-концертний центр на площі Республіки. Люблянського пагорба Рожнік (Rožnik) має другу назву - Цанкар'єв врх (Cankarjev vrh). Довгий час я думала, що це дві різні локації.
Мого рівня словенської не достатньо для читання класика в оригіналі. Читати біографію на вікіпедії нудно. Комікс "Ivan Cankar: podobe iz življenja" став хорошою альтернативою. Цікаво, чи є комікси про українських літературних та культурних діячів?
Отож, Іван Цанкар словенський модерніст, поет, письменник i драматург народився 10 березня 1876 року у містечку Врхніка. І хоча йому дали ім'я Янез, з невідомих причин стали називати Іваном. У восьмої дитини із бідної сім'ї шансів вибитися в люди було не багато. Як би імператриця Марія-Терезія за сто років до того не запровадила обов'язкову шкільну освіту в Австро-Угорський імперії, наврядче б Цанкар став тим, ким він став.
До 1919 року у Любляні не було університету. То ж по закінченню училища Іван поїхав у Відень здобувати вищу технічну освіту. Розрахунок був прагматичнй - таким студентам платили стипендію. Але від самого початку це була провальна затія і закінчилась вона відрахуванням. Для молодої творчої душі Відень пропонував надто багато цікавого та спокусливого, а мамематика геть не надихала. Через півроку Цанкар повертається до Любляни, де за сприяння знайомих друкує першу книжку - зібрку поезій "Еротика". Сильна назва, я на 1899 рік. Чомусь видавець вирішує дати почитати збірку єпископу. Той оголошує книгу сороміцькою, викуповує весь тираж і спалює (про що пізніше шкодує). Якимось чином про цю подію дізналась газета "Slovensi narod", опублікувала гнівну статтю, чим створила резонанс у суспільстві. Виглядає як гарний маркетинговий хід.
Характер у Цанкара був не простий. Він постійно з-кимось сварився та конфліктував. Друзі та прихильники ставали його запеклими ворогами та опонентами. В коміксі постійно згадується, що Цанкар погано відгукувався про люблянське вище товариство, правда не ясно, що саме його бентежило і чому. Із своєї сім'ї теж мало з ким спілкувався. Тісні стосунки підтримуав переважно із братом Карлом. За те Іван подобався жінкам, а жінки подобалися йому. Він, навіть, був заручений, але доки збирав гроші, щоб одружитися, передумав.
Цанкар пробував сили в політиці. Балотоувався на виборах, які розгромно програв. На щасятя чи на жаль, він був кращим письменником, ніж політиком.
Поживши в Пулі, Відні, Сараєво і ще десь, 1910 року Цанкар оселяється на Рожніку у корчмі Бергманів. Тут він прожив 7 років. На той час Іван Цанкар вже був відомим письменником. Рожнік став культурним центорм, а люди ходили туди як на паломницьво. Цікаво, що 1911 року теща власника викупила у нього шинок, щоб здати в оренду іншому своєму зятю. Виглядає як якась схема. Локація та відвідини численних шанувальників і шанувальниць не сприяли тверезому та спокійному життю митця.
Останньою коханою письменника була Мілена Рорманн. Розумна, освідчена жінка із сім'ї багатого люблянського комерсанта. Вона любила його більше, ніж він її і чомусь сподівалась, що вони одружаться. Мілена переконувала Івана переїхати із Рожніка у Любляну. Для контексту, від центру до вершини Рожніка менше години пішки. Чи то завждяки вмовлянням жінки, чи з інших причин, Цанкар таки переїжджає. Спочатку до свого знайомого доктора Йосипа Пунтара, а потім на Конгресну площу. Так сталося, що Іван одного вечора упав зі сходів та сильно вдарився головою. Мілена забирає його до себе і доглядає, не думаю, що її родина була від цього в захваті. Стан Цанкара покращується, але невдовзі у нього діагностують запалення легень. 11 грудня 1918 у віці 42 роки Іван Цанкар помер. Після урочистих заходів був похований в склепі Рорманів. Пізніше його перепоховали у Гробниці Модерна разом ще із 3 письменниками.
Цікаво читати про видатного письменника і не мати відчуття, що він стоїть на п'єдисталі. Я бачити в ньому, в першу, чергу людину з усіма слабкостями та недоліками. Дуже обдарованого чоловіка, якій не зміг перемогти життєві обставини і самого себе. Але залишив помітний слід у літературі. Я довго роздумувала, на кого із українських письменників схожий Іван Цанкар. Щось у ньому є від Франка та Коцюбинського. Чат gpt стверджує, що його твори найбліьше подібні до Винниченка. Як не має двох країн з однаковою історією, так і не має письменників з однаковю долею та творчістю.
P.S. Із доробку Івана Цанкара українською перекладено "Hlapec Jernej in njegova pravica" (Наймитська правда).
Мого рівня словенської не достатньо для читання класика в оригіналі. Читати біографію на вікіпедії нудно. Комікс "Ivan Cankar: podobe iz življenja" став хорошою альтернативою. Цікаво, чи є комікси про українських літературних та культурних діячів?
Отож, Іван Цанкар словенський модерніст, поет, письменник i драматург народився 10 березня 1876 року у містечку Врхніка. І хоча йому дали ім'я Янез, з невідомих причин стали називати Іваном. У восьмої дитини із бідної сім'ї шансів вибитися в люди було не багато. Як би імператриця Марія-Терезія за сто років до того не запровадила обов'язкову шкільну освіту в Австро-Угорський імперії, наврядче б Цанкар став тим, ким він став.
До 1919 року у Любляні не було університету. То ж по закінченню училища Іван поїхав у Відень здобувати вищу технічну освіту. Розрахунок був прагматичнй - таким студентам платили стипендію. Але від самого початку це була провальна затія і закінчилась вона відрахуванням. Для молодої творчої душі Відень пропонував надто багато цікавого та спокусливого, а мамематика геть не надихала. Через півроку Цанкар повертається до Любляни, де за сприяння знайомих друкує першу книжку - зібрку поезій "Еротика". Сильна назва, я на 1899 рік. Чомусь видавець вирішує дати почитати збірку єпископу. Той оголошує книгу сороміцькою, викуповує весь тираж і спалює (про що пізніше шкодує). Якимось чином про цю подію дізналась газета "Slovensi narod", опублікувала гнівну статтю, чим створила резонанс у суспільстві. Виглядає як гарний маркетинговий хід.
Характер у Цанкара був не простий. Він постійно з-кимось сварився та конфліктував. Друзі та прихильники ставали його запеклими ворогами та опонентами. В коміксі постійно згадується, що Цанкар погано відгукувався про люблянське вище товариство, правда не ясно, що саме його бентежило і чому. Із своєї сім'ї теж мало з ким спілкувався. Тісні стосунки підтримуав переважно із братом Карлом. За те Іван подобався жінкам, а жінки подобалися йому. Він, навіть, був заручений, але доки збирав гроші, щоб одружитися, передумав.
Цанкар пробував сили в політиці. Балотоувався на виборах, які розгромно програв. На щасятя чи на жаль, він був кращим письменником, ніж політиком.
Поживши в Пулі, Відні, Сараєво і ще десь, 1910 року Цанкар оселяється на Рожніку у корчмі Бергманів. Тут він прожив 7 років. На той час Іван Цанкар вже був відомим письменником. Рожнік став культурним центорм, а люди ходили туди як на паломницьво. Цікаво, що 1911 року теща власника викупила у нього шинок, щоб здати в оренду іншому своєму зятю. Виглядає як якась схема. Локація та відвідини численних шанувальників і шанувальниць не сприяли тверезому та спокійному життю митця.
Останньою коханою письменника була Мілена Рорманн. Розумна, освідчена жінка із сім'ї багатого люблянського комерсанта. Вона любила його більше, ніж він її і чомусь сподівалась, що вони одружаться. Мілена переконувала Івана переїхати із Рожніка у Любляну. Для контексту, від центру до вершини Рожніка менше години пішки. Чи то завждяки вмовлянням жінки, чи з інших причин, Цанкар таки переїжджає. Спочатку до свого знайомого доктора Йосипа Пунтара, а потім на Конгресну площу. Так сталося, що Іван одного вечора упав зі сходів та сильно вдарився головою. Мілена забирає його до себе і доглядає, не думаю, що її родина була від цього в захваті. Стан Цанкара покращується, але невдовзі у нього діагностують запалення легень. 11 грудня 1918 у віці 42 роки Іван Цанкар помер. Після урочистих заходів був похований в склепі Рорманів. Пізніше його перепоховали у Гробниці Модерна разом ще із 3 письменниками.
Цікаво читати про видатного письменника і не мати відчуття, що він стоїть на п'єдисталі. Я бачити в ньому, в першу, чергу людину з усіма слабкостями та недоліками. Дуже обдарованого чоловіка, якій не зміг перемогти життєві обставини і самого себе. Але залишив помітний слід у літературі. Я довго роздумувала, на кого із українських письменників схожий Іван Цанкар. Щось у ньому є від Франка та Коцюбинського. Чат gpt стверджує, що його твори найбліьше подібні до Винниченка. Як не має двох країн з однаковою історією, так і не має письменників з однаковю долею та творчістю.
P.S. Із доробку Івана Цанкара українською перекладено "Hlapec Jernej in njegova pravica" (Наймитська правда).
May 27, 2019
Podobe iz življenja krasijo domiselne in raznolike ilustracije, med besedilo Blaža Vurnika pa se pogosto prikradejo citati iz Cankarjevih del in pisem, tako da ima bralec vedno občutek, da strip ostaja zvest personi Ivana Cankarja. Podobe iz življenja priporočam vsakomur, še posebej pa tistim, ki se jim je Cankar zameril v šoli, saj ga to delo predstavi na bistveno bolj prebavljiv način.
May 21, 2021
Mojstrovina!
Primerna še posebej za tiste, ki sem jim je Cankar zameril tekom šole...😅
Primerna še posebej za tiste, ki sem jim je Cankar zameril tekom šole...😅
September 19, 2023
Več kot sem prebrala, bolj mi je bilo vse skupaj všeč.
Ilustracije so umetnina, odlično napisano besedilo, originalni Cankarjevi zapisi pa se bralca še posebej dotaknejo.
Zelo mi je bila všeč tudi spremna beseda, izvirna, nepričakovana, smiselno navezana na knjigo in risoromane ter z ganljivim zaključkom.
Najboljša predstavitev Cankarjevega življenja in dela, kar sem jih do zdaj prebrala. Tudi zelo ganljiva.
Edino, kar me je zmotilo je nepraktičnost same knjige (velika knjiga s trdo vezavo je precej težka za držati, če bralec med branjem sedi, pa je popolnoma v redu).
Vseeno bi si želela drugačne vezave, da sama knjiga ne bi bila tako zelo težka za prenašanje (nekajkrat je celo nisem vzela na plažo, ker je bila preveč naporna za prenašanje).
Ilustracije so umetnina, odlično napisano besedilo, originalni Cankarjevi zapisi pa se bralca še posebej dotaknejo.
Zelo mi je bila všeč tudi spremna beseda, izvirna, nepričakovana, smiselno navezana na knjigo in risoromane ter z ganljivim zaključkom.
Najboljša predstavitev Cankarjevega življenja in dela, kar sem jih do zdaj prebrala. Tudi zelo ganljiva.
Edino, kar me je zmotilo je nepraktičnost same knjige (velika knjiga s trdo vezavo je precej težka za držati, če bralec med branjem sedi, pa je popolnoma v redu).
Vseeno bi si želela drugačne vezave, da sama knjiga ne bi bila tako zelo težka za prenašanje (nekajkrat je celo nisem vzela na plažo, ker je bila preveč naporna za prenašanje).
August 16, 2024
Masterfully selected anecdotes from Cankar's life help you understand the time he lived in, his personality, writing and finally also Slovenians. The book navigates well between story telling, letter quotes from Cankar and his friends and fact listing. The drawings add to the overall (said and unsaid) understanding of Cankar. Surprisingly good read!
Displaying 1 - 8 of 8 reviews