Historias curiosas (Biblioteca Clásica Gredos nº 348)

by Claudio Eliano

Claudio Eliano recoge la anécdota curiosa, la paradoja, el hecho extraordinario o divertido de la mitología, la historia, las ciencias naturales o las tradiciones populares.
Un león resulta herido y se traga un mono para curarse; Sócrates se negó a ponerse los lujosos vestidos que le ofrecía Apolodoro para beber la cicuta; a Platón no le gustaban ni la forma de vida ni el refinamiento de su discípulo Aristóteles; Alejandro Magno instituyó en la India un concurso de bebedores de he aquí algunas de las anécdotas que refieren las Historias curiosas de Claudio Eliano. En este claro exponente de la literatura miscelánea, Eliano consigna las noticias que le han interesado de sus lecturas al tiempo que nos ofrece datos preciosos para el conocimiento de las obras clásicas por él citadas y, en muchos casos, hoy perdidas. Eliano no busca el rigor histórico o científico, sino la anécdota curiosa, la paradoja, el hecho extraordinario o divertido. Son historias breves extraídas de la mitología, la historia, las ciencias naturales o las tradiciones populares, contadas más para asombrar y entretener que para edificar.
Claudio Eliano (Preneste, s. II-III d.C.) profesor de retórica griego, pasó casi toda su vida en Roma. Filóstrato dice de él, sin embargo, que escribía en griego como un ateniense de pura cepa. Su estilo claro, conciso, suave y aticista se engloba dentro de la Segunda Sofística griega. De él se conservan también la Historia de los animales y las Cartas rústicas (ambas en Biblioteca Clásica Gredos).

Genres: History, Classics, Literature, Ancient History, Roman

316 pages, Kindle Edition

First published January 1, 220

Reviews

[César Carranza]

Una colección de hechos "curiosos" sobre el mundo clásico, es muy divertido, hay algunas cosas que por lo menos yo no sabía, como la participación de Socrates en la guerra, o la personalidad de Aristoteles, disfrute leyendo cada una de estas anecdotas, muy ligero y fácil de leer, me parece puede see un buen acercamiento a los libros clásicos.

[Nataliia Osadcha]

"Строкаті історії"— книжка, яка доводить: античність не була нудною. Можливо, сьогодні ця підбірка комусь може здатись дивною, химерною і трохи смішною, але.. вона досить елегантна та інтелектуальна.

Строкаті історії — це збірка коротких оповідей, анекдотів і дивовижних фактів, яку уклав Клавдій Еліан у II–III столітті н.е. Парадоксально, але римлянин за походженням писав грецькою — і настільки добре, що його називали "медоустим".

Це не роман і не історичний трактат у строгому сенсі. Це радше калейдоскоп: історії про філософів і тиранів, диваків і героїв, про тварин, чесноти, жорстокість, любов до слави і страх смерті. Тут поруч можуть стояти:
• анекдоти про Сократа,
• деталі про звички Олександра Македонського,
• розповідь про надзвичайну відданість собаки,
• або моральний приклад зі спартанського виховання.

І все це — без чіткої системи. Саме тому "Строкаті"..
Що в цій книзі особливого?
🔹 Античний “clickbait”
Багато історій побудовані так, що хочеться переказати їх далі. Вони короткі, яскраві, часто повчальні — ідеальний матеріал для риторів і освічених співрозмовників.
🔹 Моральний підтекст
Еліан не просто збирає побрехеньки😅. Він показує, що доброчесність можлива навіть у несподіваних обставинах, а гординя чи розбещеність — руйнують. Це пізня античність, де вже відчувається зміна епох і туга за "старими чеснотами". (Не тільки ваша бабуся каже, а от раніше... краще було🤭)
🔹 Збереження втраченого
Частина історій походить із джерел, які до нас не дійшли. Тому книга — ще й цінний уламок великої втраченої бібліотеки античності.

Читати "Строкаті історії" — це ніби гортати давній щоденник дивних фактів. Немає суцільного сюжету, зате є відчуття живого голосу людини, яка захоплено збирає все цікаве про світ.
І водночас — це нагадування, що люди дві тисячі років тому сміялися, заздрили, кохали, боялися і прагнули слави так само, як і ми.
Якщо ти любиш:
• анекдоти,
• філософські байки,
• культурні диковинки,
• тексти, з яких можна витягнути десятки цитат для блогу — то ця книжка точно варта уваги.

Я обожнюю ці червоні книжечки від apriori.lviv і хочу ще🫠

[Einzige]

Before wikipedia and listicles there were books like this, collections of facts, trivia and assorted did-you-knows. Were they accurate? Occasionally were they entertaining and attention grabbing? Absolutely.

This book is diet Herodotus, with any semblance of narrative or connection between the facts dispensed with. It's easy and attention holding reading, though it doesnt offer much more than that.

Below are some of my most memorable sections.

1.9 When a lion is ill, no other remedy helps it, but a cure for the illness is to eat a monkey

3.19 The first difference between Aristotle and Plato is said to have arisen the following way. Plato did not like the way he lived or his physical appearance. Aristotle wore elaborate clothes and shoes; he also had his hair cut in a style that displeased Plato; he wore many rings and prided himself upon this. There was a look of mockery on his face and an inappropriate garrulity as he talked created an unfavourable impression of his character. Obviously all these traits are alien to a philosopher....[the rest is a story about Aristotle bullying Plato with questions until Plato was refused to go walking outside of his own home]

9:20 Aristippus [A prominent philosopher] became very alarmed when a storm blew up during a voyage. One of the other passengers say to Aristippus, are you frightened just like most of us?" He replied "Yes, of course. Your concern in the face of the present danger affects your miserable existence, but for me it is a question of true happiness at stake."

9:29 One day Socrates came home from dinner at a late hour of the night. Some badly behaved youths learned of his movements in advance and lay in wait for him. They carried lighted torches and wore mask of the Furies, it being their habit to misuse their leisure by playing tricks on other people. Socrates was not frightened when he saw them; he stoped and began asking them questions....

10:10 When the art of painting was in its early stages, as one might say not yet weaned or out of infants clothing, animals were so crudely represented that the painters would write an inscription, "this an ox, that is a horse, this is a tree."

[Ryan Schaller]

This is essentially a collection of mostly paragraph long anecdotes and [dubious] factoids about the ancient world. You'll find many urban legends from the ancient world collected here: bees feeding honey to a baby Plato, Homer giving the Cypria as his daughter's dowry, Semiramis executing her husband the king, etc.

I primarily read this a few anecdotes at a time while focusing more on other texts. It was quite enjoyable in these small doses, but I don't think I could have set and read it for 2-3 hours straight.

The LOEB translation contains many helpful notes to help clarify potential sources for Aelian and to distinguish between multiple similarly or same-named historical figures referenced in the text.

[Drew]

An entertaining collection of tidbits, kind of like spending a few evenings clicking through Wikipedia and gossip sites.

[Орест Лук'янчук]

Загалом мені книга сподобалася. Така собі велика енциклопедія щодо тогочасних небилиць, проте давалася вона мені важкувато.

[Hairo Jorge Paitan]

Extremadamente curiosas. Un libro lleno de chismes, anécdotas y datos, todos de párrafos cortos. Se lee rápido

[Pat]

Tweets from the Third Century AD.

[Калин Каменов]

Чудесно четиво е Елиан. Който е чел Авъл Гелий, ще оцени "Шарени истории". Краткостта на повечето от тях, чудните неща, които се съобщават и лекия начин, по който са поднесени, лесно предразполага към по-голям интерес към древните. Разбира се, ако някой се е хванал да чете "Шарени истории", то вече се вълнува от тези най-големи от предците.

[David]

Some very quirky stuff. Good reference material.

[Midori]

As the librarian of the Faculty of Letters and Philosophy of Alcalá has commented when he saw it: "This is the "HOLA" of the ancient Greeks!"

[Daniel]

tweet