Лише хмари танцюють з зірками

by Torun Lian, Турюн Ліан, Наталя Іліщук (Translator)

Це щемка і життєствердна історія про дівчинку, яка раптом стала всюди почуватися чужою і почала ділити своє життя на «до» і «після». Марія недавно втратила братика і тепер боїться, що втратить і своїх батьків також — маму, яка через горе не може продовжувати жити, і тата, який намагається з усім впоратися, але цього виявляється недостатньо. Саме тоді в Марії з’являється новий друг Якуб, він показує дівчинці, як танцюють зорі, і допомагає зрозуміти, що варто брати справу в свої руки і робити все, що в твоїх силах.

Genres: Fiction, Young Adult, Childrens, Contemporary

176 pages, Hardcover

First published January 1, 1994

About the author

Torun Lian (født i 1956) er forfatter, dramatiker og filmregissør, og har mottatt en lang rekke norske og internasjonale priser for sitt arbeid. Begge hennes bøker om Frida, "Frida" og "Frida - med hjertet i hånden", er blitt filmatisert. Boka "Bare skyer beveger stjernene" er også blitt film, med Lian selv som regissør, og den fikk strålende kritikker. Det samme fikk filmatiseringen av boken "Ikke naken, ikke kledt". I 2008 skrev Lian sin første roman for voksne, "Undrene i vår familie". I 2015 mottok hun Brageprisen for boka "Reserveprinsesse Andresen".

Reviews

[Марія Горбач · Rating 5 out of 5]

Скоро я почну вибирати книжки за ілюстраторами, і це буде безпрограшний варіант) Принаймні, якщо це ілюстрації Анастасії Стефурак, бо кожна з тих її книжок, які я читала, залишала слід у моєму серці.
Чергова сумна-сумна й прекрасна історія.

[Hymerka · Rating 3 out of 5]

Що може бути сумнішим за смерть дитини?

Життя 11-річної Марії поділилося на "до" і "після", коли її молодшому братикові поставили страшний діагноз — рак. Після кількох важких місяців, коли їй доводилося спостерігати, як маленького хлопчика все більше покидають сили, хвороба зрештою забирає його. Це страшна трагедія сама по собі, але ще страшнішою її робить те, що разом із маленьким Пільтеном зникла і їхня мама: розчинилася, заціпеніла, перестала дихати. Марії важко впоратися з власним болем — вона не хоче нікого бачити, лише годинами витріщатися на голу стіну, як тут їй дотягнутися, достукатися до раптово чужої мами, мами, яка така потрібна їй зараз?

Несподівана допомога має вигляд рудого хлопчака, який чомусь заповзявся стати другом Марії. Це малий з хитринкою, він любить кольорові льодяники і зірки, і ні з того ні з сього починає називати Марію Кассіопеєю, і саме йому, тому, хто не знав померлого братика Марії, вдається найкраще її зрозуміти і витягнути дівчинку з глибокої криниці її горя. Та чи вдасться Марії зробити те саме для своєї мами?

[Maryna Ponomaryova · Rating 4 out of 5]

Неймовірно складно писати дитячі твори. Ще складніше писати твори на важкі теми, такі як смерть близьких людей. Тоді виходить, що дитячий погляд на смерть взагалі нереально, але цій книзі це вдається. Вона трохи наївна, але разом з тим реалістична і зворушлива. Чудово, що такі твори є і в дитячій літературі.

[Ivan · Rating 5 out of 5]

дуже щемко.

[Анна · Rating 5 out of 5]

«Того літа всі казали, що дев’ять років – це ніщо».
Марія - щаслива одинадцятирічна дівчинка з люблячими татом та мамою і молодшим братиком. Вона має багато друзів, любить веселощі і часто посміхається.
Але 5 червня це життя перетворилося лише на спогад.
⠀
Маленький Пільтен помер, Марія опинилася сам на сам зі своїм горем, а батьки замкнулися в своєму болю.
⠀
«Якщо людина живе приблизно сімдесят років, то дев’ять – це трішки менше за одну сьому частину життя».
⠀
Трагедія розділила сім’ю, кожен з них опинився на окремому острівці самотності і туги. Марія з кожним днем переконується в тому, що більше не потрібна власній матері. Її думки дедалі більше похмурнішають, дівчинка поволі втрачає себе. Їй не вистачає підтримки, їй нікому розповісти про свої переживання. Суцільна самотність і відчуженість.
⠀
«Марія не хотіла втручатися у мамині справи. Вона не хотіла нав’язуватися людині, яка більше не хотіла мати з нею нічого спільного. Їй не потрібно було бачити, як справді мало значить вона для мами».
⠀
Канікули не викликають у Марії радощів. Навпаки, вона дивується – чому в такий складний час батьки вирішують спекатися від неї, відправивши до бабусі? Вони ж мають бути разом, адже вона так їх любить.
⠀
Однак, саме ця поїздка подарує Марії дещо цінне і важливе.
Те, що допоможе їй винирнути з глибокого озера журби і вдихнути тепле повітря змін.
⠀
Історія зачепила мене. Книга написана простою мовою, але розповідає про складні речі, такі як біль втрати, зупинка життя, складнощі в родині.
⠀
Атмосфера нагадує ліс, до якого після глибокої, довгої та темної ночі поволі зазирає сонечко. Спочатку небо сірішає, потім з’являються невагомі промінчики. Прохолодне вранішнє повітря потроху прогрівається і настає мить, коли сонячне світло заливає все довкола.
⠀
Реалістична, щемлива, душевна проза. Особливо потішила присутня тема астрономії, це прикрасило сюжет. Я раджу читати цю книгу всім, особливо батькам, для кращого розуміння своїх дітей.

[Oksana Uskova · Rating 4 out of 5]

"Лише хмари танцюють з зірками" Турюн Ліан
****
Це історія про втрату. У сім'ю Марії прийшло горе - помер її братик. І все змінилося. Прийняття смерті, журба, тягар "життя далі", провина того, хто вижив, криза віри - такі недитячі проблеми лягли на плечі 11-річної дівчинки. Марія живе у люблячій сім'ї, але ось ця безкінечна любов батьків до дитини стає проблемою. Тому що інколи батьки живуть довше за дітей і горе від їхньої втрати ламає цих чудових людей. І як тоді жити у зламаній сім'ї дитині, що не померла? Невимовна туга та біль у кожному реченні Турюн Ліан. Вона написала книжку так чудово, що читач переживає втрату разом із героїнею книжки. Але читач дозволяє собі ще й іншу емоцію - злість. Як я злилася на батьків Марії! Вони проживають свій біль, відклавши свою другу дитину "на кращий час": "Цих літніх канікул Марія почувалася як поштова посилка середнього розміру". Просто. Батьки. Року. Тому я не вважаю "Лише хмари танцюють з зірками" дитячою книжкою. Чи, точніше, тільки дитячою книжкою. Вона сумна для кожного.

[Цікава Ґава · Rating 4 out of 5]

☁️✨️☁️ Коли помирає близька людина - це непоправна втрата. Коли у вічність відходить дитина чи молода людина - це пекучий біль, неприйняття, нерозуміння, зневіра, безліч запитань без відповіді... Та найстрашніше, коли ми втрачаємо живих, тих, хто залишився ніби поруч, але у своєму горі, у думках та вчинках вони далекі і недосяжні...

☁️✨️☁️ Марії - одинадцять, і нещодавно вона втратила молодшого братика. Дівчина з останніх сил намагається триматися, постійно відчуває тягар "тієї, що вижила", але продовжує жити. Не так і багато їй для цього потрібно - підтримка родини. На жаль, люблячі раніше батьки, проживаючи втрату сина, вирішують відправити доньку на літні канікули до бабусі й дідуся.

☁️✨️☁️ Не дуже логічний вчинок, але у житті взагалі мало логіки. Батьки не повинні переживати своїх дітей, діти не мають рятувати дорослих. Втім, ця історія не про те, як має бути. Усі ми різні і кожен по своєму проживає виклики цього життя, кожен по своєму бореться із втратами. Хтось справляється сам, когось рятують власні діти, а комусь доля посилає ангела-охоронця у вигляді 11-річного рудого Якуба, друга на канікулах, який не лише запускає ланцюжок добра, а й змушує хмари танцювати з зірками.

☁️✨️☁️ Ця історія видалася для мене дуже особистою, занадто багато співпадінь. Я не просто прожила її, а й отримала певні відповіді на свої давні запитання. Зовсім не дитяча історія, зовсім не такі ситуації мають проживати 11-річні, але рідко вибір буває за нами. Впевнена, що багатьом, хто зараз проживає війну в Україні, ця книга також відгукнеться.

[Наталя Федорович · Rating 5 out of 5]

Це історія і сумна, і радісна водночас. Про втрату однієї любові, про збереження існуючої любові та про любов, яка може зцілити. Майже Великодня історія, хоча може таке порівняння навіяне святом.

[Yuliia Tsyba · Rating 4 out of 5]

Спочатку здалося, що ця книжка занадто сумна і депресивна, як для підліткового віку.
Але, прочитавши до кінця, зрозуміла, що такі книжки потрібні.

Книжка про біль, втрату, підтримку і повернення до життя.
Про важливість бути поруч, навіть коли нестерпно боляче.
Це книжка не тільки для підлітків, а й для дорослих.
Ми не завжди розуміємо, що переживають діти і підлітки. Ми уникаємо складних тем і думаємо, що минеться, час мине і забудеться. Ми просто не вміємо говорити з дітьми про смерть, втрату близької людини і емоції, які виникають внаслідок цього.
Дорослим, важко пережити втрату близької людини, а що вже казати про дитину.

Книжка дуже схожа на «З любов’ю, Обрі» Сюзанни Лафлер. Та ж сама тема і теж дитячі переживання.

[Оксана Шишка · Rating 3 out of 5]

Письменниця назвала свою книжку "Bare skyer beveger stjernene" - "Просто хмари застують зірки". Звідки взялося "лише", а тим більше "танці з зірками" - знає тільки перекладач. Якщо ви довіряєте такому перекладу - читайте цю книжку. Але скажу зразу: те, що вклала у свою назву авторка, глибоко пов'язане зі змістом і сюжетом, перекладач знищив.

[Катянґенс · Rating 5 out of 5]

Така щемка історія, що я не змогла стримати сліз.

[Camilla · Rating 4 out of 5]

"Hvis et menneske lever omtrent sytti år, så er ni år litt mindre enn en sjuendedel."

4.5 stjerner. // Det er bare et eller annet med denne historien som virkelig rører noe i meg. Jeg har siden jeg var liten elsket filmatiseringen av boken som gjorde et enormt sterkt inntrykk på meg, og jeg tror nok at det sterke forholdet jeg alltid har hatt til filmen også har påvirket meg en god del som leser av boken. Jeg har sett for meg de ulike karakterene jeg nærmest har vokst opp med og hvordan ting utspilte seg i filmen i min egen hjemby samtidig som jeg har lest, og hadde det ikke vært for all den fine nostalgien og de gamle følelsene som kom opp til overflaten igjen vet jeg ikke om jeg ville ha gitt boken like mange stjerner. Jeg kunne likevel ikke gjøre annet, da denne historien har vært som festet til hjertet mitt helt siden jeg begynte å låne filmer hyppig på biblioteket tidlig i barneårene. Både det triste og det fine i den. Slik som for eksempel Marias tanker om livet etter at hun mister lillebroren sin til kreft, vennskapet hun og Jacob utvikler en sommer hun er på besøk hos besteforeldrene sine i Bergen, alle de filosofiske tankene de to vennene utveksler om alt fra verdensrommet og stjernebilder til hverdagen og meningen med livet, og ikke minst hvordan hun opplever det at moren trekker seg langt inn i seg selv og blir syk etter å ha mistet noe av det kjæreste man kan miste.

Vanligvis er jeg personlig veldig opptatt av skrivekunsten i bøkene jeg leser, og blir dermed sjelden glad i enkle ungdomsromaner, men denne er virkelig et eneste stort unntak. Det gjør ingenting at den er skrevet i et veldig enkelt språk, for her taler historien og det den vil formidle for seg selv uten altfor poetiske setninger og stor skrivekunst.

Bare tittelen i seg selv er en av mine største favoritter, og Bare skyer beveger stjernene er alt i alt en veldig fin, sår, vakker og lettlest ungdomsroman om viktige temaer.

[Наташа Костиря]

Усі ми рано чи пізно когось втрачаємо, так і головна героїня книги дівчина Марія. Спочатку вона втрачає бабусю, а пізніше, не встигнувши оговтатись від втрати, рідного братика - Пітельна.
І як таке горе переживає 11-річна дівчинка? Вона закривається в собі, тому що вважає, що більше ніхто її не розуміє, а батьки дівчинки, як їй здається, більше любили Пітельна ніж її. Така ж ситуація стається і з мамою Марії, втративши одну дитину, вона так сильно горювала, що зовсім не приділяла уваги другій, якій цього так хотілось.
Але пізніше Марія зустрічає хлопчика Якуба, який допомагає їй потроху відпустити своє горе і знову насолоджуватись життям. Та інколи, коли Якуба немає поряд, дівчинка почувається геть самотньою.
⠀
Книга неймовірно сумна, але дуже життєва. Авторка дуже гарно описує всі перепади настроїв Марії та всі її найпотаємніші думки, що й допомогло безперешкодно заглибитись у світ книги.🙂

[A.П. · Rating 5 out of 5]

5 з 5
Підліткова книга. Але історія у ній сумна і доросла. Не знаю, як дитина сприйняла би цю книгу, але дорослу людину огортає сум. Ніби легко читається за кілька годин, але це печальна історія, показана очима дитини.

[BukvBukvich · Rating 5 out of 5]

One of the best books I've ever read in my whole life. The most important questions, speaked honestly, kindly and quite calmly. We sometimes prefer to concentrate on our life and ignore that every day there are children deaths, and there are devastated parents and siblings, struggling to overcame sorrow, feeling guilty and emptiness. But these problems are exist and must be spoken about. Everyone may became a cancer patient or get some other illness. Everyone can get into an accident. We can't predict the future. We really cant. So that's some things about evening prayers - about gratefullness for this day and hope to live one more tomorrow. We expect so much to be given that we forgot about not having so much real power...

[ghost · Rating 5 out of 5]

У дівчинки Марії помирає маленький братик, а її мама віддаляється від неї, неспроможна, вочевидь, підтримати сама себе, не те що дівчинку. Марія залишається з татом, а згодом іде до дідуся і бабусі, де знайомиться з новим другом, який допомагає їй.
Мені ця книга нагадала терапію. Розмови дівчинки та її друга це справді як розмови з терапевтом. Книга дитяча, але сенси в ній набагато глибші ніж в багатьох дорослих книжках. Взагалі дуже люблю норвезьку літературу. Вона абсолютно інша, зовсім по особливому тепла та глибока.

Читати всім)

[Maylén Mykløy · Rating 4 out of 5]

Kort og lettlest. Trist og varm bok, myntet på barn og unge. Veldig rørende. Boken fortelles gjennom Maria, ei 11 år gammel jente, som har mistet lillebroren sin til kreft. Vi følger Marias, og hennes families sorgprosess, gjennom henne.

[Natalia · Rating 5 out of 5]

Ця маленька книжка розбила моє серце 💔

[Sigrid Danielsen · Rating 5 out of 5]

Klarte ikke å legge fra meg denne boken. En skildring av sorg fra et barns perspektiv skrevet på en sår og ekte måte. Jeg gråt flere steder. Nydelig bok.

[Ester · Rating 5 out of 5]

Det er et par år siden jeg leste denne, men husker at det var en stor favoritt. Så utrolig skjør og rørende bok, som jeg husker at gjorde stort inntrykk.

[Maren Angel Christensen · Rating 5 out of 5]

One of my childhood favorites that still triggers my emotional specter in adult age. A must read for both young and old. Grief from a childs perspective, an important issue.