Voglio mangiare il tuo pancreas, Vol. 1

by Yoru Sumino, Izumi Kirihara (Ilustrator), Asuka Ozumi (Translator)

«Un giorno, io trovo per puro caso un diario intitolato "edizione della malattia", scritto dalla mia compagna di classe Sakura Yamauchi. C'è scritto che ha una grave malattia al pancreas e che le resta poco da vivere. Lei, così solare e spontanea e io, introverso e amante dei libri, ci troviamo a condividere questo segreto e nasce tra di noi un rapporto davvero molto singolare...» Ecco la versione manga del romanzo.

Genres: Manga, Romance, Young Adult, Drama, Comics, Graphic Novels, Fiction

216 pages, Paperback

First published February 10, 2017

About the author

Associated Names:
* Yoru Sumino
* 住野よる (Japanese Profile)
* โยรุ ซูมิโนะ (Thai Profile)

Yoru Sumino (住野よる) is a Japanese writer best known for I Want to Eat Your Pancreas, the novel that became a manga and two films.

Reviews

[Olha · Rating 4 out of 5]

Доволі миленько, але тріґер-ворнінг! Тут смертельно хвора дівчина головна героїня.
Відверто романтичної лінії немає, якщо хтось чекає) тут більше про спілкування загалом і сміливість відкрити себе світу. Принаймні, на мою думку)

[springsread · Rating 5 out of 5]

моя перша в житті манга після якої я тепер хочу ще і ще..😍

історія чудесна і мила, але така сумна..
я ще не читала другий том і не знаю чим все закінчиться, але тема смерті для мене завжди невимовно важка. тому що для мене це те, що просто неможливо осягнути і зрозуміти.

мені дуже близька реакція Харукі на це все, бо для мене це так само не вкладається в голові.
вона помирає? вона дійсно помирає? як..? як це можна зрозуміти.. що людина, з якою ти зараз проводиш час невдовзі помре?..

дуже хочу, але водночас і не хочу братись за 2 том бо читаються ті манги таак швидко, а я не хочу прощатись з героями🥺

5/5🌟а чому б і ні)

[Donatella Principi · Rating 3 out of 5]

Mi aspettavo una storia più strappalacrime ma temo che il peggio debba ancora arrivare. La protagonista è malata e le rimane poco tempo da vivere, l'unico a saperlo è un suo compagno di classe. Lei è molto solare e popolare, lui decisamente l'opposto. Ho trovato molto interessante il loro confronto, soprattutto le riflessioni del ragazzo riguardo i sentimenti degli altri e l'amicizia, dal momento che non ha mai avuto un amico. È un tipo solitario, introverso, che si rinchiude nei suoi libri. Lei lo forzerà ad abbattere molte barriere, anche se in alcuni casi l'ho trovato un po' forzato

[Romie · Rating 4 out of 5]

I kinda feel like crying and smiling at the same time, it's going to be a lot for my little heart. the fact that you already know, from the very beginning, that Sakura will die is heartbreaking, because you see them forming this friendship but you know it'll end.

[Roman Zarichnyi · Rating 3 out of 5]

Першочергово манґа «Хочу з’їсти твою підшлункову» була веб-романом авторки Йору Суміно, яку помітив видавець Futabasha і пустив його в друк. Пізніше ця історія отримала адаптації у вигляді фільму, аніме й манґи. Саме про манґа-адаптацію сьогодні буду розповідати.

Зупиніться на хвильку й уявіть. Весна. Квітень. Вишні цвітуть останні дні. Тепло й романтично. Але для головних героїв цієї історії все не так добре. Хлопець — самотній та непоказний старшокласник, який уникає надто близького знайомства з будь-ким. Він сам по собі й не вірить, що бодай якась дівчина заговорить із ним. Якось у лікарні він знаходить досить дивний щоденник, який має назву «Роман хвороби». З’ясовується, що це щоденник його популярної однокласниці Сакури, яка страждає від невиліковної хвороби підшлункової залози. Їй залишається жити не більше року, а щоденник — це її роман, де вона описує своє життя помалу вмираючи. Хлопець стає єдиною людиною, крім родичів дівчини, якій відомо про її стан. У той час, коли хлопець жахається цього страшного факту, Сакура не впадає у відчай, а намагається максимально підтримувати нормальне життя і, незважаючи ні на що, жити повноцінно. Смерть може прийти до кожного з нас у будь-який момент. Просто вона усвідомлює це краще, ніж більшість інших людей. Хоча у них зовсім різні характери, хлопець вирішив залишитися разом із нею упродовж цих останніх для неї кількох місяців.

На перший погляд ця історія виглядає романтичною. Але тут трохи зміщені акценти. Вона вирішує довіритися йому і стає його єдиним другом. Решта арки виглядає так, що вони пізнають один одного та стають емоційно близькими. Сакура іноді дражнить його, щоб усе виглядало романтично, а це без кінця бентежить його. Тому зовсім без навколо романтичних стосунків не обійдеться. Та, усе ж таки, у центрі їхня дружба й довіра — це те, що дійсно важливо. У них є щось, що виходить далеко за межі закоханості.

Я не знаю, як розвиватиметься друга арка (точніше знаю, як закінчиться, бо про це говориться на початкових сторінках першого тому), але в першій виглядає, що хлопець постійно погоджується на її авантюри й тим самим він стає більш відкритим до будь-яких відносин, і завдяки їй він починає рости, як особистість. Цікаво, в що виросте така його зміна. Думаю всі відповіді можна буде знайти якраз завершальній частині.

Перший том «Я хочу з’їсти твою підшлункову» Йору Суміно, безсумнівно, тягне за струни серця, але він не зміг мене розчулити. Та я розумію, що це тільки початок, і друга арка може розчавити моє чоловіче серце. Але ці відчуття одночасного суму й радості були яскравими й запам’яталися мені. Це оригінальна й чесна історія, тому давайте на цьому зупинимося. Далі другий том.

[Yas · Rating 5 out of 5]

واقعا دوستش داشتم.
تقریبا با هاروکی(شخصیت اصلی مذکر) همذات پنداری کردم. شخصیت سکورا قوی و جالب بود.

از سری دوست داشتنی‌ها:
عنوان دفتر سکورا...
"Living with dying"

و تکرار این پرسش و پاسخ...
_Are you really going to die?
_Yes, i am going to die.😅

[Ilonka Sheleshko · Rating 3 out of 5]

я не можу сказати, що ця манга дала мені щось неймовірне у підсумку. водночас, я могла все ж таки зрозуміти і відчути головного героя. було у нас спільне небажання доторкатися до людей і досліджувати світ самостійно. хоча у цій історії не було чогось у ній такого, що вразило чи б змінило мій хід думок

але щоб приємно провести час, відволіктись і при цьому таки отримати неординарну історію з милими героями — хороша опція

[Mramorealskaya · Rating 5 out of 5]

Ух, це й сумно й моторошно одночасно

[Azbaqiyah · Rating 3 out of 5]

Plot - 3
Character - 3
Writing Style - 3
World Building - 3
Art - 4
Cover - 4

Rating - 3.3 🌟/ 5 🌟

[Aria Meyer · Rating 3 out of 5]

Recommend for: People who like sick-lit, want to cry, pretty artwork, single-sitting manga, beginner manga, cheesy emotional stuff, Your Lie in April

Let me start of that I don't get sick-lit. I just don't see the appeal of it. But I heard about this in a lot of places and I think the anime might have bad pacing (don't know if this is actually true or not), so when I saw the beautiful cover at the library, I decided to pick it up instead of the movie (though I'll still watch it later). I think I would recommend this to people who don't read manga/watch anime, because it isn't too different from western media. I never cried while reading it, and it didn't make me that sad, but it brings more to the table than emotions.

It had a bit of a cliched plot and characters (think of You're lie in April), but they did them well and different enough from others that it didn't take away from the story.

It also didn't play with the reader. The reader knows that Yamauchi is going to die. It says it on the first page. I like the dynamic of the two characters as well. When I first read it, I was worried that the mc (can't say his name because its a spoiler, but I really liked it and you should look up the meaning once you find it out) was going to become an extrovert by the end of the story. Its fine to be an introvert, and he still is an introvert by the end. He just likes people as well, and he learns to enjoy them.

Its a good balance between character development and unrealistic expectations. I also like how even though it is kind of a romance book, there isn't much romance. Also, Yamauchi is a happy character who isn't completely happy. That's good. She's dying for goodness sake. I don't like flower pixie dream girls who are never sad for a single moment in the book.

I'd say the twist was pretty good. It had proper foreshadowing, and it added to the story. It wasn't major, and that's okay. The art was really good too. Not the best, but it could definitely stand on its own. I read the entire book series (I think two books) in around three hours mostly consecutive, so it kept my attention.

[a i n c e r a · Rating 4 out of 5]

Untuk volume 1, Sakura yang menghidapi sakit yang tidak boleh dirawat, ada sedikit masa untuk hidup, seorang yang sangat positif dan optimis, dalam satu kejadian menjadi sahabat kepada seorang lelaki yang suka membaca dan bersendirian di dalam kelas, yang saya masih tak tau namanya ape, dalam proses mengenali antara satu sama lain bgi mewujudkan kesan persahabatan yang lebih mendalam supaya impak yang akan dihasilkan dalam volume 2 akan lebih beremosi.

Saya suka kedua-dua personaliti watak utama yang sangat berbeza tapi mereka menunjukkan rasa selesa antara satu sama lain. Fokus utama penceritaan ini lebih menonjolkan kepada persahabatan dan macam mana sesebuah persahabatan itu mampu merubah kehidupan seseorang. Sebuah persahabatan yang bermakna akan meninggalkan kesan yang mendalam.

Untuk volume 1, penceritaannya nampak santai dan ringan. Saya dapat rasakan volume 2, akan lebih beremosi dan deep.

[raafi · Rating 4 out of 5]

Sakura mengajarkan berinteraksi dengan orang lain itu penting.

[Marie Poppins · Rating 3 out of 5]

Je suis déçuuuuuue c'est gnangnan tout plein 😭

[Kesa · Rating 2 out of 5]

Not really my cup of tea but it's a cute story.

[Nice to see you. Again? · Rating 4 out of 5]

Миленько

[Kathaflauschi · Rating 5 out of 5]

Vielen Dank an den Verlag für das Rezensionsexemplar. Von diesem Manga habe ich schon vorher viel gehört und wollte es selbst mal lesen. Anfangs ist es etwas gewöhnungsbedürftig, vorallem als Sakura sagte "Ich möchte deine Bauchspeicheldrüse essen". Dennoch ergibt das alles nach und nach Sinn. Sakura leidet nämlich an Bauchspeicheldrüsenkrebs und hat nicht mehr lange zu Leben. Ein Mitschüler von ihr freundet sich daher mit ihr an, obwohl er sich erstmal fernhielt. So entsteht eine Freundschaft, die tiefsinnig ist und viel Gefühl mit sich bringt.

Die Charakter fand ich allesamt warmherzig und sie sind mir auch schnell ans Herz gewachsen. Als Leser hat man die Möglichkeit, Sakuras Leben zu begleiten und sie auch durch ihre Krankheit zu begleiten. Er ist eher der zurückhaltende und meidet soziale Kontakte. Sakura hilft ihm dabei, mehr auf Menschen zu zugehen und dadurch entsteht eine tolle Geschichte, die sich nach und nach entwickelt.

Der Zeichenstil ist dabei auch passend und die Gefühle werden sehr gut rübergebracht. Sakura geht offen auf andere zu und ist sogar teilweise beliebt in der Schule. Dennoch weiß niemand außer ihrem neuen Freund, was sie wirklich hat und niemand weiß auch, das sie bald sterben wird. Ich finde ihren Gedankengang dabei wirklich gut. Den zweiten und somit letzten Band musste ich dadurch auch lesen und ich war gespannt, wie die Geschichte weiter geht.

[Blandean · Rating 3 out of 5]

3,5/5
Le titre de ce manga m'as toujours intrigué, sans réellement me donné envie (dû à son titre peu engageant) malgré ses bons avis.
La thématique n'est pas très joyeuse et est franchement trigger pour moi pour tout vous avouer (TW : maladie, mort,... toussa)
Le personnage de Sakura me met parfois mal à l'aise, même si je peux comprendre et imaginer pourquoi elle a ses réactions/cette attitude.
La relation avec son "ami" est de fait ambigüe, limite dérangeante, mais je me suis tout de même attachée à eux. Il y a quelque chose d'assez touchants dans ces deux personnages.

J'imagine que le dénouement ne sera pas réjouissant, mais ce premier tome m'a donné envie de lire le second et dernier tome et voir l'évolution de cette relation entre ados assez particulière.

[Mahfuj Imon · Rating 4 out of 5]

প্রকৃত রেটিং- ৪.৫🌟/৫

মাঙ্গা পড়ার অনেক আগেই আমি এনিমে দেখে ফেলেছিলাম। তারপরেও মাঙ্গা পড়লাম কারণ এই এনিমেটা ভালো লাগে।আর মাঙ্গা পড়ে আরো ভালো লাগলো। আমার কাছে ব্যক্তিগতভাবে সাকুরার ড্রয়িংটা খুব ভালো লেগেছে সাথে হারুকিরও। যেখানে প্রথম ভলিউম শেষ হলো বলা যায় মধ্য বিরতি। গল্পের শেষ পরিণতি জানার পরেও পড়ছি কারন গল্পটা আসলেই অসাধারণ আর মাঙ্গার ড্রয়িংগুলোও অসাধারণ। যারা এনিমে দেখেননি চাইলে এনিমে দেখতে পারেন আর যদি চান মাঙ্গা পড়ে দেখতে পারেন। দ্বিতীয় ভলিউমও খুব দ্রুতই শেষ করবো ইন শা আল্লাহ!

আর প্রথম ভলিউমে থাকা চ্যাপ্টারগুলোর নামগুলো হচ্ছে-

১. Mr typical classmate
২. Polar opposite
৩. To visit before death
৪. Truth or Dare
৫. Something naughty

[moi, k.y.a. · Rating 4 out of 5]

manganın adını ilk duyduğumda farklı bir edisyondan ekleyip ismi ile dalga geçmiştim (bkz:

sırf adı yüzünden bulursam okuyacağım. merak ettim çünkü... neden kalp, ciğer, dalak, vs değil de pankreas mesela? ), bu yüzden de konusunu çok merak ediyordum. ilk cildini bitirdim ve koşarak ikinci cilde gidiyorum, animesini de en son izleyeceğim 💔

[Jiro Dreams of Suchy · Rating 4 out of 5]

That early love that feels so strong and deep, even if it is just a few months- building and creating yourself through the experiences of other people. I wanted to cry during it - although the ending left me disappointed I don’t know how else it could’ve gone… she was always going to die. I need to tell more people how important they are to me, life (or death) doesn’t discriminate.

[Yonea Bakla · Rating 4 out of 5]

Endingnya di depan 😆 Tentang ***-kun, siswa tidak populer di kelas, yang menemukan buku harian Sakura, teman sekelasnya yang ternyata sakit pankreas. Lalu ***-kun dan Sakura berteman. Volume 1 lebih banyak ***-kun menemani Sakura melakukan hal-hal yang ingin dia lakukan sebelum meninggal.

[sara · Rating 2 out of 5]

Das Ende (mit großer Triggerwarnung) war absolut unnötig und hat es mir ganz schön ruiniert. Entweder wird Buch 2 das wiedergutmachen oder ich werde es nicht genießen können. Der Rest war unterhaltsam, auch wenn ich Sakura noch nicht verstehe.

[maha · Rating 3 out of 5]

this ending of this story looks like it's gonna be the saddest thing ever

[Indah Threez Lestari · Rating 4 out of 5]

Tadinya aku tidak mau beli komik ini karena bukan penggemar sic-lit yang notabene pasti sedih lah ya...

Tapi sekarang kubeli, dan suka ternyata...

[Leya]

факін шіт, чому мене ніхто не попередив, шо відразу треба купляти і другу

[sara 🍰 · Rating 4 out of 5]

yup. I cried.

[Une Sorcière · Rating 3 out of 5]

3.5⭐️

[Vladimir Veškovac · Rating 4 out of 5]

Odlično.
Stalker ne greši kad je u pitanju izbor mangi.

[Seli Ombre Angeliche · Rating 3 out of 5]

Non so a voi, ma a me la prima cosa che ha colpito di questa breve serie manga è stata sicuramente il titolo, che non passa inosservato. Per quanto bizzarro, ve lo dico subito, non c'è niente di macabro in questa storia. La scelta di un titolo così controverso arriva da una leggenda giapponese secondo cui una persona con un organo malato trarrebbe beneficio mangiando il suddetto organo, ma di un animale. Da qui la celebre frase che Sakura dice a inizio storia al nostro protagonista: voglio mangiare il tuo pancreas. Fin da subito scopriamo infatti che la ragazza soffre di una malattia terminale, che la porterà alla morte in breve tempo. Del suo stato di salute però è al corrente solo la sua famiglia, o almeno fino al giorno in cui il protagonista - di cui il lettore non saprà il nome fino alle ultime pagine - lo scopre per sbaglio. La trama quindi è piuttosto semplice: il nostro protagonista diventerà una sorta di custode di questo triste segreto, e aiuterà Sakura a realizzare qualche desiderio, prima della sua morte. Non so dirvi perché, ma mi sono avvicinata a questo manga in punta di piedi, dopo anni passati a sfogliarlo e a rimetterlo sullo scaffale senza leggerlo. La trama sembrava abbastanza toccante e drammatica per piacermi, e i disegni sono abbastanza belli - personalmente preferisco dei tratti più spigolosi, qui invece abbiamo a che fare con linee molto dolci che rendono tutto un po' infantile secondo me - eppure qualcosa mi diceva che non lo avrei amato come avrei voluto. E infatti è andata proprio così. La storia per quanto semplice è anche carina, niente da dire, se non per qualche cliché tipico di questo genere che però non ho trovato fastidioso, ma a me, purtroppo, Voglio mangiare il tuo pancreas non ha detto nulla. So che questo è l'adattamento manga di un romanzo, che però non ho letto, quindi può darsi che il libro racconti la storia in maniera più profonda, e non ho visto neanche l'anime che ne è stato tratto, il mio giudizio riguarda quindi esclusivamente il manga, fatto sta che una trama così toccante, sviluppata in soli due volumi, secondo me non funziona proprio. Non c'è stato il tempo materiale per approfondire nessuna delle tematiche interessanti che la storia prometteva, dall'improbabile amicizia tra i due protagonisti, al loro percorso di crescita, fino al lutto. In queste poche pagine vengono appena accennati, il che non mi ha permesso di affezionarmi e di lasciarmi coinvolgere dal triste destino di Sakura. Il problema è che il focus della storia dovrebbe essere proprio quello: il modo in cui la malattia fa incontrare e legare due persone, e come entrambi ne escano cambiati. Solo che, appunto, io non ho sentito niente di tutto ciò. Poteva senz'altro essere una storia toccante e commovente, ma raccontata in questo modo io l'ho trovata vuota, non è stata capace di trasmettermi nulla. Per spezzare una lancia in suo favore, perché ci tengo a sottolineare che non si tratta di un brutto manga, voglio farvi presente che io, nella lettura, cerco sempre emozioni molto forti. Se una storia non riesce a farmi stare male e a farmi riflettere, raramente ne esco soddisfatta. Questo per dire che se voi apprezzate anche le letture più leggere, o se non vi infastidisce che alcuni temi difficili vengano trattati in maniera un po' sbrigativa, Voglio mangiare il tuo pancreas potrebbe piacervi molto. Si tratta di un manga dolce e innocente, io purtroppo prediligo letture più toste e questo modo delicato di raccontare la morte mi lascia del tutto indifferente, ma ciò non significa che non trasmetta dei messaggi positivi o che non faccia riflettere. Credo sia semplicemente questione di gusti, quando si parla di lutto io ho bisogno di letture potenti, ma messa da parte questa mia preferenza rimane un manga abbastanza carino, un po' superficiale a causa delle poche pagine, ma piacevole. Sarei curiosa di scoprire se il romanzo approfondisce meglio la dinamica tra i personaggi e in generale la malattia di Sakura e il tema del lutto, quindi non escludo di recuperarlo prima o poi. Nonostante a me non abbia trasmesso molto, ho deciso di assegnargli comunque la sufficienza, perché so che non ha dei grossi difetti, semplicemente non tratta il tema della perdita con l'intensità che cerco io in una lettura. In definitiva mi sento comunque di consigliarvelo, soprattutto se vi piacciono le storie soft, ma non volete rinunciare a tematiche importanti.

[Anna · Rating 5 out of 5]

Honnêtement ça m’a faite de la peine. Surtout la fin avec le plaquage.. je comprends pas. Personnages complexes je dois dire ces 2 là. Overall c’est vrm bon je trouve juste ça difficile à lire.